Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №285/4481/26
Суддя: Мозговий В. Б.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
(Справа № 285/4481/26, провадження у справі № 2/0285/2853/26)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Венера Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року ТОВ «ФК «Венера Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 129642 від 30.01.2025 року в розмірі 7 620,80 грн., а також судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати на понесену правову допомогу в сумі 15 500,00 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 19.12.2025 між Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Авіра Груп» (далі - ТОВ «ФК «Авіра Груп», або Первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 року до договору факторингу №19122025/2, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (далі – Відповідач).
30.01.2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 129642 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 4 000,00 грн.; дата надання кредиту: 30.01.2025 року; строк кредиту: 90 днів; валюта кредиту: UAH; відсоткова ставка: 0,72 % (процентів) на добу.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 7 620,80 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 2 620,80 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 Договору 1000,00 грн
У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у розмірі 7 620,80 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на понесену правову допомогу в сумі 15 500,00 грн.
Ухвалою суду від 22 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвала про відкриття провадження та матеріали справи були отримані відповідачем згідно з вимогами статей 190, 272 ЦПК України.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вивчивши доводи позовної заяви і відзиву, дослідивши додані до них письмові документи в їх сукупності, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 30.01.2025 року ОСОБА_1 пройшов ідентифікацію, уклав з ТОВ «ФК «Авіра Груп» Договір про надання фінансового кредиту № 129642, який разом з Графіком розрахунків та загальної вартості кредиту, підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL2618.
Згідно умов договору, ТОВ «ФК «Авіра Груп» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надано строком на 90 днів, тобто до 29.04.2025.
Згідно підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, 30.01.2025 року ТОВ «ПрофітГід» від платника ТОВ «ФК «Авіра Груп» було здійснено перерахування коштів в загальній сумі 4 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , згідно договору №129642.
19.12.2025 року ТОВ «ФК «Авіра Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» (фактор) уклали договір факторингу № 19122025/2, у відповідності до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025 року, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 129642 від 30.01.2025 у розмірі 7 620,80 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 129642 становить 7 620,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 2 620,80 грн; простроченої заборгованості за комісією 1 000,00 грн.
20.03.2026 ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором.
Враховуючи, що вказаний кредитний договір і договір факторингу не визнані у встановленому законом порядку недійсними чи нікчемними, а тому в силу положень ст.ст. 6, 204, 207, 627, 629, 638, 639, 642 і 1077 ЦК України ці правочини є правомірними, чинними та обов`язковими для виконання. При цьому у відповідності до вимог ст.ст. 12 і 81 ЦПК України вони відповідачем не спростовані.
Із змісту ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або дострокова зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України умовами кредитного договору є обов`язок кредитодавця надати грошові кошти позичальнику, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФК «Авіра Груп», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Венера Фінанс», свої зобов`язання за Договором № 129642 про надання фінансового кредиту від 30.01.2025 року виконало належним чином та надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн.
Позивач підтвердив своє право вимоги за вказаним договором відповідно до Договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025 року.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за Договором № 129642 про надання фінансового кредиту від 30.01.2025 року зобов`язання належним чином та у встановлений договором строк не виконав, отримані кредитні кошти у повному обсязі не повернув, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно з наданою позивачем Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 129642 розмір заборгованості відповідача становить 7 620,80 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4 000,00 грн; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 2 620,80 грн; простроченої заборгованості за комісією 1 000,00 грн.
Доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, зокрема повернення отриманих кредитних коштів, матеріали справи не містять.
Обставин, які б спростовували факт отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання ним договірних зобов`язань або правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, судом не встановлено. Відповідачем не надано обґрунтованих заперечень щодо заявлених позовних вимог, правильності розрахунку заборгованості чи власного контррозрахунку.
При цьому суд враховує, що розмір нарахованих відсотків визначений відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору. Відповідачем доказів іншого розміру заборгованості або належного виконання зобов`язань за договором не надано.
Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, наявність заборгованості та відсутність доказів її погашення у добровільному порядку, суд дійшов висновку, що права позивача є порушеними, а позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 2 620,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією за надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.
На виконання вимог, зокрема, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.
Так, умовами Договору № 129642 про надання фінансового кредиту від 30.01.2025 року визначено сплату комісії у розмірі 25% від суми фінансового кредиту за надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення, без уточнення найменування конкретної послуги та систематичності її надання.
Також, кредитний договір не містить переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, що пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, які надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісійна винагорода, а позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі відповідачем при укладенні договору.
Таким чином вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації ,що суперечить вимогам частин 1 та 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.
Крім того, матеріали справи не містять доказів факту надання послуг, передбачених п. 1.4 Договору № 129642 про надання фінансового кредиту від 30.01.2025 року, зокрема послуг, що стосуються обслуговування кредитної заборгованості.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що положення Договору № 129642 про надання фінансового кредиту від 30.01.2025 року щодо сплати комісії за надання, обслуговування і повернення кредиту суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемним з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в розмірі 1 000,00 грн., а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 року у справі №727/5461/23, від 09.10.2024 року у справі №582/202/22.
Таким чином, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 6 620,80 грн., з яких: 4 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 2 620,80 грн. заборгованості за процентами. У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити з підстав наведених вище.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог. Так розмір стягуваного судового збору пропорційно становить 2 313,09 грн. (86,88 %).
При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.
У зв`язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 3 000,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703; Код ЄДРПОУ: 43561872, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК») заборгованість за кредитним договором № 129642 від 30.01.2025 року в сумі 6 620 (шість тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок, з яких: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 2 620,80 грн. - сума заборгованості за процентами.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією за надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1 000,00 грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703; Код ЄДРПОУ: 43561872, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК») витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 313 (дві тисячі триста тринадцять) гривень 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕНЕРА ФІНАНС» (юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, оф. 703; Код ЄДРПОУ: 43561872, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК») витрати на понесену правову допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено – 09 листопада 2026 року.
Головуючий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua