Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №363/5285/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №363/5285/26

Суддя: Олійник С. В.

09.11.2026 Справа № 363/5285/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

судді Олійник С.В.,

за участю секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

19 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Пірнівської сільської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, після укладення якого подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народився син — ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_5 її чоловік та син успадкували належне їй майно за законом. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача — ОСОБА_2 , після смерті якого позивач звернулася до приватного нотаріуса з метою заведення спадкової справи. Листом нотаріуса її повідомлено, що у встановлений статтею 1270 ЦК України строк заяву про прийняття спадщини не подано, у зв`язку з чим вона вважається такою, що спадщину не прийняла. Місцем відкриття спадщини відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України є останнє місце проживання спадкодавця — Вишгородський район Київської області. Відомості про заведення спадкової справи та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутні. Згідно з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, єдиною дитиною спадкодавця є ОСОБА_1 . Відомості про інших спадкоємців та видачу їм свідоцтв про право на спадщину також відсутні. Позивач вважала себе такою, що прийняла спадщину, оскільки за життя батька здійснювала за ним догляд, надавала йому матеріальну підтримку, а після його смерті організувала поховання та дотрималася відповідних обрядів і звичаїв. Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, просила суд урахувати введення воєнного стану в Україні, ведення бойових дій на території області, проходження нею військової служби за мобілізацією, а також відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину. З огляду на викладене позивач вважала причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними та такими, що є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання відповідної заяви.

Процесуальні дії та рішення у справі.

24 серпня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

15 вересня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшли заяви про її участь в судовому засіданні в режимі ВКЗ.

15 вересня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшло повідомлення про надання доступу до справи.

17 вересня 2026 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про участь в засіданні по відеоконферензв`язку.

24 вересня 2026 року на адресу від представника позивача надійшла заява про закриття підготовчого провадження та проведення судового засідання без його участі та участі позивача.

24 вересня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

24 вересня 2026 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про участь в засіданні по відеоконферензв`язку.

01 жовтня 2026 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

26 жовтня 2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі та участі позивача.

Позиції сторін у справі.

Позивач та його представники в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином направили до суду заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представника відповідача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила до суду заяву, в якій розгляд справи просила здійснювати без її участі.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що всі сторони у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, беручи до уваги наявність клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відсутність клопотань відповідача про відкладення судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 07 серпня 1971 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. Після укладення шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09 вересня 1972 року та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 00060200818 від 05 серпня 2026 року, батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 07 червня 2012 року ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 70 років.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 24 лютого 2025 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 78 років.

Із державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 044168 від 17 грудня 2004 року вбачається, що на підставі рішення виконавчого комітету Нижчедубечанської сільської ради від 25 березня 2003 року № 31 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22 травня 2015 року спадкоємцем 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_5 є її чоловік — ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85896852 від 08 липня 2026 року інформація про заведення спадкової справи та видачу на її підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутня.

Згідно із заявою ОСОБА_1 від 18 лютого 2015 року останній звернувся до нотаріальних органів України з повідомленням про пропуск установленого статтею 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини та прийняття належної йому спадщини за законом після смерті матері — ОСОБА_5 .

Відповідно до листа приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Валієвої В.В. № 125/01-16 від 22 липня 2026 року з поданих заявником документів убачається, що на день відкриття спадщини заявник не був зареєстрований та не підтвердив факту постійного проживання зі спадкодавцем, а із заявою про прийняття спадщини звернувся після закінчення шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Крім того, місцем відкриття спадщини є Київська область, Вишгородський район.

Застосовані норми права.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч. 3 п. 24 вищезгаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справ про надання додаткового строку для прийняття спадщини, слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 26 червня 2019 року в справі №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Мотиви і висновки суду.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких виникає спір між сторонами й іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті свого батька — ОСОБА_2 , однак у встановлений законом строк спадщину не прийняла.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалася на те, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 1270 ЦК України, пропустила з поважних причин, а саме у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні, веденням бойових дій на території Київської області та проходженням військової служби за мобілізацією.

У зв`язку з широкомасштабним вторгненням на територію України збройних сил Російської Федерації та тимчасовою окупацією частини території Вишгородського району Київської області Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжує діяти.

Зазначені обставини є загальновідомими та відповідно до частини третьої статті 82 ЦПК України не потребують доказування.

Листом приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Валієвої В.В. підтверджено, що ОСОБА_1 протягом строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подано, у зв`язку з чим він вважається таким, що спадщину не прийняв.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд ураховує, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , а також те, що строк для прийняття спадщини було пропущено в умовах воєнного стану, бойових дій на території Київської області та проходження позивачем військової служби за мобілізацією.

Суд вважає, що наведені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Крім того, суд бере до уваги відсутність у матеріалах справи відомостей про заведення спадкової справи після смерті спадкодавця та видачу свідоцтв про право на спадщину, а також відсутність заперечень відповідача щодо задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини є поважними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.

Разом з тим, цей спір виник не з вини відповідача. Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач судові витрати залишає за собою. У зв`язку із цим, справедливим та розумним буде не стягувати судові витрати з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пірнівської сільської територіальної громади про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визнати строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що був пропущеним з поважних причин.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для подання заяви про прийняття спадщини, в розмірі 1 (один) місяць, починаючи з моменту набрання законної сили рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня вручення повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Пірнівська сільська територіальна громада Вишгородського району Київської області, ЄДРПОУ 04359643, адреса: 07342, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Пірнове, вул. Спортивна буд. 1

Суддя С.В. Олійник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua