Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №600/4943/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №600/4943/26-а

Суддя: Анісімов Олег Валерійович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4943/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. 02.09.2026 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформлене протоколом №57 від 20.08.2026 про відмову у наданні громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту дев`ятого частини першої статті 23 Закону № 3543-XII;

- зобов`язати комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву та за результатами розгляду прийняти рішення про оформлення громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту дев`ятого частини першої статті 23 Закону № 3543-XII.

1.2. Ухвалою суду від 02.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

1.3. Ухвалою суду від 02.09.2026 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

1.4. 30.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі другого відділу надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. До відзиву долучено копію протоколу комісії №57 від 20.08.2026 в частині, що стосується позивача.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку зі здійсненням постійного догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії №1116 від 09.07.2026 потребує постійного стороннього догляду.

2.2. Рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленим протоколом №57 від 20.08.2026, йому відмовлено у наданні відстрочки. Як вбачається з повідомлення №20260818-1099343, причиною відмови зазначено невідповідність комплекту документів встановленим вимогам.

2.3. Позивач вважає таке рішення протиправним, необґрунтованим та таким, що порушує його право на відстрочку, оскільки разом із заявою ним було подано всі документи, передбачені додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), а саме: документи, що підтверджують родинні зв`язки з матір`ю, висновок ЛКК №1116 від 09.07.2026 про потребу матері у постійному сторонньому догляді, а також акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №222 від 14.07.2026. Отже, на момент розгляду заяви у розпорядженні комісії були всі необхідні документи та відомості, що підтверджують наявність підстав для надання відстрочки.

Позиція відповідача

2.4. Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнав, посилаючись на те, що право на відстрочку за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» виникає виключно за умови, що військовозобов`язаний фактично і безперервно зайнятий доглядом за своєю хворою матір`ю. Водночас, за твердженням відповідача, з наданих документів вбачається «повна територіальна розбіжність»: позивач проживає у с. Куликівка та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як його мати проживає та потребує догляду у АДРЕСА_1 , яке відноситься до відання ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2.5. Відповідач зазначає, що наданий позивачем акт №222, складений уповноваженим органом за місцем проживання особи, яка потребує догляду, відповідно до вимог Порядку №560, підтверджує здійснення догляду поза межами територіальної відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 , а комісія 2 відділу не має правових і технічних повноважень перевіряти дані особи, за якою здійснюється постійний догляд, оскільки вона проживає в іншій адміністративній одиниці.

2.6. Також, відповідач, посилаючись на пункт 3 частини першої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважає, що акт догляду офіційно засвідчує тривале (постійне) перебування та проживання позивача у с. Снячів, у зв`язку з чим він зобов`язаний стати на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 за фактичним місцем проживання та лише після цього подати відповідну заяву на розгляд комісії. Відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством, а саме: розглянув заяву, прийняв рішення, повідомив позивача про його результати та вказав на недоліки.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов`язаним, має військове звання «старший прапорщик» та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Глибока), що підтверджується військово-обліковим документом, сформованим у застосунку «Резерв+» 27.08.2026.

3.2. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 22.06.2023.

3.3. Місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (витяг з реєстру територіальної громади від 02.07.2025 №2025/008854594, реквізити якого наведені в акті №222 від 14.07.2026; відмітка про реєстрацію місця проживання в паспорті громадянина України).

3.4. Матір`ю позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача та копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 . Місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (витяг з реєстру територіальної громади від 07.04.2025 №2025/004538402).

3.5. ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААА №333028 від 29.06.2011, а також пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .

3.6. Відповідно до висновку №1116 від 09.07.2026 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду (форма первинної облікової документації №080-4/о), виданого лікарсько-консультативною комісією КНП «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», визначено потребу ОСОБА_2 у постійному сторонньому догляді. Висновок дійсний до 09.07.2027.

3.7. 14.07.2026 комісією у складі секретаря Великокучурівської сільської ради, директора КНП «ЦНСП», начальника відділу соціального захисту населення, депутата сільської ради та фахівця із соціальної роботи КНП «ЦНСП» на підставі заяви позивача №1017 від 14.07.2026 складено акт №222 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (за формою згідно з додатком 8 до Порядку №560). Обстеження проведено за адресою: АДРЕСА_1 .

3.8. В акті №222 від 14.07.2026 місцем проживання військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд, зазначено: АДРЕСА_2 ; особою, за якою здійснюється постійний догляд, - ОСОБА_2 , матір позивача (перший ступінь споріднення). Комісією встановлено, що факт здійснення постійного догляду підтверджено. Також в акті зазначено, що ОСОБА_2 допомогу чи компенсаційні виплати на догляд не отримує, та що у позивача є рідна сестра ОСОБА_3 , яка проживає у м. Сторожинець, і рідний брат ОСОБА_4 , який на даний час перебуває за кордоном.

3.9. 18.08.2026 позивач через центр надання адміністративних послуг звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (реєстраційний номер 20260818-1099343), до якої, згідно з описом вхідного пакету документів, додав: висновок ЛКК про потребу в постійному догляді; свідоцтво про народження особи, що здійснює догляд; акт встановлення факту догляду; облікову картку платника податків (паспорт) особи, яка потребує постійного догляду; довідку МСЕК; посвідчення матері; заяву за встановленою формою.

3.10. Рішенням комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 з надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформленим протоколом №57 від 20.08.2026 (порядковий номер 14), позивачу відмовлено у наданні відстрочки за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

3.11. Як видно з протоколу №57 від 20.08.2026, підставою для відмови комісія зазначила невідповідність поданого комплекту документів вимогам пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку №560, обґрунтувавши це тим, що: право на відстрочку виникає виключно за умови фактичної і безперервної зайнятості доглядом; з наданих документів вбачається територіальна розбіжність, оскільки позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його мати проживає у с. Снячів, що відноситься до юрисдикції ІНФОРМАЦІЯ_2 ; комісія не має правових та технічних повноважень контролювати і підтверджувати процес здійснення постійного догляду «в іншому адміністративному районі»; акт догляду засвідчує тривале (постійне) перебування та проживання позивача у с. Снячів, у зв`язку з чим він зобов`язаний перебувати на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 за фактичним місцем проживання.

3.12. Згідно з повідомленням №20260818-1099343 щодо рішення про відмову в наданні відстрочки, сформованим 21.08.2026, причиною відмови зазначено: «комплект документів не відповідає вимогам».

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

4.3. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

4.4. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

4.5. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

4.6. Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16–23 пункту 1 та пункті 5 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

4.7. Відповідно до пункту 58-1 Порядку №560 військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, про відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір`ю дружини (чоловіка). Військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку, інформацію про інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати постійний догляд.

4.8. Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов`язаного, який відповідно до закону зобов`язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 цього Закону, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов`язаного на військовому обліку, родинні зв`язки військовозобов`язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов`язаний утримувати військовозобов`язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов`язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну (абзац третій пункту 58-1 Порядку №560).

4.9. Додатком 5 до Порядку №560 визначено перелік документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Для відстрочки на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII подаються: для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

4.10. Форму акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду визначено додатком 8 до Порядку №560 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №930). Зазначений акт, зокрема, містить відомості про місце проживання військовозобов`язаного, який здійснює постійний догляд, та особи, за якою здійснюється постійний догляд, адресу, за якою проведено обстеження, а також висновок комісії про підтвердження або непідтвердження факту здійснення постійного догляду.

4.11. Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адреса житла, в якому особа проживає та за якою вона задекларувала/зареєструвала своє місце проживання; місце перебування - адреса, за якою особа проживає строком менше шести місяців на рік.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом спору у цій справі є правомірність рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом №57 від 20.08.2026, про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

5.2. Аналіз пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII дає підстави для висновку, що право на відстрочку у разі здійснення постійного догляду за своїм батьком чи матір`ю виникає у військовозобов`язаного за сукупності таких умов:

1) наявність родинного зв`язку між військовозобов`язаним та особою, за якою здійснюється догляд;

2) потреба такої особи у постійному догляді, підтверджена висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

3) фактична зайнятість військовозобов`язаного постійним доглядом за такою особою.

5.3. При цьому вимога щодо відсутності інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати догляд, законодавцем встановлена лише для випадків догляду за батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), що прямо узгоджується з абзацом другим пункту 58-1 Порядку №560. Відтак зазначення в акті №222 від 14.07.2026 відомостей про наявність у позивача рідних сестри та брата для вирішення питання про надання відстрочки за даною підставою правового значення не має, і, до того ж, відповідачем як підстава відмови не наводилося.

5.4. Законом №3543-XII та Порядком №560 не встановлено такої умови для надання відстрочки за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, як спільне проживання військовозобов`язаного з особою, за якою він здійснює постійний догляд, проживання таких осіб у межах однієї територіальної громади чи однієї адміністративно-територіальної одиниці, або належність місця проживання особи, яка потребує догляду, до зони обслуговування того ж відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на військовому обліку військовозобов`язаний.

5.5. Так само Закон №3543-XII не містить вимоги щодо «безперервності» догляду, на яку посилається відповідач. Законодавцем використано поняття «зайняті постійним доглядом», а факт здійснення такого догляду відповідно до додатка 5 до Порядку №560 підтверджується або документами про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або актом про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

5.6. Судом встановлено, що позивач разом із заявою від 18.08.2026 подав усі документи, передбачені додатком 5 до Порядку №560 для відповідної підстави відстрочки: свідоцтво про народження, що підтверджує родинний зв`язок із матір`ю; висновок ЛКК №1116 від 09.07.2026 про потребу матері у постійному сторонньому догляді, дійсний до 09.07.2027; акт №222 від 14.07.2026 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, яким такий факт підтверджено. Додатково позивачем подано довідку МСЕК та пенсійне посвідчення матері.

5.7. Ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначив, якого саме документа, передбаченого додатком 5 до Порядку №560, бракує у поданому позивачем комплекті, або які саме недоліки за формою чи змістом мають подані документи. Сформульована в протоколі №57 та повідомленні №20260818-1099343 підстава відмови «комплект документів не відповідає вимогам», фактично не узгоджується з наведеною в протоколі мотивацією, яка зводиться не до неповноти чи невідповідності документів, а до територіальної віддаленості місця проживання матері позивача від зони відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 . Така невідповідність між підставою та мотивами рішення суперечить критерію обґрунтованості, визначеному пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

5.8. Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність у комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 правових та технічних повноважень перевіряти факт здійснення постійного догляду в іншій адміністративній одиниці.

5.9. По-перше, Порядком №560 не покладено на територіальний центр комплектування та соціальної підтримки обов`язку безпосередньо встановлювати чи контролювати факт здійснення постійного догляду шляхом обстеження за місцем проживання особи, яка потребує догляду. Такий факт встановлюється комісією, утвореною органом місцевого самоврядування, та фіксується в акті за формою згідно з додатком 8 до Порядку №560, який і є належним доказом здійснення постійного догляду для цілей надання відстрочки. Повноваження ж територіального центру комплектування та соціальної підтримки на стадії прийняття рішення про надання відстрочки визначені абзацом третім пункту 58-1 Порядку №560 та полягають у перевірці перебування військовозобов`язаного на військовому обліку, родинних зв`язків та наявності інших осіб, зареєстрованих за відповідними адресами, з використанням відомостей державних реєстрів, інформаційних систем та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну. Така перевірка за своєю природою не обмежена межами території обслуговування конкретного відділу.

5.10. Сам відповідач у відзиві визнає, що акт №222 складено уповноваженим органом за місцем проживання особи, яка потребує догляду (с. Снячів), відповідно до вимог Порядку №560. За таких обставин відповідач, не ставлячи під сумнів достовірність цього акта та повноваження органу, що його склав, фактично відмовився враховувати належний доказ, передбачений нормативно-правовим актом, з мотивів, які законодавством не передбачені.

5.11. По-друге, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, зокрема акта №222 від 14.07.2026, і с. Куликівка, де зареєстроване місце проживання позивача, і с. Снячів, де проживає його мати, розташовані в межах Чернівецького району Чернівецької області, тобто на території, віднесеній до відання ІНФОРМАЦІЯ_5 . Розподіл зон відповідальності між відділами одного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки є питанням його внутрішньої організації і не може бути підставою для обмеження права військовозобов`язаного на відстрочку, гарантованого законом. Отже, твердження відповідача про здійснення догляду «в іншому адміністративному районі» не відповідає фактичним обставинам справи.

5.12. Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що акт №222 засвідчує тривале (постійне) проживання позивача у с. Снячів і, відповідно, його обов`язок стати на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

5.13. Зі змісту акта №222 від 14.07.2026 прямо вбачається, що місцем проживання позивача визначено АДРЕСА_2 , з посиланням на витяг з реєстру територіальної громади від 02.07.2025 №2025/008854594, а адреса в с. Снячів зазначена як місце проживання матері позивача та адреса, за якою проводилося обстеження. Жодних відомостей про зміну позивачем задекларованого/зареєстрованого місця проживання акт не містить, і відповідачем таких доказів суду не надано. Здійснення догляду за матір`ю, яка проживає в іншому населеному пункті, саме по собі не свідчить про зміну військовозобов`язаним місця проживання у розумінні статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а отже, не породжує обов`язку стати на військовий облік за іншою адресою.

Висновок відповідача у цій частині ґрунтується на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

5.14. Водночас, відповідно до пункту 58 Порядку №560 заява про надання відстрочки подається саме на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Позивач, який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся із заявою саме до цього відділу, тобто діяв у спосіб, визначений Порядком №560. Навіть у разі наявності у військовозобов`язаного обов`язку змінити місце перебування на військовому обліку, його невиконання не віднесено ні Законом №3543-XII, ні Порядком №560 до підстав для відмови у наданні відстрочки за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII і не може бути самостійною підставою для позбавлення особи права, передбаченого законом.

5.15. Суд також звертає увагу, що у відзиві та протоколі №57 акт про встановлення факту здійснення постійного догляду помилково зазначено як акт №222 від 17.07.2026, тоді як з наявної в матеріалах справи копії вбачається, що вказаний акт складено 14.07.2026. Наведене додатково свідчить про недостатньо ретельне дослідження комісією поданих позивачем документів.

5.16. Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, щодо відмови в позові у разі відсутності порушеного права судом не беруться до уваги, оскільки у цій справі оскаржуване рішення про відмову у наданні відстрочки безпосередньо стосується прав позивача та порушує їх, а обраний позивачем спосіб захисту відповідає пунктам 2 та 4 частини першої статті 5 КАС України.

5.17. З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №57 від 20.08.2026, в частині відмови позивачу у наданні відстрочки прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом №3543-XII та Порядком №560, необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідач, всупереч частині другій статті 77 КАС України, правомірності свого рішення не довів.

5.18. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення про оформлення позивачу відстрочки суд зазначає таке.

5.19. Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень повторно розглянути заяву та прийняти рішення з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

5.20. Пункт 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII сформульовано імперативно: військовозобов`язані, які відповідають визначеним у ньому умовам, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Отже, у разі підтвердження сукупності умов, передбачених цією нормою, та подання документів, визначених додатком 5 до Порядку №560, комісія не наділена повноваженням діяти на власний розсуд і зобов`язана прийняти рішення про надання відстрочки. Дискреційних повноважень щодо вибору між наданням та відмовою у наданні відстрочки за наявності всіх визначених законом умов законодавство відповідачу не надає.

5.21. Як встановлено судом, усі умови для надання позивачу відстрочки за пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII підтверджені належними та допустимими доказами: перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується військово-обліковим документом; родинний зв`язок із матір`ю - свідоцтвом про народження позивача; потреба матері у постійному сторонньому догляді - висновком ЛКК №1116 від 09.07.2026, дійсним до 09.07.2027; фактичне здійснення позивачем постійного догляду - актом №222 від 14.07.2026. Відомості про наявність інших осіб, зареєстрованих за адресами позивача чи його матері, у разі догляду за власними батьками в силу абзацу другого пункту 58-1 Порядку №560 на вирішення питання про надання відстрочки не впливають.

5.22. Відповідач під час розгляду заяви позивача не ставив під сумнів ні достовірність поданих документів, ні родинні зв`язки позивача з матір`ю, ні потребу матері у постійному догляді, ні повноваження органу, який склав акт №222. Єдиною підставою для відмови слугували мотиви територіального характеру, які, як встановлено судом, законом не передбачені. Будь-яких інших обставин, які б перешкоджали наданню позивачу відстрочки, відповідач ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позовну заяву не навів, а судом таких обставин не встановлено.

5.23. За таких обставин зобов`язання відповідача лише повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду не забезпечить ефективного захисту порушеного права, оскільки створить передумови для повторного ухвалення рішення про відмову та нового звернення до суду. Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод засіб юридичного захисту має бути ефективним як у законі, так і на практиці, а відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

5.24. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.08.2026 та прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

6.2. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04, пункт 58) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

6.3. Враховуючи наведене, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом №57 від 20.08.2026, в частині відмови позивачу у наданні відстрочки, та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача і прийняти рішення про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Позивач як учасник бойових дій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судовий збір ним не сплачувався. Доказів понесення сторонами інших судових витрат матеріали справи не містять, тому відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №57 від 20.08.2026, в частині відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2026 (реєстраційний номер 20260818-1099343) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_4 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О.В. Анісімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua