Вирок від 04 листопада 2026 р. у справі №369/21071/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/21071/26

Провадження № 1-кп/369/2178/26

В И Р О К

іменем України

05.11.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке 11 жовтня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116400000068 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Глеваха, Фастівського району, Київської області, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

встановив:

На початку березня 2026 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на пособництво у виготовленні завідомо підробленого посвідчення на право керування транспортними засобами, ОСОБА_2 , перебуваючи в с. Глеваха, Фастівського району, Київської області, через мережу інтернет відшукала невстановлену судом особу, яка обіцяла посприяти у виготовленні завідомо підробленого посвідчення водія.

З метою досягнення обумовленої домовленості, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , у невстановлений час, але не пізніше березня 2026 року, надіслала через мережу інтернет невстановленій судом особі свої фотознімки та анкетні дані, які останньою було використано під час виготовлення, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844, завідомо підробленого посвідчення водія НОМЕР_1 видане 03.03.2026, чим вчинила пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою використання його іншою особою.

У подальшому, невстановлена судом особа, у невстановленому місці та час, але не пізніше березня 2026 року, передала ОСОБА_2 підроблений офіційний документ, який не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 03.03.2026 на ім`я ОСОБА_2 , з наданням права керування транспортними засобами категорії «В» з метою подальшого використання підробленого документа для її особистих потреб.

Так, 10.10.2026 о 13 годині 30 хвилині ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом - автомобілем марки «CHERY QQ» д.н.з. НОМЕР_2 , по АД М-05 «Київ-Одеса» 20 км в напрямку Києва була зупинена екіпажом поліції «Д-Вулкан 0108» УПП в Київській області, на підставі п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», де ОСОБА_2 у порушення вищенаведених вимог законодавства, діючи умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 03.03.2026 на її ім`я, у встановленому законом порядку, вона не отримувала, з метою підтвердження права керування транспортним засобом, на вимогу працівників патрульної поліції УПП в Київській області, полк патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Батальйон № 1, відповідно до підпункту а) пункту 2.4 Правил дорожнього руху України, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», пред`явити для перевірки документи, що підтверджують наявність права керування транспортними засобами надала працівнику поліції вищезазначене підроблене посвідчення водія, тобто використала завідомо підроблений документ.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою, та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкціями ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 , враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодна на розгляд обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акта додано заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачена беззаперечно визнає свою вину за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченою не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінальних правопорушень. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченої, складеної за участю захисника.

Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачена та її захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінальних проступків, зазначених в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акта без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. ст. 381-382 КПК України.

Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченої винуватої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

На підставі вказаного суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2 за ч. 5

ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою використання його іншою особою, та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд у відповідності із ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Також суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила кримінальні правопорушення, які в силу вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, а також враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на її поведінку не надходило, та вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді штрафу.

Остаточне покарання обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати відповідно до ст. ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити їй покарання:

- за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на користь держави в сумі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп.

Речові докази:

- посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане на ім`я ОСОБА_2 , що поміщене до спеціального пакету білого кольору № 2509478 та зберігається у матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження;

- DVD-R диск з відеофайлом, який зберігається у матеріалах кримінального провадження – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1