Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №340/153/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 340/153/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кропивницької окружної прокуратури на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в адміністративній справі №340/153/26 (суддя Карамазина Т.М.) за позовом Кропивницької окружної прокуратури до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів із розроблення паспорта водного об`єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3522582400:02:000:7501, загальною площею 20,9863 га, комунальної форми власності;

зобов`язати відповідача розробити паспорт зазначеного водного об`єкта.

Позов обґрунтований невжиттям сільською радою заходів щодо розроблення паспорта ставка орієнтовною площею 9,42 га, розташованого на зазначеній земельній ділянці.

Прокурор зазначав, що відсутність паспорта перешкоджає визначенню розміру орендної плати за водний об`єкт та приведенню орендних відносин у відповідність до вимог законодавства.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позовну заяву повернуто на підставі пункту 5 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що до цього ж суду подано інший позов Кропивницької окружної прокуратури до того самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав, якому присвоєно номер №340/154/26.

Суд зазначив, що у справі №340/154/26 прокурор просить визнати протиправною бездіяльність сільської ради та зобов`язати її розробити паспорт водного об`єкта, розташованого на земельних ділянках із кадастровими номерами 3522586900:02:000:7501, площею 14,0274 га, та 3522582400:02:000:7501, площею 20,9863 га.

Оскільки на час вирішення питання про відкриття провадження у справі №340/153/26 щодо іншого позову не постановлено жодної з ухвал, перелічених у пункті 5 частини четвертої статті 169 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, керівник Кропивницької окружної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що подані позови не є тотожними, оскільки стосуються двох різних водних об`єктів.

У справі №340/153/26 заявлено вимоги щодо ставка орієнтовною площею 9,42 га, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3522582400:02:000:7501.

Натомість у справі №340/154/26 спір стосується іншого ставка орієнтовною площею 15,0 га, розташованого на двох земельних ділянках із кадастровими номерами 3522586900:02:000:7501 та 3522582400:02:000:7501. На останній земельній ділянці розміщується хвостова частина цього ставка.

За доводами скаржника, суд першої інстанції не дослідив фактичних підстав позовів та помилково ототожнив різні водні об`єкти через збіг кадастрового номера однієї із земельних ділянок.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Предметом апеляційного перегляду є правомірність повернення позовної заяви на підставі пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України.

Обґрунтованість позовних вимог щодо розроблення паспорта водного об`єкта та наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави по суті на цій стадії не вирішуються.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин із метою ефективного захисту прав та інтересів від порушень із боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 9 частини третьої статті 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства віднесено неприпустимість зловживання процесуальними правами.

За частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Зазначені приписи передбачають необхідність запобігання необґрунтованому дублюванню судових проваджень. Водночас застосування встановлених законом процесуальних обмежень потребує перевірки всіх обставин, з якими закон пов`язує відповідні наслідки.

Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо ним подано до цього самого суду інший позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що її застосування можливе за сукупності визначених нею умов.

Суд повинен установити не лише факт подання іншого позову до того самого суду та його процесуальний стан, а й тотожність сторін, предмета та підстав обох позовів.

Збіг лише окремих ознак позовів не є достатнім для їх визнання тотожними.

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктами 4 та 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено зазначення змісту позовних вимог, обставин, якими позивач їх обґрунтовує, та доказів на підтвердження таких обставин.

Отже, для з`ясування тотожності позовів необхідно зіставити не лише прохальні частини заяв, а й викладені в них обставини, які індивідуалізують спірні правовідносини.

Предметом позову є матеріально-правова вимога до відповідача, щодо якої позивач просить ухвалити судове рішення. Підставами позову є обставини, якими обґрунтовується відповідна вимога.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.05.2024 у справі №990/29/24 зазначила, що для визнання позовів тотожними необхідний одночасний збіг сторін, предмета та підстав спору. Відмінність хоча б одного із цих елементів виключає висновок про тотожність позовів.

Зазначений підхід підлягає врахуванню відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

У цій справі суд першої інстанції встановив збіг особи, яка звернулася до суду, відповідача та загального способу захисту - визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання розробити паспорт водного об`єкта.

Проте однаковий спосіб захисту не означає тотожності матеріально-правових вимог, якщо вони стосуються різних об`єктів.

Як убачається з викладених у позові обставин, вимоги у справі №340/153/26 стосуються розроблення паспорта ставка орієнтовною площею 9,42 га, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3522582400:02:000:7501, площею 20,9863 га.

За наведеними прокурором відомостями Регіонального офісу водних ресурсів у Кіровоградській області, викладеними в листі від 13.10.2025 №1138/01-12, на зазначеній земельній ділянці розташовані як цей ставок, так і хвостова частина іншого ставка орієнтовною площею 15,0 га.

Саме останнього водного об`єкта стосується позов у справі №340/154/26.

Цей ставок розташований у межах двох земельних ділянок із кадастровими номерами 3522586900:02:000:7501 та 3522582400:02:000:7501.

Таким чином, одна земельна ділянка зазначена в обох позовах через розміщення в її межах окремого ставка та частини іншого водного об`єкта.

Кадастровий номер ідентифікує земельну ділянку. Наявність такого номера в обох позовах сама по собі не підтверджує, що вимоги щодо паспортизації заявлені стосовно одного й того самого водного об`єкта.

Так само площа земельної ділянки 20,9863 га не є площею водного дзеркала ставка, щодо якого заявлено вимоги у цій справі.

Для правильного вирішення процесуального питання суду необхідно було розмежувати земельні ділянки як об`єкти кадастрового обліку та водні об`єкти, щодо яких прокурор просить зобов`язати відповідача розробити паспорти.

Натомість в оскарженій ухвалі такого розмежування не здійснено.

Суд першої інстанції обмежився зіставленням формулювань позовних вимог та посиланням на збіг кадастрового номера однієї земельної ділянки, не надавши оцінки обставинам щодо розміщення на ній двох різних водних об`єктів або їх частин.

У справі №340/153/26 прокурор стверджує про невжиття заходів щодо паспортизації ставка площею орієнтовно 9,42 га. У справі №340/154/26 відповідна бездіяльність пов`язується з іншим ставком площею орієнтовно 15,0 га.

Отже, матеріально-правові вимоги конкретизовані різними водними об`єктами, а фактичні обставини, якими вони обґрунтовуються, не є повністю однаковими.

Навіть за умови застосування до обох спорів одних і тих самих положень законодавства це не свідчить про тотожність фактичних підстав позовів.

Спільне нормативне регулювання та однаковий відповідач можуть бути властивими багатьом окремим спорам. Проте пункт 5 частини четвертої статті 169 КАС України пов`язує повернення заяви саме з тотожністю позовів, а не з їх подібністю чи пов`язаністю.

Тому встановлений судом процесуальний стан справи №340/154/26 не міг бути самостійною підставою для повернення позову у справі №340/153/26 за відсутності іншої обов`язкової умови- тотожності предмета та підстав спору.

Посилання суду першої інстанції на неприпустимість зловживання процесуальними правами також не усуває необхідності перевірити зазначені умови.

Подання позовів щодо різних водних об`єктів, навіть якщо вони частково розташовані в межах однієї земельної ділянки, саме по собі не свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами.

В оскарженій ухвалі не наведено інших обставин, які б підтверджували спрямованість дій прокурора на неправомірне дублювання одного спору або маніпулювання автоматизованим розподілом справ.

Приписи статей 18 та 44 КАС України не є самостійною підставою для повернення позовної заяви поза умовами, прямо визначеними статтею 169 цього Кодексу.

Колегія суддів також зазначає, що роз`яснення можливості повторного звернення до суду не виправляє неправильного застосування процесуальної норми. Право на повторне звернення не звільняє суд від обов`язку перевірити законність повернення вже поданої заяви.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, які мають значення для вирішення відповідного питання.

Оскаржена ухвала зазначеним вимогам не відповідає, оскільки висновок про тотожність позовів зроблено без належного зіставлення їх предмета та фактичних підстав.

Установлені відмінності між водними об`єктами виключають застосування пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України з наведених судом першої інстанції мотивів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції неправильно застосував пункт 5 частини четвертої статті 169 КАС України, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена ухвала- скасуванню, а справа - направленню до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Кропивницької окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року в адміністративній справі №340/153/26 скасувати.

Справу №340/153/26 направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю.В. Дурасова