Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 01 листопада 2026 р.
Справа: №357/13603/26
Суддя: Соколова Вікторія Вячеславівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2026 року м. Київ
Справа №357/13603/26
Апеляційне провадження №33/824/4814/2026
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Гладкої І.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2026 року за матеріалами, які надійшли з Батальйону №1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
В С Т А Н О В И В
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 724962 від 21 липня 2026 року, 21 липня 2026 року о 09 год 55 хв в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 3, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MAN з д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я Білоцерківська міська лікарня №1 ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Згідно з іншим протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 724976 від 21 липня 2026 року, 21 липня 2026 року о 09 год 55 хв в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 3, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MAN з д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимогу п. 2.4 та п. 8.9 б ПДР України.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Судове рішення мотивовано тим, що зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Чеботарьовою Ю.В., 18 вересня 2026 року подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою.
Вказує, що дата та час на відеореєстраторі - 02 січня 2024 року 03:18 год, тобто виставлені невірно, адже подія відбулась 21 липня 2026 року в 09:51 год.
Посилається на те, що перед вимогою пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, поліцейські не називали конкретні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 .
Крім того, працівники поліції не вказали, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння також передбачена адміністративна відповідальність, що призвело до хибного уявлення у ОСОБА_1 про добровільність проходження процедури огляду.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2026 року та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник ОСОБА_1 - адвокат Чеботарьова Ю.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення дослідженими судом, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 724962 від 21 липня 2026 року (а.с. 1);
- даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці ОСОБА_1 мав пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак він не був проведений через його відмову (а.с. 5);
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 липня 2026 року (а.с. 4);
- рапортом поліцейського від 21 липня 2026 року, з якого встановлено, під час несення служби було отримано виклик «Порушення ПДР». Під час направлення на місце події, зв`язавшись із заявницею в телефонному режимі остання повідомила, що водій військового автомобіля MAN з д.н.з. НОМЕР_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння та поїхав в сторону центру міста. Під час патрулювання вулиці, в напрямку якої поїхав даний транспортний засіб, було виявлено вищевказаний автомобіль, та під час спілкування з водієм останній відмовився надавати будь-які документи та різко розпочав рух, в зв`язку з чим було здійснено переслідування даного транспортного засобу, водій якого ігнорував вимогу поліцейських про зупинку, яку було подано шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом, рух автомобіля було заблоковано та зупинено. Водієм вказаного транспортного засобу виявився ОСОБА_1 , під час спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд в встановленому законодавством порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 або в найближчому медичному закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, однак ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду (а.с. 7);
- даними відеозапису події правопорушення, що відображена на електронному диску, долученому до матеріалів справи (а.с. 8).
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 724962 від 21 липня 2026 року убачається, що 21 липня 2026 року о 09 год 55 хв в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 3, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MAN з д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Drager Alcotest та в закладі охорони здоров`я Білоцерківська міська лікарня №1 ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України (а.с.1).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Матеріали справи, зокрема відеозапис подій містять достовірні дані про відмову ОСОБА_1 від законної вимоги працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, 21 липня 2026 року о 09 год 55 хв в м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, 3, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом MAN з д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, та увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимогу п. 2.4 та п. 8.9 б ПДР України.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Жодних підстав ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
Доводи скаржника про те, що дата та час на відеореєстраторі виставлені невірно апеляційним судом відхиляються, оскільки судом першої інстанції надано оцінку вказаному факту та зазначено, що така невідповідність стосується лише одного з долучених до матеріалів справи відеозаписів - відеозапису Clip 2, здійсненого відеореєстратором, встановленим у службовому автомобілі.
Водночас інші долучені до матеріалів справи відеозаписи, здійснені нагрудними відеокамерами працівників поліції, відображають ті самі події та містять коректне відображення дати і часу їх здійснення. Таким чином, невідповідність технічних даних щодо дати та часу не є характерною для всіх відеоматеріалів, долучених до справи, а має місце лише у зазначеному відеозаписі Clip 2.
Сама по собі невідповідність технічних даних щодо дати та часу, відображених на даному відеозаписі, фактичній даті та часу події не свідчить про те, що такий відеозапис отриманий не під час зазначеної події, оскільки наявні і відеозаписи з інших боді-камер, а тому вказане не є безумовною підставою для визнання його недопустимим доказом. Стороною захисту не наведено об`єктивних даних, які б свідчили про те, що зафіксовані на відеозаписі події стосуються іншої особи, іншого транспортного засобу чи іншої події.
З таким висновком місцевого суду погоджується й апеляційний суд.
З дослідженого відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб MAN з д.н.з. НОМЕР_1 , однак під час спілкування з водієм останній відмовився надавати будь-які документи та різко розпочав рух, в результаті чого працівники поліції розпочали переслідування даного транспортного засобу. На відео зафіксовано, що після увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору та подачі спеціального звукового сигналу водій ігнорував вимогу поліцейських про зупинку та продовжував рух, в подальшому транспортний засіб було зупинено шляхом його випередження та перегородження проїзної частини.
Також з дослідженого відео вбачається, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Працівники поліції пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.
При цьому працівниками поліції було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду, ОСОБА_1 повідомив що розуміє такі наслідки, а тому доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не вказали, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння також передбачена адміністративна відповідальність є безпідставними.
Більше того, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення чи пояснень не надав.
До того ж дії працівників поліції в установленому законом порядку не оскаржено.
Судом апеляційної інстанції за наслідками дослідження відеозапису з нагрудної боді-камери встановлено, що дії працівників поліції під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 є правомірними, останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова ОСОБА_1 , як особи, яка здійснювала керування транспортним засобом, від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаних адміністративних правопорушень, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2026 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua