Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №280/9085/25
Суддя: Божко Л.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 280/9085/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року в адміністративній справі №280/9085/25 (суддя Стрельникова Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.08.2025 №923230139945 щодо відмови у проведенні індексації та перерахунку його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн — 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити відповідну індексацію та перерахунок пенсії, а Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області — провести виплату пенсії з 19.08.2025.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що індексація пенсії повинна здійснюватися шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача при її призначенні. Застосування іншої розрахункової величини та встановлення фіксованих доплат не забезпечують виконання вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись із рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що законодавець надав Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати в межах бюджету Пенсійного фонду України. Постанови Кабінету Міністрів України, якими визначено коефіцієнти індексації, містять посилання на Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124.
На думку апелянта, відповідно до зазначеного Порядку збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки у розмірі 3764,40 грн. Оскільки збільшений показник був меншим за показник, застосований при призначенні пенсії позивача, підстав для перерахунку пенсії шляхом збільшення останнього не було. Встановлення щомісячних доплат апелянт вважає належним виконанням вимог урядових постанов.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 26.08.2010.
З 11.05.2021 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн.
Під час проведення перерахунків пенсії позивачу встановлено доплати з 01.03.2022 у розмірі 135 грн, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 — по 100 грн.
У 2025 році показник середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки, який використовувався для обчислення пенсії позивача, збільшено на коефіцієнт 1,0575.
19.08.2025 позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про перерахунок пенсії шляхом застосування до показника середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
За принципом екстериторіальності зазначену заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Рішенням від 27.08.2025 №923230139945 у перерахунку пенсії відмовлено з посиланням на проведення у 2025 році перерахунку із застосуванням коефіцієнта 1,0575 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209.
Незгода із зазначеною відмовою стала підставою для звернення позивача до суду.
Спірним у цій справі є питання про те, який показник середньої заробітної плати підлягає збільшенню під час індексації пенсії позивача та чи підлягають урахуванню коефіцієнти індексації за попередні роки при визначенні належного йому розміру пенсії з 19.08.2025.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, зокрема у старості.
Принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За змістом статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається залежно від заробітної плати застрахованої особи, обчисленої відповідно до статті 40 цього Закону, та коефіцієнта її страхового стажу.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено використання для обчислення заробітної плати особи показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, показник середньої заробітної плати є складовою розрахунку пенсії конкретної особи та безпосередньо впливає на її розмір.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Зазначеною нормою передбачено щорічне збільшення цього показника на коефіцієнт, який визначається з урахуванням зростання споживчих цін та середньої заробітної плати в Україні.
Розмір та порядок збільшення визначаються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України.
Згідно зі статтею 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» пенсії належать до грошових доходів, які підлягають індексації. Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Таким чином, індексація є законодавчо передбаченим механізмом підтримання купівельної спроможності пенсійних виплат. Її проведення повинно забезпечувати збільшення саме тієї розрахункової величини, яка використовується для визначення пенсії відповідної особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV (далі - Порядок №124).
Пунктом 4 Порядку №124 визначено механізм обчислення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати.
Абзацом першим пункту 5 Порядку №124 передбачено, що у 2019 році перерахунок проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017.
Водночас абзацом другим цього пункту встановлено, що кожний наступний перерахунок проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.
Пунктом 7 Порядку №124 передбачено застосування збільшеного відповідно до цього Порядку показника середньої заробітної плати під час проведення наступних перерахунків пенсій.
Колегія суддів зазначає, що положення Порядку №124 підлягають застосуванню у взаємозв`язку з нормами Закону №1058-IV, на виконання яких цей Порядок прийнятий.
Посилання апелянта на необхідність використання виключно показника середньої заробітної плати за 2014– 2016 роки у розмірі 3764,40 грн ґрунтується на застосуванні положень пункту 5 Порядку №124 без урахування змісту частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Наведена норма Закону пов`язує проведення індексації зі збільшенням показника, який враховується для обчислення конкретної пенсії. Вона не передбачає заміни такого показника іншою величиною лише з тієї підстави, що остання використовувалася для перерахунку пенсій, призначених в інший період.
При цьому пункт 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, на який посилається апелянт, регулює перерахунок визначеної ним категорії раніше призначених пенсій з 01.10.2017. Сам по собі цей припис не встановлює обов`язку застосовувати показник 3764,40 грн під час індексації всіх пенсій незалежно від часу та умов їх призначення.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта закону суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, чинність підзаконного нормативно-правового акта не звільняє суд від обов`язку перевірити відповідність його положень закону під час вирішення конкретного спору.
Правовий підхід щодо необхідності збільшення під час індексації показника середньої заробітної плати, який враховувався при призначенні пенсії, викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 27.01.2025 у справі №620/7211/24.
Суд першої інстанції також урахував постанову Верховного Суду від 28.01.2025 у справі №400/4663/24.
За встановленими у цій справі обставинами для обчислення пенсії позивача з 11.05.2021 застосовано показник середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн.
Саме цей показник, з урахуванням його збільшення за результатами попередніх індексацій, підлягає використанню при визначенні належного позивачу розміру пенсії.
Натомість наведені в апеляційній скарзі твердження про застосування при призначенні пенсії показника середньої заробітної плати за 2019– 2021 роки у розмірі 10846,37 грн не відповідають установленим судом першої інстанції обставинам цієї справи. Доказового обґрунтування помилковості висновку суду щодо застосованого показника 9118,81 грн апеляційна скарга не містить.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 для проведення індексації з 01.03.2022 установлено коефіцієнт збільшення 1,14.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 для проведення індексації з 01.03.2023 визначено коефіцієнт 1,197.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 для проведення індексації з 01.03.2024 установлено коефіцієнт 1,0796.
Встановлення позивачу доплат у розмірі 135 грн та по 100 грн не свідчить про проведення індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який використовувався для обчислення його пенсії.
Тому доводи апеляційної скарги про належне виконання обов`язку з індексації пенсії шляхом установлення зазначених доплат є необґрунтованими.
Колегія суддів також відхиляє аргумент апелянта про те, що індексація не означає збільшення всього розміру пенсії на відповідний коефіцієнт.
Зміст позовних вимог та оскарженого рішення свідчить, що предметом спору є збільшення показника середньої заробітної плати, який використовується для обчислення пенсії. Суд першої інстанції не покладав на відповідачів обов`язку множити на відповідні коефіцієнти весь розмір пенсійної виплати разом з усіма надбавками та підвищеннями.
Щодо проведення індексації у 2025 році колегія суддів зазначає таке.
Пунктом 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено застосування у 2025 році частини другої статті 42 Закону №1058-IV у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 визначено порядок проведення індексації пенсій у 2025 році.
Пунктом 1 цієї постанови встановлено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,115.
Водночас підпунктом 6 пункту 2 постанови №209 передбачено перерахунок пенсій, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, із застосуванням окремих коефіцієнтів залежно від показника середньої заробітної плати, використаного при їх призначенні або перерахунку. Для відповідної категорії пенсій із показником, який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, визначено коефіцієнт 1,0575.
Разом із тим застосування зазначеного механізму до незбільшеного показника 9118,81 грн не усуває порушення, яке полягає в непроведенні належної індексації пенсії позивача за попередні роки.
Таким чином, необхідно визначити належний розмір розрахункового показника з урахуванням усієї послідовності передбачених законодавством перерахунків, а не лише оцінити факт проведення окремого підвищення у 2025 році.
У постанові від 04.12.2025 у справі №440/6585/25 Верховний Суд розглянув подібні правовідносини щодо індексації пенсії, призначеної у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки у розмірі 9118,81 грн.
За результатами касаційного перегляду Верховний Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким передбачено послідовне врахування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.
Зазначений висновок підлягає врахуванню при вирішенні цієї справи відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.
Таким чином, посилання на проведений у 2025 році перерахунок із коефіцієнтом 1,0575 саме по собі не спростовує права позивача на визначення розміру пенсії з урахуванням належно проведених попередніх індексацій та подальшого збільшення відповідного показника на коефіцієнт 1,115.
При цьому врахування коефіцієнтів за 2022–2024 роки під час визначення пенсії, яка підлягає виплаті з 19.08.2025, не є повторним проведенням індексації за один і той самий період.
Щорічна індексація змінює величину показника середньої заробітної плати, який використовується для подальшого обчислення пенсії. Непроведення такого збільшення у відповідному році не припиняє впливу належного показника на наступні пенсійні виплати.
Інший підхід призводив би до збереження заниженого розміру пенсії в майбутньому внаслідок невиконання пенсійним органом обов`язку з її своєчасної індексації.
Отже, суд першої інстанції правильно виходив із необхідності послідовного застосування відповідних коефіцієнтів до показника середньої заробітної плати за 2018– 2020 роки, який використовувався для обчислення пенсії позивача.
Щодо визначеної судом дати виплати пенсії колегія суддів ураховує, що позивач просив поновити його право з 19.08.2025.
Спір стосується належного виконання обов`язку з проведення щорічної індексації, яка здійснюється без необхідності подання пенсіонером окремої заяви. Звернення від 19.08.2025 було спрямоване на усунення вже допущеного порушення, а не на виникнення нового права на індексацію.
Тому правила про строки перерахунку пенсії за заявою особи не можуть застосовуватися таким чином, щоб відтермінувати виплату пенсії у належному розмірі, право на який виникло раніше.
Урахувавши межі заявлених позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано визначив початком виплати пенсії у перерахованому розмірі 19.08.2025.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розмежування обов`язків відповідачів.
Заяву позивача від 19.08.2025 за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке прийняло оскаржене рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Тому покладення на цей орган обов`язку здійснити відповідний перерахунок забезпечує усунення наслідків прийнятого ним протиправного рішення.
Водночас виплата пенсії позивачу здійснюється за місцем його перебування на обліку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Отже, визначений судом першої інстанції спосіб захисту відповідає повноваженням кожного з відповідачів та спрямований на фактичне поновлення порушеного права позивача.
Виконання рішення суду передбачає врахування сум пенсії, які вже виплачені за відповідний період. Застосування належного механізму індексації не є підставою для подвійної виплати одних і тих самих сум.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доведення правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не підтверджують правомірності відмови у перерахунку пенсії позивача та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального права.
Посилання апелянта на повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок і розміри індексації не обґрунтовує можливості застосування показника середньої заробітної плати, який не використовувався для обчислення пенсії позивача, або неврахування результатів індексації за попередні роки.
Згідно зі статтею 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для вирішення спору, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Передбачених статтею 317 КАС України підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції за доводами апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на результат апеляційного перегляду підстав для зміни здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року в адміністративній справі №280/9085/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
суддя О.М. Лукманова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua