Рішення від 04 листопада 2026 р. у справі №600/3044/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 04 листопада 2026 р.

Справа: №600/3044/26-а

Суддя: Левицький Василь Костянтинович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Чернівці Справа № 600/3044/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови йому у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень на підставі абзацу 2 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1000000 (один мільйон) гривень на підставі абзацу 2 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 № 153.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 , він приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

25.02.2026 позивач звернувся з рапортом до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану». Відповідно до відповіді командування військової частини НОМЕР_1 , йому відмовлено у виплаті з посиланням на Протокол № 37 від 19.05.2026 засідання комісії військової частини НОМЕР_3 .

Дану відмову позивач вважає протиправною, оскільки він підпадає під усі ознаки кола осіб, яким призначається винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, а саме: у віці до 25 років (23роки) добровільно вступив до лав ЗСУ 01.03.2022 під час воєнного стану; станом на 13.02.2025 продовжував проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 ; брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю перевищує 6 місяців, що підтверджено довідкою Форми № 6 № 1508/401 від 19.06.2025.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач) у відзиві на позовну заяву зазначила, що додані до позову довідка від 19.06.2025 та витяг з послужного списку не містять відомостей про безпосередню участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів України №153 від 11.01.2024.

На думку відповідача, додані до позовної заяви витяги з бойових розпоряджень доказують ту обставину, що підрозділ в якому проходив службу позивач знаходився в зоні ведення бойових дій і виконував поставлені задачі. Перебування позивача в складі цього підрозділу не доводить факту його безпосередньої участі в бойових діях, а виконання функцій на тилових посадах, якою являється посада діловода, таку участь тільки спростовують.

У відзиві відповідач також зазначав, що перевіркою Журналів ведення бойових дій не підтверджено факту безпосередньої участі позивача в таких діях, що доводиться самими журналами, рапортом начальника адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_2 та довідкою №1504/2/5201 від 30.03.2026, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , відповідно до якої позивач безпосередньо брав участь в бойових діях 0 днів. Будь-яких інших доказів безпосередньої участі в бойових діях позивача, як того вимагає Порядок №260, а саме: бойових наказів (бойових розпоряджень) чи рапортів (донесеннях) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань в військовій частині НОМЕР_1 не має, а позивачем до позовної заяви не додано.

Таким чином, на переконання відповідача, виплата зазначеної грошової винагороди стосується тільки тих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та були прийняті на військову службу до 11.02.2025 у віці до 25 років. Оскільки, на дату вступу в законну силу цієї постанови позивач не брав безпосередньої участі в бойових діях, то у нього не має підстав для отримання такої грошової винагороди.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України.

Згідно витягу із послужного списку та військового квитка серії НОМЕР_4 , з 01.03.2022 по 29.07.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 , а з 30.07.2025 по 31.12.2025 - у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 19.06.2025 № 1508/401 (Додаток 6 до Порядку), позивач дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з 03.07.2023 по 18.07.2023 , перебуваючи в складі сил та засобів оперативного тактичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », АДРЕСА_1 ; з 08.07.2024 по 17.10.2024, з 24.10.2024 по 30.10.2024, перебуваючи в складі сил та засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », Запорізької області, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в період з 18.01.2025 по 17.02.2025, з 27.02.2025 по 16.03.2025, з 10.04.2025 по 20.05.2025, з 02.06.2025 по 19.06.2025 перебуваючи на території Костянтинівської ТГр, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Підстава видачі довідки: журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 (за номенклатурою 2025 р. №54т від 01.01.2025, за номенклатурою 2024 р. №136дск від 01.01.2024, за номенклатурою 2023 р. т. 1 №139дск від 01.01.2023, т.2 №139дск від 19.05.2023).

25.02.2026 позивач звернувся з рапортом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: здійснити узагальнення даних для подальшого нарахування одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000,00 грн; зарахувати його до списків на зазначену виплату.

За наслідками розгляду рапорту, військова частини НОМЕР_1 листом від 26.05.2026 вх. № 1504-Вих. ЗВГ: 120 відмовила позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди в розмірі 1000000,00 грн (а.с. 24).

В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що у військовій частині НОМЕР_1 відбулось засідання комісії для перевірки документальних підстав для включення військовослужбовців до наказів на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, за підсумками якої складено протокол №10885 від 01.05.2026, та встановлено, що позивач повернувся до лав військової частини НОМЕР_5 01.03.2022, де був прийнятий на посаду старшого стрільця стрілецького відділення 1 стрілецької роти у званні старший солдат.

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 № 1508/401 від 19.06.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України старший солдат ОСОБА_1 у період з 03.07.2023 по 18.07.2023 перебуваючи в складі сил та засобів оперативного тактичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », АДРЕСА_1 ; з 08.07.2024 по 17.10.2024, з 24.10.2024 по 30.10.2024 перебуваючи в складі сил та засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », Запорізької області, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в період з 18.01.2025 по 17.02.2025, з 27.02.2025 по 16.03.2025, з 10.04.2025 по 20.05.2025, з 02.06.2025 по 19.06.2025 перебуваючи на території Костянтинівської ТГр Донецької області, що підтверджено наявною довідки форми № 6 та витягом із послужного списку «про участь у бойових діях» №1508/401 від 19.06.2025 (копії додаються). За час участі в бойових діях, змінив декілька посад: з 01.03.2022 по 30.10.2023 у званні старший солдат, на посаді старшого стрільця стрілецького відділення 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 ; з 30.10.2023 по 29.07.2025 у званні старший солдат, на посаді діловода речової служби логістики.

При цьому в період з 01.01.2023 по 30.10.2023 військова частина НОМЕР_2 знаходилась не в зоні бойових дій згідно щомісячних наказів Головнокомандувача Збройних Сил України, а посада діловода речової служби не передбачає безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях, тому відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 1504/2/5201 від 30.03.2026 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, стосовно старшого солдата ОСОБА_1 вказано, що безпосередньо участь в бойових діях він приймав 0 днів.

У зв`язку з вище викладеним, відповідачем у листі зазначено, що позивач не підпадає від умови виплатити одноразової грошової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, в розмірі 1000000 гривень.

Крім того, в листі відповідач заначив, що згідно протоколу засідання комісії дія перевірки документальних підстав для включення військовослужбовців до наказів на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових діях від 19.05.2026 № 37 військової частини НОМЕР_3 , виплату одноразової грошової винагороди позивачу не погоджено.

Не погоджуючись з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі, воєнний стан був неодноразово продовжений і Верховна Рада України щоразу їх затверджувала відповідними законами.

Указом Президента України № 69/2022 Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Укази Президента України про мобілізацію щоразу затверджувала Верховна Рада України відповідними законами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII, в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин)).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-XII визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом (ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Види військової служби визначено ч. 6 ст. 2 Закону № 2232-XII, серед яких, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2232-XII Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Частинами 1 - 2 ст. 15 Закону № 2232-XII встановлено, що для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.

Зазначені громадяни України можуть один раз обрати рік проходження базової військової служби до досягнення ними 24-річного віку.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Порядок прийняття на військову службу за контрактом врегульовано ст. 20 Закону № 2232-XII).

За приписами абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 2232-XII на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:

особи рядового складу з числа військовослужбовців базової військової служби, які пройшли базову загальновійськову підготовку, проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну, повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі та/або пройшли базову загальновійськову підготовку - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;

військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов`язані, які не мають військових звань офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, фахову передвищу, професійну або повну загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За правилами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 ст. 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 3 Постанови № 153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.

30.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 942 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, якою пункт 4 постанови № 153 доповнено абзацами такого змісту:

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу молодший лейтенант;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Отже, із аналізу норм Постанови № 153 видно, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.

У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою № 153, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.

Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.

У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців.

При цьому, така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок №260, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 6 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої часті військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Таким чином, вирішальним критерієм для віднесення діяльності військовослужбовця до безпосередньої участі у бойових діях є встановлення факту виконання ним бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов`язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності як безпосередньої участі.

Суд зазначає, ні Постанова № 153, ні Порядок № 260 не містить спеціальної форми довідки про підтвердження участі військовослужбовця саме у бойових діях.

Форма довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Додаток 6) визначена Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413.

У свою чергу, на початковому етапі реалізації експериментального проекту Міністром оборони України було видано Доручення № 999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення № 999/уд) (а.с. 70 - 75).

Проте, за результатами подальшого реформування та внесення змін до Постанови № 153, Міністром оборони України було видано Окреме доручення від 26.09.2025 № 5601/уд (далі - Доручення № 5601/уд). При цьому, відповідно до пункту 9 цього Окремого доручення, попереднє Доручення № 999/уд від 20.02.2025 визнано таким, що не застосовується з 07.08.2025 (а.с. 85 – 87, 88, 89).

Дорученням № 5601/уд відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2025 року № 942) (далі - Постанова) передбачено виплату:

- одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби громадянами України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі - Допомога);

- одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.

Право на Винагороду мають виключно громадяни України, які до набрання чинності Постанови (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу (під час мобілізації або за контрактом) під час воєнного стану, проходили військову службу (станом на 13.02.2025) та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025, з числа осіб: - рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; - які були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу; - які проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант"; - які проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Також право на Винагороду мають військовослужбовці з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, а також інших утворених відповідно до законів України військових формувань, що відповідають умовам Постанови, яким після набрання чинності Постанови (13.02.2025) присвоєно офіцерське звання.

Іншим військовослужбовцям офіцерського складу (окрім тих категорій, які перелічені вище) Винагорода не виплачується.

Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни (пов`язаних із захистом Батьківщини), або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), Винагорода виплачується в повному обсязі.

Виплата Винагороди не здійснюється військовослужбовцям, які притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився (далі випадки притягнення до відповідальності).

Цим же дорученням, зобов`язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, зокрема:

а) провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців (у тому числі, які після 13.02.2025 загинули (померли) або були звільнені зі служби та виключені зі списків особового складу військових частин (установ)) та не отримали Винагороду, за результатами аналізу скласти контрольні списки;

б) провести серед цих військовослужбовців роз`яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди;

в) організувати роботу, в тому числі шляхом здійснення відповідних запитів до інших військових частин (установ), в яких проходили службу військовослужбовці або до яких вони відряджались для виконання бойових (спеціальних) завдань, щодо:

- створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності до Постанови та цього доручення (при цьому обов`язково врахувати, що довідка зазначена в Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та довідка за формою, наведеною у додатку № 1 окремого доручення Міністра оборони України від 06.03.2023 № 5718/3, не є документами, що підтверджують безпосередню участь у бойових діях лише в районах ведення воєнних (бойових) дій, оскільки ці довідки також підтверджують участь в інших місцях виконання завдань);

- документального підтвердження відсутності (наявності) у вказаних військовослужбовців випадків притягнення до відповідальності;

- з`ясування (отримання) інформації щодо наявності у військовослужбовця захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, перебування військовослужбовця у полоні (крім тих, які добровільно здалися в полон);

- в п`ятиденний термін здійснити оформлення (надання) довідок за формою, що додається (Додаток 1), в тому числі за запитами з інших військових частин, про безпосередню участь вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (у разі розформування військової частини (установи) оформлення (надання) довідок покладається на військову частину (установу), яка визначена правонаступником, інформація в довідці в даному випадку зазначається за наявності підтверджуючих документів).

Витяги (копії) бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій (вахтових, навігаційно-вахтових, навігаційних журналів) або журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень, рапортів (донесень) командирів підрозділів (груп), кораблів (суден), катерів про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій, а також рапортів самих військовослужбовців не вимагати.

Також Дорученням № 5601/уд зобов`язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування Винагороди та Допомоги (далі - попередня перевірка) протягом трьох днів з дати отримання підтверджуючих документів.

Застосовуючи положення наведених норм права до обставин спірних правовідносин, суд доходить таких висновків:

по-перше, щодо розмежування правових підстав військових виплат.

У контексті застосування приписів Постанови № 153 необхідно суворо розмежовувати правову категорію "безпосередня участь у бойових діях" від правової категорії "безпосередня участь у забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України".

Особиста участь військовослужбовця у заходах із забезпечення оборони України без виконання саме бойових завдань не є правовою підставою для виникнення права на виплату за Постановою № 153. Тільки особиста та безпосередня участь конкретного військовослужбовця у бойових діях (тактичних зіткненнях, вогневому ураженні на лінії зіткнення) у межах визначених бойових районів створює належні підстави для отримання Винагороди;

по-друге, щодо обов`язковості та послідовності попереднього кадрового контролю.

Механізм реалізації права на отримання Винагороди за Постановою № 153 передбачає обов`язкову процедуру верифікації бойового стажу, яка складається з послідовних етапів: ініціативний збір відомостей та поденне обчислення днів участі військовою частиною (включаючи направлення запитів до місць відряджень); проведення командуванням вищого рівня попередньої перевірки законності нарахування протягом трьох днів з моменту отримання документів; видання наказу уповноваженого командира про виплату за результатами цієї перевірки. З огляду на це, виданню розпорядчого акта про виплату обов`язково передує завершена процедура попереднього внутрішнього контролю;

по-третє, щодо належності та допустимості доказів у цій категорії справ.

Суд звертає увагу, що Окремим дорученням № 5601/уд затверджено уніфіковану форму Довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях (Додаток 1), в якій відображається сумарна (обчислена поденно) кількість днів такої участі (а.с. 88).

Зазначена Довідка є єдиним підсумковим документом військового обліку, що підтверджує наявність у військовослужбовця необхідного бойового стажу та виступає безпосередньою підставою для нарахування Винагороди.

Жодні інші облікові, розпорядчі чи фінансові документи військової частини (зокрема рапорти на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану"), за відсутності оформленої у встановленому порядку Довідки за формою Додатка 1, не можуть виступати самостійним та беззаперечним підтвердженням наявності у військовослужбовця права на отримання одноразової винагороди у розмірі 1 млн. гривень.

Судом встановлено, з 01.03.2022 по 29.07.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 , а з 30.07.2025 по 31.12.2025 - у військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 19.06.2025 № 1508/401 (Додаток 6 до Порядку), позивач дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в період з 03.07.2023 по 18.07.2023, перебуваючи в складі сил та засобів оперативного тактичного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », АДРЕСА_1 ; з 08.07.2024 по 17.10.2024, з 24.10.2024 по 30.10.2024, перебуваючи в складі сил та засобів оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », Запорізької області, ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та в період з 18.01.2025 по 17.02.2025, з 27.02.2025 по 16.03.2025, з 10.04.2025 по 20.05.2025, з 02.06.2025 по 19.06.2025 перебуваючи на території Костянтинівської ТГр, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Підстава видачі довідки: журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 (за номенклатурою 2025 р. №54т від 01.01.2025, за номенклатурою 2024 р. №136дск від 01.01.2024, за номенклатурою 2023 р. т. 1 №139дск від 01.01.2023, т.2 №139дск від 19.05.2023).

Ця довідка є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

Вказану довідку підписано командиром військової частини НОМЕР_2 (а.с. 95 на звороті).

Водночас, судом встановлено, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 19.06.2025 № 1508/401, яка була надана суду, як підтвердження безпосередньої участі особи в бойових діях, та містяться в матеріалах справи, складена відповідно до Додатку 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (зі змінами).

Оцінюючи зміст вказаної довідки підписаної командиром військової частини НОМЕР_2 , суд зазначає, що фіксація у ній прізвища, імені та по батькові позивача свідчить про його залучення до виконання службових обов`язків у складі відповідного підрозділу в районах ведення воєнних дій та може підтверджувати право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень.

Проте, враховуючи альтернативний характер підстав для виплат за Постановою № 168, Порядком № 260 та Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 (які охоплюють як бойові дії, так і заходи із забезпечення оборони), сам по собі факт включення позивача до довідки від 19.06.2025 № 1508/401 не є тотожним підтвердженню його безпосередньої участі у бойових діях (тактичних зіткненнях, вогневому ураженні) за критеріями Постанови № 153.

На переконання суду, зазначення у довідки від 19.06.2025 № 1508/401 особистих даних позивача, за відсутності поденного вичленення характеру його завдань, не може слугувати самостійним доказом виконання ним виключно бойових завдань на лінії зіткнення протягом спірних днів.

Натомість особиста та безпосередня участь конкретного військовослужбовця у забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не створює підстав для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.

Суд звертає увагу, що з метою офіційного з`ясування обставин справи, ухвалою суду від 09.10.2026 з військової частини НОМЕР_1 витребувано письмові докази по справі.

На виконання ухвали суду відповідачем надано до суду, серед іншого, наступні документи: довідку про проходження позивачем військової служби; обліково-послужну картку на сержантів і солдатів до військового квитка позивача; довідку військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (за формою Додаток 1, встановленою Окремим дорученням № 5601/уд) від 30.03.2026 № 1504/2/5201; довідку військової частини НОМЕР_1 (за формою Додаток 2, встановленою Окремим дорученням № 5601/уд) від 13.05.2026 № 1504/8013; рапорт начальника адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2026 вх. № 6662; витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»; витяг з послужного списку позивача (а.с. 90, 91, 92, 93, 93 на звороті, 94, 96 на звороті - 97).

Дослідженням довідки про проходження позивачем військової служби від 30.03.2026 вх. № 8232 та обліково-послужної картки на сержантів і солдатів до військового квитка серії НОМЕР_4 встановлено, що у складі військова частина НОМЕР_1 позивач проходив військову службу на наступних посадах:

- з 01.03.2022 по 30.10.2023 - старший стрілець військової частини НОМЕР_2 (ВОС-100868A);

- з 30.10.2023 по 29.07.2025 - діловод військової частини НОМЕР_2 (BOC-901074A);

- з 30.07.2025 по 21.09.2025 - водій військової частини НОМЕР_1 (ВОС-790037А);

- з 21.09.2025 по 31.12.2025 – старший стрілець - оператор військової частини НОМЕР_1 (ВОС -100868А/543);

- 01.01.2026 по час видачі довідки - старший стрілець - оператор військової частини НОМЕР_1 (ВОС -100868А/543) (а.с. 90, 91).

Із змісту рапорту начальника адміністративної групи штабу військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2026 вх. № 6662 видно, що солдат ОСОБА_1 , старший стрілець - оператор 2-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 3-ої стрілецької роти НОМЕР_6 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_7 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді старшого стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 з 01.03.2022 по 30.10.2023, на посаді діловода речової служби логістики з 30.10.2023 по 29.07.2025. Згідно журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 за номенклатурою 2023 року №139дск (т. 2) від 19.05.2023, журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 за номенклатурою 2024 року №136дск від 01.01.2024, журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_8 №541 від 01.01.2025, журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 №174дск від 01.07.2025 у періоди з 03.07.2023 по 18.07.2023, з 08.07.2024 по 17.10.2024, 3 24.10.2024 по 30.10.2024, 3 18.01.2025 по 17.02.2025, 3 27.02.2025 по 6.03.2025, з 10.04.2025 по 20.05.2025, з 02.06.2025 по 19.06.2025 участь у бойових діях позивача не підтверджена. За вказаний період служби у військовій частині НОМЕР_2 на підставі журналу обліку правопорушень військової частини НОМЕР_2 до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 93 на звороті).

Дослідженням довідок військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (за формою Додаток 1, встановленою Окремим дорученням № 5601/уд) від 30.03.2026 № 1504/2/5201 та від 13.05.2026 № 1504/8013 встановлено, що позивач брав участь в бойових діях 0 (нуль) днів. Станом на 13.02.2025 за позивачем випадків притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності не обліковано. Позивач не має захворювань, поранень, одержаних під час захисту Вітчизни. У полоні позивач не перебував. Одноразову грошову допомогу згідно Постанови № 153 у військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_1 не отримував (а.с. 92, 93).

Згідно витягу із послужного списку, у період з 03.07.2023 по 18.07.2023, з 08.07.2024 по 18.08.2024, з 24.08.2024 по 17.10.2024, з 24.10.2024 по 31.10.2024, з 13.01.2025 по 21.01.2025, з 30.01.2025 по 17.02.2025, з 27.02.2025 по 16.03.2025, з 11.04.2025 по 14.04.2025, з 25.04.2025 по 20.05.2025, з 02.06.2025 по 23.06.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 96 на звороті - 97).

В матеріалах справи міститься протокол від 01.05.2026 № 10885 засідання комісії для перевірки документальних підстав для включення військовослужбовців до наказів на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, який затверджений 01.05.2026 тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 , із змісту якого видно, що 01.05.2025 на засідання комісії розглядалося питання щодо перевірки документальних підстав для включення до проєктів наказів на виплату одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовців, які проходять службу у військовій частині НОМЕР_1 , в т.ч позивача (а.с. 78-84).

В протоколі від 01.05.2026 № 10885, серед іншого, зазначено, що в період з 01.01.2023 по 30.10.2023 військова частина НОМЕР_2 знаходилась не в зоні бойових дій згідно щомісячних наказів Головнокомандувача Збройних Сил України, а посада діловода речової служби не передбачає безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях, тому відповідно до довідки військової частини НОМЕР_7 № 1504/2/5201 від 30.03.2026 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, стосовно старшого солдата ОСОБА_1 вказано, що безпосередню участь в бойових діях він приймав 0 (нуль) днів.

У зв`язку з вище викладеним ОСОБА_1 не підпадає під умови виплатити одноразової грошової винагороди за безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, в розмірі 1000000 гривень.

Дослідженням протоколу від 19.05.2026 № 37 засідання комісії для перевірки документальних підстав для включення військовослужбовців до наказів на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, який затверджений 19.05.2026 тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_3 , встановлено, що за наслідками перевірки документів військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , 19.05.2025 комісією не погоджено позивачу виплату одноразової грошової винагороди, передбаченою Постановою № 153 (а.с. 76 на звороті - 77).

Беручи до уваги наведене вище, суд приходить до переконання, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, як того вимагає Постанова №153.

Додані позивачем до позовної заяви витяги з бойових розпоряджень, на переконання суду, свідчать, що підрозділ в якому проходив службу позивач знаходився в зоні ведення бойових дій і виконував поставлені задачі. Перебування позивача в складі цього підрозділу не доводить факту його безпосередньої участі в бойових діях, а виконання функцій на тилових посадах, якою являється посада діловода, таку участь тільки спростовують.

Суд констатує, що будь яких інших доказів безпосередньої участі в бойових діях Позивача, як того вимагає Порядок №260, а саме: бойових наказів (бойових розпоряджень) чи

рапортів (донесеннях) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань в військової частини НОМЕР_1 не має, а позивачем до суду не надано.

На переконання суду, відповідач надаючи відповідь на рапорт не вчинив протиправних дій відносно позивача, позаяк виплата грошової винагороди стосується тільки тих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та були прийняті на військову службу до 11.02.2025 у віці до 25 років. Оскільки, позивач не брав безпосередньої участі в бойових діях, то у нього не має підстав для отримання такої грошової винагороди.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови йому у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 гривень на підставі абзацу 2 пункту 4 Постанови № 153 та зобов`язання виплатити дану винагороду є безпідставними та необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у спірних правовідносинах, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241-243, 246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 );

відповідач – військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ).

Суддя В.К. Левицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua