Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №520/24894/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: проходження служби, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №520/24894/25

Суддя: Любчич Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р.Справа № 520/24894/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Національної академії Національної гвардії України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/24894/25

за позовом ОСОБА_1

до Національної академії Національної гвардії України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року по справі № 520/24894/25 задоволено позов ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Національної академії Національної гвардії України (далі – Академія, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії;

Зобов`язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за періоди: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з 01.01.2023 року по 19.05.2023 року за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

04 червня 2026 року від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій він просив суд зобов`язати Національну академію Національної гвардії України подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення по справі № № 520/24894/25 в частині надання доказів перерахунку окремих складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премії у належних відсоткових розмірах, установлених Академією під час його проходження служби, від перерахованих основних видів грошового забезпечення, з урахуванням судового рішення по справі № 520/24894/25 та доказів виплати належно перерахованих сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі № 520/24894/25 задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю.

Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України протягом 90 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №520/24894/25.

Зазначену ухвалу відповідач отримав через підсистему “Електронний суд” 08.06.2026 о 18:40, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС від 22.06.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року по справі № 520/24894/25 встановлено Національній академії Національної гвардії України протягом 90 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №520/24894/25.

Накладено на керівника Національної академії Національної гвардії України відповідального за виконання рішення, штраф у сумі двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 66560 грн.

Стягнуто з керівника Національної академії Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 штраф у сумі 33280 грн.

Стягнуто з керівника Національної академії Національної гвардії України на користь Державного бюджету України штраф у сумі 33280 грн.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не подав у встановлений строк звіт про виконання рішення суду. З огляду на це суд наклав на керівника відповідача штраф у сумі 66560 грн та встановив новий строк для подання звіту - 90 днів із дня постановлення ухвали.

Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині накладення штрафу на керівника Академії, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, , просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 по справі № 520/24894/25, прийняти нове рішення, яким заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 у справі №520/24894/25 визнати виконаним в частині перерахунку грошового забезпечення. Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в решті вимог залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини виконання судового рішення та безпідставно наклав штраф на керівника Національної академії Національної гвардії України. Вказує, що 04.05.2026 Академією проведено перерахунок грошового забезпечення позивача та донараховано 11816,70 грн. Копія розрахунку була надана представникові позивача та долучена до заяви про встановлення судового контролю, тому суду було відомо про виконання рішення в частині перерахунку. Проте зазначеній обставині суд не надав належної оцінки.

Не погоджується з висновком суду щодо неправильного врахування відсоткового розміру премії, оскільки конкретні відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії не були предметом розгляду справи, а рішенням суду не встановлено обов`язку здійснити їх перерахунок у певних відсоткових розмірах. Вважає, що незгода позивача з визначеними під час перерахунку показниками становить новий публічно-правовий спір, який має вирішуватися в окремому позовному провадженні, а не в порядку судового контролю.

Наголошує, що Академія вживає заходів для виконання рішення суду, зокрема начальником Академії видано наказ від 08.09.2026 №905 про його виконання, а листом від 09.09.2026 №84/1/6-5410-2026 до Командувача Національної гвардії України направлено запит щодо виділення коштів за КЕКВ 2112. Стверджує, що до суду подано звіт про виконання рішення, а виплата донарахованих сум буде здійснена після надходження фінансування. Стверджує, що Академія фінансується виключно з державного бюджету та може здійснювати видатки лише в межах виділених асигнувань. Затримку виконання рішення пов`язує з недостатністю бюджетного фінансування, значною кількістю аналогічних судових рішень і необхідністю їх виконання у порядку черговості. Також посилається на розосередження структурних підрозділів Академії в різних областях України та роботу бухгалтерії у м. Харкові в умовах постійних повітряних тривог, що ускладнює управлінську діяльність і проведення фінансових операцій. Крім того, зазначає, що рішення виконується у межах виконавчого провадження №80267453, у якому державним виконавцем уже накладено на Академію штрафи у розмірах 5100 грн та 10200 грн.

Вважає, що суд не встановив вини керівника Академії, його недобросовісності чи умисного ухилення від виконання рішення, не врахував вжитих заходів та не оцінив співмірності штрафу з фінансовою спроможністю посадової особи. Тому накладення штрафу вважає передчасним і надмірним. Додатково зазначає, що 18.09.2026 подав до суду першої інстанції клопотання про звільнення від сплати штрафу, яке на час звернення з апеляційною скаргою не розглянуто.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, заперечує проти її доводів та зазначає, що проведений відповідачем перерахунок грошового забезпечення не свідчить про належне виконання рішення суду, оскільки під час його здійснення зменшено відсоткові розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, що призвело до заниження належних до виплати сум. При цьому виплату перерахованого грошового забезпечення не здійснено. Наголошує, що підставою для накладення штрафу було неподання відповідачем у встановлений судом строк звіту про виконання рішення, а не відмова суду у прийнятті такого звіту. Посилаючись на частини третю та десяту статті 382-3 КАС України, зазначає, що ці підстави застосування штрафу є самостійними. На думку позивача, передбачена частиною п`ятою статті 382-3 КАС України можливість зменшення штрафу або звільнення від його сплати стосується випадку накладення штрафу внаслідок відмови у прийнятті звіту. Натомість у разі накладення штрафу за неподання звіту у встановлений строк подальше вжиття заходів для виконання рішення не є підставою для звільнення від його сплати.

З огляду на це вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують підстав накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення переглядається лише в частині застосування до керівника Національної академії Національної гвардії України штрафу, колегія суддів не надає оцінку висновкам суду першої інстанції в частині встановлення відповідачу нового строку для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі №520/24894/25.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено ст. 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Таким чином, КАС України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання такого рішення, штраф.

Відповідно до ч.10 ст.382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 Національну академію Національної гвардії України зобов`язано протягом 90 днів із дня постановлення цієї ухвали подати звіт про виконання рішення суду від 28.11.2025 у справі №520/24894/25. З урахуванням того, що останній день зазначеного строку припадав на вихідний день - 06.09.2026, останнім днем подання звіту було 07.09.2026.

Копію ухвали від 08.06.2026 доставлено до електронного кабінету відповідача того ж дня о 18:40, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Отже, відповідач був обізнаний про покладений на нього обов`язок подати звіт та встановлений судом строк його виконання.

Однак у зазначений строк та станом на день постановлення оскаржуваної ухвали від 10.09.2026 відповідач звіту до суду не подав, із клопотанням про продовження строку його подання не звернувся та доказів поважності причин, які унеможливили своєчасне подання звіту, не надав.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених частиною десятою статті 382-3 КАС України підстав для накладення штрафу на керівника відповідача саме за неподання звіту у встановлений судом строк.

Оцінюючи наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, якими він обґрунтовує неможливість вчасного подання звіту до суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, та причини, які унеможливлюють своєчасне подання звіту про його виконання, слід розмежовувати. В цьому випадку підставою для накладення штрафу було саме неподання звіту у встановлений судом строк.

Наведені апелянтом обставини щодо проведення перерахунку грошового забезпечення позивача та надання відповідного розрахунку його представникові не замінюють виконання обов`язку подати до суду звіт, покладеного на відповідача ухвалою від 08.06.2026. Наявність такого розрахунку в матеріалах справи також не звільняла відповідача від зазначеного обов`язку.

Посилання на недостатність бюджетного фінансування та очікування виділення коштів стосуються причин затримки виплати перерахованих сум, однак не пояснюють неможливості своєчасного подання звіту. Відповідач мав можливість повідомити суд про стан виконання рішення, здійснений перерахунок, причини непроведення виплати та заходи, вжиті для отримання фінансування, додавши відповідні докази.

Наказ начальника Академії від 08.09.2026 №905 та лист від 09.09.2026 №84/1/6-5410-2026, про які вказує апелянт, складені вже після закінчення строку подання звіту - 07.09.2026. Тому ці документи можуть підтверджувати вжиття заходів для виконання рішення, проте не свідчать про наявність поважних причин, які унеможливили своєчасне подання звіту.

Доводи щодо значної кількості судових рішень, розосередження структурних підрозділів Академії та роботи бухгалтерії в умовах повітряних тривог стосуються загальних умов діяльності відповідача. Водночас апелянтом не наведено обставин та не надано доказів того, як ці умови перешкоджали підготовці й поданню звіту протягом встановлених судом 90 днів. Із клопотанням про продовження цього строку відповідач також не звертався.

Твердження апелянта про подання звіту після винесення оскаржуваної ухвали суду від 10.09.2026 не спростовує факту його неподання у визначений строк та не підтверджує поважності причин недотримання строку його подання.

Незгода відповідача з оцінкою правильності перерахунку грошового забезпечення, здійснення виконавчого провадження та накладення державним виконавцем штрафів також не пояснюють причин неподання звіту. Так само подання 18.09.2026 клопотання про звільнення від сплати штрафу є обставиною, що виникла після постановлення оскаржуваної ухвали, та не свідчить про неможливість своєчасного виконання вимог ухвали від 08.06.2026.

Отже, наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності поважних причин, які унеможливили подання звіту у встановлений судом строк, та не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність підстав для застосування частини десятої статті 382-3 КАС України.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по зазначеному питанню, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної академії Національної гвардії України - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2026 року по справі № 520/24894/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич

Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua