Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №560/72/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/72/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 листопада 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо розрахунку ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника з грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 03.04.2025 р. перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника від розміру грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" № 1235 від 24.06.2021 р. в розмірі 16410,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відповідач протиправно не здійснив перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 24.06.2021 № 1235, чим порушив його право на пенсійне забезпечення. При цьому, годувальник на день смерті отримував пенсію із розрахунку грошового забезпечення в сумі 16410,61 грн.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що довідка, зазначена позивачем, не є підставою для проведення перерахунку пенсії.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 05.01.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 23.01.2026 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в клопотання від 16.01.2026. Продовжено ОСОБА_1 на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №560/72/26 в частині: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами.

Ухвалою від 05.02.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 09.11.2026 суд у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, про залишення позову без розгляду та про залучення третьої особи на стороні відповідача відмовив.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 03.04.2025 отримує пенсію в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ) відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 24.06.2021 № 1235 розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за листопад 2019 року становив 16410,61 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 560/11593/21, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" №1235 від 24.06.2021, з врахуванням виплачених сум.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії на підставі вказаної довідки

Листом відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача. Зазначив, що ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років по 31.03.2025, її виплата припинена з 01.04.2025 у зв`язку зі смертю ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Позивачу пенсія призначена з 03.04.2025 у розмірі 30% відповідних сум грошового забезпечення годувальника (5022,00 грн) згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" станом на 01.03.2018 (5275,27 грн). Рішенням суду у справі № 560/11593/21 зобов`язано провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням довідки від 24.06.2021 № 1235, а тому, відсутні підстави для її врахування при перерахунку пенсії позивача.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Закон № 2262-ХІІ визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Згідно з пунктом «б» частини 1 статті 36 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Відповідно до статті 37 Закону № 2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 45 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.

Приписами частини 1 статті 63 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону № 2262-ХІІ рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або у судовому порядку.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), регулює механізм перерахунку пенсій і не скасовує обов`язку органу Пенсійного фонду України при призначенні пенсії у разі втрати годувальника врахувати статтю 45 Закону № 2262-ХІІ щодо обчислення такої пенсії з того самого грошового забезпечення/заробітку, з якого було обчислено пенсію годувальникові.

При цьому, адміністративний суд перевіряє правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень ретроспективно, тобто, з огляду на ті обставини, документи та мотиви, які існували на момент прийняття оскаржених рішення, вчинення дій або допущення бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оскаржені рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

У цій справі відповідач, на момент призначення позивачу пенсії у разі втрати годувальника, мав інформацію про смерть годувальника, звернення позивача, а також, пенсійну справу ОСОБА_2 .

Тому оцінка правомірності дій відповідача має здійснюватися з урахуванням того, чи належно він використав наявні у нього на той час матеріали пенсійної справи годувальника.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що спірні правовідносини зводяться виключно до питання наявності чи відсутності рішення Кабінету Міністрів України про нормативний перерахунок пенсій відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 з урахуванням такого.

Позивач оскаржує не загальний перерахунок пенсій військовослужбовців у зв`язку зі зміною грошового забезпечення, а правильність визначення саме її пенсії у разі втрати годувальника з 03.04.2025.

Отже, ключовим для вирішення спору є питання, чи врахував відповідач під час обчислення пенсії позивача те саме грошове забезпечення, з якого була або мала бути обчислена пенсія її померлого чоловіка.

При цьому, саме стаття 45 Закону № 2262-ХІІ є визначальною для вирішення цього спору, оскільки вона прямо передбачає, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців пенсії у разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення/заробітку, з якого було обчислено пенсію годувальникові.

У постанові від 20.03.2025 у справі № 420/18361/23 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про протиправність дій пенсійного органу, який при призначенні пенсії у разі втрати годувальника використав інше грошове забезпечення, ніж те, яке відповідало грошовому забезпеченню померлого годувальника.

У цій же справі Верховний Суд виходив із застосування пункту «б» частини 1 статті 36 Закону № 2262-ХІІ, тобто, з розміру 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї за відповідних обставин.

Водночас, суд встановив, що відповідач обчислив пенсію позивача з грошового забезпечення у сумі 5275,27 грн, яке враховувалося при розрахунку пенсії годувальника згідно з довідкою Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" станом на 01.03.2018, та без урахування грошового забезпечення, зазначеного в довідці від 24.06.2021 № 1235. При цьому, відповідач не заперечив здійснення на виконання рішення суду у справі № 560/11593/21 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного в довідці від 24.06.2021 № 1235.

За таких обставин, відповідач повинен був перевірити, чи сума 5275,27 грн є тим самим грошовим забезпеченням, з якого була або мала бути обчислена пенсія годувальникові станом на дату його смерті з урахуванням виконання рішення суду у справі № 560/11593/21.

Натомість, відповідач у відзиві фактично обмежився посиланням на загальні положення статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Порядку № 45 та необхідність прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій.

Такі доводи відповідача не спростовують позиції позивача, оскільки спір стосується не нового загального нормативного перерахунку пенсій, а правильності обчислення пенсії позивача у разі втрати годувальника з тієї бази грошового забезпечення, яка має визначатися відповідно до статей 43 і 45 Закону № 2262-ХІІ.

Суд також вважає безпідставним твердження відповідача, що довідка від 24.06.2021 № 1235 не є підставою для перерахунку пенсії з посиланням на її видання без дотримання Порядку № 45, оскільки наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії на її підставі вже встановлена рішенням суду у справі № 560/11593/21.

У той же час, відповідач не надав належного обґрунтування, чому при визначенні пенсії позивача у разі втрати годувальника з 03.04.2025 застосовано саме грошове забезпечення у сумі 5275,27 грн, а не те грошове забезпечення, з якого була або мала бути обчислена пенсія ОСОБА_2 урахуванням рішення суду у справі № 560/11593/21 та довідки від 24.06.2021 № 1235.

Відповідач не довів, що під час призначення пенсії позивачці він належним чином врахував наслідки виконання зазначеного судового рішення та не пояснив, чому ці обставини не впливають на визначення грошового забезпечення годувальника для цілей статті 45 Закону № 2262-ХІІ.

Суд окремо зазначає, що рішення суду у справі № 560/11593/21 по собі не створює автоматичного права позивача на обчислення його пенсії від фактичної пенсії ОСОБА_2 . Проте, це рішення суду є юридично значущим для встановлення того, з якого грошового забезпечення була або мала бути обчислена пенсія годувальника, а відтак - і пенсія позивача у разі втрати годувальника.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 24.06.2021 № 1235 є протиправними. Як наслідок, наявні підстави для задоволення похідної позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 03.04.2025 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 24.06.2021 № 1235, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 16410,61 грн, то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, оскільки Закон № 2262-ХІІ визначає обчислення пенсії у разі втрати годувальника з грошового забезпечення/заробітку годувальника, а не з розміру фактично отримуваної ним пенсії.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 24.06.2021 № 1235.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 03.04.2025 відповідно до довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Хмельницькій області" від 24.06.2021 № 1235, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк