Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на доходи фізичних осіб
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №440/707/25
Суддя: Семененко М.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 р.Справа № 440/707/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, м. Полтава, у справі № 440/707/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі – ГУ ДПС у Полтавській області), в якому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000138692406 від 02.10.2024, №000138732406 від 02.10.2024, №000138742406 від 02.10.2024, №000138722406 від 02.10.2024, №000138712406 від 02.10.2024.
Позов обґрунтований посиланням на безпідставність висновків документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, якою встановлено факт заниження загального річного оподаткованого доходу внаслідок неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік з огляду на факт отримання від фізичних осіб на банківський рахунок позивача з використанням електронних платіжних засобів грошових коштів у сумі 3 398 024,20 грн. Вважає, що податковий орган не вчинив належних дій з метою перевірки походження вказаних коштів, встановлення осіб, які їх перерахували, не встановив рахунки, з яких надходили ці кошти, та не звертався до банківських установ щодо розкриття банківської таємниці з метою встановлення цих коштів. Контролюючий орган не дотримався принципу правової визначеності, що призвело до необізнаності платника з вичерпним переліком необхідних документів, які той мав надати до контролюючого органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим не обмеженої дискреції.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що відповідно до наявної податкової інформації платник податків ОСОБА_1 протягом 2023 року отримувала доходи, які підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податків у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації) за 2023 рік. До ГУДПС надійшов лист ДПС №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 та інформація, яка надана Національним банком України щодо надходження переказів у значних розмірах між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежі) у 2023 році на розрахунковий рахунок платника податків ОСОБА_1 . У відомостях ЦБД ДРФО платника податків ОСОБА_1 доходи у сумі 3 398 024,20 грн відсутні, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір у джерела виплати не нараховано та не сплачено, чим порушено пп. 164.2.20 ст. 164, пп. 168.2.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та донараховано за 2023 рік податок на доходи фізичних осіб у розмірі 611 644,36 грн (3 398 024,20 х 18 %). Доходи, визначені ст. 163 ПК України, є ще й об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 % від об`єкта оподаткування (п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з відступленням від правових висновків Верховного Суду, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Зазначає, що відповідач в направленому позивачу запиті про надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень щодо надходження на рахунки у банку у 2023 році грошових коштів та здійснення переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб інформації про не отримання доходу у будь-якій формі та за будь-якими ознаками, не дотримався вимог податкового законодавства, оскільки не зазначив чіткого переліку необхідних інформації та документів, з урахуванням відсутності навіть інформації щодо рахунків, стосовно яких ставиться питання в запиті податкового органу, що позбавило позивача можливості надати інформацію. Вказане призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції.
Вказує, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства зроблені лише на підставі отриманого листа від ДПС України щодо наданої НБУ інформації про обсяги переказів по рахункам, однак вказаний лист не було долучено до матеріалів перевірки. Податковий орган не вчинив належних дій з метою перевірки походження вказаних коштів, встановлення осіб, які їх перераховували, не встановив рахунки, з яких надходили ці кошти, та не звертався до банківських установ щодо розкриття банківської таємниці з метою встановлення походження цих коштів, обмежившись виключно інформацією про надходження коштів на рахунки без будь-якої перевірки.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представника позивача.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована у АДРЕСА_1 . У спірних правовідносинах виступає у статусі платника податків на правах фізичної особи - резидента, перебуває на податковому обліку у відповідача.
У період з 19.08.2024 по 30.08.2024 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Яременко Я.Ю. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, за результатами якої складено акт від 06.09.2024 №11968/16-31-24-06-01/ НОМЕР_1 (а.с. 6-12).
Відповідно до цього акту, в ході перевірки встановлено, що згідно з листом ДПС України №23858/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024 (вхідний ГУ ДПС у Полтавській області №3228/8/16-31 від 21.08.2024) про отримання відомостей, одержані листом НБУ, наявна інформація щодо обсягів видаткових і прибуткових операцій ОСОБА_1 із зазначенням номерів рахунків та банків, у яких вони відкриті (АБ "Укргазбанк", АТ "Акцент-банк", АТ "Пумб", АТ "Таскомбанк", АТ "Універсал банк", АТ КБ "ПриватБанк", всього 11 рахунків). Згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 наявна інформація про доходи платника податків ОСОБА_1 .
В ході здійснення аналізу податкової інформації та відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України встановлено наступне: ГУ ДПС у Полтавській області отримало лист ДПС України №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 (вхідний ГУ ДПС у Полтавській області №1173/8/16-31 від 27.03.2024), та інформація, яка надана Національним банком України про надходження переказів у значних розмірах між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежів) у 2023 році на розрахунковий рахунок платника податків ОСОБА_1 , а саме: у періоді 01.01.2023 по 31.12.2023 надійшло всього коштів у розмірі 3 398 024,20 грн від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежів). У відомостях ЦБД ДРФО платника податків ОСОБА_1 доходи у сумі 3 398 024,20 грн відсутні, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір у джерела виплати не нараховано та не перераховано. Таким чином, на підставі отриманої інформації, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податків ОСОБА_1 за 2023 рік складає 3 398 024,20 грн
Так, згідно з листами ДПС України №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 та №23858/7/99-00-24-04-03-07 від 21.08.2024 у періоді з 01.01.2023 по 31.12.2023 платник податків ОСОБА_1 окрім отриманих доходів, обов`язок щодо відображення яких у податковій декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, фактично отримувала доходи від фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (p2р-платсжі) у розмірі 3 398 024,20 грн, та здійснювались значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб, що може вказувати на схему обходження заборони здійснення діяльності, яка передбачає наявність відповідних дозвільних документів (ліцензії, дозволи, тощо) згідно діючого законодавства, з яких не сплачено податок з доходів фізичних осіб та військовий збір.
На дату складання акту документальної позапланової перевірки платником податків ОСОБА_1 не подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік та не включено до складу загального оподатковуваного річного доходу дохід у розмірі 3 398 024,20 грн, в результаті чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 611644,36 грн та суми військового збору у розмірі 50970,36 грн.
ГУ ДПС у Полтавській області на адресу платника податків ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст. 42 ПК України було направлено лист від 06.05.2024 №15718/6/16-31-24-08-08 у зв`язку з порушенням норм законодавства в частині ненадання податкової декларації та не включення суми доходів до загального річного оподатковуваного доходу за 2023 рік (а.с. 55).
Згідно з поштовим повідомленням про вручення лист отримано особисто ОСОБА_1 18.05.2024 (а.с. 56).
Ні до початку, ні до завершення податкової перевірки від ОСОБА_1 пояснень щодо отриманих доходів та виписок по відкритих рахунках в банках надано не було.
За висновком акту перевірки платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 порушено:
- пп. 49.18.4 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;
- пп. 164.2.20 п. 164.2, ст. 164, пп. 168.2.1 ст. 168 та п. 167.1 ст. 167 ПК України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок з використанням реквізитів ЕПЗ (p2р - платежі) у сумі 3 398 024,20 грн, з якої визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 611 644,36 грн;
- пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ та військового збору ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору у розмірі 50 970,30 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, внаслідок чого встановлено не надання контролюючому органу первинних документів;
- пп. 73.3.3 ст. 73 ПК України, внаслідок чого встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.
Примірник вищезазначеного акту перевірки направлено на адресу ОСОБА_1 листом ГУ ДПС у Полтавській області від 06.09.2024 №26055/6/16-31-24-06-07 (а.с. 32 зворот).
На підставі акту перевірки від 06.09.2024 №11968/16-31-24-06-01/ НОМЕР_1 ГУДПС 02.10.2024 сформовано податкові повідомлення-рішення:
- №000138692406, яким за порушення пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України у зв`язку з неподанням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 340,00 грн (а.с. 13);
- №000138732406, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України у зв`язку з ненаданням до контролюючого органу первинних документів за 2023 рік до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріпл. за ГУДПС)" у розмірі 1020,00 грн (а.с. 14);
- №000138742406, яким за порушення пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України у зв`язку з ненаданням до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації за 2023 рік до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріпл. за ГУДПС)" у розмірі 7100,00 грн (а.с. 15);
- №000138722406, яким за порушення пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв`язку із заниженням загального річного оподатковуваного доходу внаслідок недекларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежі) у сумі 3 398 024,20 грн за 2023 рік платнику збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 63 712,95 грн, у т.ч. 50 970,36 грн - за податковим зобов`язанням та 12 742,59 грн - за штрафними санкціями (а.с. 16);
- №000138712406, яким за порушення пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України у зв`язку із заниженням загального річного оподатковуваного доходу внаслідок недекларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежі) у сумі 3 398 024,20 грн за 2023 рік платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 764 555,45 грн, у т.ч. 611 644,36 грн - за податковим зобов`язанням та 152 911,09 грн - за штрафними санкціями (а.с. 17).
Не погодившись із правомірністю мотивів, покладених в основу цих податкових повідомлень-рішень, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що Національним Банком України до контролюючого органу була надана інформація про те, що у 2023 році наявні значні обсяги переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежі), зокрема обсяг зарахувань на банківські рахунки позивача склав 3 398 024,20 грн. Позивач на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу та під час перевірки не надала жодних первинних документів з приводу одержання нею у 2023 році грошових коштів у сумі 3 398 024,20 грн від фізичних осіб з використанням ЕПЗ (р2р - платежі), з якої не сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, а тому податковий орган правомірно вказав на необхідність сплати позивачкою податку на доходи фізичних осіб в розмірі 18% та військового збору у розмірі 1,5%.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до позивача фінансових санкцій за неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, ненадання документів на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу та до перевірки.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За правилами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указана норма Конституції України означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому вжите законодавцем формулювання «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Тобто діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціальнодозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4).
Відповідно до положень підпунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як свідчать матеріали справи у період з 19.08.2024 по 30.08.2024 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Полтавській області Яременко Я.Ю. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, за результатами якої складено акт від 06.09.2024 №11968/16-31-24-06-01/ НОМЕР_1 (а.с. 6-12).
За висновком акту перевірки платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 порушено:
- пп. 49.18.4 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме: неподання податкової декларацій про майновий стан і доходи за 2023 рік;
- пп. 164.2.20 п. 164.2, ст. 164, пп. 168.2.1 ст. 168 та п. 167.1 ст. 167 ПК України, а саме: заниження загального річного оподатковуваного доходу внаслідок не декларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок з використанням реквізитів ЕПЗ (p2р - платежі) у сумі 3 398 024,20 грн, з якої визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік у розмірі 611 644,36 грн;
- пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ та військового збору ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору у розмірі 50 970,30 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, внаслідок чого встановлено не надання контролюючому органу первинних документів;
- пп. 73.3.3 ст. 73 ПК України, внаслідок чого встановлено ненадання до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації.
Положеннями підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.
Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
За приписами пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 164.3 статті 164 ПК України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначений статтею 168 ПК України.
За приписами підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Доходи, визначені статтею 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 % від об`єкта оподаткування (пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України).
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для проведення ГУ ДПС у Полтавській області документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 став лист ДПС України №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 (вхідний ГУ ДПС у Полтавській області №1173/8/16-31 від 27.03.2024), яким повідомлено про отриману від Національного банку України інформацію про надходження переказів у значних розмірах між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежів) у 2023 році на розрахунковий рахунок платника податків ОСОБА_1 , а саме: у періоді 01.01.2023 по 31.12.2023 надійшло всього коштів у розмірі 3 398 024,20 грн від фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежів).
В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про отримання позивачем доходів в 2023 році у вигляді грошових коштів від фізичних осіб з використання реквізитів ЕПЗ (р2р-платежів), які підлягають декларуванню та які є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.
Такий висновок відповідачем зроблено на підставі отриманої інформації про надходження на рахунки банку у 2023 році грошових коштів та здійснення переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ за наявності в Державного реєстру фізичних осіб інформації про не отримання доходу у будь-якій формі.
Суд звертає увагу на те, що P2P-платежі (з англ. person-to-person) це грошові перекази фізичних осіб з карти на карту. P2P-транзакції зазвичай використовуються для оплати послуг або покупок у приватних продавців на онлайн-ринках, також такі платежі можуть використовуватися і для переказів коштів з іншою метою.
Відповідно до частини п`ятої статті 62-2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року №2121-III (далі - Закон №2121-III) Національний банк України має право розкривати органам державної влади інформацію, що становить банківську таємницю та була зібрана під час виконання ним своїх функцій, якщо така інформація може свідчити про вчинення правопорушення та/або використовуватися для запобігання, виявлення, припинення, розслідування правопорушень чи притягнення винних осіб до відповідальності.
Тож, надання зазначеної інформації узгоджується з наведеними законодавчими положеннями, які прямо передбачають повноваження Національного банку України щодо її розкриття органам державної влади у визначених законом випадках.
Водночас наявність у Національного банку України законодавчо визначеного права на розкриття інформації, що становить банківську таємницю, не означає, що така інформація автоматично підтверджує факт отримання конкретною фізичною особою оподатковуваного доходу, а також не звільняє контролюючий орган від обов`язку перевірити її достовірність, повноту та зміст, встановити фактичні обставини здійснення відповідних операцій і надати їм належну правову оцінку.
Сам по собі факт надходження грошових коштів на банківський рахунок фізичної особи із використанням реквізитів електронного платіжного засобу не є безумовним свідченням отримання такою особою доходу в розумінні податкового законодавства, оскільки правова природа відповідних надходжень залежить від підстав їх здійснення, характеру правовідносин між відправником та отримувачем коштів, а також мети відповідних переказів.
Зокрема, P2P-перекази можуть здійснюватися не лише як оплата товарів, робіт чи послуг, а й з інших підстав, які самі по собі не свідчать про виникнення у фізичної особи об`єкта оподаткування. Тому для висновку про наявність у платника податків оподатковуваного доходу недостатньо встановити лише факт зарахування коштів на його рахунок та їх загальну суму. Необхідним є з`ясування економічного змісту таких операцій та встановлення обставин, які дають підстави кваліфікувати відповідні надходження саме як дохід, що підлягає оподаткуванню.
За правилами пунктів 3, 5 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок №727), акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених ПК України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Разом з тим зі змісту акта перевірки убачається, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства фактично ґрунтуються виключно на отриманому від ДПС України листі, яким повідомлено про надану Національним банком України інформацію щодо загального обсягу переказів грошових коштів на рахунок платника податків ОСОБА_1 протягом 2023 року.
При цьому лист Національного банку України з відповідними додатками, який би містив відомості про здійснення переказів грошових коштів на банківський рахунок позивача та на який контролюючий орган послався як на обґрунтування висновків, викладених в акті перевірки, не були долучені до матеріалів перевірки та не надані відповідачем до суду, що унеможливлює перевірку джерела походження відповідної інформації, її змісту, повноти, достовірності, а також обставин, за яких її було отримано та сформовано відповідні висновки щодо позивача.
Так, на аркуші 4 Акту перевірки міститься перелік документів та відомостей, використаних при перевірці, в якому зазначено:
1. Лист ДПС України 26.03.2024 року №8651/7/99-00-24-01-02-07 (вхідний до ГУ ДПС в Полтавській області №1173/8/16-31 від 27.03.2024 про отримання інформації від НБУ щодо значних обсягів переказів у 2023році на рахунок ОСОБА_1 .
2. Лист ДПС України 21.08.2024 року №23858/7/99-00-24-04-03-07 (вхідний ГУ ДПС в Полтавській області №3228/8/16-31 від 21.08.2024) про отримання інформації НБУ щодо обсягів видаткових і прибуткових операцій ОСОБА_1 із зазначенням номерів рахунків та банків, у яких вони відкриті.
3. Службова записка Відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок у м.Полтаві управління оподаткування фізичних осіб №5931/16-31-24-03-05 від 31.05.2024 щодо отримання значних обсягів переказів на рахунок фізичної особи з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 .
4. Лист платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 №15718/6/16-31-24-08-08 від 06.05.2024 про обов`язок надання документів щодо підтвердження отриманого доходу з доказами направлення листа.
5. Інформаційна довідка з Держреєстра про наявність у власності нерухомого майна.
6. Відомості ЦБД ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів.
7. Відомості, що містяться в інформаційних базах ДПС України.
Під час судового розгляду в судів апеляційної інстанції представник контролюючого органу на запитання суду щодо використаних документів під час перевірки повідомив, що інформація про отримання позивачем переказів використана з даних листі ДПС України, які містили інформацію, яка надійшла від НБУ. Щодо відомостей ЦБД ДРФО ДПС України про суми виплачених доходів, пояснив, що це стосується відомостей про відсутність інформації (декларування) щодо отримання позивачем доходів від вищезазначених переказів.
З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 було витребувано у Головного управління ДПС у Полтавській області належним чином засвідчені докази, а саме: наказ ГУ ДПС у Полтавській області від 15.07.2024 №1970-п про призначення перевірки з доказами направлення (вручення) позивачу; додаток до листа Державної податкової служби України від 26.03.2024 №8651/7/99-00-24-01-02-07, яким повідомлено про отриману від Національного банку України інформацію щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році в частині, що стосується позивача; лист Національного банку України від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ (вх. ДПС №33529/5 від 22.03.2024) в частині, що стосується спірних правовідносин; лист Національного банку України від 09.082024 №57-0008/60696/БТ (вх. ДПС №87431/5 від 20.08.2024) в частині, що стосується спірних правовідносин. Встановити Головному управлінню ДПС у Полтавській області строк для виконання ухвали суду протягом 5 днів з дня вручення (отримання) копії даної ухвали.
31.08.2026 відповідачем на виконання вимог ухвали суду, подано клопотання про долучення доказів, в якому відповідач, окрім іншого, зазначив, що листи Національного банку України від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ /(вх. ДПС №33529/5 від 22.03.2024) та від 09.08.2024 №57-0008/60696/БТ (вх.№87431/5 від 20.08.2024) знаходяться у Державної податкової служби України, як головного розпорядника відповідної інформації. Повідомлено, що ГУ ДПС у Полтавській області підготовлено лист до ДПС України для отримання копій вказаних листів від НБУ, відтак надати їх у встановлений судом строк неможливо. Копії листів від НБУ ГУ ДПС у Полтавській області негайно надасть як тільки отримає від головного розпорядника.
Судове засідання, призначене на 23.09.2026 о 10:45 було перенесено на 07.10.2026 о 12:00, а в подальшому на 28.10.2026 о 10.30.
Разом з тим, станом на дату розгляду справи - 28.10.2026, витребувані судом листи Національного банку України із додатками так і не були надані, а причини їх ненадання обґрунтовані їх відсутністю у відповідача.
Вищенаведене дозволяє дійти висновку, що відповідач, посилаючись в акті перевірки і під час судового розгляду на інформацію Національного банку України, як на основну та фактично єдину підставу для висновку про отримання позивачем оподатковуваного доходу, не мав такого першоджерела у своєму розпорядженні на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та забезпечив їх надання до суду.
Отже, висновки акту перевірки про допущені позивачем порушення податкової дисципліни фактично ґрунтуються лише листах ДПС України та службовій записці Відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок у м.Полтаві управління оподаткування фізичних.
Щодо наданої до клопотання про долучення доказів від 31.08.2026 таблиці у форматі XL, яка містить графи: «назва банку», «ЄДРПОУ банку», «ПІБ», «ІПН», «вид рахунку», «номер рахунку», «дебетовий оборот», «кредитовий оборот», «залишок на початок періоду», «залишок на кінець періоду», «період» , та у якій у графі ПІБ зазначено - ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність у зазначеній таблиці персональних даних позивача та певних фінансових показників не дає можливості встановити її походження, автора (розпорядника інформації), правові підстави формування, джерела отримання відображених у ній відомостей, а також період, за який сформовано відповідні показники. Зазначена таблиця також не містить належних відомостей, які б дозволяли ідентифікувати її як офіційний документ, сформований банківською установою або Національним банком України, та встановити достовірність наведених у ній даних.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що таблиця не є цілісною за своїм змістом та структурою, оскільки графи «назва банку», «ЄДРПОУ банку», «ПІБ», «ІПН», «вид рахунку» розміщені на перших трьох сторінках документа, тоді як графи «номер рахунку», «дебетовий оборот», «кредитовий оборот», «залишок на початок періоду», «залишок на кінець періоду», «період» містяться на наступних сторінках. Такий спосіб викладення інформації не дає можливості однозначно співвіднести відомості, наведені в окремих графах, між собою, встановити, які саме фінансові показники стосуються конкретного платника податків, а саме позивача, банківського рахунку та відповідного звітного періоду, а відтак перевірити повноту, узгодженість і достовірність відображених у таблиці даних.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не зміг надати чітких пояснень щодо походження цієї таблиці, обставин її формування, джерел відображеної в ній інформації та періоду, якого вона стосується.
Отже, така таблиця за відсутності первинного документа, на підставі якого її сформовано, та належних пояснень щодо її походження не може усунути сумніви щодо достовірності й повноти інформації, на яку посилається контролюючий орган, та сама по собі не підтверджує факту отримання позивачем доходу в заявленому відповідачем розмірі.
Водночас колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем не було вчинено належних і достатніх дій для перевірки інформації, отриманої від ДПС України, та встановлення дійсної правової природи спірних надходжень.
Зокрема, контролюючим органом: не перевірено сам факт надходження коштів у заявленому розмірі саме на розрахункові рахунки позивача; не встановлено осіб, від яких надійшли грошові кошти на рахунок позивача; не з`ясовано рахунки, з яких здійснювалися відповідні перекази; не встановлено підстав, мети та економічного змісту здійснення таких переказів; не перевірено, чи були відповідні надходження оплатою за товари, роботи або послуги, чи здійснювалися вони з інших підстав; не отримано та не досліджено належних банківських виписок, які б підтверджували рух коштів за рахунками позивача та дозволяли б ідентифікувати відповідні операції; не вжито заходів для отримання від банківських установ документів та відомостей, необхідних для встановлення фактичного надходження коштів і характеру відповідних операцій.
При цьому колегія суддів окремо наголошує, що жодні банківські документи не були покладені в основу акта перевірки, не досліджувалися контролюючим органом під час її проведення та не надавалися суду на підтвердження факту отримання позивачем доходу.
Отже, контролюючий орган фактично обмежився констатацією факту надходження на рахунки позивача коштів, викладеною в листах ДПС України, не здійснивши належного дослідження обставин, які мають визначальне значення для правильного вирішення питання про наявність у позивача об`єкта оподаткування.
Такий підхід свідчить про формальний характер проведеної перевірки.
Колегія суддів враховує, що відповідно до статей 9 та 90 КАС України суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, дослідити наявні докази в їх сукупності та надати кожному з них належну оцінку.
Водночас принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи не означає звільнення суб`єкта владних повноважень від обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення та не покладає на суд обов`язку самостійно відшукувати докази на підтвердження обставин, які контролюючий орган поклав в основу свого рішення.
Більше того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У цій справі саме контролюючий орган повинен був довести як факт надходження коштів на банківський рахунок позивача, так і наявність обставин, які відповідно до положень ПК України дають підстави вважати такі кошти оподатковуваним доходом.
При цьому ненадання документів безпосередньо під час перевірки саме по собі не звільняє суд від обов`язку оцінити докази, подані сторонами під час судового розгляду, у їх сукупності та взаємозв`язку. Однак це не змінює розподілу обов`язку доказування, встановленого процесуальним законом, та не може бути підставою для визнання доведеними обставин, які не підтверджені належними й допустимими доказами.
У цій справі відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт надходження коштів на рахунки позивача протягом 2023 року у розмірі 3 398 024,20 грн, та характер доходу, що підлягає оподаткуванню відповідно до положень ПК України.
За встановлених обставин справи, висновок відповідача про отримання позивачем у 2023 році доходу у вигляді грошових переказів від фізичних осіб на загальну суму 3 398 024,20 грн, який підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу, оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на припущеннях, а не на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах.
Відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №000138692406, яким за порушення пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України у зв`язку з неподанням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у розмірі 340,00 грн; №000138722406, яким за порушення пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв`язку із заниженням загального річного оподатковуваного доходу внаслідок недекларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежі) у сумі 3 398 024,20 грн за 2023 рік платнику збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 63 712,95 грн, у т.ч. 50 970,36 грн - за податковим зобов`язанням та 12 742,59 грн - за штрафними санкціями та №000138712406, яким за порушення пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України у зв`язку із заниженням загального річного оподатковуваного доходу внаслідок недекларування грошових коштів, які надійшли від фізичних осіб на банківський рахунок із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р - платежі) у сумі 3 398 024,20 грн за 2023 рік платнику збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування на 764 555,45 грн, у т.ч. 611 644,36 грн - за податковим зобов`язанням та 152 911,09 грн за штрафними санкціями, - є такими, що не відповідають критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому не можуть вважатися такими, що прийняті з дотриманням вимог податкового законодавства та принципу верховенства права. Отже, позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є законними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Тож, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, водночас суд першої інстанції, вирішуючи спір у цій частині, не забезпечив повного та всебічного з`ясування обставин справи, не надав належної оцінки обставинам, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, та дійшов помилкового висновку про правомірність визначення позивачу відповідних податкових зобов`язань, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо податкових повідомлень-рішень №000138732406, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України у зв`язку з ненаданням до контролюючого органу первинних документів за 2023 рік, до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріпл. за ГУДПС)" у розмірі 1020,00 грн та № 000138742406, яким за порушення пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України у зв`язку з ненаданням до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації за 2023 рік, до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріпл. за ГУДПС)" у розмірі 7100,00 грн, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше як 1095 днів з дня податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Приписами пункту 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 121.1, 121.2 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 9 листопада 2023 року №3460-IX (далі - Закон №3460-IX) установлено з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 7100 гривень.
За матеріалами справи у зв`язку з надходженням податкової інформації, на адресу платника податків ОСОБА_1 . ГУ ДПС було направлено листа від 06.05.2024 №15718/6/16-31-24-08-08, який отримано нею особисто 18.08.2024, про що міститься підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 55-56).
Однак позивачем відповіді на зазначений запит, а також будь-яких пояснень чи документів до контролюючого органу надано не було. При цьому факт отримання відповідного запиту та ненадання на нього відповіді позивачем у межах розгляду цієї справи не заперечується.
Натомість, у позовній заяві та в апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідач в направленому запиті від 06.05.2024 №15718/6/16-31-24-08-08 про надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень щодо надходження на рахунки банку у 2023 році грошових коштів та здійснення переказів між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ за наявності в Державному реєстрі фізичних осіб інформації про не отримання доходу у будь-якій формі та за будь-якими ознаками, не дотримався вимог податкового законодавства, оскільки в ньому не зазначено чіткого переліку необхідних інформації та документів, з урахуванням відсутності навіть інформації щодо рахунків, стосовно яких ставиться питання в запиті податкового органу, що створило для платника податку ситуацію правової невизначеності та позбавило його можливості надати таку інформацію.
Колегія суддів зазначає, що за приписами абзаців 1 та 2 пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Підпунктом 73.3.1 статті 73 ПК України визначено невичерпний перелік підстав, за наявності хоча б однієї з яких надсилається письмовий запит про надання інформації платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин, зокрема: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті (підпункт 1).
Зміст запиту ГУ ДПС у Полтавській області від 06.05.2024 №15718/6/16-31-24-08-08 свідчить про те, що такий містить: підставу для надсилання запиту - отримання у встановленому законом порядку інформації про наявність у 2023 році значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) та аналіз відомостей, наявних в інформаційних систем ДПС, про неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік; посилання на інформацію, яка це підтверджує - інформація Національного банку України, надана листом від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ; зазначення інформації та документів, які пропонується надати - пояснення та документальне підтвердження походження коштів на рахунках із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платіж) за 2023 рік.
Тож, запит від 06.05.2024 №15718/6/16-31-24-08-08 відповідає вимогам ПК України, підписаний уповноваженою особою, а тому позивач була зобов`язана надати відповідь на нього.
Факт отримання запиту апелянтом не заперечується, водночас, відповідь на запит у визначений законом строк позивачем не надана.
Так само, копія наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 15.07.2024 №1970-п та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 17.07.2024 №197 надіслані 19.07.2024 на адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст.42 ПК України, лист повернуто до контролюючого органу "за закінченням встановленого терміну зберігання". Позивачем вказані обставини не оспорюються.
Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивачем не було надано контролюючому органу первинних документів та інших документів, пов`язаних із предметом перевірки, які відповідно до вимог податкового законодавства платник податків зобов`язаний зберігати та надавати контролюючому органу на його вимогу.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що ненадання платником податків пояснень та документального підтвердження на належним чином оформлений письмовий запит контролюючого органу, так само як і ненадання документів під час проведення перевірки, є самостійними порушеннями вимог податкового законодавства, за які ПК України передбачено відповідальність.
Отже, встановлені у справі обставини свідчать про наявність у діях позивача складу порушень, передбачених пунктами 44.1, 44.3 статті 44, пунктом 85.2 статті 85 та підпунктом 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 ПК України, що відповідно до пунктів 121.1 та 121.2 статті 121 ПК України є підставою для застосування до платника податків передбачених законом штрафних санкцій.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 02.10.2024 №000138732406, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України у зв`язку з ненаданням до контролюючого органу первинних документів за 2023 рік, до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріпл. за ГУДПС)" у розмірі 1020,00 грн та № 000138742406, яким за порушення пп. 73.3.3 п. 73.3 ст. 73 ПК України у зв`язку з ненаданням до податкових органів відповіді на письмовий запит про надання інформації за 2023 рік, до платника застосовано штрафні санкції за платежем "Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріпл. за ГУДПС)" у розмірі 7100,00 грн,, прийняті за наявності визначених законом підстав та з дотриманням вимог податкового законодавства, а отже позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №440/707/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області: №000138692406 від 02.10.2024, №000138722406 від 02.10.2024, №000138712406 від 02.10.2024 прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, а отже підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції є таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом повно та всебічно з`ясовано обставини справи, надано належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі № 440/707/25 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області: №000138692406 від 02.10.2024, №000138722406 від 02.10.2024, №000138712406 від 02.10.2024.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий
Повний текст постанови складено 09.11.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua