Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №340/5225/25
Суддя: Дурасова Ю.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
09 вересня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/5225/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Кропивницької митниці
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року (головуючий суддя Притула К.М..)
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Кропивницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , 29.07.2025 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Кропивницької митниці, просив:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000061/1 від 22.07.2025 та скасувати картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці UA901020/2025/000184 від 22.07.2025.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним було придбано вантажний автомобіль IVECO модель DAILY, дизель, об`єм двигуна - 2998 см3, 2021 року виготовлення. Під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом. Позивач посилався на те, що відповідачем при винесенні спірного рішення порушено принцип обґрунтованості рішення, а також в обґрунтування прийнятого рішення використано посилання на інформацію, яка не містить достовірної інформації з питань, пов`язаних з визначенням митної вартості, задекларованої позивачем. А також, зазначав, що відповідачем використано дані по митній вартості товарів, які не є співставними із заявленими позивачем.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000061/1 від 22.07.2025 та Картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці UA901020/2025/000184 від 22.07.2025.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Кропивницька митниця подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зазначають, що до митного оформлення поданий рахунок – фактура 91 від 07.07.2025, де містяться відомості щодо вартості вантажного автомобіля «IVECO Daily», на суму 12000 EUR, зазначено вартість брутто, що переміщується громадянином через митний кордон України та які використовуються для цілей його оподаткування. Інші документи передбачені частиною першою ст. 368 МКУ до митного оформлення не надавались, зокрема вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках. Копія МД країни відправлення – Німеччини не містить інформацію щодо вартості товару. Митним органом проведено порівняння заявленого рівня митної вартості товару з пропозиціями продажу ТЗ в мережі Інтернет «вантажний автомобіль IVECO, модель DAILY – 2021 календарного, 2021 модельного року випуску, об`єм двигуна 2998 куб. см., потужність 132 кВт». Так на сайтах «Mobile.de» (провідні торгівельні площадки по продажу транспортних засобів в країнах ЄС) виявлені цінові пропозиції на транспортні засоби, мінімальний рівень яких становить 15 000.00 EUR. Згідно з положенням п. 2 частини другої статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «вантажний автомобіль IVECO, модель DAILY – 2021 календарного, 2021 модельного року випуску, об`єм двигуна 2998 куб. см., потужність 132 кВт» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 8704 21 39 00, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». У відповідь на електронне повідомлення митного органу, 21.07.2025 декларантом ПП "БРОКЕР-ТЕРМІНАЛ" було направлено лист від 22.07.2025 №1 яким було проінформовано Кропивницьку митницю з наступним: «Для виконання митних формальностей, на запит митниці по вмд 25UA901020005316U6 від 21.07.2025, для забезпечення до держання законодавства України з питань митної справи на підставі ч.6 ст.53 МК України, надаємо додаткові документи, а саме: Quittung (квитанцію) про оплату за товар №б/н від 15.07.2025; декларація експортера з ціновою інформацією 25DE395464094286B6 від 09.07.2025. Інших документів надати не маємо можливості, консультування проведено». Додатково наданий документ «Quittung» про оплату автомобіля датований 15.07.2025, але в той же час подані до митного оформлення рахунок – фактура 91 від 07.07.2025 і декларація країни експорту № 25DE395464094286B6 від 09.07.2025. Додатково надані документи прийняті митним органом до уваги. Аби упевнитись, що задекларована митна вартість ґрунтується на дійсній вартості здійснюється порівняння рівня заявленою митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних і подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Рівень заявленої декларантом митної вартості ТЗ «Вантажний автомобіль бувший у користуванні, марка: IVECO; - модель: DAILY; - ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_1 ; - календарний рік виготовлення: 11.03.2021, країна походження: IT» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 8704 21 39 00 – 12 150,00 EUR. Відповідачем було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Вантажний автомобіль бувший у користуванні, марка: IVECO; - модель: DAILY; - ідентифікаційний номер т.з. (номер кузова): НОМЕР_1 ; - календарний рік виготовлення: 11.03.2021, країна походження: IT» з рівнем митної вартості товарів за кодом згідно УКТ ЗЕД 8704 21 39 00, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж вартості та їх рівні по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» в максимально наближені терміни. Зазначений факт та інформації з сайтів «Mobile.de» щодо пропозицій продажу таких автомобілів, призвів до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості оцінюваного товару. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, на рівні 16 400,00 EUR за одиницю. Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 17.07.2025 № 25UA408040005420U3, за якою здійснено митне оформлення ТЗ «Вантажний автомобіль: (фургон) – стан - бувший у використанні, марка - IVECO, модель - 35S18, модельний рік випуску - 2021, календарний рік виготовлення - 2021, об`єм двигуна - 2998 см3, потужність двигуна - 132 кВт, ідентифікаційний номер - ZCFC535D505410414, тип двигуна – дизельний виробник "IVECO SPA", торговельна марка "IVECO", країна виробництва - Італія», МВВ 1. Процедура консультування між митницею і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог МКУ проведено з урахуванням вимог частини четвертої ст. 57, частини першої ст. 56 МКУ щодо додержання конфіденційності інформації. Крім того, заперечує проти задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки встановлені представником Позивача тарифи є значно завищеними, розмір витрат не є співмірним зі складністю справи.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу відповідача відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року по справі №340/5225/25, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що відповідач ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми, містять розбіжності чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору. Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення UA901000/2025/000061/1 від 22.07.2025 року не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Відповідачем не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем транспортного засобу та транспортного засобу, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача. Так, відповідачем не ураховано комплектність автомобіля, його укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону, що в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною з сайту mobile.de. Крім того, Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем наступних послуг: підготовка та подання до суду позовної заяви; підготовка та подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву. Сплата адвокату коштів у загальній сумі 10000 грн. підтверджується платіжною інструкцією №2.237920647.1 від 29.07.2025 року, випискою по рахунку Адвокатського об`єднання «Адвокатська фірма «Ромаданова і партнери» за 29.07.2025 року. Представник відповідача заперечував проти розміру витрат на правову допомогу по даній справі, однак на підтвердження своїх заперечень щодо заявленого позивачем розміру витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги, не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів як факт надання юридичних послуг, так і їх обсяг та вартість. Загалом, наведені відповідачем заперечення ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені доказами та зводяться лише до його незгоди з судовими витратами позивача у справі, що не може бути підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат чи підставою для зменшення їх розміру. У вказаній справі, у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості UA901000/2025/000061/1 від 22.07.2025 року, позивачу донараховано донараховано 66 456 грн. 95 коп. митних платежів. Тому, розмір витрат на оплату послуг адвоката у загальній сумі 10000 грн. є цілком співмірним з ціною позову, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), відповідає критеріям розумності, співрозмірності і справедливості та не становить надмірний тягар для відповідача Зважаючи на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи №340/5225/25 у суді першої інстанції у розмірі 10000 грн. підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному обсязі.
15.07.2026 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява Позивача в якій просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці витрати на професійну правничу допомогу адвоката при апеляційному розгляді справи в розмірі 5000 грн.
16.07.2026 року на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення відповідача на заяву відповідача. Просять відмовити в задоволенні заяви представника позивача про вирішення питання щодо розподілу витрат, понесених позивачем під час апеляційного розгляду справи № 340/5225/25 за апеляційною скаргою Кропивницької митниці на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2026, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Кропивницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22.07.2025 № UA901000/2025/000061/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.07.2025 № UA901020/2025/000184 в сумі 5 000,00 (п`ять тисяч) грн.
Згідно статті 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Згідно ч.2 ст. 309 КАС України суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.08.2026 продовжив строк розгляду даної справи на 15 днів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.07.2025 позивачем подано електронну МД 25№UA901020005316U6, відповідно до граф 31 та 42 якої до митного оформлення пред`явлено марки IVECO, модель DAILY – 2021 календарного, 2021 модельного року випуску, вартістю 12000 євро (а.с. 64).
Позивачем, для митного оформлення були надані наступні документи:
рахунок-фактура (інвойс) 91 від 07.07.2025, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, довідку б/н від 21.07.2025 (документ, що підтверджує вартість перевезення товару), договір про надання послуг митного брокера від 12.08.2024, висновок про походження товару 37/К/2025 від 15.07.2025, довіреність 2805 від 26.06.2024, сертифікат виробника 11844312 від 07.02.2021, платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів 2517768198 від 21.07.2025, копію митної декларації країни відправлення 25DE395464094286В6 від 09.07.2025, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.013.462396-25 від 21.07.2025, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FJ411746 від 24.10.2017, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України НОМЕР_2 від 27.03.2024, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України ЕВ173992 від 26.08.2007.
Митницею, відповідно до ч. 3 ст.53 Кодексу (у зв`язку з відсутністю документу, що містить відомості щодо вартості товару, для підтвердження заявленої митної вартості) було запропоновано декларанту надати протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад:
касовий або товарний чек, ярлик, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копія декларації країни відправлення з вартісними показниками; висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на електронне повідомлення митного органу, 21.07.2025 декларантом ПП «БРОКЕР-ТЕРМІНАЛ» було направлено лист від 22.07.2025 №1 яким було проінформовано Кропивницьку митницю з наступним: «Для виконання митних формальностей, на запит митниці по вмд 25UA901020005316U6 від 21.07.2025, для забезпечення до держання законодавства України з питань митної справи на підставі ч.6 ст.53 МК України, надаємо додаткові документи, а саме: Quittung (квитанцію) про оплату за товар №б/н від 15.07.2025; декларація експортера з ціновою інформацією 25DE395464094286B6 від 09.07.2025. Інших документів надати не маємо можливості, консультування проведено» (за.б. а.с.24).
У відповідності до вимог ч.5 ст.55 та ч.4 ст.57 Митного кодексу України, митницею проведено процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу та повідомлено, що цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні ст. 59 - 61 МКУ у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено (згідно даних ПІК «Інспектор» враховуючи, що товар бувший у використанні), а декларантом надано не було. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст. 62 та 63 МКУ необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст. 54, 55 МКУ, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст. 57 МКУ послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 64 МКУ резервним методом, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару, на рівні 16 400,00 EUR за одиницю.
Для визначення митної вартості використані відомості з МД від 17.07.2025 №25UA408040005420U3, за якою здійснено митне оформлення ТЗ «Вантажний автомобіль:
(фургон) – стан - бувший у використанні, марка - IVECO, модель - 35S18, модельний рік випуску - 2021, календарний рік виготовлення - 2021, об`єм двигуна - 2998 см3, потужність двигуна - 132 кВт, ідентифікаційний номер - ZCFC535D505410414, тип двигуна – дизельний виробник «IVECO SPA», торговельна марка «IVECO», країна виробництва - Італія», МВВ 1.
22.07.2025 Кропивницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UА901000/2025/000061/1 (а.с.30) та Картку відмови у митному оформленні №UA901020/2025/000184 (а.с.37), згідно з якими вартість автомобіля у розмірі 12000 євро, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість у розмірі 16400 євро.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).
Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.
У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.
Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта.
Разом з цим митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Верховний Суд у висновках за аналогічними справами (від 09.04.2019 у справі №826/10733/15, від 09.04.2019 у справі №825/1990/17, від 09.04.2019 у справі №826/15850/15, від 07.05.2020 у справі №400/2922/18) сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Разом з цим контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу).
Згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю обираються:
1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або
2) автоматизованою системою управління ризиками.
Тобто, дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Матеріалами справи підтверджується, для підтвердження вартості товару, що імпортується, позивач надав митному органу:
рахунок-фактуру (інвойс) 91 від 07.07.2025 року; платіжний документ, що підтверджує вартість товару (Quittung) б/н від 15.07.2025 року та копію митної декларації країни відправлення 25DE395464094286B6 від 09.07.2025 року, зазначені вище документи надають можливість ідентифікувати митну вартість поставленого товару та належність саме цих документів саме до цього вантажу.
Аналіз зазначених обставин дає підстави для висновку, що позивач надав до митного оформлення всі, визначені статтею 53 МК України та необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості, документи, а відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом.
Частиною 3 ст. 318 МК України, зазначено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Зазначення в рішенні митного органу лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Стосовно ненадання декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У спірному випадку, судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що декларантом надано до контролюючого органу усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за першим методом - за ціною угоди і суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості.
В свою чергу, відповідачем, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідач також не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2020 у справі №803/916/17, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості:
його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Стосовно аналізу цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби, слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 вказав, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Верховний Суд зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.
При цьому, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається лише при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000061/1 від 22.07.2025 не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Також відповідачем не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували подібність характеристик імпортованого позивачем транспортного засобу та транспортного засобу, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Зокрема, відповідачем не ураховано комплектність автомобіля, його укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону, що в свою чергу, свідчить про некоректність визначення митної вартості товару за ціною з сайту mobile.de.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості, оскільки надані для митного оформлення документи підтверджують вартість товару.
Спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 по справі № 805/2713/16-а.
Враховуючи встановлені у даній справі обставини та вищевикладене, суд першої дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.
Отже, відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (резервного), який застосовано без достатніх на те підстав, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02.03.2021 у справі № 809/857/17.
Скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA901000/2025/000061/1 від 22.07.2025, як наслідок тягне скасування і Картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Кропивницької митниці UA901020/2025/000184 від 22.07.2025.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, по суті вимог, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Водночас, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000грн, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що цей розмір витрат є значно завищеними, не є співмірним зі складністю справи.
В силу частини 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Враховуючи, що справа розглянута в спрощеному провадженні без виклику сторін, т.т. судове засідання не проводилося, а дії представника позивачу по наданні правової допомоги звелися до написання позову, то наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що співмірним у даному випадку розміром витрат на правничу допомогу є 2000грн.
Представником позивача до суду апеляційної інстанції подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000грн.
Відповідачем подані заперечення на вказану заява. Вважає що вказаний розмір витрат на правничу допомогу є завищеним. Просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5000грн.
Враховуючи, що справа розглянута в спрощеному провадженні без виклику сторін, т.т. судове засідання не проводилося, а дії представника позивача по наданні правової допомоги в суді апеляційної інстанції звелися до написання відзиву на апеляційну скаргу, то наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що співмірним у даному випадку розміром витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є 1000грн.
Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі щодо розміру витрат на правничу допомогу.
Доводи апеляційної скарги по суті спору не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Натомість, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці – задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року змінити в частині визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, ЄДРПОУ 44005668) витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27-Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, ЄДРПОУ 44005668) витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі в розмірі 1000 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю.В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua