Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №340/5152/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/5152/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 року у справі №340/5152/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 24.01.2026 та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області провести починаючи з 24.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019, 2020 та 2021 роки у розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до п. 1 Постанови КМУ № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 Постанови КМУ №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до п. 1 Постанови КМУ №209 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115) відповідно до п. 1 Постанови КМУ №236 та у зв`язку з цим провести виплату пенсії в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідачем не проведено індексацію пенсії належним чином, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні її пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115 та у розмірі 1,121 чим порушено право позивача.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 року у справі №340/5152/26 позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 24.01.2026 та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області провести починаючи з 24.01.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2019, 2020 та 2021 роки у розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до п. 1 Постанови КМУ № 168, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 Постанови КМУ №185, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до п. 1 Постанови КМУ №209 та починаючи з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,197, 1,0796, 1,115) відповідно до п. 1 Постанови КМУ №236 та у зв`язку з цим провести виплату пенсії в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому, заперечуючи проти її доводів, просив залишити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що при призначенні пенсії позивача Головним управлінням застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 10846,37 грн (2019-2021 роки), що підтверджується відповідним розрахунком.

Позивач звернулась до Відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 з 01.03.2026.

З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 18.06.2026 вбачається, що позивачу у період з 2023-2024 років були проведені перерахунки пенсії відповідно до постанов КМУ про проведення індексації пенсій та Порядку №124 із застосуванням заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, збільшеної на відповідні коефіцієнти, а з 01.03.2025 на підставі підпункту 6 п. 2 Постанови КМУ №209 індексація пенсії Позивача була здійснена з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,046, а не 1,115, а з 01.03.2026 на підставі підпункту 6 п. 2 Постанови КМУ №236 – з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,061, а не 1,121.

Виходячи із зазначеного, для застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 правові підстави відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії у 2023, 2024, 2025 та 2026 роках, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Частиною п`ятою статті 2 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

На виконання зазначених законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20.02.2019 № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати визначається з урахуванням показників зростання споживчих цін та середньої заробітної плати в Україні.

Пунктом 5 Порядку № 124 передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

При цьому частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV прямо визначено, що збільшенню підлягає саме той показник середньої заробітної плати, який враховується для обчислення конкретної пенсії.

Отже, для визначення належного розміру пенсії після проведення індексації необхідно враховувати показник середньої заробітної плати, який був застосований при призначенні пенсії конкретній особі, а не інший показник, який використовувався для обчислення пенсій інших категорій пенсіонерів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24.

У зазначених постановах Верховний Суд наголосив, що під час проведення індексації пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії.

Верховний Суд також зазначив, що положення пункту 5 Порядку № 124 підлягають застосуванню лише в частині, яка не суперечить положенням статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати встановлений законом механізм індексації пенсій.

При цьому в постанові від 04.06.2026 у справі № 520/8583/25 Верховний Суд безпосередньо розглянув спір щодо індексації пенсії, призначеної із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019– 2021 роки у розмірі 10846,37 грн.

У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення пенсіонеру щомісячних доплат по 100 грн у 2023 та 2024 роках замість збільшення показника середньої заробітної плати на коефіцієнти 1,197 та 1,0796, а також застосування у 2025 році коефіцієнта 1,046 замість 1,115 не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Верховний Суд наголосив, що під час перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнта відповідного року мають враховуватися також коефіцієнти індексації попередніх років, які не були застосовані до показника середньої заробітної плати, що враховувався при обчисленні пенсії.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким було визнано протиправним незастосування відповідних коефіцієнтів індексації.

Наведені висновки Верховного Суду є релевантними до спірних правовідносин, оскільки обставини цієї справи в частині застосованого при призначенні пенсії показника середньої заробітної плати та механізму проведення індексації є аналогічними.

Щодо доводів апелянта про правомірність встановлення позивачу щомісячних доплат у розмірі 100 грн у 2023 та 2024 роках колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій відповідно до Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,197.

Аналогічно пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 передбачено проведення з 01.03.2024 перерахунку пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0796.

Водночас положеннями пункту 6 постанови № 168 та відповідними положеннями постанови № 185 передбачено встановлення щомісячної доплати у розмірі 100 грн до пенсій, які не підвищуються внаслідок проведення відповідного перерахунку.

Проте зазначені положення не можуть тлумачитися як такі, що надають Пенсійному фонду України право замінювати передбачене частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV збільшення показника середньої заробітної плати встановленням фіксованої грошової доплати, якщо при обчисленні пенсії особи застосовувався інший показник середньої заробітної плати.

Саме по собі встановлення щомісячної доплати у розмірі 100 грн не є тотожним збільшенню показника середньої заробітної плати на встановлений коефіцієнт індексації.

Доплата має фіксований характер та не змінює основного показника, який використовується для обчислення пенсії, а тому не забезпечує реалізації передбаченого законом механізму індексації.

У цій справі пенсію позивачу призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019– 2021 роки у розмірі 10846,37 грн.

Отже, саме цей показник підлягав збільшенню на коефіцієнт 1,197 з 01.03.2023 та на коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024.

Таким чином, встановлення позивачу доплат по 100 грн замість збільшення показника середньої заробітної плати на відповідні коефіцієнти не відповідало вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Щодо доводів апелянта про правомірність застосування коефіцієнта 1,046 з 01.03.2025 колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 установлено, що з 01.03.2025 перерахунок пенсій відповідно до Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,115.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 постанови № 209 передбачено спеціальний механізм збільшення показника середньої заробітної плати для пенсій, які не підвищуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, зокрема із застосуванням коефіцієнта 1,046 для пенсій, призначених або перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2022 році.

Колегія суддів звертає увагу, що сам факт призначення пенсії позивачу у 2022 році не може бути підставою для автоматичного застосування до неї спеціального коефіцієнта 1,046 без урахування положень частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.

Як уже зазначалося, Верховний Суд у постанові від 04.06.2026 у справі № 520/8583/25 надав правову оцінку аналогічному застосуванню підпункту 6 пункту 2 постанови № 209 та дійшов висновку, що використання коефіцієнта 1,046 замість установленого пунктом 1 цієї постанови коефіцієнта 1,115 не відповідає вимогам законодавства.

Верховний Суд виходив із того, що Кабінет Міністрів України має повноваження визначати порядок проведення індексації та коефіцієнт збільшення, однак такі повноваження не передбачають можливості зміни визначеного законом об`єкта індексації — показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення конкретної пенсії.

Отже, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає коефіцієнт 1,115, передбачений пунктом 1 постанови № 209, а не спеціальний коефіцієнт 1,046, застосований відповідачем.

При цьому з огляду на те, що коефіцієнти 1,197 та 1,0796 у попередні роки не були застосовані до показника середньої заробітної плати позивача, під час проведення перерахунку з 01.03.2025 необхідно врахувати їх послідовне застосування разом із коефіцієнтом 1,115.

Щодо застосування коефіцієнта збільшення 1,121 з 01.03.2026 колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій відповідно до Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 цієї постанови передбачено спеціальний порядок збільшення показника середньої заробітної плати для пенсій, які не підвищуються згідно з пунктом 1 постанови, зокрема із застосуванням коефіцієнта 1,061 для пенсій, призначених або перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2022 році.

Колегія суддів враховує, що під час вирішення питання щодо застосування зазначених положень необхідно виходити з правової природи індексації, визначеної частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

Зазначена норма передбачає щорічне збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, а не встановлення нового базового показника залежно від року призначення пенсії.

При цьому спеціальний механізм, передбачений підпунктом 6 пункту 2 постанови № 236, не може тлумачитися ізольовано від положень закону та застосовуватися у спосіб, який фактично нівелює передбачене законом послідовне збільшення показника середньої заробітної плати.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що в межах спірних правовідносин підлягає застосуванню коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 постанови № 236, з урахуванням попередньо застосованих коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.06.2026 у справі № 520/8583/25 та від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25, щодо необхідності послідовного застосування коефіцієнтів індексації та неприпустимості їх вибіркового застосування залежно від дати проведення перерахунку.

Отже, застосування відповідачем коефіцієнта 1,061 замість коефіцієнта 1,121 не забезпечує належної реалізації права позивача на індексацію пенсії.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що коефіцієнт 1,121 підлягає застосуванню саме з 01.03.2026, оскільки цією датою визначено початок проведення відповідного перерахунку постановою № 236.

Таким чином, послідовне застосування коефіцієнтів 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідає встановленому законом механізму індексації пенсії позивача.

Щодо посилань апелянта на проведення перерахунків пенсії позивача у зв`язку з набуттям додаткового страхового стажу колегія суддів зазначає таке.

Частиною четвертою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення або попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі.

Як убачається з матеріалів справи, позивачу у квітні 2024 року та квітні 2026 року проводилися перерахунки пенсії з урахуванням додатково набутого страхового стажу та заробітної плати.

Разом з тим такі перерахунки здійснювалися на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV та мали іншу правову природу, ніж щорічна індексація пенсії відповідно до частини другої цієї статті.

Предметом цього спору є не правильність врахування додаткового страхового стажу чи заробітної плати позивача, а правомірність дій відповідача щодо незастосування встановлених коефіцієнтів індексації до показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії.

Отже, проведення перерахунків у зв`язку з набуттям додаткового страхового стажу не звільняє відповідача від обов`язку забезпечити належну індексацію пенсії.

Водночас зобов`язання відповідача провести перерахунок із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації не означає повторного врахування страхового стажу або заробітної плати, а передбачає застосування механізму збільшення саме того показника середньої заробітної плати, який використовувався при обчисленні пенсії позивача.

Щодо доводів апелянта про неправильне визначення початкової дати перерахунку колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як убачається з позовної заяви, позивач просив провести перерахунок пенсії починаючи з 24.01.2026.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, визначив початкову дату перерахунку саме в межах заявлених позовних вимог.

При цьому застосування коефіцієнтів індексації, установлених за попередні роки, не означає присудження виплати за весь попередній період, а є необхідним способом визначення правильного показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії, починаючи з дати, з якої позивач просить відновити порушене право.

Таким чином, послідовне застосування коефіцієнтів 1,197, 1,0796 та 1,115 з 24.01.2026 та коефіцієнта 1,121 з 01.03.2026 є необхідним для правильного визначення розміру пенсії позивача.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи, надав належну оцінку наявним доказам, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення спору.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції та не спростовують його висновків.

Отже, підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2026 року у справі № 340/5152/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та порядку, визначених статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов