Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №185/3041/26
Суддя: Перекопський М. М.
Справа № 185/3041/26
Провадження № 2/185/4006/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2026 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У січні 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 8636927 від 05.01.2025 в розмірі 104973,32 грн, з яких 38624,24 грн - основний борг, 46349,08 грн - проценти за користування кредитом, 20000,00 грн - штраф, а також судових витрат.
Позивач зазначив, що 05.01.2025 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачці кредит у сумі 40000,00 грн строком на 360 днів. Зобов`язання за договором виконано частково. За договором факторингу № 13112025 від 13.11.2025 право вимоги перейшло до позивача.
Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У відзиві від 18.05.2026 відповідачка не заперечувала факту укладення договору, отримання 40000,00 грн і зазначеного кредитором залишку основного боргу 38624,24 грн, однак заперечувала проти нарахування процентів і штрафу, оскільки є дружиною військовослужбовця та має право на пільгу, передбачену пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Заявила попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
У відповіді на відзив від 22.05.2026 позивач наполягав на правомірності нарахування процентів за погодженими ставками 0,90 і 1,00 відсотка на день, а також посилався на відсутність звернення відповідачки до кредитодавця із заявою про застосування пільги. У заяві від 14.07.2026 відповідачка просила розглядати справу без її участі та участі представниці й стягнути лише заявлений кредитором основний борг у розмірі 38624,24 грн.
Сторони, як зазначено в матеріалах справи, належним чином повідомлені про судове засідання, однак не з`явилися. Суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд дійшов таких висновків.
05.01.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 8636927, за яким відповідачка отримала 40000,00 грн на 360 днів. Пунктами 1.5.1, 1.5.2 договору передбачені стандартна ставка 1,00 відсотка на день та знижена ставка 0,90 відсотка на день за умовами програми лояльності. Отримання кредитних коштів відповідачка визнала.
За розрахунком первісного кредитора відповідачка здійснила платежі: 02.02.2025 - 10800,00 грн, 03.03.2025 - 11455,96 грн, 01.04.2025 - 12000,00 грн. Загалом сплачено 34255,96 грн, із яких кредитор зарахував 1375,76 грн на погашення основного боргу і 32880,20 грн на погашення процентів. За його розрахунком несплачені проценти за період до 30.07.2025 становлять 46349,08 грн, а штраф, нарахований у травні 2025 року, - 20000,00 грн.
Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.12.2024, тобто на час укладення кредитного договору та здійснення спірних нарахувань. Згідно з наданою відповідачкою копією військового квитка ОСОБА_2 призвано на військову службу до Збройних Сил України 19.05.2022. Довідкою військової частини НОМЕР_2 № 346 від 18.04.2026 підтверджено, що він проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, що діяла під час спірних нарахувань, передбачає ненарахування процентів за користування кредитом і штрафних санкцій військовослужбовцям, призваним під час мобілізації, на час призову, а також їхнім дружинам (чоловікам). Винятки стосуються визначених законом цільових кредитів, зокрема на придбання житла та автомобіля. Із наведених у матеріалах відомостей не вбачається, що спірний договір належить до таких винятків.
За умови підтвердженого проходження ОСОБА_2 військової служби протягом НОМЕР_3 , на ОСОБА_1 як його дружину поширюється зазначена пільга впродовж усього періоду нарахування процентів та штрафу. Вона виникає безпосередньо із закону, тому саме лише неповідомлення кредитодавця про військову службу чоловіка не створює права вимагати проценти, нарахування яких заборонено законом. Договірна процентна ставка не може усунути цю імперативну заборону.
Верховний Суд у постанові від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18 виходив із того, що проценти, нараховані в період дії передбаченої законом пільги, не підлягають сплаті, а здійснені позичальником платежі, неправомірно враховані як плата за кредит, мають зараховуватися на погашення основного боргу. Цей правовий підхід є релевантним для визначення залишку кредиту і в цій справі за умови встановлення підстав пільги.
Оскільки в такому разі кредитор не мав права нараховувати проценти протягом спірного періоду, спрямування 32880,20 грн на їх погашення є неправомірним. Усі сплачені відповідачкою 34255,96 грн слід зарахувати на зменшення отриманого кредиту 40000,00 грн. Залишок основного боргу дорівнює 40000,00 - 34255,96 = 5744,04 грн. Визнання відповідачкою у відзиві залишку 38624,24 грн відображає розрахунок кредитора, але не змінює обов`язку суду застосувати імперативну норму та перевірити правомірність зарахування платежів.
Тому вимога про стягнення 46349,08 грн процентів за користування кредитом задоволенню не підлягає. Штраф 20000,00 грн також не підлягає стягненню як у зв`язку з пільгою, так і з огляду на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який звільняє позичальника від сплати неустойки за прострочення грошового зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану. Штраф нараховано у травні 2025 року.
Договір факторингу № 13112025 від 13.11.2025, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг із реєстру щодо договору № 8636927 підтверджують перехід до позивача права вимоги. Проте відповідно до статей 512, 514 ЦК України новий кредитор набуває лише ті права, які належали первісному кредитору, в тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент переходу. Отже, відступлення вимоги не усуває застосування передбаченої законом пільги.
За статтями 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України зобов`язання з повернення отриманого кредиту підлягає виконанню належним чином. Після врахування платежів підтвердженим і таким, що підлягає стягненню, є залишок основного боргу 5744,04 грн. У решті позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив 2662,40 грн судового збору за платіжною інструкцією № 150705 від 13.01.2026. На користь позивача підлягає стягненню 2662,40 ? 5744,04 / 104973,32 = 145,68 грн судового збору.
Заявлені позивачем у попередньому розрахунку 1664,00 грн витрат на витребування, огляд та забезпечення доказів документально не підтверджені. Тому правових підстав для їх відшкодування немає.
Представниця відповідачки зазначила у відзиві витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн і заявила про намір подати підтвердні документи у строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України. На час ухвалення рішення доказів погодженого розміру гонорару, обсягу й вартості робіт, сплати чи обов`язку їх сплатити не наведено. За умови своєчасного подання доказів питання про ці витрати може бути вирішене в установленому процесуальному порядку.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 82, 89, 133, 134, 140, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 512, 514, 525, 526, 530, 629, 1054, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 8636927 від 05.01.2025 у розмірі 5744 (п`ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні 04 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 145 (сто сорок п`ять) гривень 68 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", року народження, РНОКПП/код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл., 07406.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя М. М. Перекопський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua