Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №160/32609/25
Суддя: Малиш Н.І.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/32609/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Сластьон А.О.) в адміністративній справі №160/32609/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
13.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач-2), в якому просила суд:
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2025 № 912060164442 щодо відмови в перерахунку пенсії та зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 , в подвійному фактичному розмірі періоду роботи з 05.01.2009 по 12.09.2025 (дату звернення);
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному фактичному розмірі на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 05.01.2009 по 12.09.2025 (дату звернення) та здійснити перерахунок й виплату пенсії з 12.09.2025, з урахуванням отриманих сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона у період з 05.01.2009 до 12.09.2025 працювала на посаді сестри медичної палати у Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України. У вересні 2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії та надала довідки для перерахунку пенсії на підставі ст. 60 Закону України №1788 за період роботи з 05.01.2009 до 19.08.2025. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглянувши заяву за принципом екстериторіальності, відмовило у перерахунку пенсії, що призвело до суттєвого заниження розміру отримуваної позивачем пенсії. На цій підставі позивач звернулася з даним позовом до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2025 №912060164442 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному фактичному розмірі період трудової діяльності з 05.01.2009 до 12.09.2025 та здійснити перерахунок пенсії з 12.09.2025, з урахуванням отриманих сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено та здійснено розподіл судових витрат у справі.
Відповідачем-2 на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що заява позивачки від 12.09.2025 стосувалася перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, а не зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі періоду роботи з 05.01.2009 по 12.09.2025. На думку скаржника, питання зарахування зазначеного періоду роботи не було предметом розгляду пенсійного органу, оскільки позивач не порушувала його у відповідній заяві, а рішення щодо зарахування цього періоду до страхового стажу в подвійному розмірі не приймалося.
Позивач та відповідач-1 правом подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 у період з 05.01.2009 до 12.09.2025, у період з 05.01.2009 до 12.09.2025 позивачка працювала на посаді сестри медичної палати у Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 19.08.2025 №40.1/06/1053 та №40.1/06/1052 ОСОБА_1 з 05.01.2009 до теперішнього часу (19.08.2025) працює на посаді сестри медичної палати на умовах повного робочого дня Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».
З довідок Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 19.08.2025 №40.1/06/1053 та №40.1/06/1052 вбачається, що вони видані для підтвердження стажу роботи в психіатрії (ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Також, матеріалами справи підтверджено, що зазначені довідки подавалися позивачем до заяви про перерахунок пенсії.
12 вересня 2025 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом із заявою про перерахунок пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України №1058.
При цьому, до заяви про перерахунок пенсії додано довідки Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» від 19.08.2025 №40.1/06/1053 та №40.1/06/1052, з яких вбачається, що вони видані для підтвердження стажу роботи в психіатрії (ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2025 № 912060164442 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
08.10.2025 позивач через свого представника звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом про надання інформації про підстави відмови у зарахуванні до стажу роботи в пільговому обчисленні у подвійному розмірі періоди роботи позивача з 05.01.2009 до 12.09.2025.
Листом від 05.11.2025 №0400-010307-8/209563 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підтвердило відмову у зарахуванні періодів роботи з 05.01.2009 до 12.09.2015 до стажу у пільговому обчисленні у подвійному розмірі. Також, у листі зазначено, що 12.09.2025 заявниця надала заяву про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону, додавши довідки підтверджуючі факт роботи згідно статті 60 Закону № 1788 від 19.08.2025 № 40.1/06/1053 та № 40.1/06/1052, які видані Державною установою «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» за період роботи з 05.01.2009 до 19.08.2025. Заявниці період роботи в Української психіатричної лікарні з інтенсивним (суворим) наглядом з 05.01.2009 до 29.02.2016 зараховано при призначені пенсії до загального страхового стажу в одинарному розмірі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування періодів роботи у подвійному розмірі та нездійсненні перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Позивачем означене рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає таке.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 24 Закону№ 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
За змістом частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, згідно з частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону №1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, законодавець пов`язує необхідність підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах. При цьому, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом №1058-ІV, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
З матеріалів справи вбачається, що спір у цій справі стосується правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2025 №912060164442, а також наявності правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача в подвійному розмірі періоду трудової діяльності з 05.01.2009 по 12.09.2025.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 05.01.2009 по 12.09.2025 позивач працювала на посадах медичної сестри у психіатричному закладі охорони здоров`я. Зазначена обставина не заперечується відповідачами та підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 і довідками про підтвердження пільгового стажу позивача№40.1/06/1053 та №40.1/06/1052, які наявні в матеріалах справи.
В листі від 05.11.2025 № 0400-010307-8/209563 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що 12.09.2025 позивач звернулася із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, до якої долучила довідки від 19.08.2025 № 40.1/06/1053 та № 40.1/06/1052, видані Державною установою «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», на підтвердження роботи в умовах, передбачених статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 05.01.2009 по 19.08.2025. Період роботи позивача в Українській психіатричній лікарні з інтенсивним (суворим) наглядом з 05.01.2009 по 29.02.2016 при призначенні пенсії було зараховано до загального страхового стажу в одинарному розмірі.
Також відповідачем-1 у зазначеному листі вказано, що за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача від 12.09.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято спірне рішення від 19.09.2025 № 912060164442 про відмову у проведенні перерахунку пенсії з мотивів того, що перерахунок пенсії з 01.04.2025 відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV вже проведено в автоматизованому режимі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що спірним питанням в цій справі є встановлення належності займаної позивачем посади до посад, на які згідно ст. 60 Закону №1788-XII поширено пільговий порядок обчислення стажу.
Приписами статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.
Психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Частиною 1 статті 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що професійні права, обов`язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров`я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.
Згідно спільного листа Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України та Пенсійного фонду України від 29 грудня 2005 року № 625/0/15-05/039; № 10.01.09/2606; № 16918/02-20, психоневрологічні відділення відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що медичний заклад, у якому позивач працювала у спірні періоди, належить до закладів охорони здоров`я, в яких надається психіатрична допомога хворим особам, а тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди роботи у такому закладі підлягають зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.
Щодо доводів скаржника про те, що питання зарахування зазначених періодів роботи не було предметом розгляду пенсійного органу, оскільки позивачка не порушувала його у відповідній заяві, а рішення про зарахування цих періодів до страхового стажу в подвійному розмірі не приймалося, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного та об`єктивного розгляду органом, що призначає пенсію, усіх поданих документів.
Згідно з вказаним пунктом орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після ухвалення рішення видає або надсилає особі повідомлення про призначення пенсії, відмову в її призначенні, перерахунку чи переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку її оскарження. У разі автоматичного призначення пенсії за віком без звернення особи у відповідному повідомленні додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в довідці від 19.08.2025 № 40.1/06/1052, долученій позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії, прямо зазначено, що її видано для подання до відділу пенсійного забезпечення УПФУ з метою підтвердження стажу роботи в психіатрії відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, зміст зазначеної довідки свідчив про порушення позивачкою питання щодо застосування до відповідного періоду роботи положень статті 60 цього Закону.
За таких обставин колегія суддів вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розглядаючи заяву позивача від 12.09.2025 та приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії, мало врахувати подані нею документи в їх сукупності та надати їм належну правову оцінку, зокрема щодо наявності підстав для зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу в подвійному розмірі.
При цьому саме по собі невикладення позивачем відповідної вимоги у формулюванні заяви, на думку колегії суддів, не звільняло пенсійний орган від обов`язку всебічного, повного та об`єктивного розгляду поданих документів і вирішення питання щодо застосування відповідних норм законодавства.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що питання зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу в подвійному розмірі не було предметом розгляду пенсійного органу, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.09.2025 №912060164442 було прийнято суб`єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим ефективним способом відновлення порушеного права та інтересів позивача у цій справі є зобов`язання відповідача-2 зарахувати до її загального страхового стажу в подвійному фактичному розмірі період трудової діяльності з 05.01.2009 до 12.09.2025 та здійснити перерахунок пенсії з 12.09.2025, з урахуванням отриманих сум.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року в адміністративній справі №160/32609/25 – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua