Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №357/1020/25
Суддя: Мостова Галина Іванівна
справа № 357/1020/25
головуючий у суді І інстанції Сомок О.А.
провадження № 22-ц/824/6066/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Применко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Паламарчук Ольги Анатоліївни на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину, -
в с т а н о в и в :
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , у якій просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2023 року у справі № 357/9268/23 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з розміру частина від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно на 1/6 частину від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття. Судовий збір просить залишити за собою.
Позов обґрунтовано тим, що під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2023 року у справі № 357/9268/23 з позивача стягнуто на користь відповідачки аліменти на дочку ОСОБА_4 у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Також, цим рішенням з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) починаючи з 02 серпня 2023 року і до досягнення дитиною трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що на день подання позову обставини змінились і він не в змозі сплачувати аліменти на дочку та відповідачку у вказаному у рішенні суду розмірі у зв`язку з тим, що у нього встановлено важку хворобу та її перебіг, що потребує значних витрат на лікування, проходження хіміотерапій/імунотерапії, що безпосередньо впливають і в подальшому вплинуть на його працездатність, можливість отримувати зарплату і забезпечити лікування. Зазначає про те, що 03 жовтня 2024 року він був госпіталізований у відділення онкотерапії з діагнозом меланома шкіри, пухлини шкіри та м`яких тканин. В подальшому ОСОБА_1 пройшов 3 курси імунотерапії препаратом Кітруда, вартість одного курсу становить 80 300 грн, препарат він купує за власні кошти. Позивачу рекомендовано продовжувати курс лікування і у зв`язку з цим він очікує понесення значних витрат на лікування. Погіршення стану здоров`я призвело до зміни його матеріального стану та неможливості сплати аліментів у раніше визначеному розмірі і тому він просить зменшити розмір стягнутих з нього аліментів на дочку ОСОБА_4 . Позивач не заперечує і визнає свій обов`язок, як батька сплачувати аліменти на утримання дитини і відповідачки до досягнення дитиною трьохрічного віку, проте суми, які утримуються значно більші (завищені) ніж ті, які передбачено чинним законодавством. Вважає, що розмір аліментів на дитину потрібно обмежити максимальним розміром, визначеним частиною 5 статті 183 СК України, тобто не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Щодо розміру аліментів, що стягуються з позивача на особисте утримання ОСОБА_2 у розмірі 1/6 від заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років, то позивач не ставить питання щодо їх зміни.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що після погіршення стану здоров`я позивача та під час проходження ним лікування, він продовжує працювати і його заробіток не зменшився.
Позивачем також не надано суду доказів зменшення його доходів в порівнянні з тими, які були у нього на час ухвалення Білоцерківським міськрайонним судом рішення про стягнення з нього аліментів на доньку ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 . Також під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно сплачує аліменти на дитину та на утримання дружини.
З моменту ухвалення Білоцерківським міськрайонним судом рішення від 27 жовтня 2023 року про стягнення з позивача аліментів суттєвих нових змін його матеріального або сімейного стану не прослідковується. Погіршення стану його здоров`я, хоча і потребує додаткових витрат з його боку, проте до суттєвого погіршення його майнового стану не призвело.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Паламарчук О.А. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції неправильно застосував та витлумачив поняття «матеріальний стан платника аліментів», фактично зводячи його виключно до наявності стабільного доходу позивача. При цьому позивач не заперечує факт стабільності свого доходу, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим сама по собі стабільність доходу не може свідчити про відсутність змін у матеріальному стані особи та не виключає наявності підстав для перегляду розміру аліментів.
Вказує, що позивачу діагностовано злоякісну меланому шкіри, лікування якої потребує проходження курсів імунотерапії препаратом «Кітруда».
В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують діагноз позивача і докази значних витрат на лікування. ОСОБА_1 починаючи з жовтня 2024 року по сьогодні проходить курси імунотерапії (інтервал між курсом 21 календарний день, вартість одного курсу становить 80 300 грн, без урахування додаткових обстежень та консультацій на дату проведення необхідної процедури, кожен з яких був оплачений за власні кошти). Необхідність подальшого лікування та понесені витрати підтверджуються випискою з медичної карти та фіскальними чеками, долученими до матеріалів справи.
Зазначені витрати у кілька разів перевищують щомісячний дохід Позивача та фактично нівелюють його заробітну плату. Таким чином, хоча номінальний дохід позивача залишається стабільним, його реальний матеріальний стан істотно погіршився, оскільки після здійснення життєво необхідних витрат на лікування у нього не залишається коштів, достатніх для одночасного забезпечення власного існування та сплати аліментів у раніше встановленому розмірі.
Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що витрати на лікування є витратами на збереження життя і мають пріоритетний характер. Подані у справу фіскальні чеки та медичні документи, зокрема виписки з медичної карти, судом належним чином не оцінені, чим порушено вимоги статті 89 ЦПК України.
Суд не врахував, що для оплати лікування позивач змушений звертатися за фінансовою допомогою до своїх батьків, оскільки витрати на лікування істотно перевищують суму коштів, яка залишається у нього після сплати аліментів.
Вказує, що ігнорування судом першої інстанції цих обставин фактично позбавляє ОСОБА_1 права на лікування, що суперечить статті 3 Конституції України, відповідно до якої життя і здоров`я людини визнаються найвищою соціальною цінністю.
Відповідач не заперечував і визнавав факт наявності хвороби, яка виникла після того, як вже стягувались аліменти по рішенню суду у справі № 357/9268/23. Тобто відповідач не заперечувала факт, що існують об`єктивні підстави та передумови для звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, зважаючи на виявлену хворобу у позивача жовтні 2024 року. Суд також встановив ці обставини справи - онкологічного захворювання позивача, однак проігнорував правову природу витрат на лікування, які: є життєво необхідними; мають постійний і довготривалий характер; кратні щомісячному доходу позивача.
Не надав в спірному рішенню оцінку витратам, а саме: витрати на один курс імунотерапії препаратом «Кітруда» становлять 80 300 грн кожні 21 день, що підтверджено належними доказами. Проте суд першої інстанції стверджує, що так як дохід не змінився в отриманій заробітній платі, то відповідно і стан доходу не змінився у позивача, а докази понесених витрат та правову оцінку не надано в рішенні суду першої інстанції.
Суд першої інстанції не оцінив реальний залишок коштів, який фактично має позивач після сплати аліментів щомісяця по виконавчому листу. У матеріалах справи наявні докази того, що після сплати аліментів та податків позивач отримує значно меншу суму коштів ніж потребує на лікування. Так за травень 2025 року отримав до виплати заробітну плату у розмірі 61 246 грн 67 коп. (розрахунковий листок за травень по заробітній платі), а утримано аліментів 43 753 грн 63 коп.; за червень 2025 року отримав - 55 121 грн 85 коп., а утримано аліментів по виконавчому документу - 61 045 грн 35 коп.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про порушення інтересів дитини. Це лише припущення, що зменшення аліментів з 1/4 до 1/6 частки доходу нібито істотно погіршить рівень життя дитини, при цьому суд не навів жодних розрахунків і пояснень такої позиції.
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Федоркіна А.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що позивач посилається на діагноз «меланома шкіри» (встановлений у жовтні 2024 року) та проходження імунотерапії препаратом «Кітруда». Проте:
медичні документи, надані самим позивачем, свідчать, що невус існував з дитинства, а помітні зміни спостерігалися протягом двох років до 2023 року. Таким чином, хвороба вже існувала на момент стягнення аліментів (рішення від 27 жовтня 2023 року), і позивач, будучи належно повідомленим про розгляд справи № 357/9268/23, не заявляв про ці обставини, чим фактично погодився з розміром аліментів.
під час розгляду справи в суді першої інстанції, у судовому засіданні, яке відбулося 13 червня 2025 року, судом досліджувалося питання тривалості лікування Позивача. На пряме запитання головуючого судді представник позивача - адвокат Паламарчук О.А. чітко та однозначно, що лікування триватиме рік.
Вказує, що позивач не надав доказів хронічного перебігу захворювання, що потребує постійного дорогого лікування після 2025 року, чи втрати працездатності. Навпаки, він продовжує офіційно працювати та отримувати високий дохід.
В апеляційній скарзі відсутні будь-які нові належні та допустимі докази (актуальні медичні висновки за 2026 рік, рекомендації лікарів про подовження терміну реабілітації тощо), які б підтверджували, що потреба у витратах на лікування зберігається і надалі. Хвороба (невус), на яку посилається апелянт, є вродженою або набутою задовго до народження дитини.
Враховуючи завершення заявленого річного циклу лікування, витрати позивача об`єктивно зменшилися, що руйнує причинно-наслідковий зв`язок між його станом здоров`я та вимогою зменшити утримання дитини.
Позивач не надав порівняльної інформації про свій дохід на момент стягнення аліментів (2023 рік) та на момент розгляду позову (2025 рік), що є обов`язковим для застосування статті 192 СК України.
Натомість надані довідки свідчать про дохід за липень-грудень 2024 року у розмірі 444 623 грн 50 коп. (понад 74 000 грн щомісяця).
Це значно перевищує середній рівень доходів та повністю дозволяє утримувати дитину у розмірі 1/4 доходу.
Вважає, що зменшення розміру аліментів до 1/6 частки призведе до порушення статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 27 Конвенції ООН про права дитини, згідно з якими батьки зобов`язані забезпечувати умови життя, необхідні для всебічного розвитку дитини. Розмір аліментів у 1/6 частки є критично низьким і не може покрити навіть базових потреб трирічної дитини (харчування, сезонний одяг, розвиваючі гуртки, медичне обслуговування), особливо в умовах інфляційних процесів в країні.
ОСОБА_2 та її представник - адвокат Федоркіна А.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Паламарчук О.А. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 лютого 2023 року, видане Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2023 року у справі № 357/9268/23 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Також цим рішенням з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на її особисте утримання у розмірі 1/6 з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 02 серпня 2023 року і до досягнення дитиною трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
За змістом рішення суду, дитина проживає разом з матір`ю у м. Біла Церква і знаходиться на її утриманні. Рішення суду набрало законної сили та знаходиться на примусовому виконанні у Вінницькому відділі державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області ЦМУМЮ (м.Київ). Заборгованості по сплаті аліментів у позивача немає.
У матеріалах справи наявні копії медичних документів ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він має встановлений діагноз: меланома шкіри лівої ключиці, кл.гр.2, у зв`язку з чим 04 жовтня 2024 року в ДНП «Національний інститут раку» йому було проведено операцію: біопсія сторожового лімфатичного вузла, широке висічення п/о рубця шкіри лівої ключиці. Без ускладнень. У листопаді-грудні 2024 року позивач пройшов три курси імунотерапії препаратом Кітруда та йому рекомендовано повторний курс через 21 день. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово проходив повторні курси імунотерапії препаратом Кітруда.
У матеріалах справи містяться фіскальні чеки ТОВ аптеки Фармасіті на придбання препарату Кітруда щомісячно на суму 80 301 грн. за один день. Чеки не містять прізвища покупця, проте за датами придбання співпадають з перебуванням ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в ДНП «Національний інститут раку» де він проходить курси імунотерапії згаданим препаратом.
Позивач ОСОБА_1 працює в ТОВ «Неткрекер» на посаді інженера-програміста. Його дохід в середньому становить від 100 000 грн до 130 000 грн. Після встановлення діагнозу захворювання, заробіток позивача не зменшився, про що свідчать дані про його доходи, які містяться в матеріалах справи.
За змістом статей 180, 182 СК України, батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття. Але при вирішенні питання про стягнення аліментів суд має враховувати матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
За правилами статті 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Разом з тим, 17 травня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», яким внесені зміни до частини 2 статті 182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до статті 81 ЦПК України та змісту положень статті 192 СК України, позивач повинен довести наявність обставин щодо зміни його матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я (чи інших обставин), що настали після ухвалення судового рішення, яким визначено розмір аліментів.
Позивач у своїй позовній заяві просить про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що у нього встановлено важку хворобу та її перебіг, що потребує значних витрат на лікування, проходження хіміотерапій/імунотерапії, що призвело до зміни його матеріального стану та неможливості сплати аліментів у раніше визначеному розмірі.
На підтвердження своїх доводів позивачем надано медичні документи на підтвердження його хвороби та проведеним у зв`язку з цим лікування, докази на підтвердження витрат на придбання лікарського препарату Кітруда та витрат на аналізи.
Однак, як правильно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, після погіршення стану здоров`я позивача та під час проходження ним лікування, він продовжує працювати і його заробіток не зменшився.
Дійсно, позивач страждає на онкологічне захворювання, у зв`язку з чим періодично проходить лікування, однак з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається погіршення матеріального стану ОСОБА_1 , а розмір його доходу є достатнім для сплати аліментів у визначеному судом розмірі, так і для витрат на лікування у розмірі, докази на підтвердження якого надані позивачем.
У зв`язку з цим апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що погіршення стану здоров`я позивача хоч і потребує додаткових витрат, проте такі витрати у підтвердженому ним розмірі не призвели до суттєвого погіршення його майнового стану та неможливості сплачувати аліменти на дитину у розмірі від його заробітку (доходу).
Також апеляційний суд враховує, що аліменти на дружину до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 з усіх видів його заробітку (доходу) були стягнуті починаючи з 02 серпня 2023 року і до 01 лютого 2026 року включно, тому з цього часу стягнення аліментів на дружину вже не здійснюється.
Враховуючи викладене, оскільки з матеріалів справи не вбачається суттєва зміну матеріального стану ОСОБА_1 , у порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь відповідача аліментів, що відповідно до положень статті 192 СК України могло бути підставою для зменшення розміру аліментів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Паламарчук Ольги Анатоліївни залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 06 листопада 2026 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua