Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №185/4557/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4557/26

Провадження № 2/185/5979/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства 'ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У лютому 2026 року АТ «ПУМБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 83297,49 грн, а також судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Позов обґрунтований тим, що між банком та відповідачкою укладено два кредитні договори, а саме: 11 квітня 2021 року кредитний договір № 2001855058001 та 04 січня 2022 року кредитний договір № 1002064801701. Позивач зазначає, що на виконання умов укладених договорів відповідачці були надані кредитні кошти, однак остання належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитів та сплати передбачених договорами платежів, унаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку із вказаним позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися налженим чином. У позовній заяві представник банку просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення. Від відповідачки відзиву на позовну заяву, заперечення, клопотань або заяв до суду не надходило. Враховуючи неявку належним чином повідомленої відповідачки, неподання нею відзиву, відсутність заперечень представника позивача щодо заочного розгляду справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши надані позивачем докази, розрахунки заборгованості за кожним кредитним договором, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 квітня 2021 року між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір № 2001855058001 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого відповідачці відкрито відновлювану кредитну лінію з первісним кредитним лімітом у розмірі 3000,00 грн строком на 12 місяців, з можливістю його продовження на такий самий строк у разі відсутності заперечень сторін, зі сплатою 47,88 % річних за користування кредитними коштами.

Факт отримання відповідачкою від банку кредитних коштів та користування ними підтверджується наданими банком виписками про рух коштів за рахунком відповідачки, які відображають операції з використання кредитного ліміту та внесення платежів на погашення заборгованості.

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості станом на 17 серпня 2025 року непогашений залишок основної суми кредиту становить 1000,00 грн, а заборгованість за процентами - 1537,53 грн, що разом складає 2537,53 грн.

Також судом встановлено, що 04 січня 2022 року між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір № 1002064801701 шляхом підписання заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до умов зазначеної заяви банк надав відповідачці споживчий кредит у розмірі 40000,00 грн строком на 36 місяців із процентною ставкою 0,010 % річних.

На підтвердження виконання банком своїх зобов`язань позивач надав платіжні документи та виписки про рух коштів, з яких вбачається перерахування 04 січня 2022 року кредитних коштів у розмірі 40000,00 грн за кредитним договором № 1002064801701.

Отже, банк виконав передбачений договором обов`язок щодо надання кредитних коштів. Водночас відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконала.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1002064801701 від 04 січня 2022 року банком обліковано погашення основної суми кредиту в розмірі 1113,67 грн. Таким чином, непогашений залишок основної суми кредиту становить: 40000,00 грн - 1113,67 грн = 38886,33 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 13,63 грн заборгованості за процентами, нарахованими за користування кредитними коштами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти та сплатити проценти у порядку й на умовах, визначених договором.

Отже, дослідивши заяви про приєднання до договорів, виписки за рахунками та розрахунки заборгованості, суд враховує, що вони у взаємному зв`язку підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин, фактичне використання відповідачкою кредитних коштів, здійснення нею окремих платежів та наявність непогашеного залишку заборгованості.

Доказів повного повернення отриманих кредитних коштів та сплати нарахованих процентів матеріали справи не містять.

Як уже було встановлено судом, на виконання умов кредитного договору № 2001855058001 від 11 квітня 2021 року позивач відкрив відповідачці відновлювану кредитну лінію з первісним кредитним лімітом 3000,00 грн строком на 12 місяців зі сплатою 47,88 % річних.

Станом на 17 серпня 2025 року непогашений залишок основної суми кредиту становить 1000,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 1537,53 грн процентів за користування кредитними коштами.

Водночас суд враховує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти обмежується погодженим сторонами строком кредитування, якщо такий строк не було належним чином продовжено.

З наданого розрахунку вбачається, що станом на 31 січня 2022 року нараховані проценти були погашені, а 30 березня 2022 року банк відобразив нове нарахування в розмірі 2,62 грн. Подальші проценти нараховувалися на залишок основного боргу 1 000,00 грн.

За ставкою 47,88 % річних розмір процентів за 12 днів на залишок 1000,00 грн становить 15,74 грн. Разом із нарахованими 2,62 грн це складає 18,36 грн.

Отже, за умови відсутності належного продовження строку кредитування та підтвердження зазначеного розрахункового періоду стягненню підлягають 1000,00 грн основного боргу та 18,36 грн процентів, усього 1018,36 грн. У стягненні решти заявлених процентів у розмірі 1519,17 грн необхідно відмовити у зв`язку з необґрунтованістю їх нарахування.

У свою чергу відповідно умовам кредитного договору № 1002064801701 від 04 січня 2022 року позивач надав відповідачці кредит у розмірі 40000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою 0,010 % річних.

Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачкою погашено 1113,67 грн основної суми кредиту, у зв`язку із чим залишок непогашеного основного боргу становить 38886,33 грн.

Крім того, позивач просить стягнути 13,63 грн процентів за користування кредитними коштами.

Перевіривши розрахунок процентів, суд установив, що за період з 04 січня 2022 року до 04 січня 2025 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування, банком нараховано 9,38 грн процентів, з яких 0,33 грн погашено відповідачкою. Таким чином, залишок несплачених процентів за зазначений період становить 9,05 грн.

Решта заявлених процентів у розмірі 4,58 грн не підлягає стягненню, оскільки матеріалами справи не підтверджено наявності правових підстав для їх нарахування після закінчення строку кредитування.

Щодо вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 41860,00 грн.

Окремо судом перевірено правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення комісії за кредитним договором № 1002064801701 від 04 січня 2022 року.

Із підписаної відповідачкою заяви про приєднання до договору вбачається, що пунктом 5 передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,99 %.

Відповідно до графіка платежів розмір такої комісії становить 1196,00 грн щомісяця, а її загальна сума за 36 місяців - 43056,00 грн.

У наданому позивачем розрахунку відображено погашення комісії в розмірі 1196,00 грн та визначено залишок заборгованості в сумі 41860,00 грн.

Обґрунтовуючи правомірність зазначених нарахувань, позивач посилається на положення Закону України «Про споживче кредитування», умови укладеного договору, погоджений графік платежів та включення комісії до загальних витрат за споживчим кредитом.

Разом із тим суд не погоджується з доводами позивача про наявність достатніх правових підстав для стягнення всієї заявленої суми комісії.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом можуть включатися комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Однак передбачена законом можливість установлення комісії не звільняє кредитодавця від обов`язку довести правомірність конкретного платежу та його відповідність вимогам законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право споживача на безоплатне отримання від кредитодавця інформації про стан кредитної заборгованості в установлених законом межах.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 викладено висновок щодо неправомірності встановлення плати за надання споживачу інформації про стан кредитної заборгованості, яка відповідно до закону має надаватися безоплатно.

При цьому сам по собі факт визначення комісії у кредитному договорі не є достатнім для висновку про правомірність стягнення відповідного платежу.

Як убачається з матеріалів цієї справи, у заяві № 1002064801701 установлено загальний обов`язок позичальниці щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості, однак не конкретизовано склад самостійних оплатних послуг, за які справляється така комісія, їх обсяг та вартість.

Надані позивачем документи підтверджують погодження сторонами розміру щомісячного платежу, проте не дають можливості встановити, які саме послуги банку становлять предмет цієї плати та чи не охоплює вона дії, що відповідно до законодавства повинні здійснюватися безоплатно.

Позивач не надав належних і достатніх доказів, які дозволяли б визначити склад та вартість конкретних самостійних оплатних послуг, за які нараховано комісію в розмірі 41860,00 грн.

Водночас ведення обліку кредитної заборгованості, відображення здійснених платежів та контроль за своєчасністю виконання позичальником зобов`язань самі по собі не доводять надання споживачу окремої оплатної послуги.

Суд також враховує, що встановлена комісія нараховувалася у фіксованому щомісячному розмірі 1196,00 грн незалежно від конкретного обсягу послуг, фактично отриманих споживачем.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України саме позивач повинен довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог. Неподання відповідачкою відзиву не звільняє позивача від цього процесуального обов`язку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та достатніми доказами правомірності стягнення з відповідачки комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 41860,00 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про нікчемність умови договору щодо сплати зазначеної комісії, зарахування банком отриманих коштів у рахунок її погашення не може вважатися належним урахуванням виконаних відповідачкою зобов`язань.

З огляду на положення статті 534 ЦК України сплачена відповідачкою сума 1196,00 грн підлягає врахуванню під час визначення залишку заборгованості за правомірними платежами, насамперед процентами за користування кредитом, а в решті - основною сумою кредиту.

За обраним судом способом перерозподілу із суми 1196,00 грн на погашення процентної заборгованості в розмірі 9,05 грн спрямовується 9,05 грн, а решта коштів у розмірі 1186,95 грн зараховується в рахунок погашення основної суми кредиту.

Таким чином, з урахуванням проведеного перерозподілу залишок заборгованості за основною сумою кредиту становить 37699,38 грн (38886,33 грн - 1186,95 грн), тоді як заборгованість за процентами відсутня.

Отже, за наведеним розрахунком загальний залишок заборгованості за кредитним договором № 1002064801701 від 04 січня 2022 року становить 37699,38 грн.

Таким чином загальна заборгованість за основною сумою двох кредитів становить 38699,38 грн, за процентами - 18,36 грн, що разом складає 38717,74 грн: за кредитним договором № 2001855058001 від 11 квітня 2021 року - 1018,36 грн, з яких 1000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 18,36 грн - заборгованість за процентами; за кредитним договором № 1002064801701 від 04 січня 2022 року - 37699,38 грн, які становлять заборгованість за основною сумою кредиту з урахуванням перерозподілу сплаченої комісії. Заборгованість за процентами за цим договором після перерозподілу відсутня.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 2662,40 грн. Із заявлених позовних вимог на суму 83297,49 грн задоволенню за наведеним розрахунком підлягають вимоги на суму 38717,74 грн.

Таким чином, пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1237,52 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 211, 247, 259, 263-265, 274, 279-284 ЦПК України, статтями 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 2001855058001 від 11 квітня 2021 року в загальному розмірі 1 018 (одна тисяча вісімнадцять) гривень 36 копійок, з яких: 1000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 18,36 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором № 1002064801701 від 04 січня 2022 року в розмірі 37699 (тридцять сім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 38 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» судовий збір в розмірі 1237 (одна тисяча двісті тридцять сім) гривень 52 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", року народження, РНОКПП/код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м.Київ, р-н, Київська обл. обл., 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП/код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Суддя М. М. Перекопський