Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 06 серпня 2026 р.
Справа: №208/4311/26
Суддя: Похваліта С. М.
справа № 208/4311/26
провадження № 2/208/4377/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
07 серпня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Золотоноші А.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 23.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено Договір позики № 39/75218074.
На підставі кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 14 днів, з процентною ставкою 2% від суми позики (залишку суми позики).
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами, приймаючи умови кредитного договору, відповідач також підтверджує, що умови договору йому зрозумілі.
На підставі договору факторингу №01.02-91/23 від 28.12.2023 року, укладеного між ТОВ «Свеа Фінанс» і ТОВ «Партнер Фінанс», ТОВ «Партнер Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за первинним договором, у розмірі заборгованості боржника перед ТОВ «Партнер Фінанс», визначеними в реєстрі боржників. У тому числі за даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Партнер Фінанс» за договором № 39/75218074 від 23.09.2018 року.
Відповідно до додатку № 1 (реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-91/23 від 28.12.2023, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №39/75218074 від 23.09.2018 року становить:
- Заборгованість по тілу – 5000,00 грн.
- Заборгованість по відсотках - 0,00 грн.
- Пеня - 31900,00 грн.
Загальна заборгованість - 36900,00 грн.
Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 36900,00 грн. за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою суду від 04 травня 2026 року відкрито провадження по справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 23.09.2018 між ТОВ «Партнер Фінанс» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 39/75218074 від 23.09.2018, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 14 днів, з процентною ставкою 2% від суми позики (залишку суми позики).
Договір підписаний особистим підписом відповідача.
Відповідачем отримано кредит на суму 5000,00 грн.
28.12.2023 року між ТОВ «Партнер Фінанс» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-91/23. Відповідно до розділу 2 Договору Факторингу ТОВ «Партнер Фінанс» відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло Право Вимоги за Первинним Договором, в розмірі заборгованостей Боржників перед ТОВ «Партнер Фінанс», визначеними в Реєстрі боржників. В тому числі за даним Договором Факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Партнер Фінанс» за договором № 39/75218074 від 23.09.2018 року. Відповідно до витягу реєстру боржників до Договору факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості, ОСОБА_3 не виконала своє зобов`язання щодо повернення суми кредиту, та має прострочену заборгованість за кредитним договором № 39/75218074 від 23.09.2018 в загальному розмірі 36900,00 грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом; 0,00 грн. заборгованість за відсотками; 31900,00 грн. - пеня.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,інших актів цивільного законодавства,звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України в встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів на спростування заявленої позивачем суми заборгованості за договором.
Враховуючи, що ОСОБА_3 користувалась наданими коштами, не виконуючи зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення наданих грошових коштів та сплати відсотків, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками за Кредитним договором №39/75218074 від 23.09.2018 року,підлягають задоволенню.
Стосовно нарахованої позивачем пені суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено пунктом 17 (аналогічна норма міститься в пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України). Зазначеними нормами чітко передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, споживач повністю звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В силу закону споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.
Беручи до уваги, що пеня в розмірі 31900,00 грн. нарахована відповідачу за договором №39/75218074 від 23.09.2018 року, то враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у цій частині.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 360,76 грн. (2662,40*5000,00:36900,00).
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 625, 638, 640, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 19, 141, 175, 268, 272, 273, 274, 280-289, 354, 355 ЦПК України суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, заборгованість за Кредитним договором № 39/75218074 від 23.09.2018 року у розмірі 5000 (П`ять тисяч) грн. 00 коп. – заборгованість за тілом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, судові витрати у розмірі – 360 (Триста шістдесят) грн. 76 коп.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8;
відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Похваліта С. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua