Постанова від 04 листопада 2026 р. у справі №280/2260/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб з інвалідністю

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №280/2260/25

Суддя: Круговий О.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 280/2260/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 в адміністративній справі №280/2260/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27.03.2025 ОСОБА_1 звернуася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періоду навчання у вищому навчальному закладі з дня призначення пенсії - 09.05.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періоду навчання у вищому навчальному закладі ОСОБА_1 з дня призначення пенсії - 09.05.2023;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розрахувати та виплатити ОСОБА_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у належному розмірі, за період затримки її виплати на один і більше календарних місяців з 09.05.2023 по дату фактичної виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем під час звернення щодо призначення пенсії була надана трудова книжка та диплом вищого навчального закладу. Проте відповідачем не зараховано до страхового стажу період навчання позивача. Позивач зазначає, що комплексний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії з урахуванням періоду навчання у вищому навчальному закладі з дня призначення пенсії – з 09.05.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням періоду навчання у вищому навчальному закладі з дня призначення пенсії – з 09.05.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволені іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем правомірно було відмовлено в перерахунку пенсії з дати її призначення, оскільки при призначенні пенсії з 09.05.2023 позивачем не було надано документи на підтвердження навчання за денною формою.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізьській області та отримує пенсію по інвалідності з 09.05.2023 відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

03.12.2024 позивач подав заяву про перерахунок пенсії «Зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004 з зарахуванням періоду навчання». До заяви надано довідку від 04.11.2024 № 05-19/211 про періоди навчання за денною формою.

На вказану заяву відповідачем зараховано до страхового стажу позивача період навчання та здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2024.

Позивач не погодившись з висновками пенсійного органу щодо непроведення перерахунку пенсії з моменту її призначення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням періоду навчання у вищому навчальному закладі з дня призначення пенсії - 09.05.2023.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 30 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Положеннями ч.1 ст. 32 Закону №1058-IV передбачено, що особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 26 №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Як видно з матеріалів справи, підставою для відмови в перерахунку пенсії з дати її призначення були висновки відповдіача про те, що при призначенні пенсії з 09.05.2023 позивачем не було надано документи на підтвердження навчання за денною формою.

Так, згідно трудової книжкм ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 29.06.1987, в останній містяться відомості щодо періодів навчання позивача (записи № 3 - №8), зокрема вказані записи містять інформацію про надання позивачу академичних відпусток у зв`язку з проходженням військової служби.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що положення Порядку №637 щодо підтвердження стажу роботи, який є спеціальним по відношенню до Закону України "Про пенсійне забезпечення", мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме: за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, з огляду на вказане, період навчання позивача повинен був бути врахований відповідачем до страхового стажу при призначенні пенсії по інвалідності з 09.05.2023.

Інші доводи відповідача, що викладені в апеляційній скарзі до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для вирішення справи, в тому числі з урахуванням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Hirvisaari.» (заява №49684.99 від 27.09.2001) (п.30), у якому ЄСПЛ відзначив, що: незважаючи на те, що §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 в адміністративній справі №280/2260/25– залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua