Суд: Сквирський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 листопада 2026 р.
Справа: №376/471/26
Суддя: Батовріна І. Г.
Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/471/26
Провадження № 3/376/211/2026
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон №2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
11.02.2026 о 04.09 год. за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м.Сквира, вул.Київська 44 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mersedes Benz ML270CDI н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager -7510, ARLM -0298, тест 1509 з результатом 0,70 %, а також в найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, висновок №60 від 11.02.2026, результат 0,4 %. Своїми діями порушив п.2.9а ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Письмово надіслав клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення та пояснення, відповідно до яких не заперечував факт керування ним транспортним засобом та зупинку працівниками поліції, проте категорично незгодний з висновком щодо стану його сп`яніння, посилаючись на відсутність документів а прилади, якими проводились вимірювання алкоголю, також зазначив, що з урахуванням положення Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, вміст алкоголю в повітрі не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, яка становить 0,5 проміле.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Неофіта Д.Б. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі, посилаючись на те, що результат огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер 7510 є недійсним, оскільки поліцейським не надано сертифікату відповідності або перевірки вимірювальної техніки. Медичний висновок №60 від 11.02.2026 не має жодної юридичної сили, оскільки не виконано лабораторних досліджень при огляді ОСОБА_1 , крім того прилад Алкон, яким у лікарні проводилось визначення стану алкогольного сп`яніння останнього, також не має сертифікату відповідності та не є обладнанням дозволеним МОЗ для використання з метою виявлення у осіб стану алкогольного сп`яніння. У зв`язку з виявленими порушеннями процедури огляду водія, вважає що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Суд, витребувавши докази, вислухавши пояснення адвоката, дослідивши матеріали справи, переглянувши відео, дійшов до наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9. (а) Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог п. 2.9а ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.
Факт керування транспортним засобом підтверджуються переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та поясненнями представника ОСОБА_1 – адвоката Неофіти Д.Б. в судовому засіданні.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі та підтверджується матеріалами справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №588363 від 11.02.2026; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6645819; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічним засобів; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння за №60 від 11.02.2026; відеозаписами з нагрудної камери №№286/68,476684 від 11.02.2026.
На переконання судді, усі надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є належними, допустимими та достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
З відеозаписів чітко видно, що автомобіль Mersedes Benz ML270CDI н.з. НОМЕР_2 зупинено на проїжджій частині дороги у зв`язку з відсутністю полісу обов`язкового страхування, в ході спілкування із водієм, працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, озвучено вказані ознаки, на запитання працівників поліції чи вживав водій алкогольні засоби, ОСОБА_1 ствердно відповідає, що вживав о 19.00год. 10.02.2026 2 л. пива,(диск 2/2 clip 1 06.35хв.) поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погоджується, проте він не погоджується з отриманим висновком приладу Драгер, після чого слідують до найближчого медичного закладу- Сквирської ЦМЛ, де лікар проводить огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, тестування проводилося двічі з інтервалом у 20 хвилин. За результатами першого тестування показник становив 0,4 проміле, а за результатами повторного тестування 0,2 проміле. Після проведення огляду та встановлення лікарем, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, були складені адміністративні матеріали та ознайомлено водія з протоколом про адміністративне правопорушення.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_2 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки як працівникам поліції на місці зупинки транспортного засобу, так і лікарю в Сквирській ЦМЛ зазначав, що ввечері вживав алкогольні напої.
Долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 та його представника про те, що медичний огляд проводився за допомогою спеціального технічного приладу, при цьому лікарем не були взяті у ОСОБА_1 відповідні біологічні зразки з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858.
Відповідно до пунктів 2, 8 розділу І вказаної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.
Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІІ Інструкції.
Пунктами 7 та 14 визначені випадки за якими проведення лабораторних досліджень біологічного середовища або крові є обов`язковим, це: на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини; якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункти 8, 9 Інструкції).
За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5) (пункти 15, 16,17, 19, 20, 21 Інструкції).
Тобто, наведеною нормою не передбачена обов`язковість відібрання крові та сечі на вимогу особи, яка проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Спосіб, зокрема за допомогою приладу Алконт, у який було запропоновано в медичному закладі пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, не суперечить вимогам Закону. Законом не заборонено застосування при огляді водіїв у медичному закладі швидких тестів для визначення стану алкогольного сп`яніння. В той же час, відібрання зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження для визначення стану алкогольного сп`яніння відповідно до положень Інструкції не є обов`язковим.
При цьому, судом не встановлено порушень щодо процедури огляду, проведеного лікарем закладу охорони здоров`я. Проведення повторного продування технічного приладу відбулось через 20 хвилин, при цьому як слідує з відеозапису нагрудної бодікамери працівника поліції, ОСОБА_1 зазначив лікарю, що вживав спиртовмісні напої напередодні ввечорі,( диск 2/2 clip 1 53.00 хв.), незгоди з висновком не виказував.
Крім того, суд звертає увагу на те, що огляд на стан сп`яніння в медичному закладі відбувається не тільки за допомогою технічних заходів, а й на підставі встановлення зовнішнього вигляду, поведінки, стану свідомості, мовної здатності вегето-судинних реакцій, рухової сфери обстежуваної особи тощо. Тобто, висновок про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння здійснюється лікарем на підставі комплексу об`єктивних показників і використання технічних засобів є тільки часткою такого дослідження. Тому, оспорювання такого висновку тільки на підставі застосування того чи іншого технічного засобу є необґрунтованим.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, видається на підставі акта медичного огляду. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законом порядку.
Отже, у разі незгоди із висновком щодо результатів медичного огляду, ОСОБА_1 та його представник не були позбавлені можливості його оскаржити, що передбачено Інструкцією. Проте, суду не було надано будь-яких доказів того, що медичний огляд проведено без дотримання вимог діючого законодавства, а висновок лікаря за результатами медичного огляду ОСОБА_1 є недопустимим доказом.
З метою перевірки дотримання порядку проведення медичного огляду судом 25.05.2026 направлено постанову про витребування доказів до КНП СМР Сквирської ЦМЛ щодо надання інформації про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, копії запису до журналу реєстрації медичних оглядів та документів на технічний пристрій «Алкон».
На виконання вказаної постанови суду надано: свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке дійсне до 21.04.2026 та відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, що визначено Інструкцією; формуляр на прилад Алкон; журнал реєстрації медичних оглядів; протокол , затверджений 23.10.2025, за яким лікар ОСОБА_3 здав залік по проведенню медичних оглядів для встановлення стану сп`яніння.
Таким чином, судом не встановлено порушень проведення огляду ОСОБА_1 в Сквирській ЦМЛ.
Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак сп`яніння, висновок про стан алкогольного сп`яніння може ґрунтуватися на сукупності даних клінічного огляду та результатів застосування технічних засобів, а вибір конкретних методів дослідження належить до дискреційних повноважень лікаря. Факт проведення огляду лікарем, використання технічного засобу та встановлення позитивного результату, підтверджуються відеозаписом і письмовими доказами, що виключає сумніви у належності та допустимості такого висновку.
Посилання ОСОБА_1 та його представника щодо результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, виконаного приладом Драгер, суд не приймає до уваги, оскільки в основу постанови суд вкладає висновок Сквирської ЦМЛ №60 від 11.02.2026.
Зауваження ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, суд сприймає критично як спробу запобігти відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Жодного примушування відносно ОСОБА_1 від працівників патрульної поліції застосовано не було та на відеозапису не зафіксовано неправомірних дій останніх відносно порушника.
Жодних грубих порушень норм КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» які б виправдовували дії ОСОБА_1 щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, на переконання суду, наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та неспростовних презумпцій факту допущення ОСОБА_1 порушення п. 2.9 «а» ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а відтак доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.
Обираючи вид і міру стягнення суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує особу ОСОБА_1 який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, однак з огляду на його зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, суд вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, яке відповідно до вимог ст. 23 КУпАП суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч. 1 с. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд, -
п о с т а н о в и в:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя І. Г. Батовріна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua