Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №279/4034/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №279/4034/26

Суддя: Невмержицька О. А.

Справа № 279/4034/26

Номер рядка звіту 38

Провадження № 2/279/2713/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 11.02.2020 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №1530156, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 6500,00 грн. 29.12.2020 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" був укладений договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги за договором про споживчий кредит №1530156 від 11.02.2020 року. Оскільки ОСОБА_1 порушив умови договору має заборгованість в розмірі 21905,00 грн., з яких: 6500,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту, 14625,00 грн. прострочена заборгованівсть за сумою відсотків, 780,00 грн. прострочена заборгованість за комісією. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якій вказав, що до позовної заяви такий додаток як платіжне доручення про сплату кредиту відсутній, тобто матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо з`ясувати обставини , які мають значення для справи, а саме, що виконало ТОВ "Мілоан" перед ним грошове зобов`язання за договором про споживчий кредит №1530156 від 11.02.2020 року. Також позивачем не доведено виконання ТОВ "Мілоан" в частині наданання позикодавцем грошових коштів позичальнику у розмірі 6500 грн., то відповідно не доведено виникнення у відповідача обов`язку з повернення кредиту сплати процентів та комісії. Крім того, він є учасником учасником бойових дій, та є особою з інвалідністю 2 групи. Щодо витрат на правову допомогу вважає, що витрати позивача не є співмірними із ціною позову та значенням справи для сторони, складністю справи та виконанх адвоктом робіт, часом втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт. Просив вдмовити у задоволення позову.

22.07.2026 року позивачем подано додаткові пояснення у справі вважаючи позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При укладенні договору позичальник підтвердив, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. В додатках до позовної заяви наявна Довідка про надсилання одноразового ідентифікатора з якої слідує, що Відповідачу на вказаний ним в Анкеті-заяві на кредит номер телефону НОМЕР_1 було надіслано одноразовий ідентифікатор J95002. Відповідно ТОВ «Мілоан» не могло дізнатись номер телефону та інші особисті дані Відповідача не інакше як з заповненою ним власноручно Анкети-заяви на кредит. Ініціювання укладення Кредитного договору №1530156 від 11.02.2020 року здійснено ОСОБА_1 шляхом заповнення Анкети-заяви на кредит. Отже укладення Кредитного договору №1530156 після ознайомлення з його умовами є правом Відповідача, а не його обов`язком. Так як, Відповідач підписав Кредитний договір, то він був ознайомлений з строком кредитування, розміром відсоткових ставок та умовами кредитування та передбачав наслідки укладеного Кредитного договору №1530156. Тобто, підписання Відповідачем договору про надання кредиту свідчить про ознайомлення його з правилами надання коштів у позику та вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", так як ознайомлення із даними правилами передують укладенню договору.

Кредитний договір №1530156 був укладений Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в свою чергу ТОВ «Мілоан» підписали даний договір за допомогою КЕП. КЕП і використання одноразового ідентифікатора є електронними підписами в розумінні Закону України «Про електронну комерцію», тому в даному випадку не порушено вимог щодо підписання Кредитного договору №1530156. Отже, Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позивачу невідомий повний номер картки, як і первісному кредитору. Повний номер картки вводиться позичальником та автоматично зашифровується і зберігається у самій платіжній системі, через яку здійснюються платежі. У відповідності до умов кожного укладеного кредитного договору ТОВ «Мілоан», кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану власноручно позичальником при укладанні договору. Щодо судових витрат Позивача на правничу допомогу, то при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Просив проводити розгляд справи у його відсутність, та позовні вимоги позивача задовольнити.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 11.02.2020 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №1530156, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 6500,00 грн., зі сплатою відсотків в розмірі 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Строк кредитування 30 днів.

Договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі, містить підпис одноразовим ідентифікатором.

Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 6500,00 грн. (а.с.13).

29.12.2020 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" був укладений договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло право вимоги за договором про споживчий кредит №1530156 від 11.02.2020 року.

З наданої позивачем виписки з особового рахунка про стан заборгованості за кредитним договором №1530156 від 11.02.2020 року встановлено, що боржник має заборгованість перед ТОВ "ФК" Кредит-Капітал" у розмірі 21905 грн., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6500 грн., простроченої заборгованості за комісією в розмірі 780 грн., та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 14625 грн..

Однак, відповідачем не спростовано факт надання ним всіх особистих ідентифікуючих даних, зокрема РНОКПП та дату його народження, його платіжної картки, номер мобільного телефону, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий.

Враховуючи умови надання кредитних коштів, суд зазначає, що саме позичальник має доступ до свого банківського рахунку і він мав можливість представити суду виписку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.

Разом із тим, відповідач, посилаючись у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, не надав суду виписки по його рахунках в банківських установах, у тому числі по даному картковому рахунку, ні доказів про відсутність у нього такого рахунку, чим не спростував доказів, наданих стороною позивача.

Крім того, 05.11.2026 року на адресу суду надійшла відповідь на запит суду в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 було зарахування коштів на суму 6500 грн. на період 11.02.2020-18.02.2020 року, що є належним і допустимим доказом того, що відповідні кредитні кошти були зараховані на даний картковий рахунок. Доказів того, що вказаний картковий рахунок ОСОБА_1 не належить матеріали справи не містить.

Доказів виконання умов кредитного договору та повернення отриманих у кредит коштів відповідач не надав, що в загальному, свідчить про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

З долучених письмових доказів відповідачем вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем.

Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на 14.04.2026 року має заборгованість за кредитним договором №1530156 від 11.02.2020 року в розмірі 6500 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом, відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача додаткову комісію, однак суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення додаткової комісії так як вказана комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме - за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч.5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на 14.04.2026 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 6500 грн., яка складається з суми заборгованості за основним боргом, відтак позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, та комісією задоволенню не підлягають. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню з відповідача, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг №Д/26447 від 14.04.2026 року, детальний опис наданих послуг від 14.04.2026 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 5000 грн.. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,610-612,628,629,638,1054,1055 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 6500 (шість тисяч п`ятсот) грн. заборгованості за кредитним договором №1530156 від 11.02.2020 року, станом на 14.04.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 5000 (п`ять тисяч) гривень за надання професійної правничої допомоги.

Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрати на сплату судового збору в сумі 790 (сімсот дев`яносто) гривні 03 копійки відшкодувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: 79029, Львів, Смаль - Стоцький,1 корп.28, Львівська обл. область, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Невмержицька О.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua