Суд: Зіньківський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №530/1656/26
Суддя: Ситник О. В.
Справа № 530/1656/26
2/530/1089/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
05.11.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого -судді Ситник О.В., секретаря Стрілець Л.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків цивільну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органів уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національна служба здоров`я України ,Зіньківська міська рада Полтавської області до ОСОБА_1 ,третя особа комунальне некомерційне підприємство Зіньківська міська центральна лікарня Зіньківської міської ради Полтавської області про стягнення на користь держави коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочинних дій,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В Зіньківський районний суд Полтавської області надійшла позовна заява виконуючого обов`язки керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органів уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національна служба здоров`я України ,Зіньківська міська рада Полтавської області до ОСОБА_1 ,третя особа комунальне некомерційне підприємство Зіньківська міська центральна лікарня Зіньківської міської ради Полтавської області про стягнення на користь держави коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочинних дій, у сумі 2978 грн. 14 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.04.2026 закрито кримінальне провадження № 12024175490000229 відносно ОСОБА_2 за фактом вчинення кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.125 КК України у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_3 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України. Потерпілою у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_3 , однак позов в межах кримінального судочинства про стягнення з ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину не заявлявся. Вказана ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили. Звільнення судом особи від кримінальної відповідальності не перешкоджає зверненню до суду з позовною заявою у порядку цивільного судочинства про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у період з 21.10.2024 до 24.10.2024 року. Згідно інформації №01.01-20/1728 від 01.11.2024 року наданої директором КНП ‘Зіньківська МЦЛ’ Зіньківської міської ради Полтавської області вартість фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілої становить 2978,14 грн, у тому числі за рахунок місцевого бюджету 974,91 грн., за рахунок Державного бюджету (коштів Національної служби здоров`я України) 2003,23 грн., які до теперішнього часу залишаються невідшкодованими.
Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 03.09.2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення копії ухвали та додатків до неї.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
В судове засідання прокурор з`явився ,позовні вимоги підтримав, представник національної служби здоров`я України Тарасенко М.С. не з`явилася надіслала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ,представник Зіньківської міської ради не з`явився надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася до суду, до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.57-58), що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надавав.
Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://zn.pl.court.gov.ua/sud1607.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.
У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як встановлено ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлена належним чином.
Відповідач з відзивом на позов до суду не зверталася. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.2ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст.280 ЦПК України уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивачів та відповідача і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні було встановлено, що ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 02.04.2026 закрито кримінальне провадження № 12024175490000229 відносно ОСОБА_2 за фактом вчинення кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.125 КК України у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_3 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно інформації №01.01-20/1728 від 01.11.2024 року наданої директором КНП Зіньківська МЦЛ Зіньківської міської ради Полтавської області вартість фактичних витрат на стаціонарне лікування потерпілої становить 2978,14 грн, у тому числі за рахунок місцевого бюджету 974,91 грн., за рахунок Державного бюджету (коштів Національної служби здоров`я України) 2003,23 грн.,
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу обставин, що виключають кримінальне провадження або наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За загальним правилом для покладення на особу відповідальності за шкоду, завдану неправомірними діями, суду необхідно встановити склад цивільного делікту (правопорушення): неправомірні дії (бездіяльність) особи, шкоду, її розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між ними.
Аналіз положень глави 9 КПК України дає підстави для висновку про те, що обвинувачений у кримінальному проваджені звільняється від цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану злочином, у разі встановлення судом відсутності події кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 129 КПК України).
Таким чином, в усіх інших випадках, у тому числі і у разі закриття кримінального провадження судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, питання про цивільно-правову відповідальність вирішується на загальних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти від відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» роз`яснено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко - дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року затверджено Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, яким встановлено, що ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи може бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Пункт 1 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання (далі - Порядок) вказує, що згідно із статтею 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
Також, п. 3 Порядку зазначає, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.
Пункт 2 Порядку передбачає, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
У фактичні витрати лікарні входять такі видатки:
- заробітна плата працівників;
- нарахування на оплату праці;
- видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, медикаментів та перев`язувальних матеріалів, продуктів харчування;
- оплата всіх послуг, в тому числі і комунальних;
- інші поточні витрати лікарні.
Кожен місяць фактичні витрати лікарні - різні, кількість ліжко-днів різна, тому і сума вартості за один ліжко-день кожного місяця змінюється.
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.
Відсутність відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров`я з вини відповідача на стаціонарне лікування потерпілого від злочину негативно впливають на фінансування витрат на лікування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою для звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.
Відповідач зобов`язаний у відповідності до вимог ст. 1206 ЦК України відшкодувати витрати, понесені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які надані з державного бюджету України Національною службою здоров`я України та місцевого бюджету.
Отже, кошти, які витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України та місцевого бюджету, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов виконуючого обов`язки керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органів уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національна служба здоров`я України ,Зіньківська міська рада Полтавської області до ОСОБА_1 ,третя особа комунальне некомерційне підприємство Зіньківська міська центральна лікарня Зіньківської міської ради Полтавської області про стягнення на користь держави коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочинних дій,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України ( пр-т Степана Бандери ,19,м.Київ,індекс 04073, код ЄДРПОУ 42032422) кошти витрачені на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 в сумі 2003 ( дві тисячі три) грн. 23 коп., які зарахувати в дохід державного бюджету України на рахунок: UA 978999980313080115000026011; отримувач ГУК у м. Києві /Шевченківський р-н/24060300; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Зіньківської міської ради ( м. Зіньків, вулиця Воздвиженська,40, Полтавський район Полтавська область, код ЄДРПОУ 13955982) витрачені на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 в сумі 974 грн. 91 коп., які зарахувати у дохід місцевого (міського) бюджету на рахунок: UA 238999980314070544000016122 в УК/м. Зіньків/24060300,код отримувача ( ЄДРПОУ):38019788.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір сумі 3328 ( три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СуддяО. В. Ситник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua