Суд: Черкаський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №580/9374/26
Суддя: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 рокусправа № 580/9374/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаська обласна державна адміністрація про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури (далі - позивач) в інтересах держави з позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Черкаська обласна державна адміністрація (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40270297) щодо виконання вимог ст. 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п.п. 2.1, 5.1. Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (у редакції наказу Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 27.08.2025 № 671), а саме - невжитті заходів щодо виготовлення облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області та не скеруванні до Міністерства культури України подання про занесення вказаної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
- зобов`язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40270297) вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взяту на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632;
- зобов`язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 40270297) вчинити дії, спрямовані на підготовку та скерування до Міністерства культури України подання про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) 4 с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взяту на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632;
- визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022668, бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001) щодо вжиття заходів з розробки науково-проєктної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взятої на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632.
- зобов`язати Черкаську обласну державну адміністрацію (код ЄДРПОУ 00022668, бульвар Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001) забезпечити розробку науковопроєктної (науково дослідної) документації з визначення меж і режимів використання територій пам`ятки археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взятої на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач-1 вчиняє протиправну бездіяльність щодо виконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області та не скеруванні до Міністерства культури України подання про занесення вказаної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Також вказано, що відповідач-2 протиправно не вчинив дії з розробки науково-проєктної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взятої на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач-1 позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що занесенню об`єкта культурної спадщини місцевого та національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і виконавчий комітет Вільховецької сільської ради, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на розміщені на території міста об`єкти культурної спадщини місцевого та національного значення та подання пропозицій Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації щодо занесення таких об`єктів до реєстру нерухомих пам`яток України, на підставі облікової документації. Отже, законодавство не покладає на Управління обов`язку з виготовлення облікової документації на пам`ятки місцевого та національного значення, відтак, доводи Позивача базуються на помилковому тлумаченні норм права. Також, Управлінням на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України були направлені переліки об`єктів культурної спадщини Черкаської області для включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України листом від 23.04.2020 № 01/01-23/3161/01/01-23/7772 та листом від 12.08.2020 № 02/01-01- 07/3161/01/01-23/14632 (копії додаються). Інформація щодо причин не занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України пам`яток, вказаних в позові, не надходила.
Відповідач-1 позов не визнав, надав до суду відзив, в якому вказав, що позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності Черкаської ОДА та зобов`язання вчинити дії не підлягають до задоволення, оскільки, обов`язок вжиття заходів з розробки науково-проєктної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) в с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взятої на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632 може виникнути у ЧОДА лише після вчинення дій Управлінням зі складання облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення, тобто позов у цій частині є передчасним та задоволенню не підлягає.
Позивачем подано до суду відповідь на відзиви на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідачів є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Звенигородською окружною прокуратурою встановлено, що в адміністративних межах с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області знаходиться пам`ятка археології місцевого значення – Поселення, датоване: рубіж IV-III тис. до н.е., взята на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної ради народних депутатів від 26.06.1990 № 116 «Про доповнення списку пам`яток археології області, що перебувають під охороною держави», охоронний № 2632. Згідно з додатком до вказаного рішення – Списком нововиявлених пам`яток археології, прийнятих на державний облік, під реєстраційним номером 2632 значиться пам`ятка – Поселення, рубіж IV-III тис. до н.е., за адресою: с.Вільховець, хутір Кравченкове. Отже, Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) в с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області взяте на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини» та набуло статусу пам`ятки археології місцевого значення.
Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в листі від 01.07.2025 № 02/01-05.01-10/445/02/01-05.01-10/17019 повідомило про те, що до Управління культури науково-проектна документація (та картографічні матеріали в її складі) з визначення меж і режиму використання вказаної пам`ятки не надходила на затвердження. Надання картографічних матеріалів та інформації про місцезнаходження пам`ятки археології є не можливим.
Також Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в листі від 02.01.2026 №02/01-05.01-10/1032/02/01-05.01-10/43 повідомило, що облікова документація на пам`ятку археології – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) не розроблялась у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань. Також, Управління культури у 2020 році на адресу Міністерства культури України надсилалися переліки об`єктів культурної спадщини, в тому числі Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) в с. Вільховець, для включення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Інформація щодо занесення наразі не надходила.
У відповідь на запит прокуратури від 10.04.2026 № 50-1124вих-26 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації в листі від 17.04.2026 № 02/01-05.01-10/5220/01/01.1-30/10545 повідомило про те, що від органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться пам`ятка археології, до Управління культури облікова документація та науково-проектна документація з визначення меж і режиму використання пам`ятки не надходила.
Аналогічна інформація надана Черкаською обласною державною адміністрацією в листі від 14.05.2026 № 01/01.1-30/6424/01/01.1-30/13066.
Крім того, у листі від 21.08.2026 № 01/01.1-30/11701/01/01.1-30/23148 Черкаська обласна державна адміністрація повідомила про те, що облікова документація на пам`ятку археології місцевого значення Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.), охоронний № 2632 не виготовлялася у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань, передбачених на фінансування відповідних робіт. Щодо науковопроєктної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки, то замовником такої документації , зокрема, може виступати виконавчий орган сільської, міської ради на території якої знаходиться пам`ятка, а також власник пам`ятки чи уповноважені ним особи. Станом на дату надання цієї відповіді науково-проєктна (науково-дослідна) документація з визначення меж і режимів використання території зазначеної пам`ятки до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації для розгляду та затвердження в установленому законодавством порядку не надходила
Оскільки позивачем встановлено, що відповідачем-1 облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини не виготовлено, в Державному реєстрі не зареєстрований, що призводить до порушення правового режиму його використання, а відповідачем-2 не вчинено дії з розробки науково-проєктної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання території пам`ятки археології місцевого значення, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.
Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в забезпеченні охорони пам`ятки археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області. Відповідно, у даному випадку порушено інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини. Оскільки орган, який уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов`язання відповідачів здійснити вищевказані дії, відсутній, тому є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту преамбули Закону України «Про охорону культурної спадщини» вбачається, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Положеннями статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Згідно ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» за видами об`єкти культурної спадщини поділяються на: археологічні; історичні; об`єкти монументального мистецтва; об`єкти архітектури; об`єкти містобудування; об`єкти садово-паркового мистецтва; об`єкти науки і техніки.
У відповідності до ст.13 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки:
пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання;
пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки, вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік) і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.
Так, об`єкт культурної спадщини - будівлю Водонапірної башти, що розташована по вул. Європейська, 29, набув статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.
Порядок направлення подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру роз`яснений у Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, до якого внесені зміни наказом Міністерства культури України від 01.03.2024 №158, які набрали чинності 12.04.2024 (далі - Порядок).
Так, у п.5.1 Розділу V Порядку у чинній редакції зазначено, що подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об`єктів культурної спадщини подаються Ініціатором до Міністерства.
У п.4.7 розділу IV Порядку зазначено, що ініціатор подає до Міністерства разом із супровідним листом:
подання, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку;
облікову документацію згідно з розділом ІІІ цього Порядку;
акт візуального обстеження об`єкта культурної спадщини за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку;
рекомендації Українського інституту національної пам`яті (далі - Інститут) щодо нерухомого об`єкта культурної спадщини;
протокол Консультативної ради та належним чином завірену копію рішення про надання нерухомому об`єкту культурної спадщини статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини або копію зареєстрованої уповноваженим органом Картки.
Відповідно до п.1.4. Порядку Ініціаторами розгляду питань занесення нерухомого об`єкту культурної спадщини за категорією пам`ятки місцевого значення до Реєстру є уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини.
Аналогічні положення щодо визначення уповноваженого органу, як Ініціатора звернення до Міністерства, були визначені вимогами п.2 4 розділу І Порядку, у редакції наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
У відповідності до ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції серед іншого належить подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та про внесення змін до нього.
Таким чином, взаємний аналіз положень ч.1 ст.14 та ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також положень Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженому наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158, свідчить про те, що занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України здійснюється виключно за поданням (пропозицією) органу охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій.
Враховуючи вищенаведене, направлення подання (пропозицій) до МКІП з метою занесення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини до Реєстру законом покладається на орган охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, яким є Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.
Разом з тим, за інформацією Міністерства культури України від 16.06.2026 №05/117/3165-26 до нього листом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 17.03.2023 № 02/01-02.03- 22/112/02/01-01.01-07/6325 (вхідний реєстраційний номер МКСК від 17.03.2023 №6504/06-23) був поданий перелік об`єктів культурної спадщини Черкаської області, взятих на державний облік до набуття чинності Законом, для їх подальшого занесення до Реєстру. Облікова документація на ці об`єкти не надавалась.
Так, відповідно до п.1.2 розділу І Порядку в редакції від 01.03.2024 уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.
Пунктом 4.8 розділу IV Порядку №158 в редакції від 01.03.2024 визначено, що уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.
Згідно п.1.2. Порядку №158 в редакції від 01.03.2024 облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Вимоги до складання облікової картки на нерухомі об`єкти культурної спадщини наведені у розділі III Порядку №158 в редакції від 01.03.2024.
Зокрема, пунктом 3.1 передбачено, що на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.
Облікова документація складається у двох примірниках. Облікова документація складається державною мовою.
Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини.
Занесення нерухомих об`єктів культурної спадщини до Реєстру здійснюється у порядку, визначеному розділом V Порядку №158.
Так, згідно п. 5.1 цього розділу подання щодо занесення до Реєстру щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, а також занесення до Реєстру об`єктів культурної спадщини, зазначених у розділі VIII цього Порядку, подаються Ініціатором до МКІП.
МКІП здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам, визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV цього Порядку, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження (п. 5.2).
З наведеного вбачається, що занесенню щойно виявленого об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує розроблення облікової документації та внесення на її підставі відповідного подання до МКІП безпосередньо уповноваженим органом - органом виконавчої влади обласної державної адміністрації.
Відповідні повноваження та обов`язки щодо розроблення облікової документації та внесення на її підставі пропозиції до МКІП уповноваженим органом - зокрема органом виконавчої влади обласної державної адміністрації, визначались у Порядку №158 до редакції від 01.03.2024, зокрема в редакції наказу МКІП від 27.06.2019 №501.
Так, відповідно до пункту 1 Розділу III Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 облікова документація складається на об`єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).
Пунктом 3 Розділу III Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 передбачалось, що облікова документація складається з: облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; історичної довідки; матеріалів фотофіксації сучасного стану об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото інтер`єрів, фото загроз; акту стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.
Згідно п.10 розділу ІІ Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.
При цьому, згідно п.2 розділу І Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 уповноваженим органом також виступав орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до п.4 розділу І Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.
Згідно розділу IV Порядку №158 у редакції до внесення змін від 01.03.2024 для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.
Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження.
За наведених обставин, враховуючи згадані положення ст.ст. 3, 6, 14, 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вимоги Порядку №158, відповідач, як уповноважений орган охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, зобов`язаний був забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та подати пропозиції до МКІП про занесення його до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
У даному випадку слід звернути увагу на те, що пунктом 3 наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 №501 “Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини №158” (далі - Наказ №501) було передбачено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 01 грудня 2020 року.
У подальшому, пунктом 2 наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2024 №158 “Про внесення змін до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини”, яким внесені зміни до Порядку, у редакції Наказу №501, зазначено, що облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведення у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини (у редакції від 01.03.2024), якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру подано на розгляд Міністерства до 31.12.2024.
Таким чином, для того, щоб Управління культури наразі змогло направити подання до Міністерства, спочатку потрібно виготовити нову облікову документацію на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 не вжито заходів, спрямованих на складання облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області та подання до Міністерства культури України пропозицій про занесення вказаної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, тому наявними матеріалами справи підтверджується неналежне врядування відповідача в сфері охорони культурної спадщини, отже позов у цій частині позовних вимог підлягає до задоволення.
Разом з цим, позов в частині зобов`язання відповідача-2 забезпечити розробку науково-проєктної (науково-дослідної) документації з визначення меж і режимів використання територій пам`ятки археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взятої на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632 – є передчасним, тому не підлягає до задоволення, оскільки такий обв`язок у відповідача-2 виникне лине після виконання відповідачем-1 цього рішення суду щодо складання облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу содових витрат.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації щодо не вжиття заходів із виготовлення облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с. Вільховець Звенигородського району Черкаської області та не скеруванні до Міністерства культури України подання про занесення вказаної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Зобов`язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001; код ЄДРПОУ 40270297) вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) у с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взяту на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632.
Зобов`язати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (бульв. Шевченка, 185, м. Черкаси, 18001; код ЄДРПОУ 40270297) вчинити дії, спрямовані на підготовку та скерування до Міністерства культури України подання про занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України пам`ятку археології місцевого значення – Поселення (рубіж IV-III тис. до н.е.) 4 с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, взяту на державний облік на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської обласної державної адміністрації від 26.06.1990 № 116, охоронний № 2632.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
СуддяСергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua