Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 03 листопада 2026 р.
Справа: №160/6240/26
Суддя: Малиш Н.І.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 листопада 2026 рокум. Дніпросправа № 160/6240/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/6240/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
16.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування з 01.01.2026 до виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2026 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років виходячи з 90 відсотків від заробітної плати, вказаної у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури від 28.02.2020 року №18-4вих20, без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів зменшення, встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», у щомісячному розмірі 37006,29 грн., з урахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно з 01.01.2026 року обмежило виплату пенсії позивача застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». Вважає, що має право на отримання пенсії без обмеження її максимальною величиною бази нарахування єдиного соціального внеску, без обмеження пенсії максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає про правомірність застосування до пенсії позивача з 01.01.2026 коефіцієнтів зменшення, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 1778, та обмеження її максимальним розміром відповідно до статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік». Скаржник наголошує, що зазначені нормативно-правові акти є чинними та обов`язковими до виконання, а орган Пенсійного фонду не наділений повноваженнями діяти всупереч їх положенням. Крім того, відповідач вважає правомірним обчислення пенсії позивача у розмірі 70 % грошового забезпечення, посилаючись на редакцію статті 13 Закону № 2262-ХІІ, чинну на момент перерахунку.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 01.06.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії, призначеної довічно відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії), у розмірі 90 % розміру місячної заробітної плати прокурора міста Дніпродзержинська (зараз керівника Кам`янської окружної прокуратури) без обмеження максимального розміру пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 160/6270/20 зобов`язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (в редакції Закону №1014-V від 11.05.2007 року), частин 2, 3, 4, 13 та частини 20 (в редакції згідно рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року) статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 04.10.2014 року №1697-VІІ, постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати плати працівників прокуратури» у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам на підставі довідки прокуратури Дніпропетровської області від 28.02.2020 року №18-4вих20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною (прирівняною) посадою керівника місцевої прокуратури, виходячи з 90% заробітної плати без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням отриманих сум, починаючи з 01.03.2020 року.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 160/6270/20 відповідач 15.01.2021 року здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу, яка за перерахунком відповідача складала 37 006,29 грн., про що свідчить відповідь відповідача від 20.02.2025 за № 8943-4659/Б-01/8-0400/25.
З 01.03.2020 року розмір пенсії позивача становив 37 006,29 грн.
З 01.01.2025 року розмір пенсії позивача на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» було зменшено та він став складати 28 573,29 грн.
З 01.01.2026 року розмір пенсії позивача на виконання вимог аналогічної постанови Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» зменшено і складає 30 304,89 грн.
14.01.2026 за № 8/26 адвокатом Стенюковою Л.М. в інтересах ОСОБА_1 подавалась заява про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2026 без застосування коефіцієнтів зменшення і без обмеження її максимального розміру.
Відповіддю відповідача від 10.02.2026 № 14123-4830/Б-01/8-0400/26 повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмеження максимального розміру та без застосування коефіцієнтів зменшення посилаючись на те, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії, призначені (перераховані), зокрема відповідно до Закону України “Про прокуратуру”, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1778 від 30.12.2025 року.
Вважаючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було вчинено протиправні дії щодо зменшення розміру його пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне.
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 (далі – Закон №1697-VII).
Приписами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Як свідчать встановлені обставини справи та не заперечується відповідачем, виплата пенсії позивачу з 01.01.2026 зокрема здійснюється із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Щодо правомірності застосування до пенсійної виплати позивача коефіцієнтів сум перевищення, колегія суддів зазначає наступне.
З 01.01.2026 набув чинності Закон України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі – Закон №4695-IX).
Статтею 30 Закону №4695-IX установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
30.12.2025 на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1778 від 30.12.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».
Приписами пункту 1 вказаної постанови зокрема установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» на період їх дії фактично встановлено особливості правового регулювання порядку виплати пенсій окремим категоріям осіб, які відрізняються від загального порядку, визначеного Законом України «Про прокуратуру» №1697-VII.
Колегія суддів звертає увагу, що частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорів на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури.
Законом України від 28.12.2014 №76-VIII частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VII викладено в редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 зазначене положення визнано неконституційним та встановлено, що частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню у первинній редакції.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до статей 6, 75, 85 та 92 Конституції України питання соціального захисту, пенсійного забезпечення, а також організації та діяльності прокуратури визначаються виключно законами України. Делегування Кабінету Міністрів України повноважень щодо визначення умов і порядку перерахунку пенсій прокурорів суперечить принципу поділу державної влади та вимогам статей 6, 19 і 92 Конституції України.
Конституційний Суд України також наголосив, що належний соціальний захист працівників прокуратури та осіб, які вийшли на пенсію, є гарантією незалежності органів прокуратури, а тому питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, мають визначатися законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами.
Аналогічний підхід викладений у рішеннях Конституційного Суду України від 03.10.2001 №12-рп/2001, від 09.10.2008 №22-рп/2008, від 23.06.2009 №15-рп/2009 та від 20.05.2010 №14-рп/2010.
Крім того, за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі №360/1432/19, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та від 28.04.2021 у справі №640/3098/20), у разі колізії між нормативно-правовими актами застосуванню підлягає акт вищої юридичної сили.
Конституційний Суд України у рішеннях від 27.02.2020 №3-р/2020 та від 28.08.2020 №10-р/2020 також зазначив, що законом про Державний бюджет України не можуть змінюватися, зупинятися чи скасовуватися положення інших законів, а також встановлюватися інше правове регулювання відносин, які вже врегульовані спеціальними законами.
Отже, зміна встановлених спеціальним законом гарантій пенсійного забезпечення осіб, пенсії яким призначено відповідно до Закону України «Про прокуратуру», має здійснюватися шляхом внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно-правові акти можуть застосовуватися лише за умови їх відповідності положенням спеціального закону.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Надане суду повноваження не застосовувати нормативно-правовий акт у разі його невідповідності Конституції України чи законам України є проявом принципу верховенства права та спрямоване на забезпечення застосування акта вищої юридичної сили.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що суди не повинні застосовувати нормативно-правові акти, які суперечать Конституції України чи законам України, незалежно від того, чи були вони оскаржені та чи залишаються чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). У разі колізії між законом і підзаконним нормативно-правовим актом застосуванню підлягають положення закону як акта вищої юридичної сили.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність застосування під час обчислення (перерахунку) пенсії позивача положень статті 30 Закону № 4695-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України № 1778, якими передбачено виплату пенсій із застосуванням коефіцієнтів до частини пенсійної виплати, що перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Таке застосування фактично призводить до обмеження розміру пенсії, порушення гарантованого статтею 46 Конституції України права на соціальний захист та нівелювання встановленого законом розміру пенсійного забезпечення.
Подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28.01.2026 у справі № 420/14888/25 та від 23.09.2026 у справі № 560/10826/25, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають врахуванню при вирішенні спірних правовідносин.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання пенсійного органу здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років виходячи з 90 відсотків заробітної плати, зазначеної у довідці Дніпропетровської обласної прокуратури від 28.02.2020 № 18-4вих20, без обмеження максимальним розміром, без застосування коефіцієнтів зменшення, встановлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», у щомісячному розмірі 37 006,29 грн, з урахуванням фактично виплачених сум.
Доводи скаржника про те, що стаття 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та постанова Кабінету Міністрів України № 1778 підлягають безумовному застосуванню з огляду на їх чинність та відсутність рішення про визнання їх неконституційними, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з мотивів, наведених вище.
Також колегія суддів відхиляє доводи пенсійного органу щодо правомірності обчислення пенсії позивача у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення з посиланням на редакцію статті 13 Закону № 2262-ХІІ, чинну на момент перерахунку пенсії. Такі доводи є безпідставними, оскільки пенсію позивачу призначено відповідно до норм спеціального законодавства, а саме Закону № 1789-ХІІ, який регулює пенсійне забезпечення прокурорів. Відтак положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, що визначають розмір пенсії осіб, пенсійне забезпечення яких здійснюється за іншим спеціальним законом, не можуть бути підставою для зміни встановленого позивачу розміру пенсії у 90 відсотків заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6240/26 – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua