Постанова від 08 листопада 2026 р. у справі №676/5918/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 08 листопада 2026 р.

Справа: №676/5918/26

Суддя: Федорова Н. О.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/5918/26

Провадження № 33/820/845/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Рогальського Володимира Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає по АДРЕСА_2 , співробітника ТОВ «Кабельний завод «Енергоальянс»,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду, 04 липня 2026 року о 23 год 00 хв по проспекту Грушевського, 9 в м. Кам`янець-Подільському ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки та моделі «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився за згодою водія на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alkotest Drager 6820 (№ ARHJ 0310), результат – 1,37 ‰. З результатом водій погодився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник ОСОБА_1 , адвокат Рогальський В.М., подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Посилається на те, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням Правил дорожнього руху, проте жодного протоколу чи постанови за цим фактом не склали. Тому зупинка ОСОБА_1 була незаконною.

Крім того, матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом саме о 23 год, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Стверджує, що роздруківка з приладу Drager Alcotest ARHJ-0310 є неналежним доказом у справі, оскільки відповідно до акту огляду ОСОБА_1 проходив огляд за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest ARHK-0310.

Відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції не підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 1,37 ‰.

Направлення на огляд до медичного закладу складено щодо іншої особи – Красова, та в інший день – 04 червня 2026 року. Натомість, ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння 04 липня 2026 року.

Матеріали справи не містять доказів законності застосування приладу Drager Alcotest.

ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, причину неявки до суду не повідомив. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, шляхом направлення судової повістки за адресою його проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № R067315766378 від 27 жовтня 2026 року. За місцем проживання відсутній.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не належить до категорії правопорушень, за якими присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29 травня 2008 року «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року «Мороз та інші проти України» та інші).

У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12, адміністративне провадження № К/9901/6938/19, Верховний Суд дійшов висновку, що «сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки».

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року у справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18 березня 2021 року справа № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Отже, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.

Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, клопотань про її відкладення не надсилав, його інтереси представляв захисник, адвокат Рогальський В.М., а його присутність при розгляді справи цієї категорії не є обов`язковою, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність процесуальних перешкод для розгляду справи без участі ОСОБА_1 .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Рогальського В.М., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 710927 від 04 липня 2026 року, з яких вбачається, що 04 липня 2026 року о 23 год 00 хв по проспекту Грушевського, 9 в м. Кам`янець-Подільському ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився за згодою водія на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alkotest Drager 6820 (№ ARHJ 0310), результат – 1,37 ‰. З результатом водій погодився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 спостерігались ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, результат тесту – позитивний, 1,37 ‰ (а.с. 6);

- роздруківки з приладу Drager Alcotest № ARHJ-0310 від 04 липня 2026 року, якими підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 1,37 ‰ (а.с. 7);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якими підтверджується, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» Кам`янець-Подільської міської ради, у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду, проведеного поліцейськими, становив 1,37 ‰ (а.с. 8);

- рапорту поліцейського взводу 1 роти 1 БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського РУП в Хмельницькій області О. Пушкара від 04 липня 2026 року, згідно з яким 04 липня 2026 року нарядом «ГОР-1» по Проспекту Грушевського, 9, м. Кам`янець-Подільський було зупинено транспортний засіб «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». В ході спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв`язку із цим, йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній погодився. Результат огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, становив 1,37 ‰. З таким результатом ОСОБА_1 погодився. Щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 9);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, якими підтверджується, що працівники поліції зупинили транспортний засіб «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 у зв?язку із тим, що у нього не працювали світлові прилади. Під час спілкування із водієм, поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Після продуття ОСОБА_1 приладу Drager Alcotest 6820 (№ ARHJ 0310), результат тесту становив 1,37 ‰. Водій не заперечував щодо результатів такого, від проходження огляду у найближчому медичному закладі відмовився. Працівники поліції роз`яснили йому права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, ознайомили із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими адміністративними матеріалами та відсторонили від подальшого керування транспортним засобом (а.с. 10).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з відеозаписів, наявних у матеріалах справи, працівники поліції зупинили транспортний засіб «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 у зв?язку із несправністю його світлових приладів, а саме непрацюючі правий стоп-сигнал та габаритний ліхтар.

При цьому, нескладення працівниками поліції окремого протоколу про адміністративне правопорушення за вказані порушення жодним чином не свідчить про незаконність подальших їх дій та не спростовує того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Що ж стосується часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, то апеляційний суд виходить з наступного.

Як убачається з відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора службового автомобіля, на них чітко зафіксовано, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Civic», після зупинки якого працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Саме ОСОБА_1 особисто проходив огляд із використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, за результатами якого встановлено його перебування в стані алкогольного сп`яніння з показником 1,37 ‰.

При цьому, апеляційний суд враховує, що час, відображений на відеозаписах, не відповідає фактичному часу події у зв`язку з невідповідністю налаштувань часу на технічних засобах фіксації.

Однак така розбіжність не спростовує зафіксованих на відео обставин, не ставить під сумнів особу водія та послідовність подій, зокрема факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого встановлено такий стан.

Отже, сама по собі невідповідність часу, відображеного на відеозаписах, часу, зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення, не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не є безумовною підставою для непритягнення його до адміністративної відповідальності за скоєне.

Доводи апеляційної скарги про неналежність роздруківки з приладу Drager Alcotest № ARHJ-0310 як доказу у справі з огляду на те, що в акті огляду зазначено інший номер спеціального технічного засобу - ARHK-0310, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Як убачається з роздруківки, долученої до матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest № ARHJ-0310.

Натомість, відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Drager Alcotest № ARHK-0310.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17, невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише тоді, коли вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Для ухвалення законного та обґрунтованого рішення суд має отримати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити таку інформацію.

Тобто визнання доказів недопустимими з підстав недотримання під час їх збирання належної правової процедури може мати місце лише у випадку, коли відповідні процесуальні порушення призвели до істотного порушення прав людини або спричинили сумніви у достовірності доказів, які неможливо усунути.

У цьому випадку розбіжність в одній літері серійного номера спеціального технічного засобу, зазначеного в акті огляду та роздруківці результату тестування, сама по собі не свідчить про те, що огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою іншого приладу або що отриманий результат не стосується саме його огляду. Так, з досліджених відеозаписів чітко вбачається, що саме ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest, за результатами якого було встановлено 1,37 ‰ алкоголю у видихуваному повітрі.

При цьому, роздруківку із спеціального технічного засобу ОСОБА_1 підписав особисто.

Отже, зазначена невідповідність має технічний характер, не призвела до порушення прав ОСОБА_1 та за встановлених обставин не ставить під сумнів походження, надійність і достовірність результату огляду, а тому не є підставою для визнання відповідної роздруківки недопустимим доказом.

Доводи апеляційної скарги про те, що відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції не підтверджується концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на рівні 1,37 ‰, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто вимогами КУпАП передбачена обов`язкова відеофіксація процедури огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, однак законодавство не містить вимог щодо обов`язкової фіксації на відеозаписі числового показника результату тестування.

Як убачається з матеріалів справи, відеозаписами зафіксовано процедуру проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest. Натомість результат такого огляду – 1,37 ‰, зафіксований у роздруківці приладу та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, з яким ОСОБА_1 погодився.

Отже, відсутність на відеозаписах безпосередньої фіксації числового показника результату тестування не свідчить про порушення вимог ст. 266 КУпАП та сама по собі не ставить під сумнів достовірність результату проведеного огляду.

Що ж стосується неправильного зазначення у направлені до медичного закладу прізвища особи правопорушника та дати його складання, то апеляційний суд виходить з наступного.

Дійсно, у направленні на огляд до закладу охорони здоров`я зазначено прізвище іншої особи — ОСОБА_2 , а також дату 04 червня 2026 року, тоді як подія мала місце 04 липня 2026 року.

Разом з тим, як убачається з досліджених відеозаписів, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, а від пропозиції пройти огляд у найближчому закладі охорони здоров`я відмовився, у зв`язку з чим до медичного закладу не доставлявся.

Отже, зазначене направлення фактично не було реалізоване, а допущені під час його оформлення невідповідності не вплинули на проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та не ставлять під сумнів достовірність його результатів, зафіксованих за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0310.

За таких обставин зазначені недоліки оформлення направлення самі по собі не є підставою для визнання недопустимими інших доказів у справі та не спростовують доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів захисника про незаконність використання працівниками поліції приладу Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0310, то апеляційний суд виходить з наступного.

Положеннями пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ №1452/7356 від 09 листопада 2015 року передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться, зокрема, поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п. 3 розділу ІІ вказаної Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Пунктом 1 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94, встановлено, що Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

Прилад Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0310 вже введений в експлуатацію, отже може експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення періодичної повірки та повірки після ремонту.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року встановлено, що міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» становить 1 рік.

Згідно роз`яснень ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 04 квітня 2017 року, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01 січня 2016 року, засоби вимірювальної техніки це засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Даним Законом України не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.

Таким чином газоаналізатори виробництва компанії Drager Safety AG Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

За таких обставин, засіб вимірювальної техніки газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0310 виробництва компанії Drаger Safety AG Co. KGaA, Німеччина, відповідає вимогам чинного законодавства та може експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення сервісного обслуговування в уповноваженому виробником сертифікованому сервісному центрі не менше ніж 1 раз на рік та здійснення повірки не менше ніж 1 раз на рік.

Як вбачається із роздруківки приладу Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0310 від 04 липня 2026 року, тест № 3120, газоаналізатор проходив калібрування 15 липня 2025 року, тобто менш ніж за 1 рік до моменту проведення огляду

Отже, станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0310 такий пройшов калібрування, а тому правомірно був застосований працівниками поліції.

Слід також зазначити, що згідно відеозапису події, ОСОБА_1 добровільно погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0310, результат вимірювання склав 1,37 ‰. Щодо такого результату він не заперечував.

При цьому, останній протягом всього часу спілкування з працівниками поліції та під час складання протоколу не повідомляв про бажання оглянути сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які, згідно п. 5 Розділу ІІ «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, надаються особі, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, лише на її вимогу.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника, адвоката Рогальського Володимира Миколайовича, – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua