Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №160/2612/24
Суддя: Божко Л.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/2612/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року в адміністративній справі №160/2612/24 (суддя Рябчук О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 15.03.2024 у справі № 160/2612/24 шляхом стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 48000,00 грн.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву.
Апелянт зазначає, що рішення суду набрало законної сили 16.04.2024, однак у повному обсязі не виконано. Посилається на абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, відповідно до якого невиконання рішення щодо пенсійних виплат протягом двох місяців є самостійною підставою для зміни способу і порядку його виконання шляхом стягнення відповідних коштів.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі № 160/2612/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.
Зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату зазначеної доплати з дати припинення її виплати.
Рішення набрало законної сили 16.04.2024. Виконавчий лист отримано заявником 26.04.2024.
22.10.2025 заявник звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій просив стягнути 48000,00 грн заборгованості за період з 01.07.2022 по 30.06.2024.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України гарантовано судовий захист прав і свобод людини і громадянина.
За статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням здійснює суд.
Наведені конституційні приписи конкретизовано в частинах другій, третій статті 14 КАС України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а їх невиконання тягне встановлену законом відповідальність.
Частиною першою статті 370 КАС України передбачено обов`язковість судового рішення для учасників справи, їх правонаступників, органів, підприємств, установ, організацій, посадових та інших осіб.
Отже, набрання рішенням законної сили покладає на відповідача обов`язок забезпечити його належне виконання. Саме лише проведення нарахування без фактичної виплати належних коштів не свідчить про повне виконання рішення, яким установлено обидва зазначені обов`язки.
Водночас забезпечення виконання здійснюється із застосуванням установлених законом процесуальних механізмів та за наявності підтверджених підстав для їх застосування.
Відповідно до частини четвертої статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
За частиною першою статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Повноваження суду щодо встановлення або зміни способу і порядку виконання рішення визначені статтею 378 КАС України.
Частиною першою цієї статті передбачено, що за заявою стягувача чи виконавця у визначених законом випадках суд може встановити або змінити спосіб чи порядок виконання рішення.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України встановлено загальну підставу для застосування такого повноваження - наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Законом України від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, зазначену частину доповнено абзацом другим. Ним визначено самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання рішення щодо пенсійних та інших передбачених цією нормою соціальних виплат: невиконання такого рішення суб`єктом владних повноважень протягом двох місяців із дня набрання ним законної сили. Зміна способу виконання в цьому випадку здійснюється шляхом стягнення відповідних виплат.
Згідно із частиною третьою статті 3 КАС України провадження здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тому зазначене регулювання підлягає застосуванню при розгляді заяви, поданої у жовтні 2025 року, хоча рішення по суті спору ухвалено раніше.
Таким чином, зміна способу виконання із зобов`язання здійснити виплату на стягнення коштів законом допускається. Саме лише посилання на зобов`язальний характер первісного рішення не є достатньою підставою для відмови в задоволенні заяви.
Разом із тим самостійний характер підстави, передбаченої абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, не означає можливості стягнення суми, розмір та належність якої не встановлено належними доказами.
Необхідно розмежовувати наявність законної підстави для зміни способу виконання та доведеність конкретного грошового зобов`язання, яке заявник просить примусово стягнути.
У першому випадку підлягають перевірці характер присуджених виплат та тривалість невиконання рішення. У другому — період заборгованості, її розмір, відповідність первісному рішенню та відсутність повної або часткової виплати заявлених коштів.
За частиною першою статті 72 КАС України доказами є дані, на підставі яких суд установлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Стаття 75 цього Кодексу визначає достовірними докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За статтею 76 КАС України достатність доказів оцінюється з огляду на те, чи дозволяє їх сукупність зробити висновок про наявність або відсутність істотних для вирішення питання обставин.
Частиною першою статті 77 КАС України обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладено на відповідного учасника справи. від 06.07.2005 № 2747-IV
У межах цієї заяви недостатньо встановити лише факт існування невиконаного рішення. Для заміни способу його виконання на стягнення 48000,00 грн необхідно підтвердити, що саме ця сума становить невиплачений залишок зобов`язання, визначеного рішенням від 15.03.2024.
Первісним рішенням початок нарахування доплати визначено з дати припинення її виплати. Конкретної календарної дати припинення, кінцевої дати розрахунку та загальної суми заборгованості резолютивна частина рішення не містить.
Ця обставина сама по собі не виключає зміни способу виконання, однак потребує перевірки відповідних відомостей за документами про виконання рішення.
Заявлений розмір 48000,00 грн арифметично відповідає щомісячній доплаті 2000,00 грн за 24 місяці. Проте арифметична відповідність не підтверджує автоматично правильність обрання періоду, відсутність виплат за окремі місяці та фактичний залишок заборгованості.
Крім того,надані документи не містять достатніх відомостей для встановлення, що 48000,00 грн за період з 01.07.2022 по 30.06.2024 є саме непогашеною заборгованістю на виконання рішення від 15.03.2024.
Колегія суддів також ураховує постанову Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22. У зазначеній справі зміна способу виконання стосувалася чітко визначеної заборгованості, нарахованої самим пенсійним органом. Верховний Суд наголосив, що стягнення такої суми не створює нового зобов`язання, а забезпечує виконання вже існуючого.
Отже, наведена правова позиція підтверджує допустимість відповідного механізму, проте не усуває необхідності встановлення суми, яка підлягає стягненню в конкретній справі.
Суд не вправі під час вирішення процесуального питання про виконання рішення встановлювати нові матеріально-правові вимоги, поширювати присуджений обов`язок на інші періоди або допускати повторне стягнення виплачених коштів.
Посилання апелянта на тривале невиконання рішення заслуговує на увагу в частині існування підстави для застосування статті 378 КАС України. Однак воно не є самостійним доказом розміру заборгованості.
Так само недостатність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від виконання рішення та не може вважатися універсальною перешкодою для зміни способу його виконання. Відмова в задоволенні поданої заяви в цьому випадку пов`язана з необхідністю належного підтвердження конкретної суми стягнення.
Збереження обов`язковості рішення та відмова в задоволенні заяви про стягнення непідтвердженої суми не суперечать одне одному. Рішення від 15.03.2024 залишається чинним і підлягає виконанню в повному обсязі.
Заявник не позбавлений права повторно звернутися з належно підтвердженою заявою про зміну способу виконання, зазначивши фактичний залишок невиплачених коштів та документи, на підставі яких його визначено.
Таким чином, за встановлених обставин доводи апеляційної скарги не підтверджують наявності достатніх підстав для задоволення заяви саме шляхом стягнення 48000,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 та статті 316 КАС України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу-без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у справі № 160/2612/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
суддя Ю.В. Дурасова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua