Постанова від 23 березня 2025 р. у справі №375/1824/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 23 березня 2025 р.

Справа: №375/1824/24

Суддя: Тютюн Тетяна Миколаївна

Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

24 березня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_1 - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника Гордієнка П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка Рокитнянського району Київської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

на постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 16 грудня 2024 року щодо нього,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 16.12.2024 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Як встановив суд, 16 жовтня 2024 року о 00 годин 30 хвилин ОСОБА_1 , який на вул. Заводській у сел. Рокитне Білоцерківського району Київської області керував автомобілем "BMW 5201" д/н НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що того дня їхав зі своєю матір`ю і не перебував під дією наркотичних засобів. Поліцейські склали щодо нього три аналогічних протоколи 12.09.2024, 16.10.2024 і 17.10.2024. При цьому зупиняли не через порушення вимог ПДР, а тому що їм було відомо, що він приймає ліки через біль у хребті після поранень і речовина кілька днів залишається в сечі. Це підтвердилось, коли він вперше проходив огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Також він надав суду виписку з медичної карти на підтвердження стану здоров`я, і саме тому у нього постійний тремор рук та сповільнена фотореакція. Проходити огляд на стан сп`яніння не відмовлявся, як про це вказали поліцейські і суд, а відмовився пройти огляд шляхом аналізу виключно сечі через вживання ліків, тому що показник в сечі не є інформативним і не доводить те, що він перебуває в стані наркотичного сп`яніння.

З метою отримання роз`яснення з цього приводу захисник отримав висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 04.12/24 від 13.12.2024, згідно з яким проведений аналіз (дослідження) сечі ОСОБА_1 мав позитивний результат стосовно наявності прегабаліну - речовини, яка входить до складу призначеного ОСОБА_1 медичного препарату (ліків), у виготовленні яких використовується сировина рослинного походження - конопля. Прегабалін виводиться з організму переважно із сечею через нирки. При виведенні такого препарату існує період, який може вимірюватись годинами, коли наявність препарату в крові вже не визначається, а тому його вплив на організм вже минув, при тому що в сечі ще виявляються його залишки.

Цей висновок, на переконання ОСОБА_1 , підтверджує, що він мав право вимагати проведення медичного огляду шляхом аналізу крові, а не сечі, як того вимагав поліцейський, і тим самим останній порушив його права при направленні на огляд. До того ж, п.п.12, 13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зазначені раніше зразки біологічних середовищ.

Стосовно висновків суду про підтвердження певних обставин відеозаписом звертає увагу, що запис не містить даних про підстави зупинення автомобіля. Вночі при штучному освітленні неможливо було встановити, що у нього було бліде обличчя, він рухався адекватно та відповідно до обстановки. Тобто жодних ознак сп`яніння не було, у той час як поліцейські були обізнані, що він приймає ліки, і були впевнені в тому, що результат огляду буде позитивний, а аналіз крові йому не хотіли робити, оскільки для цього необхідно було везти його в м. Білу Церкву. Враховуючи те, що ознак сп`яніння, передбачених Інструкцією, не було, у поліцейського не було законних підстав для вимоги пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану саме наркотичного сп`яніння.

Крім того, посилається на Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 (далі - Порядок), і ст.266 КУпАП, згідно з якою огляд особи, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. З цього підсумовує, що в матеріалах справи відсутні допустимі докази наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є беззаперечним доказом вини особи, і що суд формально підійшов до розгляду справи.

Додатково зазначає, що після відмови пройти огляд поліцейський повинен був забезпечити його доставку до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, однак всупереч вимогам п.6 Порядку, п.7 розділу І Інструкції та ст.266 КУпАП цього не зробив. Навіть не роз`яснив необхідність проходження огляду та не надав направлення, в якому він мав би надати згоду або засвідчити відмову, чи хоча б пояснення, що він просить зробити аналіз крові. Тож, дії працівників поліції свідчать про бажання у будь-якому випадку притягнути його в черговий раз до відповідальності за відсутності для цього законних підстав, а манера спілкування без чіткого роз`яснення прав та обов`язків, наслідків вчинення особою тих чи інших дій є неприпустимою, оскільки породжує у особи сумніви та двозначність щодо розуміння обставин, які склались.

З огляду на викладене та положення ст.62 Конституції України, згідно з якою усі сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь, просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення захисника Гордієнка П.В. і ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно зі ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.

Такими доказами є дані, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено раніше; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння а саме, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло; записі портативного відеореєстратора поліцейського.

Оскільки вказані докази узгоджуються між собою, суд правильно поклав їх в обґрунтування своїх висновків.

В матеріалах справи дійсно відсутні докази про причину зупинення транспортного засобу, однак ця обставина не є такою, що підлягає з`ясуванню в справі про адміністративне правопорушення подібної категорії. У той же час, як вбачається з відеозапису, підставою для зупинення автомобіля був його рух у комендантську годину, що в умовах воєнного стану є цілком виправданим.

Згідно з п.п.2-4 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Поліцейський висунув ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку з виявленими у нього вираженим тремтінням пальців рук, неприродною блідістю обличчя, звуженими зіницями очей, які не реагують на світло. І в апеляційній скарзі сам порушник вказує на те, що після поранень хребта і контузій у нього постійний тремор рук та сповільнена фотореакція.

Тож, доводи в апеляційній скарзі, в якій ОСОБА_1 визнає принаймні дві ознаки наркотичного сп`яніння і одночасно стверджує про відсутність у нього цих ознак, а відтак відсутність у поліцейського законних підстав для вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, є суперечливими, а тому не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.

Надуманими є і твердження, що він не відмовлявся пройти медичний огляд, а відмовився пройти огляд шляхом аналізу виключно сечі, як того вимагав поліцейський.

Відеозаписом зафіксовано, що на вимогу пройти огляд у зв`язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовляється, нічого при цьому не пояснюючи. А коли поліцейський попереджає, що відносно ОСОБА_1 може бути складено протокол, той відповідає, що йому відомо, оскільки відносно нього вже складали протокол за ст.130 КУпАП і він знає, яка передбачена відповідальність. Тоді ж поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 його права, передбачені ст.268 КУпАП, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне (00:33 год.).

Отже, цим записом спростовуються і мдоводи ОСОБА_1 щодо сумнівів та двозначності розуміння обставин, які склались.

Також суд правильно не взяв до уваги висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 04.12/24 від 13.12.2024, в якому, крім викладеного раніше, зазначено, що припущення, що ОСОБА_1 знаходився в стані наркотичного сп`яніння як у період забору сечі на аналіз, так і перед цим, що могло впливати на здатність ним як водія керувати транспортом, не підтверджується належними судово-медичними даними.

Як вказав суд у постанові, дослідження, за результатами якого складався висновок, проводилося по факту перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, виявленого 12.09.2024, а ця справа стосується події 16.10.2024, коли стан сп`яніння не встановлювався у зв`язку з відмовою від проходження огляду.

Жодним нормативним актом не передбачено обов`язок поліцейського доставляти водія до найближчого закладу охорони здоров`я після відмови пройти огляд, оскільки такі дії позбавлені логічного сенсу. Ні п.6 Порядку, ні п.7 розділу І Інструкції така процедура не передбачена. А тому посилання на недотримання поліцейськими передбаченої цими нормативними актами процедури безпідставні.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.

Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 16 грудня 2024 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду Т.М. Тютюн

Оригінал: reyestr.court.gov.ua