Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №569/10001/26
Суддя: Крижова О. Г.
Справа № 569/10001/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Крижова О.Г., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушенняпро притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП __________,за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640304 від 14.04.2026, 14.04.2026 о 06 год 24 хв у м. Рівне по вул. Литовській, 117, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на місці зупинки проведено за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 (прилад № АКСС-0247), результат огляду становив 0,49 ‰, чим, за змістом протоколу, порушено п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що того дня його друг ОСОБА_2 приїхав до нього у с. Великий Олексин, щоб підвезти на роботу до м. Рівне. Автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 . Дорогою вони заїхали на автомийку по вул. Литовській, 117, де ОСОБА_2 припаркував автомобіль та відійшов подивитися графік її роботи, а ОСОБА_1 залишився в салоні припаркованого автомобіля. На момент прибуття працівників поліції транспортним засобом він не керував. Спиртних напоїв не вживав, факт керування заперечував та повідомив, що готовий пройти огляд. Огляд на місці він пройшов, однак пройти огляд у закладі охорони здоров`я йому не пропонували, письмового направлення не вручали. Просив закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Представник ОСОБА_1 – адвокат Менік В.В. зазначив, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На момент прибуття поліції автомобіль був припаркований, а сам факт перебування особи в автомобілі не підтверджує керування ним.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 14.04.2026 близько 06 год він особисто керував автомобілем Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_1 , під`їхав до с. Великий Олексин, щоб забрати та підвезти на роботу ОСОБА_1 . Дорогою до м. Рівне заїхав на автомийку по вул. Литовській, 117, припаркував автомобіль та відійшов подивитися графік її роботи. ОСОБА_1 залишився в автомобілі. Повернувшись, свідок побачив працівників поліції біля автомобіля. Після прибуття працівників ТЦК та СП він залишив місце події. Підтвердив, що автомобілем керував саме він, а ОСОБА_1 ним не керував.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника та свідка, перевіривши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість і достовірність, а також достатність та взаємозв`язок у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. При цьому для встановлення складу зазначеного правопорушення необхідно довести не лише стан сп`яніння особи, а й факт керування нею транспортним засобом у відповідний час.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються на підставі всебічного, повного й об`єктивного дослідження їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що свідки не залучалися, велась безперервна відеофіксація згідно ч.2 ст.266 КУпАП на технічний засіб відеозапису 472802. До матеріалів про адміністративне правопорушення долучено DVD-диск із відеозаписами, здійсненими працівниками поліції. Суд дослідив зазначений носій інформації та встановив, що диск не має видимих ознак механічного пошкодження, однак відеофайли, які на ньому містяться, не відкриваються та не відтворюються. У зв`язку з цим їх зміст неможливо безпосередньо дослідити.
За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити за допомогою відеозаписів фактичні обставини події, зокрема встановити, чи здійснював ОСОБА_1 керування транспортним засобом, якою була послідовність подій, а також перевірити зміст і повноту зафіксованих дій працівників поліції та особи, щодо якої складено протокол.
Відеозапис може бути використаний як доказ за умови доступності його змісту для безпосереднього дослідження та можливості встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оскільки файли не відтворюються, суд позбавлений можливості перевірити їх зміст, співвіднести його з іншими матеріалами справи та оцінити відповідно до статей 251 і 252 КУпАП.
Отже, долучені відеофайли за таких обставин не можуть бути покладені в основу висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки їх зміст недоступний для дослідження, а їх доказове значення не встановлено.
У матеріалах справи факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом належними та допустимими доказами не підтверджено. Натомість його пояснення про те, що він залишався в припаркованому автомобілі, узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2 , який підтвердив, що автомобілем керував саме він, припаркував його біля автомийки та відійшов, а ОСОБА_1 залишився в салоні.
Сам по собі факт перебування особи у припаркованому транспортному засобі не доводить здійснення нею керування. Матеріали справи повинні містити об`єктивні дані, які підтверджують саме факт керування транспортним засобом у відповідний час. За відсутності таких доказів висновок про наявність у діях особи складу правопорушення ґрунтувався б на припущенні.
У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу, однак відомостей про його вручення ОСОБА_1 та ознайомлення останнього з ним, зокрема його підпису, документ не містить. Зазначені обставини додатково не дають можливості визнати процедуру огляду належно підтвердженою матеріалами справи.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 640304 від 14.04.2026 не може сам по собі бути достатнім доказом вини ОСОБА_1 у розумінні ст. 251 КУпАП. Обставини, викладені в ньому, мають підтверджуватися іншими доказами, які не викликають обґрунтованих сумнівів. Інших доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суду не надано.
Статтею 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості: обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, оскільки це означало б перебрання функцій сторони обвинувачення та порушення принципу безсторонності суду, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» (заява № 39598/03, рішення від 21 липня 2011 року) зазначив, що висновки суду мають ґрунтуватися на достатньо переконливих, чітких і узгоджених доказах. Такий стандарт доказування не залишає місця обґрунтованим сумнівам щодо винуватості особи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведений, а отже, не встановлено необхідної об`єктивної ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 266, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua