Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №755/11968/23 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №755/11968/23

Суддя: Соколова Вікторія Вячеславівна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2026 року м. Київ

Справа №755/11968/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/9848/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Желепи О.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Липченко О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Коваленко І.В. 12 березня 2026 року в м. Київ,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти за договором позики від 01 червня 2019 року в розмірі 1 389 660 грн, а також штраф за невиконання умов договору щодо повернення коштів в розмірі 1 389 660 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишено без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що позивач повідомлений належним чином, явка якого була визнана обов`язковою, до суду не з`явився та доказів поважності неприбуття не надав. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги.

Не погодився із ухвалою суду першої інстанції позивач, його представником - адвокатом Жмурковою В.Ю. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржувана ухвала є безпідставною й необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що судом в ухвалі було зазначено, що позивач не з'явився на судове засідання, призначене на 12 березня 2026 року повторно, визнано причини його неявки не поважними, а присутність представника недостатнім для продовження розгляду справи.

Посилається на те, що представник позивача, який за договором про надання правничої допомоги та ордеру здійснює представництво у суді, був визнаний судом умовно таким, який не може представляти позивача у судовому засіданні, що було призначено на 01 травня 2025 року. Також, жодної ухвали від 01 травня 2025 року не було видано судом і подальших ухвал щодо обов`язкової явки позивача не було.

Звертає увагу, що судом було відкладено судове засідання п'ять разів поспіль, не з вини та не на прохання позивача. В судове засідання 12 березня 2026 року позивач не з'явився, представник позивача Жмуркова В.Ю. (в режимі відеоконференції) повідомила, що позивач знаходиться в добровольчому батальйоні і представництво його інтересів здійснює відповідно до договору та законодавства України. Проте, судом було залишено позов без розгляду. Позивач скористався правом представлення своїх інтересів через свого представника - адвоката, також надав суду всі необхідні документи.

Також вказує, що фактично відсутні дві послідовні неявки позивача без поважних причин, які є обов`язковою умовою для залишення позову без розгляду відповідно до вимог статей 223 та 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Процесуальні дії учасників справи та суду.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом.

Від представника ОСОБА_3 адвоката Жмуркова В.Ю. надійшла заява про розгляд призначеного засідання без нього та його довірителя.

Керуючись положеннями ч.2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи.

В порядку ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Фактичні обставини справи.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (т.1, а.с. 1-6).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 08 квітня 2025 року о 16 год. 30 хв. (т.1, а.с. 87-88).

08 квітня 2025 року судове засідання не відбулося у зв`язку з неявкою учасників справи, враховуючи вказане та наявність клопотання представника відповідача щодо забезпечення ознайомлення з матеріалами справи, розгляд справи було відкладено до 01 травня 2025 року на 15 год. 00 хв. (т.1, а.с. 111).

В судовому засіданні 01 травня 2025 року, яке відбулося за участі представників сторін сторона відповідача заявила клопотання про визнання явки позивача обов`язковою. Судом було задоволено вказане клопотання та для отримання пояснень від позивача його явку визнано обов`язковою. По справі оголошено перерву до 03 червня 2025 року на 16 год. 00 хв (т.1, а.с. 117).

28 травня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності з посланням на те, що він є військовослужбовцем та виконує обов`язки по обороні м. Харкова, а тому не може прибути в судове засідання. Позивач просив проводити судове засідання за його відсутності, вказав, що свою позицію підтримує та просить позов задовольнити (т.1, а.с. 119).

03 червня 2025 року представником позивача ОСОБА_4 подано заяву про неможливість прибути в судове засідання у зв`язку з перебуванням у відпустці (а.с. т.1, а.с. 123).

03 червня 2025 року в підготовчому судовому засіданні судом вирішено витребувати інформацію з військової адміністрації про перебування позивача в ЗСУ (т.1, а.с. 125).

03 червня 2025 року також було постановлено ухвалу про витребування доказів, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 липня 2025 року о 12 год. 00 хв. (т.1, а.с. 126-133)

23 липня 2025 року в судовому засіданні було вирішено відкласти розгляд справи до 26 серпня 2025 року на 10 год. 30 хв., визнавши явку позивача обов`язковою для дачі пояснень та подання доказів (т.1, а.с. 144).

22 серпня 2025 року надійшла заява від представника позивача адвоката Жмуркова В.Ю. про проведення всіх засідань за його участі в режимі відеоконференції (т.1, а.с. 167).

В судове засідання призначене на 26 серпня 2025 року та подальші призначені на 23 вересня 2025 року, 09 грудня 2025 року не відбулися з причин, що не залежали він сторін, а саме у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді (т.1, а.с. 174, 193, 200).

16 січня 2026 року представник позивача повторно подав клопотання про розгляд справи за його участі в режимі відеоконференції у всіх призначених судових засіданнях. У клопотанні представник вказав, що здійснює свою діяльність у м. Полтаві та просив справу за його відсутності не розглядати. (т.1, а.с. 212-213).

У зв`язку з відсутністю електропостачання судове засідання 22 січня 2026 року не відбулося й наступне судове засідання призначено на 12 березня 2026 року на 10 год 00 хв. (т.1, а.с. 225).

В судовому засіданні 12 березня 2026 року представник позивача Жмурков В.Ю. приймав участь в режимі відеоконференції, однак судом визнано причини неявки позивача в судове засідання не поважними, оскільки відсутні докази, що підтверджують причини його неявки (т.3, а.с. 25-26).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишено без розгляду.

Підставою для постановлення вказаної ухвали стала, те що повідомлений позивач належним чином, явка якого була визнана обов`язковою, до суду не з`явився та доказів поважності неприбуття не надав (т.3, а.с. 28-31).

Застосовані норми права.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема, ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

В порядку ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15, від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц, від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18, від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд

З матеріалів справи вбачається, що задовольняючи клопотання відповідача про визнання явки позивача обов`язковою суд першої інстанції всупереч вимогам процесуального закону не зазначив і не вмотивував у своїх процесуальних рішеннях, які саме обставини справи вимагають обов`язкової особистої присутності позивача, чому предмет спору чи обставини справи не можуть бути з`ясовані за участю його уповноваженого представника.

Просте формальне посилання суду на необхідність отримання пояснень без зазначення обґрунтованої потреби допиту сторони не може усувати від участі представника та слугувати підставою для залишення позову без розгляду.

Крім того, апеляційний суд наголошує на відсутності повторності неявки позивача в судове засідання.

Так, після визнання судом першої інстанції явки позивача обов`язковою в матеріалах справи відсутні дані про дві послідовні неявки позивача після належних викликів, оскільки розгляд справи не відбувався з об`єктивних причин, що не залежать від волевиявлення сторін. А саме судові засідання призначені на 26 серпня 2025 року, 23 вересня 2025 року та 09 грудня 2025 року не відбулися через тимчасову непрацездатність судді, 22 січня 2026 року справа була знята з розгляду через відсутність електропостачання в приміщенні суду.

В судовому засіданні 12 березня 2026 року приймав участь в режимі відеоконференції уповноважений представник позивача - адвокат Жмуркова В.Ю. В порядку визначеному ст. 58 ЦПК України сторони можуть брати участь у судовому процесі через представника, і право особи на судовий захист не може обмежуватися за відсутності законних на те підстав.

Крім того позивачем було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, а судом не була обґрунтована обов`язковість особистої участі позивача.

Отже враховуючи наявність заяви позивача про розгляд справи у його відсутність, наявність уповноваженого представника позивача, відсутність обґрунтування обов`язковості особистої явки позивача, відсутність повторності неявки позивача, у суду першої інстанції не було законних підстав для застосування п. 3 ч. ст. 257 ЦПК України та залишення позову без розгляду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвала суду першої інстанції є такою, що перешкоджає подальшому розгляду справи, постановлена з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки по суті спору справа не розглянута, а предметом перегляду апеляційного суду була ухвала суду першої інстанції, яка підлягає скасуванню з направленням справи на продовження розгляду до суду першої інстанції, то апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат, так як це питання залежить від результату розгляду та обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: О.В. Желепа

Н.В. Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua