Суд: Корецький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №563/1362/26
Суддя: Сірак Д. Ю.
Cправа № 563/1362/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2026 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Представник позивача звернувся до суду з позовом вказуючи, що 16.08.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , в електронній формі, було укладено Договір № 4890424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалось надати клієнту грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту склала 8 000 грн. Строк кредитування - 360 днів. Стандартна процентна ставка - 1,5 % в день та застосовується в межах строку кредитування. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед позичальником виконало. Натомість відповідач не виконав належним чином своїх боргових зобов`язань перед кредитором, внаслідок чого утворилась заборгованість. 31.03.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 31-1/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги в тому числі, до відповідача за Договором № 4890424. Загальна сума заборгованості склала 38 037,82 грн., з якої: заборгованість з тіла кредиту – 7 999,99 грн., заборгованості за процентами – 26 037,83 грн. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 4 000 грн. Зазначають, що станом на дату укладання Договору факторингу, строк дії Договору № 4890424 від 16.08.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку його дії, позивачем, з дати факторингу донараховано відсотки за 133 календарних дні. З огляду на вказані обставини, звертаються до суду та просять стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 49 997,80 грн. (тіло кредиту - 7 999,99 грн., проценти нараховані первісним кредитором – 26 037,83 грн. та проценти нараховані позивачем – 15 959,98005 грн.), а також понесені судові витрати (сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.).
Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно з позовними вимогами, просив справу розглядати без їхньої участі, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання. Причин неявки не повідомлено та відзиву на позовну заяву не подано, як і будь-яких інших заяв чи клопотань, а тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв`язку з неявкою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд прийшов до таких висновків.
15.08.2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «82252» підписав Заяву про прийняття пропозиції на укладення Договору про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів, що є повною та безумовною згодою на укладення Договору, що розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за адресою: https://credit7.ua/pro-nas. Засвідчив ознайомлення з умовами Публічної пропозиції, з інформацією про ТОВ «ЛІНЕУРА Україна». Беззастережно підтвердив, що на момент укладення Договору ознайомився з його повним текстом, повністю зрозумів його зміст та погодився з усіма його умовами, а також безумовно стверджує, що не позбавляється будь-яких прав, які має звичайно, а Договір не містить умов, які є для нього обтяжливими в будь-якому сенсі.
16.08.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4890424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Товариство зобов`язалось надати клієнту грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Сума кредиту (загальний розмір) складає 8 000,00 гривень. Строк кредитування 360 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та нормативних актів НБУ. Договір укладений строком на 365 днів, але у будь-якому випадку припиняється не раніше дати повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання, або в дату дострокового повного повернення/сплати суми кредиту, процентів за користування кредитом.
Порядок укладення Договору та створення і накладання електронних підписів сторін відображено в п. 9.7 Договору.
ОСОБА_1 підписав договір електронним підписом «46961» 16.08.2024 року о 12:29:56 год.
До Договору додається Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), що крім іншого, містить в собі: Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; Інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; Порядок повернення кредиту та Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» в редакції від 08.04.2024 року.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою № 20250409-1626 від 09.04.2025 року платіжного провайдера ТОВ «Пейтек», на підставі укладеного договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку з ТОВ «Лінеура Україна».
Згідно з інформацією, що була надана 03.09.2026 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). По вказаному рахунку мало місце зарахування коштів на суму 8 000 UAH 16.08.2024 року.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, станом на 31.03.2025 року заборгованіст ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» становила 38 037.82 грн., з яких: 7 999.99 грн. – тіло, 26 037.83 грн. – проценти та 4 000,00 грн. - штрафи, про що свідчить доданий до матеріалів справи Розрахунок заборгованості.
31.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 31/03/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги, в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4890424 на загальну суму 38 037,82 грн., що відображено у витязі з Реєстру боржників, що є Додатком № 1 до Договору Факторингу № 31/03/2025 від 31.03.2025 року.
01.04.2025 року о 11:22 год. ТОВ «Лінеура Україна» на номер телефону відповідача 380661475321 було надіслано сповіщення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 4890424.
З розрахунку заборгованості ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» встановлено, що позивачем у період з 01.04.2025 по 11.08.2025 року, за 133 календарних днів, було продовжено нарахування процентів за договором № 4890424 від 15.08.2024 року у сумі 15 960,00 грн. (процентна ставка 1,5 %).
В межах даного позову позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 49 997,80 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом – 7 999,99 грн., суми заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором 26 037,83 грн. та суми заборгованості за процентами нарахованими позивачем – 15 959,98005 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, відповідно до ст. 1055 ЦК України.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються ЗУ «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документу. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документу, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи встановлено, що кредитування відбулося 16.08.2024 року для задоволення особистих (споживчих) потреб відповідача, якому було надано кредит у сумі 8 000,00 грн. зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою - 1,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору (строк кредитування 360 днів).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма була введена в дію ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів - 2,5 % та 120 днів зі ставкою 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень ЗУ«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Отже, при укладенні 16.08.2024 року Договору № 4890424, кредитодавець не мав права визначати денну проценту ставку у розмірі 1,5 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1 % на день.
Тому, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок відсотків з врахуваням відсоткової ставки 1 % в межах 360-денного строку кредитування.
Таким чином, за увесь строк кредитування, за 360 днів користування кредитними коштами, відсотки складають 28 799,96 грн. (8 000,00*1%*10 днів) + (7 999,99*1%*350 днів).
Враховуючи вищезазначене, позов підлягає до часткового задоволення, з відповідача на користь позивача належить стягнути 36 799,95 грн., з яких: 7 999,99 грн. - тіло кредиту та 28 799,96 грн. - проценти.
Такий висновок суду відповідатиме обставинам справи та буде справедливим по відношенню до обох сторін.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, а саме, у разі часткового задоволення позову - судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 959,61 грн. судового збору, пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеномустаттею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як зазначено у ч. 4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв`язку із розглядом цієї справи, разом із позовною заявою до суду надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги № 08/11/2024-А від 08 листопада 2024 року та Додаткову угоду до нього; Заявку на виконання доручення до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 08/11/2024-А від 08 листопада 2024 року; Рахунок на оплату до Договору про надання правничої (правничої) допомоги, Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та Детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), за якими витрати позивача на правову допомогу становлять 10 000,00 грн.
Судом встановлено, що позивач користувався правовою допомогою, у зв`язку із чим поніс витрати, при цьому суд вказує на відсутність обов`язку присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд бере до уваги, що позов задовольняється частково, при цьому, на переконання суду, дії щодо підготовки позову у справі не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 4 000 грн. що буде відповідати розумності, виваженості та справедливості по відношенню до обох сторін.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст. 2, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263-265, 280 - 282 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», код ЄДРПОУ: 40966896, місцезнаходження м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, заборогованість за Договором № 4890424 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.08.2024 року в розмірі 36 799 (тридцять шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 95 коп., 1 959 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 61 коп. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідачем може бути подана до Корецького районного суду Рівненської області заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони по справі:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ІКЮО: 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua