Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №296/8685/26
Суддя: Шкиря В. М.
Справа № 296/8685/26
2/296/4565/26
Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Наталії КОСТІНОЇ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В :
20.07.2026 представник позивача - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Наталія КОСТІНА. звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за угодою про надання кредиту №501221847 в сумі 25 112,50 грн..
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача посилається на те, що 26.12.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду про надання кредиту №501221847, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10 810,68 грн строком на 48 місяців з кінцевим терміном повернення до 26.12.2023 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 21,99 % річних (фіксована процентна ставка). Також договором передбачено комісію за обслуговування кредиту у розмірі 2,40 % від суми кредиту, тоді як комісія за надання кредиту не встановлювалася. Частину кредитних коштів у сумі 6 123,45 грн було надано на власні потреби позичальника, а 4 687,23 грн спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором №501178721 від 28.08.2019 року. За кожне прострочення платежу тривалістю від 1 до 4 днів передбачено штраф у розмірі 100 грн, а за кожне прострочення платежу, що триває 5 днів і більше, - 300 грн. Процентна ставка, яка застосовується у разі невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту, становить 21,99 % річних..
Свої зобов`язання АТ «Альфа-Банк» виконало та перерахувало відповідачу 10810,68 грн.
Відповідачем не виконано умов угоди про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 25 112,50 грн., з яких: - 10668,24 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; - 11684,51 грн. сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги; - 2659,75 грн. сума заборгованості за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору ( з моменту права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості ; - 100,00 грн. сума штрафу.
Наразі право вимоги за Угодою про надання кредиту № 501221847 від 26.12.2019 має ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», оскільки первісно АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило право вимоги ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» на підставі Договору факторингу № 2 від 17.05.2021. У подальшому ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило набуті права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за Договором факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021. Надалі між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, до якого 04.02.2025 укладено Додаткову угоду № 10/22 щодо внесення змін до Реєстру боржників. За умовами вказаних договорів до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшли права грошової вимоги до боржників, у тому числі за Угодою про надання кредиту № 501221847 від 26.12.2019.
Наявність заборгованості у відповідача за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019 зумовлює звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 03.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та вирішено розглядати її з повідомленням сторін (ініціатива суду) -18.09.2026 о 10-00 годині.
18.09.2026 судового засідання не відбулося, оскільки розглядалося питання про витребування доказів. Судове засідання було перенесено на 13.10.2026 об 10-30 годині, про що повідомлялося сторони та їх представників.
13.10.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.
Представник позивача разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, заперечень проти позову не надала, як і будь-яких заяв чи клопотань.
Судом було вжито усіх заходів передбачених ЦПК України для належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Так ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 10-30 годину 13.10.2026, направлено відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Проте, 09.10.2026 до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти від 01.10.2026 причина невручення; "адресат відсутній "
У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .
Отже, вважається, що саме 01.10.2026 відповідач повідомлений про розгляд цієї справи судом 13.10.2026.
Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні
Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті
Згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.
26.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з заявою-Анкетою про надання їй кредиту в сумі 10810,68 грн. в той же день ознайомилась та підписала паспорт споживчого кредиту.
26.12.2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019.
Сторони домовилися на наступних умовах:
-Сума кредиту - 10 810,68 грн, строком на 48 місяців. Остаточний термін повернення кредиту встановлено до 26.12.2023 року. Із суми кредиту 6 123,45 грн надано на власні потреби позичальника, а 4 687,23 грн спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором №501178721 від 28.08.2019 року (Умови споживчого кредиту, п. 2, 3 Оферти).
-проценти за користування кредитом становлять 21,99 % річних, процентна ставка є фіксованою (Умови споживчого кредиту);
-комісія за надання кредиту відсутня та становить 0,00 % від суми кредиту (п. 1а Оферти);
-комісія за обслуговування кредиту становить 2,40 % від суми кредиту (п. 1б Оферти);
За кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів, передбачено штраф у розмірі 100 грн, а за кожне прострочення платежу, що триває 5 днів та більше, - 300 грн. Процентна ставка, що застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить 21,99 % річних (розділ 6 паспорта споживчого кредиту).
Згідно з графіком платежів відповідач мав погасити кредит у сумі 10 810,68 грн шляхом внесення 48 щомісячних платежів. З 26.01.2020 по 26.11.2023 підлягали сплаті платежі по 600,01 грн кожен, а останній платіж 26.12.2023 року становив 599,53 грн. До складу кожного платежу входили суми на погашення тіла кредиту, процентів та комісії за розрахунково-касове обслуговування.
ОСОБА_1 особисто підписала угоду про що свідчить її підпис
Кредитодавець на виконання умов угоди про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019, перерахував позичальнику кошти, що підтверджується меморіальним ордером №3001746.
Факт отримання грошових коштів за умовами угоди про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019 підтверджується і випискою з рахунку IBAN НОМЕР_1 з 26.12.2019 по 17.05.2021. Зокрема 26.12.2019 року відповідач отримав 10810,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованість відповідача за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019 становить: 25112,50 грн., з яких:
- 10668,24 грн. сума заборгованості за кредитом;
- 11684,51 грн. сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги;
- 2659,75 грн. сума заборгованості за відсотками згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості);
- 100,00 грн. сума заборгованості за штрафом.
17.05.2021 року було укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019.
Так, згідно п. 2.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (як і надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення Прав вимоги Фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Клієнтом та Боржниками, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, в силу чого до Фактора переходять всі права, які належали Клієнту за основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому числі, але не виключно, право вимагати належного виконання Боржниками всіх грошових та інших зобов`язань за Основними договорами. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача – є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до Додатку 1-1 до Договору факторингу № 2 від 17.05.2021 року до нового кредитора перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 17 777,98 грн, з яких 10 668,24 грн становила заборгованість за основним боргом, а 7 109,74 грн - заборгованість за процентами та комісіями, 100 грн. - штраф.
18.05.2021 року було укладено Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019.
Так, згідно п. 2.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (як і надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення Прав вимоги Фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Клієнтом та Боржниками, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, в силу чого до Фактора переходять всі права, які належали Клієнту за основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому числі, але не виключно, право вимагати належного виконання Боржниками всіх грошових та інших зобов`язань за Основними договорами. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача – є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до витягу з Додатку 1-1 до Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором у розмірі 17 877,98 грн, з яких 10 668,24 грн становила заборгованість за основним боргом, 7 109,74 грн - заборгованість за процентами та комісіями, а 100,00 грн - штрафні санкції.
10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019, було відступлено новому кредитору.
Так, згідно п. 2.1. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом – Боржники, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також – Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страхувальників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом – «Основний договір», надалі за текстом – Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача – є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до витягу з Додатку №1 до Додаткової угоди №10/22 від 04.02.2025 року право вимоги до ОСОБА_1 становило 22 452,75 грн, з яких 10 668,24 грн - заборгованість за основним боргом, 11 684,51 грн - заборгованість за процентами, 100,00 грн - штрафні санкції.
Після відступлення права вимоги ТОВ «Коллект Центр», діючи як новий кредитор відповідно до умов угоди про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019, продовжило нарахування проценти за користування кредитом за період з 10.01.2023 по 09.07.2026 згідно з графіком заборгованості. Обсяг вимоги, що перейшов до позивача за реєстром боржників, становить 22 425,75 грн, з яких проценти складають 11684,51 грн. Проценти, нараховані новим кредитором після відступлення, становлять 2659,75 грн. Загальна заборгованість за процентами становить 14 344,26 грн.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Сума, зазначена в реєстрі боржників, визначає обсяг заборгованості на дату відступлення і не обмежує право нового кредитора нараховувати проценти за договором, який продовжував діяти, до 26.12.2023.
Таким чином суд встановив, що позивач набув права вимоги до відповідача та між ними існують зобов`язальні, цивільно -правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюється нормами ЦК України.
Вирішуючи спір по суті суд прийшов наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд під час розгляду справи встановив, що 26.12.2019 ОСОБА_2 звернулася до АТ «Альфа-Банк» з заявою-Анкетою про надання їй кредиту в сумі 10810,68 грн. в той же день ознайомилась та підписала паспорт споживчого кредиту.
26.12.2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019.
Сторони домовилися на наступних умовах:
-Сума кредиту - 10 810,68 грн строком на 48 місяців. Остаточний термін повернення кредиту встановлено до 26.12.2023 року. Із суми кредиту 6 123,45 грн надано на власні потреби позичальника, а 4 687,23 грн спрямовано на погашення заборгованості за кредитним договором №501178721 від 28.08.2019 року (Умови споживчого кредиту, п. 2, 3 Оферти).
-проценти за користування кредитом становлять 21,99 % річних, процентна ставка є фіксованою (Умови споживчого кредиту);
-комісія за надання кредиту відсутня та становить 0,00 % від суми кредиту (п. 1а Оферти);
-комісія за обслуговування кредиту становить 2,40 % від суми кредиту (п. 1б Оферти);
За кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів, передбачено штраф у розмірі 100 грн, а за кожне прострочення платежу, що триває 5 днів та більше, - 300 грн. Процентна ставка, що застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить 21,99 % річних (розділ 6 паспорта споживчого кредиту).
Згідно з графіком платежів відповідач мав погасити кредит у сумі 10 810,68 грн шляхом внесення 48 щомісячних платежів. З 26.01.2020 по 26.11.2023 підлягали сплаті платежі по 600,01 грн кожен, а останній платіж 26.12.2023 року становив 599,53 грн. До складу кожного платежу входили суми на погашення тіла кредиту, процентів та комісії за розрахунково-касове обслуговування.
ОСОБА_1 особисто підписала угоду про що свідчить її підпис
Таким чином, за встановлених обставин справи та досліджених доказів, вважає, що 26.12.2019 між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про надання кредиту №501221847.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Кредитодавець на виконання умов угоди про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019, відповідно до меморіального ордеру №3001746 від 26.12.2019 перерахував Відповідачу ОСОБА_1 10810,68 грн.
На виконання ухвали суду про витребовування доказів АТ «Сенс Банк» надав суду відомості, що на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 26.12.2019 по 17.05.2021, на вказаний рахунок 26.12.2019 було зараховано - 10810,68 грн
Виписка є первинним документом ( постанова ВС у справі № 200/5647/18 від 16.09.2020) і ця позиція Верховного суду є сталою
Отже, факт отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора АТ «Альфа Банк» в сумі 10810,68 грн., 26.12.2019, суд вважає доведеним.
За умовами договору ОСОБА_1 мала сплатити відсотки за користування кредитними коштами в сумі 10668,24 гривень, з розрахунку - 21,99 % річних, процентна ставка є фіксованою (Умови споживчого кредиту)
За користування кредитними коштами відповідачу нараховано відсотки в сумі 14344,26 грн., що не суперечить умовам договору.
Доказів повернення ОСОБА_1 кредитних коштів та відсотків за користування ними первісному кредитору в повному обсязі протягом 4 років (48 місяців) з дня отримання кредиту, як те передбачено умовами договору матеріали цивільної справи не містять.
Щодо нарахування штрафу в сумі 100,00 грн
Штраф нарахований в сумі 100,00 грн на підставі розділу 6 паспорту споживчого кредиту, яким передбачено, що За кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів, передбачено штраф у розмірі 100 грн, а за кожне прострочення платежу, що триває 5 днів та більше, - 300 грн. Процентна ставка, що застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить 21,99 % річних.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 у справі №910/10901/23 дійшов висновку, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23.
З аналізу положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що на вказаний кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Отже, нарахований штраф мав бути списаний.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
17.05.2021 року було укладено Договір факторингу № 2, відповідно до якого Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019.
Так, згідно п. 2.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (як і надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення Прав вимоги Фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Клієнтом та Боржниками, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, в силу чого до Фактора переходять всі права, які належали Клієнту за основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому числі, але не виключно, право вимагати належного виконання Боржниками всіх грошових та інших зобов`язань за Основними договорами. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача – є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до Додатку 1-1 до Договору факторингу № 2 від 17.05.2021 року до нового кредитора перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 17 777,98 грн, з яких 10 668,24 грн становила заборгованість за основним боргом, а 7 109,74 грн - заборгованість за процентами та комісіями, 100 грн. - штраф.
18.05.2021 року було укладено Договір факторингу № 18-05/21, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019.
Так, згідно п. 2.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (як і надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до Договору, що додається до даного Договору на паперовому носії. Сторони погодили, що за фактом відступлення Прав вимоги Фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між Клієнтом та Боржниками, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору, в силу чого до Фактора переходять всі права, які належали Клієнту за основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами, в тому числі, але не виключно, право вимагати належного виконання Боржниками всіх грошових та інших зобов`язань за Основними договорами. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача – є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до витягу з Додатку 1-1 до Договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 року до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором у розмірі 17 877,98 грн, з яких 10 668,24 грн становила заборгованість за основним боргом, 7 109,74 грн - заборгованість за процентами та комісіями, а 100,00 грн - штрафні санкції.
10.01.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019, було відступлено новому кредитору.
Так, згідно п. 2.1. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом – Боржники, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також – Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страхувальників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом – «Основний договір», надалі за текстом – Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором. [Момент переходу права грошової вимоги до Позивача – є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги].
Відповідно до витягу з Додатку №1 до Додаткової угоди №10/22 від 04.02.2025 року право вимоги до ОСОБА_1 становило 22 452,75 грн, з яких 10 668,24 грн - заборгованість за основним боргом, 11 684,51 грн - заборгованість за процентами, 100,00 грн - штрафні санкції.
Після відступлення права вимоги ТОВ «Коллект Центр», діючи як новий кредитор відповідно до умов угоди про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019, продовжило нарахування проценти за користування кредитом за період з 10.01.2023 по 09.07.2026 згідно з графіком заборгованості. Обсяг вимоги, що перейшов до позивача за реєстром боржників, становить 22 425,75 грн, з яких проценти складають 11684,51 грн. Проценти, нараховані новим кредитором після відступлення, становлять 2659,75 грн. Загальна заборгованість за процентами становить 14 344,26 грн.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Сума, зазначена в реєстрі боржників, визначає обсяг заборгованості на дату відступлення і не обмежує право нового кредитора нараховувати проценти за договором, який продовжує діяти, до 26.12.2023.
З огляду на вищевикладене, суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача – 25 012,50 грн з яких :
- 10668,24 грн.- тіла кредиту;
- 14344,26 грн – заборгованість за нарахованими процентами.
Щодо судових витрат.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України)
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Судовий збір.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що ТОВ "Коллект Центр" понесло судові витрати, що складаються з 2 662,40 грн сплаченого судового збору, які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України .
Ціна позову – 25112,50 грн, судом задоволено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача – 25012,50 грн, що дорівнює 99,60 % від ціни позову.
Оскільки суд задовільнив позов частково то відповідно з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2651,79 грн (25012,50 грн : 25112,50 грн * 2662,40 грн = 2651,79 грн) , що пропорційно до задоволених вимог.
Правнича допомога.
Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
На підтвердження судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 01.07.2024 укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс»
Пунктом 4.1. Вартість Послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору (форма заявки визначена у Додатку №1 до Договору).
Витягом з Акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 встановлюється що до складу витрат включено надання усної консультації х вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення боргу ля подачі до суду складає в сумі 13 000 грн.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року заява №19336/04, § 268)).
Дійсно, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Проте, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати ВС від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).
Отже, Велика Палата Верховного Суду послідовно сформувала та дотримується підходу, за якого клопотання іншої сторони є обов`язковою передумовою для зменшення судом витрат на правничу допомогу лише в контексті критеріїв, наведених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Натомість критерії, окреслені в частині третій статті 141 ЦПК України, суд може застосувати і з власної ініціативи, незалежно від наявності клопотань іншої сторони (Викладене повністю узгоджується з висновками викледеними у Поставі Верховного суду від 16.03.2026 (справа № 522/7662/23)
З огляду на викладене, суд вважає, що оцінка реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру здійснюється з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Оцінка суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Пунктом 4.1. Вартість Послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього Договору (форма заявки визначена у Додатку №1 до Договору).
Витягом з Акту №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 встановлюється що до складу витрат включено надання усної консультації х вивченням документів та складання позовної заяви про стягнення боргу ля подачі до суду складає в сумі 13 000 грн.
Водночас, на переконання суду заявлений розмір витрат - 13000,00 гривень є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг. Справа є типовою та нескладною. Предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором з ціною позову 25012,50 грн. Позовна заява, подана через "Електронний суд", ґрунтується на стандартних правових нормах, що не потребувало додаткових зусиль для її подання та складання. Розумним та необхідним в даному конкретному випадку були б витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Оскільки позов задоволено частково то і правнича допомога має відшкодовуватися пропорційно - 5000,00 грн х 99,60%=4980,00 грн
За таких обставин суд ухвалює рішення про стягнення з відповідача на користь позивача - 4980,00 грн, як витрат на правничу допомогу у цій конкретній справі, що відповідає розумності, співмірності, справедливості та вартості наданих послуг.
Керуючись ст. ст.509,525,526,530,610,1048,1054 ЦК України ст.ст.12, 13 , 81, 133 , 141, 258,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - Наталії КОСТІНОЇ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за угодою про надання кредиту №501221847 від 26.12.2019 в сумі 25012 (двадцять п`ять тисяч дванадцять) гривень 50 копійок, з яких:
-10 668 (десять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 24 копійок сума заборгованості за основною сумою боргу;
-14 344 (чотирнадцять тисяч триста сорок чотири) гривні 26 копійок сума заборгованості за відсотками;
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати зі сплати судового збору в сумі 2651 (дві тисячі шістсот п`ятдесят одну) гривню 79 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 4980 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м. Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст складено 06.11.2026
Відомості про учасників справи
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306, р/р НОМЕР_2 в АТ «Сенс Банк», код банку 300346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В. М. Шкиря
Оригінал: reyestr.court.gov.ua