Рішення від 05 листопада 2026 р. у справі №571/1818/26 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №571/1818/26

Суддя: Верзун О. П.

Справа №571/1818/26

Провадження № 2/571/878/2026

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді Верзун О.П., за участю секретаря судового засідання Шупрудько І.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр», кредитодавець, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за кредитним договором №13.07.2025-100001107 від 13.07.2025 у розмірі 12557,50 гривень.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі.

ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 12557,50 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 гривень, процентів в розмірі 2557,50 грн.

Посилаючись на норми ЦК України, Закони України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», правові позиції Верховного Суду, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №13.07.2025-100001107 від 13.07.2025 у розмірі 12557,50 грн. Судові витрати по справі покласти на відповідача. Докази щодо понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення. Розгляд справи просили проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача.

Ухвалою суду від 18 вересня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу роз`яснено порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 26.10.2026 надіслав до суду заяву в якій просить провадження у справі закрити, оскільки відповідачем 23.10.2026 сплачено 12557,50 грн. в погашення заборгованості по кредитному договору №13.07.2025-100001107, проте витрати на сплату судового збору та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви в паперовій формі листом з описом вкладення не компенсовані, а тому просить їх стягнути з ОСОБА_1 на їх користь. Справу розглядати без участі представника позивача. Подане клопотання мотивує тим, що позивач не підтримує свої позовні вимоги унаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову. Як на правову підставу для закриття провадження позивач посилається на п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, 03.11.2026 надіслала заяву до суду в якій просить закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК – за відсутністю предмета спору, повернути ТОВ «Споживчий Центр» сплачений ними судовий збір. Розглядати справу без її участі.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно поданої представником позивача заяви про закриття провадження від 26 жовтня 2026 року, останнім зазначено, що 23.10.2026 відповідачем сплачено 12557,50 грн. в погашення заборгованості по кредиту №13.07.2025-100001107, проте відповідачем не було погашено судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який позивач оплатив при подачі позовної заяви та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладень.

Заборгованість за кредитним договором №13.07.2025-100001107 від 13.07.2025 сплачена відповідачем 23.10.2026 року. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00140818 від 02.09.2026 року. Понесені витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви з додатками в розмірі 163,38 грн. підтверджується квитанцією №2234711 від 02.09.2026.

За встановлених обставин заява представника позивача про закриття провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає до задоволення.

Заява відповідачки ОСОБА_1 від 03.11.2026, у якій вона просить провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України та повернути ТОВ «Споживчий Центр» сплачений ними судовий збір задоволенню не підлягає з огляду на те, що на час подання позовної заяви та відкриття провадження судом предмет спору був наявний. Заборгованість була погашена відповідачем 23.10.2026. А отже, позовні вимоги були задоволені відповідачем після пред`явлення позову.

Представник позивача у своїй заяві чітко та однозначно вказує на те, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову. Тобто, в даному випадку має місце відмова позивача від позову, що є підставою для закриття провадження у справі, передбаченою у п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Таким чином, підстави для закриття провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрать, повернення судових витрат з державного бюджету.

Питання розподілу судових витрат вирішуються згідно положень ст. 142 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Аналогічні висновки сформулював Касаційний цивільний суд у справах №№953/10140/25 та 345/5838/25.

КЦС наголосив, що ця норма права (ч. 3 ст. 142 ЦПК України) є спеціальною, яка уточнює правові наслідки відмови від позову. Вона встановлює правила, які підлягають застосуванню в певних випадках, визначених такою нормою. Натомість, загальна норма (ч.1 ст.142 ЦПК) встановлює правила, які підлягають застосуванню в усіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання. Тож оскільки у цих справах позивачі відмовилися від позовних вимог у зв`язку з добровільною сплатою заборгованості після пред`явлення позову, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів понесених позивачами судових витрат (судового збору) в повному обсязі.

КЦС також роз`яснив, що суд зобов`язаний здійснити належний розподіл судових витрат як за заявою учасника, так і з власної ініціативи, забезпечуючи захист майнових інтересів позивача та державного бюджету.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що сума судового збору та витрати пов`язанні з надсиланням позовної заяви відповідачу підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Керуючись ст.ст. 142, 255, 259,-263,264 ЦПК України суд,

в и р і ш и в :

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про закриття провадження у справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити у зв`язку з відмовою позивача від позову на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження на підставі п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати пов`язані з надсиланням позовної заяви з додатками відповідачу в розмірі 163,38 грн. (сто шістдесят три гривні 38 копійок).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua