Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №753/4853/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №753/4853/26

Суддя: Крижанівська Ганна Володимирівна

Справа № 753/4853/26

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/16619/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Шпирук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Мартем`янової Юлії Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2026 року, ухвалене у м. Києві, у складі судді Коренюк А.М., повний текст якого складено 28 липня 2026 року, у справі № 753/4853/26 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі - ТОВ «Дебт Форс»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Зазначала, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В., перебуває вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. виконавчий напис № 18427 від 14.08.2020 року щодо стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал», що є правонаступником ПАТ «Платинум Банк» за кредитним договором № 1586/35566 DCLRGIРT від 30.03.2015 року, заборгованості в сумі 79 181,15 грн. за період з 27.07.2020 року по 27.07.2020 року, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 14 025,00 грн., прострочена заборгованість за комісією - 77,71 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам - 3 059,30 грн., строкова заборгованість за кредитом - 10 146,26 грн., строкова заборгованість за комісією - 261,18 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 51 611,70 грн. Також у вказаному виконавчому написі нотаріуса зазначено, що за його вчинення нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто зі стягувача 650,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Тобто загальна сума, що підлягає стягненню становить 79 851,15 грн. Вважає, що вчинений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки суперечить правилам ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України щодо безспірності документів, на підставі яких здійснюється стягнення. Зокрема, вказує, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено за відсутності оригіналу кредитного договору, який, на її думку, є спірним документом, оскільки не має нотаріального посвідчення та укладений у простій письмовій формі. Крім того, нотаріус не переконався у безспірності суми, яка підлягає стягненню, що вказує на порушення Закону України «Про нотаріат», а також не дотримання відповідачем як стягувачем процедури врегулювання спору у позасудовому порядку, а саме, належного повідомлення боржника про намір стягнення боргу шляхом звернення до нотаріуса, адже про наявність виконавчого провадження вона дізналася лише на стадії проведення виконавчих дій. Також, оскільки в межах виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса з неї на користь ТОВ «Дебт Форс» було стягнуто 6 318,20 грн., на підставі ст. 1212 ЦК України вважає такі грошові кошти безпідставно набутими відповідачем, що мають бути стягнуті на її користь.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 18427, вчинений 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми боргу в розмірі 79 851,15 грн., а також стягнути з ТОВ «Дебт Форс» на її користь безпідставно набуті кошти в розмірі 6 318,20 грн.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2026 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Мартем`янова Ю.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу. Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що під час вчинення виконавчого напису № 18427 від 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було допущено порушення процедури вчинення виконавчого напису. Відповідно до вимог чинного законодавства для одержання виконавчого напису нотаріусу мав бути поданий оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. В той же час кредитний договір №1586/3556DCLRG1PT від 30.03.2015, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк», не був нотаріально посвідченим. А тому, у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення спірного виконавчого напису. Також, зазначає, що вимоги відповідача щодо стягнення з позивачки боргу за кредитним договором №1586/3556DCLRG1PT від 30.03.2015 року є неправомірними, оскільки відповідачем протиправно нараховано проценти за користування кредитом, в той час, як умови кредитного договору не передбачали їх нарахування. Крім цього, первісним кредитором нараховано проценти поза межами строку кредитування, а також безпідставно нараховано комісію за нікчемними положеннями кредитного договору. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Директор ТОВ «Дебт Форс» Костюченко М.І. подала відзив на апеляційну скаргу. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів представника позивачки, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

В судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, адвокат Мартем`янова Ю.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис № 18427, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал», що є правонаступником ПАТ «Платинум Банк», за кредитним договором №1586/35566 DCLRGIРT від 30.03.2015 року, заборгованість у сумі 79 181,15 грн. за період з 27.07.2020 року по 27.07.2020 року, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 14 025,00 грн., прострочена заборгованість за комісією - 77,71 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам - 3 059,30 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 10 146,26 грн., строкова заборгованість за комісією - 261,18 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 51 611,70 грн., за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто зі стягувача 650,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача, в всього - 79 851,15 грн.

Вказаний виконавчий напис був переданий на примусове виконання приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Малковій М.В.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. від 11.09.2020 року на підставі виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 18427 від 14.08.2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.

Посилаючись на те, що вказаний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 порушила перед судом питання про визнання його таким, що не підлягає виконанню, та стягнення із ТОВ «Дебт Форс» безпідставно стягнутих коштів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б)засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку зміни визнані незаконними та нечинними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.

Згідно п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлено, що виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається з матеріалів, кредитний договір № 1586/35566 DCLRGIРT від 30.03.2015 року, на підставі якого було вчинено оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, був укладений у простій письмовій формі.

А відтак, у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. були відсутні підстави для вчинення такого виконавчого напису.

Крім того, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що фактично заборгованість, яка була стягнута на підставі вказаного виконавчого напису, була обрахована кредитором більше ніж за три роки, що не відповідає вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Заперечуючи проти позову, ТОВ «Дебт Форс» не було надано доказів на спростування вказаних обставин, а також направлення позивачці вимоги про усунення порушень зобов`язань та погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису № 18427, вчиненого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Відповідно до листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. від 18 лютого 2026 року №2079 у відповідь на адвокатський запит, в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 з ОСОБА_1 було стягнуто 7 619,00 грн., які розподілені наступним чином: 6 318,20 грн. - в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем, 631,80 грн. - в рахунок основної винагороди приватного виконавця, 669,00 грн. - в рахунок погашення витрат виконавчого провадження.

Відповідно, підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Дебт Форс» на її користь коштів в розмірі 6 318,20 грн. як безпідставно набутих.

Таким чином, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 129,92 грн. судового збору, сплаченого у суді першої інстанції.

Також, ОСОБА_1 просила стягнути на її користь витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 9000 грн. та в суді апеляційної інстанції в сумі 4000 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу у суді першої та в суді апеляційної інстанцій ОСОБА_1. надала копію договору про надання витрат на правничу допомогу від 10 лютого 2026 року, додаткової угоди до вказаного договору від 24 серпня 2026 року, укладеного із адвокатом Мартем`яновою Ю.М., відповідно до яких вартість витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції та у суді апеляційної інстанції була визначена у фіксованому розмірі та становить 9000 грн. та 4000 грн. відповідно.

Надання позивачці правничої допомоги в суді першої та в суді апеляційної інстанцій підтверджується матеріалами справи.

У колегії суддів відсутні підстави вважати, що вказаний розмір витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг, або ж вимогам розумності та справедливості.

Відтак, з ТОВ «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 9 000,00 грн. витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мартем`янової Юлії Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 липня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 18427, вчинений 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», за кредитним договором № 1586/35566 DCLRGIРT від 30 березня 2015 року заборгованості в сумі 79 181,15 грн. за період з 27 липня 2020 року по 27 липня 2020 року, яка складається із таких складових: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 14 025,00 грн., прострочена заборгованість за комісією - 77,71 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам - 3 059,30 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 10 146,26 грн., строкова заборгованість за комісією - 261,18 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 51 611,70 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису нотаріусом в сумі 650,00 грн., а всього - 79 851,15 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 стягнуті на підставі виконавчого напису нотаріуса кошти в сумі 6 318,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 2 129,92 грн. судового збору, сплаченого у суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 9 000,00 грн. витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції та 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua