Суд: Бобринецький районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №383/1357/26
Суддя: Бондаренко В. В.
Справа № 383/1357/26
Номер провадження 2/383/935/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді – Бондаренко В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання – Зербул С.В.,
представника позивача – адвоката Бордіян С.В.,
представника відповідача Кіровоградської обласної прокуратури – Маслюкова Д.Ю.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, -
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивував тим, що 19.06.2021 року слідчим СВ Кропивницького РУП у кримінальному провадженні №12021121010001453 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.152 КК України.
20.06.2021 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда до нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, починаючи з 18.06.2021 року.
Вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 жовтня 2022 року його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 152 КК України, і призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 13 вересня 2023 року ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Після проведення нового розгляду у суді апеляційної інстанції ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 вересня 2025 року вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05 жовтня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20 березня 2024 року скасовано і кримінальне провадження відносно мене було закрите на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України та його звільнено з-під варти з установи відбуття покарання.
Тобто, фактично з 18.06.2021 року, проти нього почалось незаконне кримінальне переслідування і саме з нього часу він був незаконно ізольований від суспільства і незаконно позбавлений волі до 03.09.2025 року включно.
Незаконне притягнення мене до кримінальної відповідальності призвело до завдання мені моральної шкоди, яка виразилася у моральних (душевних) стражданнях, що були викликані вимушеними діями щодо тривалого доведення своєї невинуватості та тривалим позбавленням волі, а тому вважаю наявні правові підстави для відшкодування йому завданої моральної шкоди відповідно до вимог статей 23, 1174 ЦК України, пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»,
Справа в судах різних інстанцій розглядалася на протязі значного періоду часу. Весь цей час перебування під слідством і судом, він був незаконно ізольований від суспільства, більше 4 років перебував під вартою і жодного дня не був на волі.
Тільки, 02.09.2025 року Верховний Суд прийняв постанову, якою вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.10.2022 року та ухвала Кропивницького апеляційного суду від 20.03.2024 року, відповідно яких він був незаконно засуджений, були скасовані, а кримінальне провадження відносно нього закрито, у зв`язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпано можливості їх отримати, на підставі п.3 ч. 1 ст.284 КПК України і він був звільнений з-під варти з місць позбавлення волі.
Отже, незаконно перебував під слідством та судом з 18.06.2021 року по 03.09.2025 року, тобто 50 місяців і 16 днів був незаконно ізольований від суспільства, та безперервно незаконно утримувався під вартою.
Оскільки, фактично вказаною постановою Верховного Суду, яка набрала законної сили, він був виправданий, вважає, що має право на відшкодування шкоди в силу положень п. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі - Закон).
Тобто, законодавець Законом України №266/94 визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8647,00 грн.
Таким чином, мінімальний гарантований Законом № 266/94-ВР розмір відшкодування моральної шкоди за 50 місяців і 16 днів складає: 436961,68 грн. (8647,00 грн. х 50 місяців і 16 днів), який вважає за необхідне стягнути з держави на його користь.
Просить стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку через Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37565096), компенсацію за завдану моральну шкоду, грошові кошти в сумі 436961 грн. 68 коп.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.08.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі(а.с.71-72).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24.09.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.168-169).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пояснивши, що з огляду на воєнний стан позивачем заявлено до стягнення мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди. Також представником позивача подані письмові пояснення, згідно яких доведення вини органу не потребує, а сам факт закриття провадження із зазначених підстав та перебування під вартою за завідомо незаконним обвинуваченням апріорі завдає глибоких моральних та душевних страждань, руйнує соціальні зв`язки, підриває авторитет, гідність і здоров`я особи (а.с.137).
Представник відповідача – Кіровоградської обласної прокуратури у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях. Також представником Кіровоградської обласної прокуратури подано відзив на позовну заяву і заперечення, згідно яких підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції стало незабезпечення належного розгляду заяв ОСОБА_1 про застосування недозволених методів розслідування стосовно нього, що було встановлено в суді касаційної інстанції. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем не надано жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження факту завдання йому моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 436961 грн. 68 коп., саме з вини відповідачів, а також не довів причинно-наслідкового зв`язку між їх рішеннями та настанням тих наслідків, на які він посилається. Позивачем не наведено конкретних обставин та негативних наслідків, які, на його думку, настали внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокуратури та які, на його переконання, спричинили йому моральну шкоду. Позивачем не конкретизовано, у чому саме полягали його моральні страждання, яких саме негативних наслідків морального характеру він зазнав, якою була їх інтенсивність та тривалість, як вони вплинули на його звичний спосіб життя, особисті, сімейні чи соціальні зв`язки, а також не наведено належного обгрунтування причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та заявленим до відшкодування розміром моральної шкоди. Сам по собі факт здійснення щодо особи кримінального провадження не може автоматично свідчити про заподіяння їй моральної шкоди саме у заявленому позивачем розмірі. Для визначення розміру відшкодування мають значення конкретні обставини справи, характер та обсяг обмежень прав особи, тривалість відповідних обмежень, їх наслідки для особи, а також інші обставини, які об`єктивно характеризують ступінь та інтенсивність заподіяних моральних страждань. Позивачем не наведено конкретних доказів того, що зазначені процесуальні обмеження призвели до негативних наслідків морального характеру. Наведені у позовній заяві твердження про заподіяння моральної шкоди не містять належного обґрунтування її конкретного розміру. Твердження позивача щодо заподіяння йому моральної шкоди у заявленому розмірі є недостатньо обгрунтованими та не підтверджені належними, допустимими й достатніми доказами. З огляду на викладене та відсутності належного обгрунтування конкретних негативних наслідків для позивача, заявлений ним розмір моральної шкоди є неспівмірним із фактичними обставинами справи та не відповідає ступеню доведених позивачем негативних наслідків. Є безпідставними доводи позивача про завдання йому моральної шкоди протиправними діями або бездіяльністю працівників прокуратури, оскільки будь-які дії прокурорів такими не визнавались судом та не скасовувались. Позивачем не підтверджено наявність у діянні відповідача складу цивільно-правового порушення та не надано до суду доказів тому, що проведенням досудового розслідування заподіяно моральну шкоду. У матеріалах справи відсутні рішення судів, якими б дії органів досудового розслідування, прокуратури визнавались протиправними та скасовувались (а.с.128-131, 147-155).
Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області подав відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, оскільки ні Казначейство, а ні Головне управління Казначейства, згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, заперечують проти списання коштів з Єдиного казначейського рахунку через Державну казначейську службу України, позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, заявлена сума є необгрунтваною (а.с.128-131).
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що СВ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021121010001453 від 19.06.2021 року за ч.3 ст.15, ч.3 ст.152 КК України. 19.06.2021 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а 21.08.2021 року затверджено обвинувальний акт, що вбачається з копії обвинувального акту доданим до нього реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 9-12).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.06.2021 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів. Початок строку тримання під вартою ухвалено обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто 21 годині 20 хвилин 18 червня 2021 року (а.с.59), який неодноразово продовжувався та звільнений з-під варти з місць позбавлення волі постановою колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 02.09.2025 року.
Вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05.10.2022 року по справі №404/6076/21, залишеним без змін ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.12.2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст. 152 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років, що підтверджується їх копіями (а.с.14-16, 17-21).
Постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13.09.2023 року ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14.12.2022 року скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції (а.с.22-25).
Після проведення нового розгляду у суді апеляційної інстанції ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20.03.2024 року вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05.10.2022 року залишено без змін (а.с.26-32).
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.09.2025 року вирок Кіровського районного суду міста Кіровограда від 05.10.2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 20.03.2024 року стосовно ОСОБА_1 скасовано, а кримінальне провадження щодо нього закрите на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Вказані обставини Кіровоградською обласною прокуратурою не оспорюються.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст.23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Згідно з ч. 2, 7 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування такої шкоди встановлюється законом.
Таким законом є Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 цього Закону відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У цих випадках завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (ч. 2 ст. 1 Закону).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Відповідно до п. 5 ст. 3 зазначеного Закону у наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.
Згідно з частинами 5, 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 13 цього Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) зазначено, що законодавець визначив мінімальний розмір моральної шкоди, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Постановою Верховного Суду стосовно ОСОБА_1 кримінальне провадження закрито у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, тому у нього в силу п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» виникло право на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним повідомленням про підозру, застосуванням запобіжного заходу, та перебуванням під слідством і судом, незаконним засудженням.
Суд вважає, що не ґрунтуються на законі доводи представника Кіровоградської обласної прокуратури про те, що позивач повинен додатково довести незаконність (протиправність) конкретних рішень чи дій органу досудового розслідування, прокуратури.
Підставою виникнення права на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених зазначеним Законом, є сам факт закриття кримінального провадження через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а шкода у цьому разі відшкодовується незалежно від вини посадових осіб органів досудового розслідування та прокуратури. Вказані обставини спростовують заперечення відповідачів щодо необхідності доведення позивачем протиправності дій чи рішень органу прокуратури.
Сам факт незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності, повідомлення їй про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, застосування до неї запобіжного заходу більше 50 місяців та перебування під слідством і судом об`єктивно спричиняє особі душевні страждання, пов`язані з необхідністю захищатися від обвинувачення, перебування в місцях несвободи, невизначеністю свого становища та порушенням нормальних життєвих зв`язків.
Таким чином, доводи відповідачів про недоведеність позивачем самого факту завдання йому моральної шкоди та розміру її відшкодування, суд вважає безпідставними.
Визначаючи період перебування позивача під слідством і судом, суд виходить з того, що він обчислюється з часу затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення до набрання законної сили судовим рішенням, яким закрито кримінальне провадження через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Таким чином, позивач перебував під вартою з 18.06.2021 року до 03.09.2025 року, що складає 50 місяців 16 днів.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» встановлено з 01 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 8647 гривень.
Таким чином, мінімальний гарантований державою розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування позивача під слідством і судом становить не менше 436961 грн. 68 коп. (8647 гривень х 50 місяців 16 днів = 436961,68 грн.), який заявлений до стягнення.
Визначаючи конкретний розмір відшкодування, суд враховує, що позивача було незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності за обвинуваченням в особливо тяжкому злочині, він перебував під слідством і судом, а також під вартою 50 місяців 16 днів, що обмежувало його право на фізичну свободу.
З урахуванням наведеного, характеру та тривалості кримінального переслідування позивача, обсягу застосованих до нього обмежень, глибини його душевних страждань, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що достатнім для компенсації завданої позивачу моральної шкоди буде її відшкодування у визначеному позивачем розмірі 436961 грн. 68 коп., що не перевищує мінімальний гарантований законом розмір, та не є більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не призведе до безпідставного збагачення.
Суд зазначає, що у даному випадку відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади, зокрема орган, діями якого завдано шкоду. Так процесуальне керівництво та підтримання обвинувачення здійснювали прокурори Кіровоградської обласної прокуратури.
Позивач зазначив відповідачами у справі про відшкодування моральної шкоди Кіровоградську обласну прокуратуру та Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області.
Вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. ст. 170 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно ч. 2 ст. 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Тлумачення ч. 2 ст. 30 ЦПК України (в редакції, чинній на момент пред`явлення позову) дозволяє зробити висновок, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача.
Так, сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем Державної казначейської служби України чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб`єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 242/4741/16-ц.
За таких обставин, вимоги до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Отже, позивачем не обгрунтовано заявлено стягнення компенсації за завдану моральну шкоду шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку через Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37565096).
З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача 436961 грн. 68 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, а тому питання про розподіл судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст. 56 Конституції України, ст. 23, 170, 1167, 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст.ст. 4, 10, 12, 13, 30, 48, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду – задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 436961 грн. 68 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: с. Благодатне Кропивницький район Кіровоградська область, п.і.27222.
Відповідач: Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025, місцезнаходження: проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, п.і. 25006.
Відповідач: Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 37918230, місцезнаходження: проспект Винниченка, 1-А, м. Кропивницький, п.і. 25006.
Повне судове рішення складено 09.11.2026 року.
Суддя В.В. Бондаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua