Рішення від 26 жовтня 2026 р. у справі №362/7560/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №362/7560/25

Суддя: Мартинцова І. О.

Справа № 362/7560/25

Провадження № 2/362/1242/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 жовтня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Мартинцової І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 09.12.2024-100000298 від 09.12.2024 року в розмірі 33110,00 грн. та понесені судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.12.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 09.12.2024-100000298.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у сумі 11000,00 грн. на умовах, визначених договором. Однак, відповідач свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконав, не повернув кредит, проценти за користування кредитом та інші платежі, визначені умовами договору у загальній сумі 7444,00 грн., що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.

Процесуальні дії:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2025 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.

31.10.2025 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2025 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Зі змісту позову вбачається, що представник позивача просив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Зі змісту позову адресою проживання відповідача зазначено: АДРЕСА_1 .

Вищевказана адреса була зазначена відповідачем при укладенні кредитного договору.

З інформації Управління «ЦНАП» Васильківської міської ради станом на 03.10.2025 року вбачається, що відомості про реєстрацію відповідача відсутні.

Дані щодо зареєстрованого місця проживання відповідача не вдалося встановити із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1835224 від 30.09.2025 року.

Таким чином останнім відомими місцем проживання відповідача є адреса, зазначена в позові.

Ухвалою суду від 30.09.2026 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 10 год. 00 хв. 27 жовтня 2026 року.

Відповідач в судове засідання призначене на 27.10.2026 року не з`явився.

За останнім відомим місцем проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ) неодноразово направлялись ухвали про відкриття провадження. Однак, поштові вкладення повернулися до суду без вручення з відміткою поштового відділення про причини повернення: «адресат відсутній».

Разом з тим, довідка поштового відділення з відміткою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за даною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Такої правової позиції дотримується Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, провадження № 51-185св23.

Крім того, в силу вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України судом було повідомлено відповідача про розгляд справ через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи за адресою останнього відомоого місця проживання, однак, остання своїм процесуальним правом подачі відзиву не скористався, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в справі матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини справи:

Суд встановив, що 09.12.2024 року ТОВ «Споживчий Центр» направило ОСОБА_1 . Пропозицію про укладення Кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) та одноразовий ідентифікатор (код з смс - повідомлення) Е212 для підписання та укладання договору на фінансовий номер телефону: НОМЕР_1 .

09.12.2024 року відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Кредитного договору № 09.12.2024-0100000298 від 09.12.2024 року, а також підписав одноразовим ідентифікатором Е212 Заявку Кредитного договору № 09.12.2024-0100000298 від 09.12.2024 року (далі - Договір).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 09.12.2024-0100000298 від 09.12.2024 року було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (відповідний скріншот міститься в матеріалах справи).

Даним одноразовим ідентифікатором (Е212) було підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, Додаток до анкети Позичальника та Паспорт споживчого кредиту, в якому додатково були погоджені умови кредитування.

Таким чином, відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №09.12.2024-0100000298 від 09.12.2024 року, з яким він попередньо уважно ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до ТОВ «Споживчий центр» із заявою про надання роз`яснень умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.

Отже суд встановив, що між сторонами 09.12.2024 укладено кредитний договір №09.12.2024-0100000298.

Відповідно до умов договору:

- сума кредиту 11000 грн.;

- строк на який надається кредит 151 днів з дати його надання;

- дата повернення (виплати кредиту) – 12.05.2025 року;

- продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором.

- процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

- процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

- комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 990 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

- комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі – "Комісія за обслуговування", "Комісія") – 990 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

- спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кошти в розмірі 11000,00 гривень шляхом їх перерахування на платіжну картку клієнта, зазначену в договорі (4149499992952778), що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 13.06.2025 № 90-1306.

Належність відповідачу електронного платіжного засобу для перерахування кредитних коштів (4149-49XX-XXXX-2778) підтверджується даними заявки на отримання кредиту, яка ним була підписана одноразовим ідентифікатором.

Однак,позичальник свої зобов`язання з повернення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами у встановлений договором строк та на дату розгляду справи судом не виконав.

З наданої позивачем Довідки розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 нараховано заборгованість в сумі 33110,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11000,00 грн., заборгованість за процентами в розмірі 13640,00 грн., комісія - 990,00 грн., неустойка - 5500,00 грн. та додаткова комісія – 1980 грн.

На підтвердження наявності заборгованості позивачем також додано картку субконто, яка містить інформацію щодо нарахування складових кредитного договору.

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин.

Частини 1, 2 статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферту) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до частин 1, 3статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у низці постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув. Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Щодо правової природи укладеного Кредитного договору № №09.12.2024-0100000298 від 9.12.2024, то він є кредитним договором, відповідно до якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі за текстом Закон), згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису ; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Нормою статті 629 ЦК України регламентовано, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 2 статті 1050, частини 2 статті 1054 ЦК України, позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Оцінка суду.

Відповідно до положень статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 11000,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу за тілом кредиту у сумі 11000,00 грн. та відсотків, розрахованих в межах строку кредитування (151 день) в сумі 13640, 00 грн. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту в сумі 990,00 грн. та додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 1980,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №5 24/5152/15.

Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ТОВ « Споживчий Центр» було нараховано відповідачу комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

За таких обставин, умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати відповідача боржником за цими платежами, що свідчить про безпідставність заявлених в цій частині вимог, які не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення неустойки в сумі 5500,00 грн. суд зазначає наступне.

За приписами п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачу нараховано штрафні санкції за 2024-2025 роки, суд приходить до висновку про те, що не підлягаюсть задоволенню вимоги позивача про стягнення неустойки в сумі 5500,00 грн. у період воєнного стану.

Підсумовуючи, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість у сумі 24640,00грн, з яких основна сума боргу - 11000,00 гривень, проценти за користування кредитом 13640,00 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до задоволених вимог в сумі 1802,71грн.

Керуючись ст.ст.12,76,77-81,141,211,223,247, 263,265,280, 285,289 ЦПК України, ст.ст.11,16,509,525,526,530,546,610,625,629,638,639,1052,1054 ЦК України,Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №09.12.2024-100000298 від 09.12.2024 року в розмірі 24640 (двадцять чотири тисячі шістсот сорок) 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 1802 (одна тисяча вісімсот два) гривень 71 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 06.11.2026.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua