Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №686/27961/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/27961/26

Провадження № 33/820/842/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретарів Цугеля А.В., Плюти В.С., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Григоренка А.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, студента 1-го курсу ВПУ №25 м. Хмельницького,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 гривень судового збору.

За постановою суду, неповнолітній ОСОБА_1 о 02 годині 10 хвилин 05 вересня 2026 року по вул. Степана Бандери, 2А в м. Хмельницькому керував транспортним засобом – двоколісним електросамокатом марки «Vevi», з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів) і, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Григоренко А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Звертає увагу на порушення права неповнолітнього на захист. На момент оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 було 17 років, однак поліція спілкувалася з ним та оформлювала матеріали без участі батьків, іншого законного представника або педагога, всупереч ч.2 ст.33 Закону України «Про Національну поліцію» та ст.270 КУпАП.

Обвинувачення за ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтується на відмові від проходження огляду, тобто на волевиявленні неповнолітнього, отриманому без забезпечення спеціальних гарантій захисту.

Суд не надав належної оцінки відсутності законного представника або педагога, повідомленню про перебування батьків за кордоном та допустимості доказів, отриманих від неповнолітнього.

Вказує на недопустимість протоколу та похідних доказів. Протокол, акт огляду, направлення на медичний огляд та інші матеріали не усувають первинного порушення процедури отримання відомостей про відмову від огляду.

Крім того зазначає, що суд позбавив ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на один рік, хоча посвідчення водія він не отримував, що потребує окремої правової оцінки.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Григоренка А.О. на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував електросамокатом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я, від якого ОСОБА_1 відмовився.

Доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції вимог ст.270 КУпАП під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у зв`язку із незабезпеченням участі законного представника неповнолітнього ОСОБА_1 апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до положень зазначеної норми закону інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілого, які є неповнолітніми, мають право представляти їхні законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). При цьому наведене положення визначає право законного представника представляти інтереси неповнолітнього, однак не покладає на працівників поліції безумовного обов`язку забезпечувати його обов`язкову присутність під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Судом досліджено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських і відеореєстратора службового автомобіля, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та його відмову від проходження огляду як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 роз`яснено правові наслідки такої відмови, з`ясовано його вік та запропоновано проінформувати батьків про вказану подію, на що останній повідомив про перебування батьків за кордоном.

Водночас апеляційний суд враховує, що під час судового розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_1 надавав пояснення у присутності законного представника, який мав можливість представляти його інтереси та сприяти реалізації права на захист.

За таких обставин, підстав для висновку про істотне порушення прав неповнолітнього, яке могло б поставити під сумнів законність та обґрунтованість як складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, так і оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Доводи про недопустимість протоколу, акту огляду, направлення на медичний огляд та інших матеріалів також не заслуговують на увагу, оскільки факт відмови підтверджується не лише письмовими документами, а й відеозаписами та поясненнями самого ОСОБА_1 . При цьому відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за відмову від проходження огляду в установленому порядку, а не виключно за керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Щодо позбавлення права керування транспортними засобами слід зазначити, що відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія не виключає застосування додаткового стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП. Як встановив суд, ОСОБА_1 фактично керував електросамокатом, який є транспортним засобом, а тому був суб`єктом відповідного адміністративного правопорушення.

При вирішенні питання про застосування такого стягнення враховуються положення ст.30 КУпАП та правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 04.09.2023 у справі №702/301/20, відповідно до якої позбавлення права керувати транспортними засобами може застосовуватися незалежно від того, чи мала особа на момент вчинення правопорушення посвідчення водія.

Такий підхід відповідає превентивній меті позбавлення права керування, спрямованій на недопущення повторних правопорушень, оскільки керування у стані алкогольного сп`яніння створює небезпеку для життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху. Неможливість позбавлення права керування особи, яка не має посвідчення водія, створювала б для неї менш суворі наслідки за однакове правопорушення, що суперечило б принципу рівності перед законом.

Таким чином, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк