Постанова від 05 листопада 2026 р. у справі №457/985/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 листопада 2026 р.

Справа: №457/985/26

Суддя: Романюк М. Ф.

Справа № 457/985/26 Головуючий у 1 інстанції: Грицьків В.Т.

Провадження № 33/811/1769/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю захисника – адвоката Возняка В.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Возняка Володимира Йосиповича на постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області від 10 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно з постановою судді, 01.06.2026 о 17 год 43 хв у м. Трускавець по вул. Дрогобицькій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Возняк В.Й. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтовано.

Звертає увагу на те, що суддею не повідомлено про розгляд справи за адресою реєстрації і проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Вказує, що протокол не складався у присутності ОСОБА_1 , жоден поліцейський не пропонував його підписувати, в підтвердження чого є відсутній відеозапис обставин складання даного протоколу та надання його на підпис.

Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки був цілком тверезий, і відеозапис не містить відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Зазначає, що відеозапис є не безперервним.

Акцентує увагу на тому, що розгляд справи було проведено в порушення правил підсудності, оскільки ОСОБА_1 було зупинено поза межами міста Трускавець, отже відповідно до вимог ст. 276 КУпАП дана справа є підсудна Дрогобицькому міськрайонному суду Львівської області.

Заслухавши виступ захисника – адвоката Возняка В.Й., який не заперечив щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681338 від 01.06.2026, відповідно до якого 01.06.2026 о 17 год 43 хв у м. Трускавець по вул. Дрогобицькій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук; від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, що ОСОБА_1 від підпису у протоколі відмовився; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 01.06.2026, на якому зафіксовано факт відмови правопорушника пройти медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння; рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Пацевко М. від 01.06.2026, відповідно до якого у ході спілкування з ОСОБА_1 після зупинки його авто в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, однак водій зачинився у транспортному засобі, вигукував у вікно незрозумілі вислови, що було розцінено як відмову від проходження медичного огляду; направленням на огляд водія засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.06.2026, відповідно до якого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук.

Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії працівників поліції, відносно ОСОБА_1 , під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та враховує також і те, що правопорушник їх не оскаржував. Працівниками поліції було забезпечено ОСОБА_1 всі його процесуальні права.

Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення складався не у присутності ОСОБА_1 , працівники поліції не пропонували йому його підписати, а також на відсутність відеозапису обставин складання протоколу та пред`явлення його для підпису, не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення та не свідчать про неправомірність дій працівників поліції.

Як убачається з відеозапису, оформлення адміністративних матеріалів у присутності ОСОБА_1 не відбулося з причин, що залежали від його власної процесуальної поведінки, оскільки останній втік з місця події, чим фактично унеможливив належне завершення процедури оформлення адміністративних матеріалів за його участю.

При цьому неможливість вручення протоколу та отримання підпису особи за таких обставин не може автоматично тлумачитися як порушення працівниками поліції вимог законодавства, якщо такі обставини були зумовлені поведінкою самого правопорушника.

Процесуальна поведінка ОСОБА_1 , зокрема його втеча з місця події, свідчить про намагання ускладнити працівникам поліції виконання покладених на них обов`язків щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та була спрямована на уникнення процесуального оформлення вчиненого ним правопорушення і адміністративної відповідальності.

Отже, сам по собі факт складання протоколу за відсутності ОСОБА_1 та відсутність відеозапису відповідних процесуальних дій не є безумовною підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом або скасування постанови суду. Вказані обставини необхідно оцінювати в сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого чітко вбачається його відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. При цьому саме лише твердження апелянта про те, що він був тверезим, не спростовує факту відмови від проходження відповідного огляду та не може бути підставою для висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення. Отже, наведені доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Доводи захисника – адвоката Возняка В.Й., про порушення правил територіальної підсудності справи вважаю безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. При цьому ст.276 КУпАП не передбачено жодної альтернативної підсудності відносно справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст.130 КУпАП.

Так, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 681338 від 01.06.2026 року місце вчинення адміністративного правопорушення є м. Трускавець по вул. Дрогобицькій, що належить до територіальної підсудності Трускавецького міського суду Львівської області.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Категоричне невизнання ОСОБА_1 своєї вини, апеляційний суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.

Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.

Тому підстав для скасування постанови судді Трускавецького міського суду Львівської області від 10 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Трускавецького міського суду Львівської області від 10 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Возняка Володимира Йосиповича – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua