Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №356/287/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №356/287/25

Суддя: Саліхов Віталій Валерійович

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Справа №356/287/25

№33/824/5101/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Зеленчука М.М.

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни на постанову судді Березанського міського суду Київської області від 28 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290214 від 04 квітня 2025 року, 04 квітня 2025 року о 09:25 год. по автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Scania 620s, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Березанського міського суду Київської області від 28 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з такою постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач В.О. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що самого факту відмови від проходження огляду недостатньо для притягнення особи до відповідальності без належного підтвердження факту керування транспортним засобом. Вказує, що за відсутності належного та беззаперечного підтвердження факту керування транспортним засобом висновок про наявність складу правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП є передчасним.

Крім того, звертає увагу, що протокол серії ЕПР1 №290214 від 04 квітня 2025 року складено інспектором Панасюком О.С., тоді як інші документи оформлювалися іншими працівниками поліції. Зазначає, що за наявності суперечностей між змістом документів суд мав встановити, хто саме проводив відповідні процесуальні дії, безпосередньо спостерігав подію та на підставі яких відомостей складено кожен документ.

Вказує, що матеріали справи не містять належного підтвердження оформлення відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

На думку захисника, сукупність доказів не відповідає стандарту доведеності вини поза розумним сумнівом, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 не ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи.

Також в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач В.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на поважність причин його пропуску. Зазначає, що оскаржувану постанову винесено 28 травня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України та з 24 липня 2023 року проходить військову службу, у зв`язку з чим у відповідний період фактично не перебував за зареєстрованим місцем проживання. Доданими до апеляційної скарги документами також підтверджується його статус учасника бойових дій.

Вказує, що копію постанови суду ОСОБА_1 своєчасно не отримав, а тому був позбавлений реальної можливості оскаржити її в передбачений ч.2 ст.294 КУпАП десятиденний строк.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ткач В.О. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення захисника ОСОБА_1 -адвоката Ткач В.О., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову винесено 28 травня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 .

Відповідно до супровідного листа Березанським міським судом Київської області ОСОБА_1 було направлено копію оскаржуваної постанови на поштову адресу (а.с.21).

Однак конверт з постановою повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Доказів отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови від 28 травня 2025 року матеріали справи не містять.

В апеляційні скарзі захисник-адвокат Ткач В.О. вказує, що оскаржувану постанову винесено 28 травня 2025 року за відсутності ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем Збройних Сил України та з 24 липня 2023 року проходить військову службу, у зв`язку з чим у відповідний період фактично не перебував за зареєстрованим місцем проживання.

Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.

За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п.п.2, 3, 6, 7 вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а за змістом п.8 Порядку №1103 від 17 грудня 2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290214 від 04 квітня 2025 року, 04 квітня 2025 року о 09:25 год. по автодорозі М-03 Київ-Харків 77 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Scania 620s, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому медичному закладі категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2025 року серії ЕПР1 №290214;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що водій відмовився від огляду;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 квітня 2025 року, відповідно до якого огляд не проводився;

рапортом інспектора взводу №2 роти №3 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції Колчин Н.О., в якому зазначено, що 04 квітня 2025 року, екіпажу Лемур 202 ( Колчин Н.О. , Панасюк О.С. ) на службовий планшет надійшов виклик ДТП без травмованих, яке сталось в м. Пирятин. Водій автомобіля Scania номерний знак НОМЕР_2 (на чорному фоні) скоїв ДТП та зник з місця події в сторону м. Київ. Згідно даного орієнтування було проінформовано ЧЧ БПП в м. Бориспіль, а також екіпаж Лемур 201. В подальшому екіпаж Лемур 201, які несуть службу на стаціонарному посту КП Березань 77 км АД М03 Київ-Харків, зупинили автомобіль Scania номерний знак НОМЕР_2 ( на чорному фоні). Водієм виявився ОСОБА_1 (діючий військовослужбовець в/ч НОМЕР_3 , солдат). Під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного пристрою Алкотест Драгер або у найближчому закладі охорони здоров`я в м. Березань, на що останній відмовився. Відносно ОСОБА_1 був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №290214, оформленням ДТП займається екіпаж м. Полтави, які прибули на місце зупинки. Водієві повідомлено що згідно ст.266 КУпАП, він відсторонений від керування транспортним засобом;

відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №475754, 476414, 475646, на яких відображено обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівниками поліції було зупинено транспортний засіб Scania, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (09:32:02). На запитання водія щодо причини зупинки працівник поліції повідомив, що транспортний засіб зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що вказаний транспортний засіб вчинив ДТП та залишив місце його скоєння (09:44:01). У подальшому працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі (09:57:10, 09:58:38-09:59:04, 10:00:08-10:02:06). На вказані пропозиції останній спочатку відмовився від проходження огляду, а надалі зазначав, що не відмовляється від нього, однак наразі проходити огляд не бажає та не довіряє працівникам поліції. При цьому працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 визначений строк після зупинки транспортного засобу, протягом якого йому може бути запропоновано пройти огляд, а також неодноразово повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку (09:57:18, 09:58:04). Так, на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 вказував, що наразі проходити його не буде, посилаючись на недовіру до працівників поліції, а на пропозицію пройти огляд у медичному закладі зазначав, що нікуди не поїде (10:03:23-10:03:28, 10:04:10-10:04:11). Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що розцінює його поведінку як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що розцінюється судом як відмова від його проходження у встановленому законом порядку та свідчить про порушення ним вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.

Доводи апеляційної скарги про відсутність належного та беззаперечного підтвердження факту керування транспортним засобом є безпідставними, оскільки на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, безпосередньо зафіксовано момент зупинки транспортного засобу Scania, номерний знак НОМЕР_2 , а також ОСОБА_1 як особу, яка ним керувала. Зазначені обставини узгоджуються з іншими матеріалами справи та в сукупності підтверджують факт керування останнім транспортним засобом на момент його зупинки працівниками поліції.

Посилання захисника-адвоката Ткач В.О. на те, що протокол серії ЕПР1 №290214 від 04 квітня 2025 року складено інспектором Панасюком О.С., тоді як інші документи оформлювалися іншими працівниками поліції, не спростовують обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки всі зазначені документи складені працівниками поліції, які безпосередньо здійснили зупинку транспортного засобу та встановлювали обставини події. При цьому складання окремих документів різними працівниками поліції, які здійснювали зупинку транспортного засобу та встановлювали обставини події, не свідчить про порушення порядку оформлення матеріалів справи та не ставить під сумнів достовірність викладених у них відомостей.

Доводи апеляційної скарги про те, що сукупність доказів не відповідає стандарту доведеності вини поза розумним сумнівом, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 не ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, суд апеляційної інстанції відхиляє та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, ст.251 КУпАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.

Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290214 від 04 квітня 2025 року складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та містить усі необхідні реквізити, передбачені законом, відображає суть виявленого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також відомості про роз`яснення їй процесуальних прав. Будь-які істотні порушення процедури його складання відсутні.

Крім того, на відеозаписах наявних в матеріалах справи зафіксовано: факт зупинки транспортного засобу у зв`язку з надходженням повідомлення про вчинення ДТП та залишення місця його скоєння; виявлення працівниками поліції ознаків алкогольного сп`яніння; ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння; складання працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення; роз`яснення працівниками поліції прав та обов`язків ОСОБА_1 та вручення останньому під підпис копії протоколу.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №290214 від 04 квітня 2025 року та відеозаписи, які містять фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належними доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.251 КУпАП.

Докази, які містяться в матеріалах справи відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності є достатніми та переконливими для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Будь-яких порушень Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року працівниками поліції та норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Березанського міського суду Київської області від 28 травня 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ткач Вікторії Олександрівни - залишити без задоволення.

Постанову судді Березанського міського суду Київської області від 28 травня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду В.В. Саліхов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua