Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №340/6958/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №340/6958/25

Суддя: Добродняк І.Ю.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 340/6958/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року (суддя Сагун А.В.)

у справі № 340/6958/25

за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки податковий борг по:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 85 11010500) в сумі 133531,38 грн та перерахувати на наступний рахунок: UA828999980333119341000011479, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37918230, Отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг Вел.Север/11010500;

- військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 30 11011001) в сумі 11042,61 грн, та перерахувати на наступний рахунок: UA988999980313070137000011001, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37918230, Отримувач: ГУК у Кіров.обл./Кіровоградська обл./11011001;

- адміністративним штрафам та іншим санкціям (код класифікації доходів бюджету 30 21081100) на суму 8000,00 грн, та перерахувати на наступний рахунок: UA508999980313060106000011479, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37918230, Отримувач: ГУК у Кіров.обл./тг Вел.Север/21081100.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачкою рахується податковий борг, який у добровільному порядку не сплачено, внаслідок чого виникли підстави для його стягнення у судовому порядку.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 133531,38 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг по адміністративним штрафам та іншим санкціям.

Суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх податкових зобов`язань у неї утворилася заборгованість перед бюджетом, стягнення якої є предметом даного спору. Суд зазначив, що заборгованість підтверджена матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення направлені відповідачці та нею не оскаржені. Податкова вимога також направлена на адресу відповідача та не відкликана, сума податкового боргового не погашена. За встановлених у справі обставин суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідачка вважає передчасним висновок суду першої інстанції про доведеність отримання відповідачкою доходу від компанії Fenix International Ltd у 2020-2022 роках. Позивачка вказує, що ключовою обставиною у справі є те, що підставою для призначення перевірки позивача та подальшого прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стала інформація, отримана контролюючим органом з неналежного джерела. Інформація щодо нібито отримання позивачем доходів була отримана ДПС України та викладена у листі від 09.10.2024 №10492/6/11-28-24-08. Таким лист не є первинним документом у розумінні податкового законодавства, не підтверджує факту отримання доходу, має виключно інформаційний характер та містить відомості, які прямо визначені як такі, що підлягають перевірці. Контролюючий орган фактично використав зазначений службовий лист як єдину підставу для призначення перевірки позивача, формування висновків акту перевірки та подальшого прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, відсутні належні правові підстави не лише для визначення податкових зобов`язань, але і для призначення перевірки позивача. Відповідачка зазначає, що суд першої інстанції порушив її право на участь у розгляді справи, право на захист та принципу справедливого судового розгляду, суд дійшов висновку про належне повідомлення апелянта виключно з підстав повернення поштового відправлення з відміткою «за закінченням строку зберігання», такий підхід є формальним та не підтверджує фактичного отримання апелянтом судової кореспонденції. Апелянт був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема, подати відзив, надати докази та висловити свою правову позицію.

Також вказує, що контролюючим органом не забезпечено належного та своєчасного повідомлення про проведення перевірки, що фактично позбавило її можливості брати участь у такій перевірці та захищати свої права. Про наявність податкового боргу та податкових повідомлень-рішень позивачка дізналась лише 26.03.2026 після блокування банківських рахунків, до цього часу жодних документів щодо проведення перевірки, ухвалення податкових повідомлень-рішень чи наявності податкового боргу позивач не отримувала. Порушення процедури проведення перевірки є самостійною підставою для визнання її результатів протиправними. Суд першої інстанції не надав жодної належної правової оцінки доводам позивача, обмежившись формальним висновком про належність повідомлення, без спростування конкретних обставин невручення та порушення строків зберігання поштового відправлення, що свідчить про невмотивованість судового рішення в цій частині.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за ОСОБА_1 рахується податковий борг, який виник на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих платником податків за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 №4234/11-28-24-05/2677412544 від 09.04.2025, за яким Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 85 11010500) у розмірі всього 133531,38 грн:

№0000/5576/2405 від 15.05.2025 на суму основного платежу 117419,70 грн та штрафних санкцій 15091,68 грн;

№0000/557/2405 від 15.05.2025 на суму штрафних санкцій 1020,00 грн;

- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код класифікації доходів бюджету 30 11011001) у розмірі 11042,61 грн:

№0000/5578/2405 від 15.05.2025 на суму основного платежу 9784,97 грн та штрафних санкцій 1257,64 грн;

- по адміністративним штрафам та іншим санкціям (код класифікації доходів бюджету 30 21081100) у розмірі 8000,00 грн:

№0000/5579/2405 від 15.05.2025 на суму штрафних санкцій 8000,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені на зареєстровану адресу відповідачки ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку, проте конверт повернувся на адресу контролюючого органу у зв`язку з неврученням «за закінченням терміну зберігання».

З урахуванням положень статей 56, 57 ПК України, у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог статті 59 ПК України у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу 12.08.2025 податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0009167-1303-1128 на загальну суму 152573,99 грн., яка направлена на зареєстровану адресу відповідачки ( АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв`язку, проте конверт повернувся на адресу контролюючого органу у зв`язку з неврученням.

Оскільки відповідачкою не погашений наявний у неї податковий борг в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити розраховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У відповідності до абз.1, 4 п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За визначенням у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Приписами ст. 45 ПК України визначено, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

В спірному випадку, як з`ясовано судом вище, заявлений до стягнення податковий борг виник в результаті несплати у встановлений термін суми грошових зобов`язань, визначених вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, які направлені відповідачці на її адресу рекомендованим листом, який повернувся контролюючому органу з відміткою відділення зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

З цих же причин повернулось поштове відправлення, згідно якому на адресу відповідачки направлена контролюючим органом податкова вимога форми «Ф» від 12.08.2025 №0009167-1303-1128.

За таких обставин в силу наведених норм Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення і податкова вимога вважаються врученими відповідачці.

У строк, встановлений ПК України, податкові повідомлення-рішення не оскаржені, а тому несплачені суми визначених контролюючим органом грошових зобов`язань у податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Оскільки у цій справі вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі.

Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 у справі №380/783/21.

Оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії (податкове повідомлення-рішення), має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 ПК України.

У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням – рішенням.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Відтак, суд апеляційної інстанції не приймає аргументи відповідачки стосовно того, що контролюючим органом допущено порушення процедури проведення перевірки, результати якої стали підставою для складання контролюючим органом вищезгаданих податкових повідомлень-рішень.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з наведених норм, контролюючий орган може звернутися до суду з позовом про стягнення коштів платника податків не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За наведеного правового регулювання юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Встановлені у справі обставини свідчать, що контролюючий орган дотримався законодавчо встановленої процедури направлення відповідачці означених вище податкових повідомлень-рішень і оскільки ці податкові повідомлення-рішення відповідачкою в установленому порядку не оскаржені, визначені в них суми грошових зобов`язань є узгодженими, що створює для відповідачки певні правові наслідки. Після направлення відповідачці податкової вимоги від 12.08.2025 №0009167-1303-1128 податковий борг не погашений.

Отже, враховуючи, що після направлення відповідачці податкової вимоги податковий борг не був погашений, передбачені ПК України заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені контролюючим органом позовні вимоги в повній мірі узгоджуються з приписами податкового законодавства, та є обґрунтованими.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Стосовно доводів відповідачки про порушення її права на участь у розгляді справи судом першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 відкрито провадження у справі №340/6958/25 за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Копія ухвали від 15.10.2025 супровідним листом від 15.10.2025 за вих. №340/6958/25/12938/25 направлена на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) листом з рекомендованим повідомленням про вручення №R067019958628, проте поштове відправлено повернулось до суду без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання».

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з пунктами 99, 110, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

У разі коли адресат протягом трьох робочих днів після інформування його за телефоном (через Інтернет) або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу (за винятком рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка») не з`явився за одержанням такого відправлення, поштового переказу, він інформується повторно шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення з відміткою «Повторне» або інформується за телефоном шляхом надіслання смс-повідомлення (через Інтернет).

У разі неможливості вручення одержувачу поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до пункту 117 Правил надання послуг поштового зв`язку після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

У контексті наведеного, суд застосовує положення статті 126 КАС України, яка визначає порядок вручення судових повісток, в системному зв`язку зі статтею 251 КАС України, яка встановлює порядок вручення судових рішень.

Верховний Суд в постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 зазначив, що як положення статті 126 КАС України, так і положення статті 251 КАС України, регулюють порядок вручення судових документів (судових повісток, судових рішень) та передбачають однакові юридичні наслідки, які полягають в тому, що повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами поштового зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне врахувати позицію, сформовану в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні № К/9901/35851/20, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «За закінченням терміну зберігання», «Адресат вибув», «Адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не порушено норм процесуального права, про що вказує відповідачка.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає відсутніми передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі №340/6958/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua