Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №560/18493/26
Суддя: Борзаниця С.В.
Справа № 560/18493/26
РІШЕННЯ
іменем України
09 листопада 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Борзаниці С.В., розглянувши адміністративну справу за позовом адвоката Матвєєвої Дар`ї Олегівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Матвєєвої Дар`ї Олегівни (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.04.2026 № 1292-П «Про проведення планової документальної невиїзної перевірки»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «С» від 09.06.2026 № 140092406 на суму 2749 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «С» від 09.06.2026 № 140102406 на суму 850 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «ПС» від 09.06.2026 № 140082406 на суму 1020 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 09.06.2026 № 140162406 на суму 2508 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 09.06.2026 № 140172406 на 46019,24 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 09.06.2026 № 140182406 на суму 552 230,87 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2026 № Ф-140152406 на суму 117 710,14 грн;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області провести відповідне коригування, внести зміни до інформаційно-комунікаційних систем, інтегрованої картки платника, виключивши з них відповідні нарахування ЄСВ та штрафні санкції, пов`язані з цим.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована 28.09.2018 за № 26730000000065378.
15.04.2026 згідно з № запису 2006730060002065378 позивачем було припинено здійснення підприємницької діяльності, підстава: власне рішення.
Наказом ГУ ДПС від 02.04.2026 № 1120-п призначено з 17.04.2026 документальну планову виїзну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 . Згідно з інформацією контролюючого органу вказаний наказ було надіслано платнику податків рекомендованим повідомленням на податкову адресу позивача. Водночас фактично позивач зазначеного поштового відправлення не отримувала.
Згідно з інформацією контролюючого органу, лист із копію наказу від 02.04.2026 № 1120-п було повернуто відправнику 18.04.2026 з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
20.04.2026 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області видано наказ № 1292-п про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Водночас, вказаний наказ позивач знову ж таки не отримувала.
Квитанції про отримання наказу у Електронному кабінеті платника позивача – відсутні.
20.05.2026 Головним управлінням у Хмельницькій області оформлено Акт про результати документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 9460/22-01-24-06/ НОМЕР_1 (надалі – «Акт перевірки»).
Акт перевірки позивачем також не було отримано.
09.06.2026 ГУ ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення (далі також – ППР):
1) форми «С» від 09.06.2026 № 140092406 на суму 2749 грн;
2) форми «С» від 09.06.2026 № 140102406 на суму 850 грн;
3) форми «ПС» від 09.06.2026 № 140082406 на суму 1020 грн;
4) форми «Р» від 09.06.2026 № 140162406 на суму 2508 грн;
5) форми «Р» від 09.06.2026 № 140172406 на 46019,24 грн;
6) форми «Р» від 09.06.2026 № 140182406 на суму 552 230,87 грн.
Позивач вважає протиправними зазначені ППР, виходячи з такого.
Наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 02.04.2026 № 1120-п призначено з 17.04.2026 документальну планову виїзну перевірку позивача.
В подальшому контролюючий орган здійснив виїзд за податковою адресою. В Акті перевірки була встановлена відсутність позивача за вказаними адресами, про що складений акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням платника податків від 20.04.2026 № 305/22-01-24-06/ НОМЕР_1 .
20.04.2026 відповідачем видано наказ № 1292-п про проведення документальної планової невиїзної перевірки позивача.
Неможливість проведення виїзної перевірки не може мати наслідком автоматичного проведення контролюючим органом невиїзної документальної перевірки з огляду на те, що для проведення будь-якого виду податкової перевірки необхідно дотримання умов прийняття наказу та повідомлення платника про відповідну перевірку.
Аналогічний підхід до розуміння суті виїзної перевірки був сформульований (з певними поправками) Верховним Судом у постанові від 22.09.2020 (справа № 520/8836/18), ухваленій у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, а також у постановах Верховного Суду від 17.05.2019 (справа №823/2530/18), від 16.05.2018 (справа № 826/15718/14), від 23.04.2020 (справа № 826/20146/15), від 24.01.2019 (справа № 805/1941/17-а).
Позивач вважає, що за таких обставин акт перевірки від 20.05.2026 № 9460/22-01-24 06/2756124740, складений за результатами незаконно проведеної перевірки, як і податкові повідомлення-рішення, прийняті на його підставі, є похідними від протиправної процедури, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню в повному обсязі.
З матеріалів Акту перевірки № 9460/22-01-24-06/2756124740 від 20.05.2026 вбачається, що cтаном на дату складення акта від 20.04.2026 про неможливість проведення планової перевірки у державних реєстрах та базі даних ДПС вже містився запис про припинення підприємницької діяльності позивача від 15.04.2026.
Позивач вважає, що за наявності офіційного факту припинення здійснення підприємницької діяльності з 15.04.2026 податковий орган був зобов`язаний призначити документальну позапланову перевірку саме зі спеціальної підстави припинення фізичної особи - підприємця (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України) з дотриманням усіх процедурних гарантій та строків, передбачених для перевірок при ліквідації/припиненні платника податків.
Позивач звертає увагу на те, що після повернення поштового відправлення з копією наказу від 02.04.2026 № 1120-п контролюючий орган не вчинив жодних додаткових дій, спрямованих на фактичне повідомлення позивача про призначення та проведення щодо неї податкової перевірки.
Ненадання необхідних документів під час проведення перевірки було зумовлено виключно процедурними порушеннями, допущеними самим контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки.
Позивач наголошує, що станом на момент проведення перевірки у платника податків фактично були наявні первинні документи, які підтверджують понесення витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та отриманням задекларованого доходу. Йдеться, зокрема, про видаткові накладні на придбання товарів у постачальників, документи, що підтверджують оплату придбаних товарів, договори з контрагентами, документи щодо оренди та охорони торговельного об`єкта, документи щодо трудових відносин із найманими працівниками, документи про виплату заробітної плати та сплату відповідних податків і зборів, а також документи, що підтверджують сплату обов`язкових платежів, пов`язаних із провадженням відповідного виду господарської діяльності.
Висновок контролюючого органу про відсутність документально підтверджених витрат фактично ґрунтується не на встановленні відсутності таких документів у платника податків, а виключно на тому, що відповідні документи не були надані контролюючому органу безпосередньо під час проведення перевірки.
Як убачається з Акта документальної планової невиїзної перевірки від 20.05.2026 № 9460/22-01-24-06/ НОМЕР_1 , контролюючий орган, зіставляючи задекларовані ФОП ОСОБА_1 доходи від підприємницької діяльності у Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік (1 019 512,00 грн) із відомостями баз даних ДПС «Виторги РРО» (968 963,00 грн) та ЦБД (47 800,00 грн), дійшов висновку, що у період з 01.01.2024 по 31.12.2024 розрахункові операції при продажу товарів не проводилися через зареєстровані РРО, а розрахункові документи у момент прийняття платежів не створювалися, не роздруковувалися та не видавалися покупцям. Загальний обсяг таких операцій контролюючий орган визначив у сумі 2 749,00 грн.
Аналіз пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у системному зв`язку з пунктами 1 та 2 статті 3 цього Закону дає підстави для висновку, що зазначена норма встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох самостійних обов`язків: 1) не проведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного розрахункового документа, що відповідає вимогам щодо форми і змісту. Перші два обов`язки випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону, а третій з пункту 2 статті 3 Закону.
Відповідно, для кожного із зазначених складів правопорушення предметом доказування є різні фактичні обставини: у випадку не проведення операції через РРО підлягають установленню обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції та факт її не проведення через РРО; у випадку невидачі розрахункового документа обставини видачі/невидачі документа та його відповідності вимогам щодо форми і змісту
В Акті перевірки від 20.05.2026 № 9460/22-01-24-06/ НОМЕР_1 контролюючий орган не конкретизував, за яким саме з трьох самостійних складів правопорушення кваліфіковано дії позивача: чи йдеться про не проведення розрахункової операції через РРО в принципі, чи про проведення операції на неповну суму, чи про видачу розрахункового документа, що не відповідає встановленим вимогам щодо форми та змісту. Таке не встановлення конкретного складу правопорушення саме по собі позбавляє можливості перевірити обґрунтованість застосованих штрафних санкцій, оскільки кожен із зазначених складів вимагає встановлення різних фактичних обставин та різних доказів.
Висновок про перевищення позивачем граничного обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 1 000 000,00 грн зроблено контролюючим органом виключно на підставі відомостей із власних електронних інформаційних баз даних Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб (ЦБД ДРФО) та системи «Виторги РРО» а також банківських виписок, без звернення до первинних документів, що фіксують зміст і правову природу кожної окремої операції.
Наявні в матеріалах справи банківські квитанції АТ КБ «ПриватБанк» та первинні документи підтверджують, що безготівкове списання коштів із розрахункових рахунків позивача здійснювалося за трьома основними напрямами: оплата за товари постачальникам (тютюнові вироби), оплата послуг, пов`язаних із веденням господарської діяльності, та сплата податків, зборів і ліцензійних платежів через банківську установу. Тобто наявні докази підтверджують, що рух коштів по рахунках позивача переважно пов`язаний із витратами на ведення діяльності, а не виключно з надходженням виручки від постачання товарів/послуг у розмірі, визначеному контролюючим органом. За таких обставин контролюючий орган, обчисливши суму 1 007 151,50 грн за період з вересня 2023 року по серпень 2024 року шляхом механічного підсумовування даних банківських виписок та відомостей ЦБД без диференціації надходжень за їх економічною природою, не довів, що вся ця сума є оплатою саме за оподатковувані операції з постачання товарів чи послуг у розумінні статті 185 ПК України.
Оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 117 710,14 грн сформована та надіслана Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі акта документальної перевірки від 20.05.2026 № 9460/22-01-24 06/2756124740, який складено за наслідками незаконної планової невиїзної перевірки, про яку платник не був повідомлений, такий акт є недопустимим доказом у розумінні КАС України.
Згідно з пунктом 177.2 статті 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами.
Контролюючий орган штучно визначив чистий дохід шляхом неправомірного та безпідставного скасування задекларованих витрат платника за 2019-2024 роки, звівши їх фактично до нуля, тотальне скасування витрат було мотивоване виключно тим, що Позивач нібито не надала первинних документів під час перевірки. Фактичне ігнорування реальних документально підтверджених витрат підприємця (які були наявні у Позивача) призвело до штучного, математично необґрунтованого збільшення бази нарахування ПДФО і, як наслідок, автоматичного незаконного розширення бази нарахування ЄСВ.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області подало відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти його задоволення з таких підстав.
На виконання затвердженого плану-графіку щодо проведення панових перевірок на 2026 рік наказом ГУ ДПС №1120-п від 02.04.2026 року призначено з 17.04.2026 документальну планову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2024 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, та за період з 28.09.2018 по 31.12.2024 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Наказ про проведення документальної планової перевірки №1120-п від 02.04.2026 та повідомлення про проведення перевірки № 137 від 02.04.2026 направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення 02.04.2026 на податкову адресу фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 . Згідно реєстру поштових відправлень рекомендований лист повернуто відправнику 18.04.2026 з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
З метою проведення документальної планової виїзної перевірки здійснено виїзд 17.04.2026 та 20.04.2026 року за зазначеною податковою адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 (кіоск). Станом на 17.04.2026 року та 20.04.2026 року встановлена відсутність фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за вказаними адресами, про що складено акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням платника податків від 20.04.2026 №305/22-01-24-06/ НОМЕР_1 .
З метою виконання плану-графіку перевірок на 2026 рік контролюючим органом прийнято рішення про проведення документальної планової невиїзної перевірки, про що прийнято наказ від 20.04.2026р. №1292-п «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки» та повідомлено платника податку про проведення планової невиїзної перевірки з 30.04.2026 року.
Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 подано до контролюючого органу Заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет.
Копія наказу від 20.04.2026р. №1292-п та письмове повідомлення від 20.04.2026р. №182/22-01-24-06 надіслано через електронний кабінет платнику та доставлено на електронну адресу, що підтверджується квитанцією про доставку документів в електронний кабінет ОСОБА_1 “20” “квітня” 2026 року, реєстраційний №182/22-01-24-06.
В телефонному режимі (т. 0687158458) ОСОБА_1 перебуває за межами території м. Хмельницького та не має можливості надати пояснення.
Посадовими особами контролюючого органу про неможливість проведення перевірки у зв`язку із відсутністю за місцезнаходженням платника податків складено акт №305/22-01-24-06/ НОМЕР_1 від 20.04.2026 року.
Також на електронну адресу позивача 20.04.2026 року надісланий та вручений лист «Щодо надання документів» із переліком документів, що необхідно надати до перевірки №1470/10/22-01-24-06, що підтверджується квитанцією про доставку документа в електронний кабінет ОСОБА_1 “20” “квітня” 2026 року, реєстраційний №1470/10/22-01-24-06.
Платника повідомлено, що у випадку ненадання документів до перевірки до нього будуть застосовані наслідки визначені п. 44.6 ст. 44 ПК України.
У зв`язку із ненаданням документів до перевірки на запит контролюючого органу від 20.04.2026 року, посадовими особами складено Акт про ненадання документів від 04.05.2026 №361/22-01-24-06/ НОМЕР_1 .
Контролюючим органом надіслано на адресу платника наказ на проведення планової перевірки та повідомлення про початок проведення перевірки через відділення Укрпошти, а наказ про проведення планової невиїзної перевірки на зареєстрований платником електронний кабінет.
Однак, такі листи були проігноровані платником податку. Більш того, про призначення документальної планової перевірки було повідомлено платника податків у телефонному режимі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (далі також – Порядок № 1588) підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.
Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.
Згідно з підпунктом 6 пункту 11.18 розділу XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Положення Порядку № 1588 свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа-платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.
Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постановах від 27.01.2026 року по справі № 340/7564/23, від 23.04.2021 у справі № 480/2004/19, від 04.11.2021 у справі № 320/1375/19.
Вважають, що ГУ ДПС у Хмельницькій області прийняті правомірні рішення, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 28.09.2026 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 14.10.2026 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін - відмовлено.
Ухвалою суду від 14.10.2026 у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області в адміністративній справі за позовом адвоката Матвєєвої Дар`ї Олегівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про залишення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2026 № Ф-140152406 без розгляду - відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 28.09.2018 Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області була зареєстрована як фізична особа-підприємець, № запису 26730000000065300, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачем надана виписка з Журналу заяв про бажання/відмову отримувати електронні документи через Електронний кабінет, згідно якої 17.01.2025 за номером 9003447025 зареєстрована заява про бажання отримувати документ через Електронний кабінет, заявник – ОСОБА_1 , податковий номер - НОМЕР_1 .
На офіційному сайті Державної податкової служби України затверджений план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2026 рік, в якому під номером «247» зазначена ОСОБА_1 , запланована документальна перевірка, місяць початку – «4».
Наказом ГУ ДПС за №1120-п від 02.04.2026 року призначена з 17.04.2026 документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2024 (з врахуванням вимог статті 102, пункту 522 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України) з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, та за період з 28.09.2018 по 31.12.2024 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Також на ім`я позивача виписане повідомлення про проведення перевірки № 137 від 02.04.2026.
На адресу позивача 03.04.2026 відповідачем був направлений рекомендований лист з повідомленням про вручення на податкову адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , який повернутий відправнику 18.04.2026 з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».
10.04.2026 співробітникам відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були виписані направлення за № 2050 та 2048 відповідно на проведення перевірки позивача на підставі наказу №1120-п від 02.04.2026.
Співробітниками відповідача складений Акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням платника податків від 20.04.2026 №305/22-01-24-06/ НОМЕР_1 , згідно якого з метою проведення документальної планової виїзної перевірки здійснено виїзд 17.04.2026 та 20.04.2026 року за податковою адресою: АДРЕСА_1 , та за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 (кіоск); станом на 17.04.2026 року та 20.04.2026 року встановлено відсутність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
В телефонній розмові (тел. НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 повідомила, що перебуває за межами території м. Хмельницького та не має можливості надати пояснення з цього приводу.
Наказом ГУ ДПС за №1292-п від 20.04.2026 року призначена з 30.04.2026 документальна планова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2019 по 31.12.2024 (з врахуванням вимог статті 102, пункту 522 Підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України) з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, та за період з 28.09.2018 по 31.12.2024 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Також на ім`я позивача виписане повідомлення про проведення перевірки № 182/22-01-24-06 від 20.04.2026, яке було направлене в Електронний кабінет позивача, квитанція № 182/22-01-24-06, доставлено 20.04.2026 о 16:55.
У зв`язку з проведенням документальної планової невиїзної перевірки позивачеві 20.04.2026 за № 1470/10/22-01-24-06 відповідачем був направлений запит з вимогою надати необхідні документи для проведення перевірки, призначеної наказом №1292-п від 20.04.2026, який був направлений в Електронний кабінет позивача, квитанція № 1470/10/22-01-24-06, доставлено 20.04.2026 о 17:09.
Працівниками відповідача складений Акт від 04.05.2026 за № 361/22-01-24-06/ НОМЕР_1 про ненадання ФОП ОСОБА_1 первинних документів про те, що станом на 04.05.2026 позивачем на запит від 20.04.2026 за № 1470/10/22-01-24-06 не надано до перевірки необхідних документів.
04.05.2026 на адресу позивача повторно був направлений запит у зв`язку з проведенням документальної планової невиїзної перевірки, призначеної наказом №1292-п від 20.04.2026, який був направлений в Електронний кабінет позивача, квитанція № 1638/10/22-01-24-06, доставлено 04.05.2026 о 16:43.
За результатами документальної планової невиїзної перевірки складений акт від 20.05.26 № 9460/22-01-24 06/ НОМЕР_1 (далі також – Акт перевірки).
Згідно акту перевірки встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 вимог:
- п.44.1 п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85, пп.177.10 ст. 177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано документ, пов`язаний з обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб - Книгу обліку доходів і витрат за звітні періоди з 01.01.2019 по 18.12.2024
- п.177.1, п.177.2, п.177.4, ст.177 ПКУ, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижене податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 511864,59 грн., в т.ч. за 2019 рік в сумі 27290,08 грн., за 2020 рік в сумі 30613,79 грн., за 2021 рік в сумі 50297,88 грн., за 2022 рік в сумі 93199,07 грн., за 2023 рік в сумі 136088,7 грн., за 2024 рік в сумі 174375,05 грн.
- пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, п.177.4 ст.177, п. 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення», пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 занижені податкові зобов`язання з військового збору в сумі 2843692,14 грн., в т.ч.за 2019 рік в сумі 151611,58 грн., за 2020 рік в сумі 170076,63 грн., за 2021 рік в сумі 279432,67 грн., за 2022 рік в сумі 517772,6 грн., за 2023 рік в сумі 756048,36 грн., за 2024 рік в сумі 968750,3 грн.
- п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове пенсійне страхування» від 08.07.10, №2464-VІ, п.2 розд. ІІІ наказу Мінфіну «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 14.04.2015 № 435 ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно подано Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік.
- пункту 2 частини 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 VI, а саме фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 занижено суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.09.2018р. по 31.12.2024р. на суму 117710,14 грн., в тому числі за 2018 рік – 215,47 грн, 2019 рік – 26731,30 грн, 2020 рік – 21658,00 грн., 2021 рік – 51679,21 грн., 2022 рік – 17426,16 грн.
- п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183, п.185.1. ст.185, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.188.1. ст.188 Податкового Кодексу із змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість з отриманого доходу від здійснення підприємницької діяльності в жовтні 2024 року на суму 2280 грн.
- 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Податкового Кодексу із змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 занижено обсяг реалізації з податку на додану вартість на суму 277005 грн.
- п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 до перевірки не надано первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів
- п.1, п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95-ВР, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2024 не проведено через зареєстровані РРО розрахункові операції при продажу товарів на загальну суму 2749 грн., в тому числі у 2024 в сумі 2749 грн.
- п.6 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями платником податків – фізичної особою ОСОБА_1 не забезпечено зберігання та до перевірки не надано книги обліку розрахункових операцій на РРО.
За результатами перевірки відповідачем прийняті такі податкові повідомлення-рішення:
- форми «С» від 09.06.2026 № 140092406 за порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95-ВР, а саме: не проведено через зареєстровані РРО розрахункові операції при продажу товарів на загальну суму 2749 грн. у 2024 в сумі 2749 грн.;
- форми «С» від 09.06.2026 № 140102406 на суму 850 грн;
- форми «ПС» від 09.06.2026 № 140082406 за порушення вимог п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме ненадання до перевірки первинних документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів на суму 1020 грн;
- форми «Р» від 09.06.2026 № 140162406 за порушення вимог п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183, п.185.1. ст.185, п.187.1, п.187.7 ст.187, п.188.1. ст.188 Податкового Кодексу, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість з отриманого доходу від здійснення підприємницької діяльності в жовтні 2024 року на суму основного платежу – 2280,00 грн, та штрафні санкції в сумі 228 грн.;
- форми «Р» від 09.06.2026 № 140172406 за порушення вимог пп.«ж» пп.14.1.54. п.14.1 ст.14, п.177.2, п.177.4 ст.177, п. 161 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення», пп.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з військового збору в сумі 42655,38 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 3363,86 грн.;
- форми «Р» від 09.06.2026 № 140182406, за порушення вимог п.177.1, п.177.2, п.177.4, ст.177 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період по основному платежу - 511864,59 грн., штрафні санкції – 40366,28 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2026 № Ф-140152406 за порушення вимог пункту 2 частини 1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, а саме:
заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 28.09.2018р. по 31.12.2024р. на суму 117710,14 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Господарського та Цивільного кодексів (Господарський кодекс України втратив чинність 28 серпня 2025 року), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі також - Закон № 755-IV), Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 (далі також - Порядок № 1588).
Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно статті 5 Податкового кодексу поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу (п.5.1.).
Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п.5.3.).
Підпунктом 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 16.1.2,16.1.3 та 16.1.5. п.16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків «зобов`язаний» вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп.16.1.2.), а також подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп.16.1.3.); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (пп.16.1.5.).
Підпункт 16.1.10. пункту 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України визначає обов`язок платника податків повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Частиною 4 ст. 132 Закону № 755-IV відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, податкових органах, органах Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.
Статтею 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 75.1. статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно пункту 77.1. статті 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом (абзац перший пункту 77.4 статті 77 ПК України )
Абзацом другим пункту 77.4 статті 77 ПК України визначено, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 77.6. статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Згідно пункту 79.2. статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абзац третій пункту 79.2 статті 79 ПК України).
Пунктом 79.3. статті 79 ПК України передбачено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.
Пункт 83.1. статті 83 ПК України визначає, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Пунктом 42.2. ст. 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно пункту 42.6. ст. 42 ПК України електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв`язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Судом встановлено, що позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.09.2018.
З 17.01.2025 позивач зареєструвала у відповідача заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.
Позивач у визначеному законодавством порядку була включена до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на квітень 2026 року.
Згідно наявної в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації позивач 15.04.2026 як фізична особа-підприємець за власним рішенням припинила підприємницьку діяльність.
Наказом ГУ ДПС за №1292-п від 20.04.2026 року призначена з 30.04.2026 документальна планова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , а також на ім`я позивача виписане повідомлення про проведення перевірки № 182/22-01-24-06 від 20.04.2026, які були направлені в Електронний кабінет позивача, квитанція № 182/22-01-24-06, доставлено 20.04.2026 о 16:55.
У зв`язку з проведенням документальної планової невиїзної перевірки позивачеві 20.04.2026 за № 1470/10/22-01-24-06 відповідачем був направлений запит з вимогою надати необхідні документи для проведення перевірки, призначеної наказом №1292-п від 20.04.2026, який був направлений в Електронний кабінет позивача, квитанція № 1470/10/22-01-24-06, доставлено 20.04.2026 о 17:09.
Працівниками відповідача складений Акт від 04.05.2026 за № 361/22-01-24-06/ НОМЕР_1 про ненадання ФОП ОСОБА_1 первинних документів про те, що станом на 04.05.2026 позивачем на запит від 20.04.2026 за № 1470/10/22-01-24-06 не надано до перевірки необхідних документів.
04.05.2026 на адресу позивача повторно був направлений запит у зв`язку з проведенням документальної планової невиїзної перевірки, призначеної наказом №1292-п від 20.04.2026, який був направлений в Електронний кабінет позивача, квитанція № 1638/10/22-01-24-06, доставлено 04.05.2026 о 16:43.
За результатами документальної планової невиїзної перевірки був складений Акт перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані ППР та вимога.
Таким чином, при розгляді справи судом встановлено, що відповідач мав право відповідно до положень ПК України призначати у квітні 2026 року документальну планову невиїзну перевірку стосовно позивача.
При цьому, в силу приписів абзацу другого пункту 77.4 статті 77 ПК України право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6. статті 77 ПК України).
В свою чергу, пункт 79.2. статті 79 ПК України визначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови «вручення» платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Абзацом третім пункту 79.2. статті 79 ПК України передбачено, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (абзац третій пункту 79.2 статті 79 ПК України).
Абзацом четвертим пункту 42.6. статті 42 ПК України визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом «припиняється» виключно, серед іншого, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Як встановлено матеріалами справи, інформація про припинення підприємницької діяльності позивача як фізичної особи - підприємця наявна в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з 15.04.2026.
Таким чином, в силу присів абзацу четвертого пункту 42.6. статті 42 ПК України електронний документообіг між позивачем та відповідачем «припинився» з 15.04.2026.
Тобто, з 15.04.2026 відповідач не мав законних підстав направляти будь-які документи позивачу на Електронний кабінет.
Як встановлено матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем, копія наказу ГУ ДПС за №1292-п від 20.04.2026 року про призначення з 30.04.2026 документальної планової невиїзної перевірки позивача та повідомлення про проведення перевірки № 182/22-01-24-06 від 20.04.2026 були направлені та доставлені в Електронний кабінет позивача 20.04.2026 о 16:55.
Копія наказу від 20.04.2026 року про призначення з 30.04.2026 документальної планової невиїзної перевірки позивача та повідомлення про проведення перевірки № 182/22-01-24-06 від 20.04.2026 не надсилалися за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та особисто не вручалися позивачу або його представнику.
Як наслідок, відповідачем не були виконані положення абзацу другого пункту 77.4 статті 77, пункту 77.6. (друге речення) статті 77, пункту 79.2. статті 79 ПК України в частині належного «вручення» платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Абзац третій пункту 79.2. статті 79 ПК України безпосередньо визначає, що лише після виконання умов цієї статті посадовим особам контролюючого органу «надається право» розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Судом встановлено, що відповідач не виконав умови статті 79 ПК України стосовно дотримання порядку проведення документальної планової невиїзної перевірки.
Досліджуючи правомірність дій контролюючого органу, суд насамперед акцентує увагу на тому, що дотримання встановленої законом процедури проведення перевірки є фундаментальною передумовою легітимності її результатів.
Наведений підхід був продемонстрований, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 826/17123/18, у якій було сформульований такий правовий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
У ще одній палатній справі (постанова від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18) окрім наведених, Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».
Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, суд не має переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії по суті виявлених порушень, оскільки дефект процедури є самостійною та достатньою підставою для висновку про їхню протиправність, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду.
По даній справі судом достовірно встановлене порушення процедури проведення документальної планової невиїзної перевірки, а саме: контролюючий орган не забезпечив належного «вручення» платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що в силу приписів абзацу третього пункту 79.2. статті 79 ПК України взагалі позбавляло посадових осіб контролюючого органу права розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Достовірно встановлений дефект процедури проведення документальної планової невиїзної перевірки за встановлених по справі обставин судом визнається самостійною та достатньою підставою для висновку про протиправність результатів проведеної перевірки на підставі наказу від 20.04.2026 року про призначення з 30.04.2026 документальної планової невиїзної перевірки позивача, оскільки контролюючий орган не мав законних підстав розпочинати таку перевірку за відсутності доказів належного «вручення» платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Враховуючи вище зазначене, суд не переходить до аналізу інших обставин, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних ППР та вимоги, оскільки дефект процедури проведення документальної планової невиїзної перевірки є очевидним та достатнім для визнання оскаржуваних актів індивідуальної дії по суті виявлених порушень протиправними.
Суд наголошує на тому, що наказ про проведення перевірки є ключовим документом, на підставі якого контролюючий орган може приступити до проведення перевірки.
Суд зазначає, що наказ про проведення перевірки є не лише внутрішнім організаційним документом контролюючого органу, а насамперед юридичним актом індивідуальної дії, який спрямований на породження правових наслідків для конкретного платника податків. Саме з моменту належного «вручення» платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки виникає процесуальна підстава для реалізації посадовими особами повноважень щодо проведення перевірки, а відтак розпочинається реалізація заходів податкового контролю, які можуть впливати на майнову та правову сферу суб`єкта господарювання.
У зв`язку з цим наказ виконує, зокрема, гарантійну функцію, оскільки сприяє забезпеченню балансу між публічними інтересами держави у сфері податкового контролю та правами платника податків. Його зміст має бути достатньо визначеним і зрозумілим, таким, що дає можливість ідентифікувати особу, обсяг та межі перевірки без обґрунтованих сумнівів. Саме через наказ платник податків отримує можливість завчасно ознайомитися з підставами перевірки та можливість забезпечити свою присутність при її проведенні.
Отже, значення наказу у процедурі податкового контролю полягає не лише у формальному оформленні рішення контролюючого органу, а у забезпеченні законності початку перевірки, визначеності її меж та гарантуванні прав платника податків. Недотримання вимог щодо «належного вручення» копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної планової невиїзної перевірки ставить під сумнів правомірність усієї процедури податкового контролю, що здійснювалася на підставі такого наказу.
Суд також враховує, що за змістом частини другої статті 19 Конституції України будь-яка реалізація владних управлінських функцій контролюючим органом повинна мати чітку нормативну підставу та здійснюватися у порядку, встановленому законом. Оскільки копія наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної планової невиїзної перевірки не були належним чином вручені платнику податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки, подальше здійснення перевірочних заходів стосовно позивача не відповідало вимогам законності, що є самостійним підтвердженням неправомірності спірних дій контролюючого органу.
Невідповідність процедури вручення копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної планової невиїзної перевірки вимогам Податкового кодексу України щодо належного їх вручення платнику податків свідчить про порушення процедури призначення перевірки, що є визначальною стадією податкового контролю. У такому випадку сам наказ не може розглядатися як належна та законна підстава для проведення перевірки.
Суд виходить з того, що протиправність процедури вручення копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної планової невиїзної перевірки має наслідком незаконність усіх дій контролюючого органу, вчинених на його виконання, а також результатів такої перевірки, оформлених відповідними актами та прийнятими на їх підставі рішеннями. За відсутності належної правової підстави для проведення перевірки, сам процес її здійснення не породжує правомірних юридичних наслідків.
У зв`язку з цим усі інші доводи сторін, наведені у позовній заяві та запереченнях, у тому числі щодо правильності встановлених під час перевірки обставин, оцінки доказів та застосування норм матеріального права, не мають вирішального значення для правильного вирішення спору, оскільки вони стосуються наслідків перевірки, яка проведена з істотним порушенням процедури її проведення.
Таким чином, встановлена протиправність процедури вручення копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної планової невиїзної перевірки є самостійною та достатньою підставою для висновку про незаконність результатів перевірки, що унеможливлює їх збереження в правовому полі незалежно від інших доводів учасників справи.
Як встановлено судом, відповідач на законних підставах прийняв оскаржуваний наказ від 20.04.2026 № 1292-П «Про проведення планової документальної невиїзної перевірки», оскільки позивач у визначеному законодавством порядку була включена до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на квітень 2026 року. Під час розгляду справи позивач та його представник не надали та не зазначили належних доказів тому, що станом на 20.04.2026 позивач повідомив відповідача про припинення своєї підприємницької діяльності 15.04.2026.
При цьому план-графік був складений відносно проведення «документальних планових» перевірок. У зв`язку з чим визначення проведення виїзної чи невиїзної документальної перевірки віднесено до повноважень контролюючого органу, тобто в даному випадку наявна дискреція, яка і була реалізована відповідачем шляхом призначення саме планової документальної невиїзної перевірки позивача з 30.04.2026.
Однак при реалізації оскаржуваного наказу відповідачем була допущена протиправність процедури вручення копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення документальної планової невиїзної перевірки, що позбавляло відповідача права на проведення перевірки позивача та, відповідно, визначення відповідних сум грошового зобов`язання платника податків.
Позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача провести відповідне коригування, внести зміни до інформаційно-комунікаційних систем, інтегрованої картки платника, виключивши з них відповідні нарахування ЄСВ та штрафні санкції, пов`язані з цим, не підлягають задоволенню внаслідок передчасності їх заявлення, оскільки відповідач не допускав протиправної бездіяльності щодо коригування відповідних відомостей. Обов`язок коригування виникне після набрання законної сили судовим рішенням про визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР та вимоги. Лише після цього у випадку ігнорування контролюючим органом чинних судових рішень стосовно скасування раніше визначених нарахувань у позивача виникне право на оскарження бездіяльності відповідача та вимоги вчинити дії з коригування податкової інформації.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі фактичних обставин, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та меж заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12 589,33 грн, що підтверджено платіжною інструкцією №3ЕМ3-В3Е0-МК1В-С8К3 від 17.09.2026.
Оскільки, судом відмовлено у задоволенні 2 вимог немайнового характеру, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 7 264, 53 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов адвоката Матвєєвої Дар`ї Олегівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «С» від 09.06.2026 № 140092406 на суму 2749 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «С» від 09.06.2026 № 140102406 на суму 850 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «ПС» від 09.06.2026 № 140082406 на суму 1020 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 09.06.2026 № 140162406 на суму 2508 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 09.06.2026 № 140172406 на 46019,24 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Р» від 09.06.2026 № 140182406 на суму 552 230,87 грн.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.06.2026 № Ф-140152406 на суму 117 710,14 грн.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 20.04.2026 № 1292-П «Про проведення планової документальної невиїзної перевірки» відмовити.
У задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Хмельницькій області провести відповідне коригування, внести зміни до інформаційно-комунікаційних систем, інтегрованої картки платника, виключивши з них відповідні нарахування ЄСВ та штрафні санкції, пов`язані з цим, відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 264 (сім тисяч двісті шістдесят чотири) грн 53 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя С.В. Борзаниця
Оригінал: reyestr.court.gov.ua