Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 листопада 2026 р.
Справа: №182/7046/26
Суддя: Чуприна А. П.
Справа № 182/7046/26
Провадження № 3/0182/1840/2026
П О С Т А Н О В А
Іменем України
03.11.2026 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприна А.П, розглянувши матеріал, який надійшов від Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи – ПК «Дніпровський», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Чуприни А.П. перебуває адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 960777 від 11.09.2026 року, 11.09.2026 року о 21.00 годин в с. Мозолевське по вул. Незалежності біля буд. 31, ОСОБА_1 керував т/з – мотоциклом «Форте Сіріус» без н/з, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на засіб відео фіксації, а саме нагрудний реєстратор, від керування відсторонений шляхом передачі керування.
ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, вину не визнав, з протоколом був не згоден та суду показав, що перебував на вул. Незалежності в с. Мозолевське. Мопедом він не керував, оскільки мопед був зламаний і він його котив додому. Факт вживання алкоголю перед цим не спростовував, але категорично заперечив факт керування. По дорозі до нього під`їхав автомобіль. Він, вирішивши що це ТЦК, побіг, але його наздогнали, застосували до нього спецзасіб – кайданки. Пізніше він зрозумів, що це поліція, проте причини такої поведінки йому не пояснили, документи не надали, зупинки за кермом та факту керування не було. Під час спілкування його перевіряли по внутрішнім базам поліції, перевіряли його документи і запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, відкинувши аргументи що мопедом він не керував. Відпустили його через пару годин, після складення на нього протоколу та постанови, а також після перевірок. Оскільки перебував у кайданках та був наляканий, намагався не сперечатись з поліцією.
Посилався на численні порушення з боку поліції, просив суд врахувати що відео, надане поліцією на перегляд спотворює реальну картину, оскільки складається з кількох коротких фрагментів, які не відображають реальний стан речей, які відбувались на місці спілкування. На момент пропозиції пройти огляд він фактично перебував у безпорадному стані, а наявність чи відсутність у нього ознак сп`яніння взагалі не встановлювали. Акт огляду, що наявний у матеріалах справи він не бачив та на місці подій не підписував.
Також посилався на грубі порушення інструкції з боку поліції, не достовірну інформацію у направленні на огляд в частині його доставки до мед закладу, звертав увагу що пояснення він не писав, але під тиском, перебуваючи у кайданках підписав пояснення, у темряві, що були написані від його імені, без можливості їх навіть прочитати.
ОСОБА_1 заявив клопотання та просив закрити провадження відносно нього на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, клопотання ОСОБА_1 та переглянувши відеозапис, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП згідно диспозиції цієї статті визначається: керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз`яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, доказуванню по цій справі підлягає факт керування транспортним засобом, факт перебування водія транспортного засобу у стані сп`яніння або факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.; та порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
На підтвердження обставин викладених у протоколі та винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, надані такі матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №960777 від 11.09.2026 року, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зміст якого викладено вище;
- лазерний диск;
- акт огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення ОСОБА_1 до медичного закладу;
- його письмові поясненнями, копія постанови від 11.09.2026 року ;
Судом було досліджено протокол та додані до нього документи, доводи ОСОБА_1 , що були викладені ним та лазерний диск, в результаті чого було встановлено наступне.
Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стан сп`яніння встановлюють виключно шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення водіїв для огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.
Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі.
Суд, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Однак, вказана вимога дотримана не була, оскільки відеозапис о 20.54 годин починається вже зі спілкування поліцейського з ОСОБА_1 , який сидить на землі, із закутими у кайданки руками за спиною. Освітлення навкруги відсутнє, що ускладнює розуміння місця подій. Тобто запис фіксує неправильно вказаний у протоколі час вчинення правопорушення особою, що є порушенням норм ст. 256 КУпАП. Крім того, запис переривається приблизно на півтори години і на відео сам факт вчинення правопорушення ніяк не зафіксований, а відомостей щодо адміністративного затримання особи матеріали справи не містять.
З переглянутого у судовому засіданні відео встановлено, що факт керування т/з ОСОБА_1 нічим не підтверджується, жодним чином не зафіксований.
Вказані обставини також не підтверджуються ані показами самого ОСОБА_1 , ані записом з нагрудної камери.
Також з перегляду запису, судом було встановлено, що пояснення ОСОБА_1 підписувались ним о 22.30 годин, при цьому протокол було складено о 21.35 годин (час вказаний у протоколі). Тобто пояснення у особи відбирались майже через годину після складення протоколу.
ВСКАСу справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 року вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
Однак вказана вимога дотримана не була.
Складовими адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є:
Автомобіль повинен рухатися та повинен бути зупинений працівниками поліції. Тільки в такому разі особу, яка керувала транспортним засобом, можна визнавати водієм та застосовувати до цієї особи відповідні процедури, передбачені Порядком №1103 та Інструкцією № 1452/735;
Водій автомобіля повинен бути з ознаками сп`яніння (дані ознаки повинні бути підтверджені свідками або безперервним записом технічного засобу відеозапису);
Встановлення та підтвердження за допомогою технічних засобів на місці зупинки або у лікарні стану сп`яніння або відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння.
Тільки за наявності усіх перелічених складових можливо особу притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Відсутність хоча б одної складової унеможливлює притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки не утворює склад правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах наявне направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду, де зазначено, що його було доставлено до медичного закладу поліцейським офіцером громади. Проте, з відеозапису та показів особи у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не доставлявся.
Виходячи з наведеного, наявні на диску та у направленні відомості суперечать одні одним і ставлять під сумнів правильність та коректність складання протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів, що були додані до нього.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.
У відповідності до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваче ного доведено поза розумним сумнівом.
Сукупність викладених в матеріалах справи обставин вказує на те, що позиція інспектора поліції щодо винуватості ОСОБА_1 в порушені п. 2.5 ПДР України та тим самим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Також суд приходить до висновку, що не можуть бути належними та допустимими докази, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, проаналізувавши надані суду матеріали, враховуючи матеріали справи, ґрунтуючись на внутрішніх переконаннях, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 130 КУпАП, тому вважаю що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суд-
П О С Т А Н О В И В :
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.
Суддя: А. П. Чуприна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua