Постанова від 03 листопада 2026 р. у справі №382/167/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 03 листопада 2026 р.

Справа: №382/167/26

Суддя: Мостова Галина Іванівна

справа № 382/167/26

головуючий у суді І інстанції Кисіль О.А.

провадження № 22-ц/824/7916/2026

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Мостової Г.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гриба Олега Васильовича на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року

у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гриб О.В. звернувся до Яготинського районного суду Київської області із заявою, у якій просить суд: встановити факт, що відомості які зазначені у довідці Яготинського міського трудового архіву № 04-03/13 від 08 січня 2026 року про те, що згідно з книгою обліку трудового стажу і заробітку колгоспника архівного фонду № 52 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Схід» про заробітну плату та встановлені і відпрацьовані людино-дні (в документах) на ім`я « ОСОБА_2 » за 1988 - 2022 роки, належать та стосуються Заявника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що заявник у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14 листопада 1987 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із громадянином України ОСОБА_3 та при реєстрації шлюбу отримала прізвище ОСОБА_2 .

24 листопада 2006 року шлюб між чоловіком ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_2 було розірвано, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Яготинського районного управління юстиції Київської області зроблено актовий запис № 133 та видано Свідоцтво про розірвання шлюбу Серія НОМЕР_1 від 24 листопада 2006 року.

08 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 .

З метою проведення розрахунку трудового стажу заявник у січні 2026 року звернулася із заявою до Яготинського міського трудового архіву про надання архівної довідки про трудовий стаж, оскільки Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Схід», у якому працювала заявник, на даний час є ліквідованим.

В архівній довідці Яготинського міського трудового архіву № 04-03/13 від 08 січня 2026 року наданій у відповідь на заяву ОСОБА_1 зазначалось, що згідно з книгою обліку трудового стажу і заробітку колгоспника архівного фонду № 52 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Схід» є відомості про заробітну плату та встановлені і відпрацьовані людино-дні (в документах) на « ОСОБА_2 » за 1988 - 2022 роки.

Заявник розпочала свою трудову діяльність у віці 19 років, у липні 1988 року, будучи прийнятою на роботу у колгосп «Шлях леніна» на посаду вихователь. У той час її прізвище у шлюбі було зареєстровано як ОСОБА_2 .

Роботодавцем до якого заявник була прийнята на роботу, був колгосп, «Шлях леніна» Сотниківської сільської ради, Яготинського району Київської області.

02 квітня 1993 року колгосп «Шлях Леніна» було реорганізовано у Колективне сільськогосподарське підприємство «Сотниківське».

15 лютого 2000 року Колективне сільськогосподарське підприємство «Сотниківське» реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід».

Заявник залишалась працювати на різних посадах у ТОВ «Схід» до 31 січня 2002 року, коли була звільнена з роботи за власним бажанням згідно з наказом № 3 від 31 січня 2002 року.

Зважаючи на те, що в архівній довідці Яготинського міського трудового архіву № 04-03/13 від 08 січня 2026 року згідно з книгою обліку трудового стажу і заробітку колгоспника архівного фонду № 52 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Схід», відомості про заробітну плату та встановлені і відпрацьовані людино-дні (в документах) зазначаються на ім`я « ОСОБА_2 » за 1988 - 2022 роки, у заявника виникла така необхідність звернутись до суду, щодо встановлення факту що має юридичне значення, зокрема того, що відомості у зазначеному вище документі стосуються безпосередньо заявника ОСОБА_1 .

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .

Ухвала мотивована тим, що заява про встановлення факту трудового стажу для призначення пенсії не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Гриб О.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не є особою пенсійного віку та не зверталась із вимогами про зарахування страхового стажу. Натомість заявник просить суд встановити факт, що відомості які зазначені у довідці Яготинського міського трудового архіву № 04-03/13 від 08 січня 2026 року про те, що згідно з книгою обліку трудового стажу і заробітку колгоспника архівного фонду № 52 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Схід» про заробітну плату та встановлені і відпрацьовані людино-дні (в документах) на ім`я « ОСОБА_2 » за 1988 - 2022 роки, належать та стосуються її.

Відтак у цивільній справі № 382/167/26 немає звернення про зарахування трудового стажу, як і немає наявного жодного спору. А тому ця категорія справ підпадає під розгляд у порядку окремого провадження судом загальної юрисдикції.

Апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність їй звертатись до адміністративного суду, оскільки адміністративний порядок розгляду спорів не містить окремого провадження та не передбачає можливості встановлення юридичних фактів.

Тому апелянт вважає помилковим висновок суду про застосування адміністративного порядку до цієї справи.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Гриб О.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності апелянта.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - Гелевера В.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) викладено висновок, за яким «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Судом першої інстанції відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, з посиланням на те, що заява про встановлення факту трудового стажу для призначення пенсії не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, у справі, яка є предметом апеляційного перегляду, заявник просить встановити факт, що відомості які зазначені у довідці про заробітну плату та встановлені і відпрацьовані людино-дні (у документах) на ім`я « ОСОБА_2 » за 1988 - 2022 роки належать та стосуються ОСОБА_1 .

Таким чином, заявником порушується питання про встановлення факту належності документів, оскільки її прізвище не збігається із тим, що зазначене у такому документі, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 315 ЦПК України може бути встановлено у порядку окремого провадження, а не встановлення факту трудового стажу для призначення пенсії, як помилково вважав суд першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява ОСОБА_1 стосується встановлення факту трудового стажу та не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представником ОСОБА_1 в апеляційній скарзі порушується питання про скасування ухвали суду першої інстанції та встановлення факту, однак апеляційний суд зауважує, що предметом апеляційного перегляду є перевірка законності ухвали суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, а не розгляд справи за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення по суті, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гриба Олега Васильовича задовольнити частково.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 09 листопада 2026 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді Р.В. Березовенко

О.Ф. Лапчевська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua