Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №285/4455/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №285/4455/26

Суддя: Мозговий В. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року, місто Звягель Житомирської області

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Горбатюк І.О.,

представника позивачки Кобриної Н.В.

(Справа № 285/4455/26, провадження у справі № 2/0285/2844/26)

розглянув у судовому засідання у загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області про визнання права власності на земельні ділянки,-

встановив:

У липні 2026 року позивачка ОСОБА_1 , янтереси якої представляє адвокат Кобріна Н. В., звернулася до суду з цим позовом, в якому просить визнати за нею право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0453 га та 1,8849 га, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, з кадастровими номерами 1824083000:05:000:0024 та 1824083000:05:000:0089.

В обґрунтування позову зазначає, що 23.04.2004 року їй було видано сертифікат на право на земельну ділянку (пай) серії ЖТ №0329949 в розмір 5,56 умвоних кадастрових гектарах, які перебували у колективній власності КСП “Явір” Лебедівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області. На підставі розпорядження Новоград-Волинської РДА №405 від 12.12.1996 р., 25.04.2004 р. вона отримала державні акти серії ЖТ №091111 та серії ЖТ №093397 на земельні ділянки площею 3,0453 га та 1,8849 га. В подальшому нею було виявлено, що в зазначених державних актах невірно вказане ім`я, а саме “ ОСОБА_2 ”, при цьому код та серія паспорту, які вказані, належать саме їй.

Позивач посилаючи на те, що оскільки внаслідок втрати державних актів вона позбавлена можливості внести в них зміни в позасудовому порядку, просить суд позов задовольнити.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Від представника відповідача надійшла заява про слухання справи у його відсутності та в якій зазначив, що не заперечують щодо задоволення позову за умов встановлення належності державних актів позивачці.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини не не повідомив, клопотань чи заяв щодо слухання справи не направляв.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що станом на 01.01.2023 р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки фізичних осіб по Лебедівській сільській раді Новоград-Волинського (Звягельського) району Житомирської області вчинено запис від 25.06.2004 року за номерами 494 та 495 про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки ля ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0453 га та 1,8849 га, що розташовані на території Лебедівської сільської ради Звягельського району Житомирської області, з кадастровими номерами 1824083000:05:000:0024 та 1824083000:05:000:0089, за ОСОБА_3 , про що свідчить лист начальника відділу №4 УЗРДП у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 02.06.2026 р. за №1753/35-26 (а.с.9).

Разом з тим, як вбачається зі змісту листа начальника відділу №4 УЗРДП у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 08.10.2026 р. за №3115/35-26, в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки відсутні підписи власника про отримання вищезазначених державних актів (а.с.53).

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази згідно вимог ст.ст. 77 - 80 ЦПК України мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, представник позивачка звертаючись з даним позовом до суду повинна була надати суду докази з яких можливо було б встановити підстави для його задоволення, а саме: що позивачка набула право на земельні ділянки; що відповідачем або будь-якою іншою особою її право на ці земельні ділянки не визнається чи оспорюється; державні акти були отримані позивачкою ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, що вони втрачені і відновити їх не представляється можливим: що вони належать саме позивачці: що виявлену помилку у державному акті (записах Державного земельного кадастру) неможливо виправити в позасудовому порядку.

Підставам для звернення з даним позовом до суду позивачка зазначила, що державні акти було втрачено, а також, що в них невірно зазначено ім`я власника, а саме “ ОСОБА_2 ” замість ОСОБА_4 .

При цьому будь-яких доказів на підтвердження того, що державні акти позивачкою було отримано, а також що виправити в них помилку в позасудовому порядку не представляється можливим, представник позивачки суду не надав.

За змістом статті 37 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до пункту 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року N 1051, помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель;

6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки;

7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 01 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Отже, чинним законодавством встановлено порядок виправлення технічних помилок.

Отже, виходячи з вищевикладеного, та враховуючи те, що представник позивачки не надала суду достовірних доказів, що позивачка ОСОБА_5 набула право на земельні ділянки і це право оспорюється або не визнається відповідачем або іншою особою, а також, що виправити помилку у записах Державного земельного кадастру в позасудовому порядку неможливо, суд доходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв`язку з чим у задоволенні позову відмовляє.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради Звягельського району Житомирської області про визнання права власності на земельні ділянки – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 09 листопада 2026 року.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua