Суд: Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №532/3057/25
Суддя: Гайдар І. О.
532/3057/25
2/0198/173/26
09.11.2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О.,
за участю секретаря судових засідань Літвіченко В.О.,
позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Молчанової Ю.Ю. (в режимі відеоконференції),
відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Калачова П.А. (в режимі відеоконференції),
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей апарату виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Молчанова Ю.Ю., звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
В обґрунтування вимог зазначено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 30.12.2021 у справі № 646/5852/21 шлюб розірвано.
З початком повномасштабного військового вторгнення на територію України дитина проживала з позивачем та його матір`ю у м. Кобеляки Полтавської області.
19.03.2022 відповідачка повернулась в Україну з-за кордону та проживала разом з дитиною в будинку батьків позивача. 31.03.2022, скориставшись тимчасовою відсутністю позивача, відповідачка разом з дитиною покинула м.Кобеляки, а згодом вивезла сина за межі України до Республіки Польща.
Відповідачка не повідомляє позивачу місце фактичного проживання дитини, перешкоджає його спілкуванню з сином та участі у вихованні.
На підставі викладеного, позивач просить визначити порядок його участі у вихованні та спілкуванні з сином шляхом:
- необмеженого спілкування по телефону та за допомогою інших гаджетів, доступних віку дитини, у будь-який день та у будь-який час з 09.00 до 21.00 год. без присутності матері;
- особистих зустрічей щовівторка з 15.00 до 18.00 та щопонеділка з 12.00 до 18.00 як у присутності матері, так і без неї, із правом відвідування садка, школи, секцій та гуртків сина (дитячі ранки, свята, змагання, концерти тощо), дитячих магазинів, театрів, парків, цирку, музеїв;
- спільного відпочинку протягом 14 календарних днів у канікулярний час без присутності матері.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24.12.2025 справу направлено за підсудністю до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Білинського М.В. від 23.02.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
20.05.2026 суддю Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 відсторонено від здійснення правосуддя.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судову справу передано для розгляду судді Гайдар І.О., яка ухвалою від 15.06.2026 прийняла її до розгляду та продовжила розгляд зі стадії підготовчого провадження.
19.08.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позові.
Відповідачка та її представник частково заперечували проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. Стверджуюючи, що мати не перешкоджає спілкуванню сина з батьком та запропонували інший порядок участі батька в житті сина.
Зокрема, наголосили, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України та введенням воєнного стану відповідачка разом із сином виїхала до Республіки Польща, де вони отримали тимчасовий захист і проживають до цього часу. Дитина адаптована в Польщі, вивчає мову, відвідувала дошкільний заклад, наразі навчається в 4 класі середньої школи (Szkoіa Podstawowa w Koszalinie), паралельно навчається онлайн у КЗ «Харківський ліцей № 138» Харківської міської ради, відвідує заняття з карате та плавання.
Загалом не заперечуючи права батька на спілкування з дитиною, відповідачка вважає запропонований позивачем порядок таким, що не забезпечує інтересів дитини. Формулювання про «необмежене спілкування» у будь-який день та час, на її думку, порушує право дитини на особистий простір і відпочинок, не враховує розкладу сина, який має офтальмологічне захворювання, у зв`язку з чим користування цифровими пристроями обмежене до 1,5 години на добу, а значну частину часу дитина проводить за комп`ютером під час онлайн-навчання. Згідно з наведеним у відзиві розкладом дитини, з понеділка по п`ятницю з 7:00 до 15:30 за польським часом (з 8:00 до 16:30 за київським) він навчається в польській школі; у вівторок і четвер – також в українській онлайн-школі (час коригується через відключення електроенергії); у понеділок і середу з 17:00 до 18:00 за польським часом (з 18:00 до 19:00 за київським) відвідує карате; у суботу з 13:00 до 14:00 за польським часом (з 14:00 до 15:00 за київським) – басейн.
З урахуванням цього відповідачка просить на час дії воєнного стану та перебування дитини за кордоном встановити виключно дистанційне спілкування (відеозв`язок, телефон) у вівторок, четвер і суботу з 18:30 до 20:00 за київським часом із завершенням будь-якої комунікації не пізніше 20:00, у присутності матері, мотивуючи це необхідністю контролю психоемоційного стану дитини, її захисту від маніпулятивного впливу та втягування в конфлікт між батьками. Після завершення воєнного стану не заперечує проти спільного відпочинку позивача з дитиною протягом 7 календарних днів у зимовий та 14 календарних днів у літній період, а в інший час – проти дотримання встановленого щотижневого графіка, за умови особистої передачі дитини виключно батьку (без залучення третіх осіб), його прибуття у заздалегідь погоджене місце та повернення дитини в те саме місце у визначену годину.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності. Також служба у справах дітей апарату виконавчого комітету Кобеляцької міської ради повідомила, що відсутня можливість надати об`єктивний висновок щодо роз`яснення спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини у зв`язку з перебуванням дитини за межами країни.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно Кобеляцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 19.11.2025.
Шлюб між сторонами розірвано рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова у справі № 646/5852/21 від 30.12.2021.
З початком повномасштабного військового вторгнення на територію України ОСОБА_2 разом з дитиною виїхала за межі України до Республіки Польща, де проживають станом на дату прийняття рішення.
Згідно з актом обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 19.11.2025 та довідкою про фактичне місце проживання позивач проживає за вказаною адресою разом з батьками, побутові умови відповідають вимогам для проживання дитини. Із характеристик позивача від 24.11.2025, наданих Комунальним закладом «Харківський ліцей № 181 «ДЬОНСУРІ»» Харківської міської ради, Комунальним закладом «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради та ДПТНЗ «Професійний аграрний ліцей» м. Кобеляки, виходить, що позивач скрізь характеризується позитивно, має педагогічну освіту та досвід роботи з дітьми.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу, проживання батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежено законом (ст. 153 СК України).
За ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а той, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому в цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Якщо один із батьків чинить такі перешкоди, другий має право звернутися до суду з позовом про їх усунення (ч. 1 ст. 159 СК України), а суд визначає способи участі в вихованні (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків та інших істотних обставин; обумовлення побачень присутністю іншої особи можливе лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини (ч. 2 ст. 159 СК України).
Згідно зі ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини; батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Відповідно до ст. ст. 1, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання дитини, а дитина, яка проживає окремо від одного з батьків, має право на підтримання з ним регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Європейський суд з прав людини наголошує, що в найкращих інтересах дитини є збереження її зв`язків із сім`єю та забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року; M.S. v. UKRAINE, № 2091/13, § 76, ЄСПЛ, від 11 липня 2017 року), а між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага, при цьому найважливіші інтереси дитини можуть переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Згідно зі ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачка фактично не заперечує права позивача на спілкування із сином та участь у його вихованні, але спір стосується обсягу, часу, форми та умов такого спілкування. Матеріалами справи підтверджується, що малолітня дитина проживає з ОСОБА_2 за межами України, отже, можливість спілкування батька з дитиною залежить виключно від розсуду матері, яка, заперечуючи наявність перешкод, не довела цього та навіть під час судового розгляду відмовилась вжити заходів для налагодження контакту сина з ОСОБА_1 . Такі обставини свідчать про наявність перешкод позивачу у реалізації права на спілкування з сином та участі у його вихованні, які підлягають усуненню.
Доводи відзиву про те, що виїзд дитини за кордон відбувся з метою його безпеки та без порушення правил перетину державного кордону, не є предметом спору і самі по собі не впливають на право позивача на спілкування. До того ж такий виїзд на час воєнного стану у супроводі того з батьків, з ким дитина проживає, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків можливості брати участь у вихованні дитини. Питання повернення сина в Україну позивачем не заявлялось і судом не вирішується, тому твердження про неприйнятність примусового повернення дитини правового значення для вирішення спору не мають. Рівність прав батьків не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, проте перебування дитини за кордоном зумовлює вибір форм спілкування, а не відмову в ньому.
Посилання ОСОБА_2 на невиконання ОСОБА_1 обов`язку зі сплати аліментів не може бути підставою для обмеження його права на спілкування з дитиною, адже питання виконання аліментного обов`язку вирішуються в порядку, встановленому законодавством про виконавче провадження. До того ж доказів на підтвердження таких обставин суду не представлено.
Разом з тим, стороною відповідачки не надано жодних доказів існування небезпеки для дитини з боку батька, наявності насильства чи інших обставин, які б унеможливлювали спілкування з ним або шкодили розвитку дитини.
Навпаки, позивач має постійне місце проживання, належні умови для перебування дитини, стабільну трудову зайнятість та позитивні характеристики, його робота пов`язана з дітьми.
Обґрунтування вимоги про обов`язкову присутність матері під час спілкування необхідністю захисту дитини від «маніпулятивного впливу» є припущенням, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Враховуючи наявність між батьками конфлікту, вік дитини (11 років) та відсутність підстав вважати спілкування небезпечним, обумовлення спілкування присутністю матері не відповідає інтересам дитини та вимогам ч. 2 ст. 159 СК України, тому таке має відбуватися без присутності матері.
Разом з тим, вимога про необмежене спілкування в будь-який день з 09.00 до 21.00 год. не враховує режиму дня дитини. З наведеного відповідачкою розкладу виходить, що в будні дитина приблизно до 16:30 навчається в польській школі, вечорами в понеділок і середу займається карате, а також навчається онлайн в українській школі; рекомендації лікаря-офтальмолога обмежують користування цифровими пристроями.
З огляду на вказане суд вважає можливим визначити порядок дистанційного спілкування батька з сином у проміжок з 18:30 до 20:00 за місцевим часом перебування дитини в Республіці Польща три дні на тиждень в будні, а також в неділю – з 12:00 до 18:00 за місцевим часом перебування дитини в Республіці Польща, що забезпечить регулярність контакту і не порушить рекомендацій лікаря щодо загального часу користування електронними пристроями.
Особисті зустрічі батька з сином визначаються судом щонеділі з 15:00 до 18:00 за місцевим часом перебування дитини в Республіці Польща, а також батьку надається можливість відвідування закладів освіти, гуртків, де перебуває дитина, заходів, дитячих магазинів, театрів, парків, цирку та музеїв разом з дитиною.
Однак, на період воєнного часу для забезпечення безпеки дитини особисті зустрічі батька з сином можуть відбуватись тільки за місцем перебування останнього.
Доводи ОСОБА_2 про передчасність особистих зустрічей на час воєнного стану та клопотання про відстрочення виконання рішення суд відхиляє. Відстрочення виконання судового рішення відповідно до ст. 435 ЦПК України допускається за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, і вирішується за заявою сторони з урахуванням цих обставин, та не може перевищувати одного року, а тому не може застосовуватись по суті на невизначений строк. Крім того, суд не встановлює місця проведення зустрічей виключно на території України, у зв`язку з чим обставини перетину кордону не унеможливлюють виконання рішення; місце проведення зустрічей за відсутності домовленості сторін визначається за місцем проживання (перебування) дитини.
Щодо спільного відпочинку позивача з дитиною, то такий визначається протягом 14 календарних днів у літній період без присутності матері за умови особистої передачі дитини батькові та її повернення у погоджене місце та час.
Також необхідно звернути увагу учасників справи, що, виходячи з пріоритету дотримання законних прав та інтересів малолітнього, а також профілактики розвитку у нього тривожного стану, необхідно дати можливість дитині самому брати участь в обранні режиму спілкування з батьком. До того ж батькам при взаємному спілкуванні слід демонструвати поважне ставлення один до одного, не чинити перешкод в обраному дитиною порядку взаємодії, не допускати спілкування з ним в режимі надмірного психоемоційного збудження.
Учасникам справи також слід роз`яснити, що згідно з ч. 4 ст. 159 СК України у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Крім того, ОСОБА_1 за наявності підстав має право на звернення до суду з вимогами про зміну раніше встановлених способів його участі у вихованні сина.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача. Інших витрат позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-82, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 435 ЦПК України, ст.ст. 141, 153, 157, 159 СК України, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей апарату виконавчого комітету Кобеляцької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею задовольнити частково.
Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не чинити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перешкод у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у його вихованні.
Визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним:
- спілкування по телефону та за допомогою відеозв`язку чи інших засобів зв`язку, доступних віку дитини, щовівторка, щочетверга та щосуботи з 18:30 до 20:00 за місцевим часом перебування дитини в Республіці Польща, а також щонеділі з 12:00 до 18:00 за місцевим часом перебування дитини в Республіці Польща без присутності матері, з урахуванням рекомендацій лікаря щодо тривалості користування цифровими пристроями;
- особисті зустрічі щонеділі з 15:00 до 18:00 год. за місцевим часом перебування дитини в Республіці Польща, як у присутності матері, так і без її присутності, за місцем проживання (перебування) дитини або в іншому місці за домовленістю батьків, із правом відвідування закладів освіти, секцій та гуртків дитини (дитячі ранки, свята, змагання, концерти тощо) та з правом відвідування з дитиною дитячих магазинів, театрів, парків, цирку, музеїв;
- спільний відпочинок протягом 14 календарних днів в період літніх канікул без присутності матері за умови особистого прийняття та повернення дитини батьком у погоджені сторонами місце та час.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Відомості про учасників справи:
- ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
- ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
- Служба у справах дітей апарату виконавчого комітету Кобеляцької міської ради (адреса місцезнаходження: 39200, Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Касьяна, буд. 29, ЄДРПОУ 44722644).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 09 листопада 2026 року.
Суддя І. О. Гайдар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua