Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №173/1379/26
Суддя: Островерхова А. В.
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/1379/26
Номер провадження2/173/1496/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09 листопада 2026 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27.09.2010 її шлюб з відповідачем розірвано. Від спільного шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , який перебуває на утриманні позивачки.
На даний час ОСОБА_3 навчається на 3 курсі денної форми навчання ДПТНЗ «КЦППРКБА», на повному державному забезпеченні не знаходиться, тому потребує матеріальної допомоги.
Позивачка зазначає, що не має змоги самостійно забезпечити всі потреби ОСОБА_3 , пов`язані з навчанням. Відповідач допомогу на утримання ОСОБА_3 не надає, однак м атаку змогу.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу, заробітку відповідача до досягнення ОСОБА_3 23-х років.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.05.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області. На даний час ОСОБА_3 є повнолітньою особою.
Крім того, ОСОБА_3 є здобувачем освіти ДПТНЗ «КЦППРКБА» з 01.09.2023 на підставі наказу №5 «З-УДЗ» від 01.09.2023 по 11.01.2027 на треьому курсі деної форми навчання, що підтверджується довідкою ДПТНЗ «КЦППРКБА» №160 від 21.04.2026.
Правовідносини батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюютьсяглавою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199,200,201цьогоКодексу).
Відповідно дост. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітню доньку, сина у твердій грошовій сумі або в частці від заробітку платника аліментів з врахуванням обставин передбаченихст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини першоїстатті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомоги; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Суд зазначає, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття відповідно до положеньстатті 199 СК Українивиникає також за наявності у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Отже, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
При цьому суд зазначає, що обставини, які підлягають доказуванню повинні бути підтверджені певними доказами, які повинні надавати суду сторони.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 є повнолітньою особою, яка продовжує навчання, не працює та не має можливості в повній мірі покрити витрати, пов`язані з навчанням, у зв`язку з чим, останній потребує матеріальної допомоги.
Відповідач в свою чергу, не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду заперечення або відзив на позовну заяву, не надав жодного доказу, який би підтверджував неможливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітньому синові.
З урахуванням потреби у матеріальній допомозі повнолітнього сина, обов`язку обох батьків у рівній мірі нести витрати по утриманню сина, відсутності даних про неможливість надання матеріальної допомоги з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, на час його навчання в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Тому, стягнення аліментів починається з дня подачі позову, а саме з 30.04.2026 та продовжується до закінчення ОСОБА_3 навчання у навчальному закладі, а саме по 11.01.2027.
У зв`язку з тим, що позивачна підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, то судовий збір у сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з 30.04.2026 і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох річного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.
Суддя А.В. Островерхова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua