Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №307/156/25 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №307/156/25

Суддя: Собослой Г. Г.

Справа № 307/156/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Шевчук В.В., Мацунич М.В.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 20.03.2026 рокуу справі № 307/156/25 (Головуючий: Бобрушко В.І.), -

В С Т А Н О В И Л А

У січні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 06 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1234-5364. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4193, для підписання Кредитного договору №1234-5364 від 06 липня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 21600,00 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, знижена % ставка - 1,20 % в день, стандартна % ставка - 1,50 % в день.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через партнера АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року, видало відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року на карту відповідача, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

У подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Станом на 03 січня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 121132,80 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом – 21600,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 96292,80 гривень; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту – 3240,00 гривень.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме: часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 13132,80 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 108000,00 гривень.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Рішенням Тячівського районного суду від 20 березня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" 108 000 гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором №1234-5364 від 06 липня 2023 року, 2422 гривні 40 копійок сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення заявлених позовних вимог відсутні, так як відповідачка не укладала кредитний договір, роздруківку якого долучає представник позивача в якості додатку до позовної заяви. Жоден поданий позивачем доказ не доводить, що вона підписувала кожну сторінку цього договору або договір у цілому, погодивши процентну ставку, згідно якої позивач визначив суму заборгованості до стягнення. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачці, підтвердження нею пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта, хронологія вчинення дій щодо укладених кредитних договорів у формі електронного правочину тощо. Позивачем не долучено до матеріалів справи будь – яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Відповідачка вважає, що право кредитора нараховувати відсотки за користування кредитом припинилось зі спливом строку дії договору – 20.07.2023 р., який позивач розуміє як дата завершення строку кредитування, а тому посилаючи з цієї дати, нарахування процентів кредитором вже не відповідало вимогам закону та договору. Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам рахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку (фінансової установи) та не містить відомостей, що дозволили перевірити, чи надавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем . Інформаційне повідомлення, на яке посилається позивач, не є первинним документом, що підтверджує перерахування кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Апелянтка зазначає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, зокрема, не довів укладення договору позики (кредиту) з нею на умовах, що вказані в наданій копії договору позики (кредиту) не довів перерахування їй тіла кредиту, не довів розмір фактичного наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які позивач просить стягнути за період користування кредитними коштами.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та представник ТзОВ "Укр Кредит Фінанс" у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить розписка про вручення їм поштового відправлення і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у відсутності сторін відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що 06 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1234-5364, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 21600 гривень строком на 300 календарних днів до 30 квітня 2024 року, стандартна процентна ставка - 1,50% за кожний день користування кредитом, знижена процентна ставка - 1,20 % за кожен день користування кредитом, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А4193.

Відповідно до п.11.3.1 цього договору, який підписаний електронним підписом відповідачки, видно, що до укладення договору відповідачка уважно ознайомилася з текстом цього договору та правилами, а також отримала від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора підписано Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, що підтверджує його отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Із довідки про перерахування суми кредиту вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору №4010 від 02 грудня 2019 року 6 липня 2023 року перераховано ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 21600 гривень за кредитним договором №1234-5364 від 06 липня 2023 року за допомогою системи LiqPay, ID платежу: №2335901741, номер картки – НОМЕР_1 .

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1234-5364 від 06 липня 2023 року, станом на 03 січня 2025 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором №1234-5364 від 06 липня 2023 року становить 121132,80 гривень, з яких 21600,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 96292,80 гривень – прострочена заборгованість за нарахованими відсотками, 3240,00 гривень - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Разом з тим, позивач у позові зазначав, що ним, як кредитодавцем, було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 13132,80 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 108000,00 гривень.

Матеріалами справи стверджується, що між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину ( кредитного договору) та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, і суд першої інстанції встановив, що у порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по погашенню кредиту за кредитним договором і заборгованість у розмірі 108 000 грн. підлягає стягненню із відповідачки на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

При постановленні рішення, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Тячівського районного суду від 20 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 жовтня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua