Рішення від 02 листопада 2026 р. у справі №202/6407/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

Суд: Південний районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 листопада 2026 р.

Справа: №202/6407/26

Суддя: Скиба С. А.

№ 202/6407/26

№ 2/207/3601/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 202/6407/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У червні 2026 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 111145 гривень 24 копійки , оскільки 15 січня 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001224396501 , згідно якого відповідач отримав кредитну картку з встановленим кредитним лімітом у розмірі 21500 гривень 00 копійок , який у подальшому було збільшено до 65695 гривень 00 копійок . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав .

Представник позивача АТ «Перший Український Міжнародний Банк» Шумілова Н.І. у судове засідання не явилася , письмово просила розглядати справу без їх участі , заявлений позов підтримала повністю . У відповіді на відзив зазначила , що 15 січня 2019 року відповідач звернувся до Банку з метою отримання кредиту . Підтвердженням надання відповідачу кредиту є : Заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001224396501 від 15 січня 2019 року , яка була підписана відповідачем ; Паспорт споживчого кредиту від 15 січня 2019 року , який також був підписаний відповідачем . Банк належним чином виконав свої зобов`язання , а саме надав відповідачу грошові кошти у повному обсязі . Ліміт кредитування – 21500 гривень 00 копійок , який був збільшений до 65695 гривень 00 копійок . У Заяві викладено такі умови : розрахунковий день – 30 число місяця ; платіжна дата 30 число місяця ; строк дії кредитного ліміту , процентна ставка реальна та стандартна – 47,88% річних за користування кредитним лімітом , розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки . Відповідач , підписавши Заяву погодився з її умовами . Жодних заперечень щодо умов Заяви відповідач Банку не висловлював . Протягом дії договору відповідач користувався кредитними коштами , а саме неодноразово здійснював операції покупки через POS-термінал , отримував готівкові кошти , що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача , яка додавалася до позовної заяви . Між Банком і відповідачем було укладено у письмовій формі договір , згідно якого відповідач отримав кредит та зобов`язався сплатити проценти за користування кредитом , повернути кредит у порядку та строки , обумовлені договором . Кредит наданий , а договір укладений шляхом підписання Заяви , яка містить усі суттєві умові , притаманні кредитному договору , згідно ЦК України . Окрім того , відповідач разом із Заявою підписав Паспорт споживчого кредиту , було підписано до моменту підписання відповідачем Заяви . Мета підписання Паспорту - ознайомлення відповідача з детальними умовами кредитування . Паспорт споживчого кредиту був наданий відповідачу на ознайомлення і підписання на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» . Розрахунок заборгованості має табличну форму та містить детальну інформацію відносно : графіку повернення тіла кредиту та процентів з розбивкою на суми та конкретні календарні дати ; відомості щодо фактичної суми погашення відповідачем кредиту з розбивкою на суми та конкретні календарні дати ; залишок непогашеної суми за кожним платежем . також , виписка по рахунках/картах банка є належним та допустим доказом , оскільки банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі , що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку , вміщують записи про операції , здійснені протягом операційного дня , та є підтвердженням виконаних за день операцій . Тобто , виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором . Також , відповідач намагається ввести суд в оману щодо строку дії кредитного договору , оскільки за змістом Заяви на приєднання до ДКБО чітко зазначено , що строк дії кредитного ліміту встановлюється ДКБО . Згідно положень ст. 530 ЦК України , яка передбачає що , якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час , крім випадків , установлених законом про банки і банківську діяльність . Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги , якщо обов`язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства . Ніяких заперечень від відповідача не надходило з цього приводу , а тому доводи відзиву й в цій частині хибні . Таким чином , вважає , що відзив відповідача є безпідставним та необґрунтованим , а доводи , зазначені за його змістом , такими , що не заслуговують на увагу суду . Просить відхилити доводи відповідача за змістом відзиву як безпідставні та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі .

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не явилася . У відзиві на позовну заяву пояснила , що у матеріалах справи на підтвердження укладання договору та погодження з його умовами міститься заява ОСОБА_1 від 15 січня 2019 року № 2001224396501 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , відповідно до якої відповідач виявляє бажання оформити на своє ім`я банківську кредитну картку з встановленим кредитним лімітом 21500 гривень 00 копійок . Зазначена заява не містить умов щодо строку дії кредитного договору (ліміту) , розміру та порядку нарахування відсотків за користування кредитом , неустойки , тощо . До позовної заяви долучено Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , затвердженої рішенням Правління ПАТ «ПУМБ» в редакції від 6 квітня 2018 року , якими передбачено порядок надання та умови погашення кредиту , погашення заборгованості по кредиту , сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків , визначено права та обов`язки сторін договору надання банківських послуг , але відповідачем не підписані . Заява від 15 січня 2019 року № 2001224396501 містить текст про погодження споживача з Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , але не конкретизовано, яка саме редакція Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб погоджена відповідачем по справі . На підтвердження суми заборгованості банком представлено розрахунки заборгованості за кредитним договором № 2001224396501 , згідно яких станом на 29 квітня 2026 року нарахована заборгованість у розмірі 111145 гривень 24 копійки , з яких : 65694 гривні 84 копійки - заборгованості за тілом кредиту , 45450 гривень 40 копійок - заборгованість за простроченими відсотками . Позивач жодним чином не обґрунтовує розмір і порядок нарахування відсотків , крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № 2001224396501 . Тільки у контексті збільшення кредитного ліміту посилається на Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб . При цьому , матеріали справи не містять підтверджень , що саме цю Публічну пропозицію розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними , підписуючи заяву про приєднання , а також те , що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови , зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та , зокрема саме у зазначеному у цих документах , що додані банком до позовної заяви , розмірах і порядках нарахування . За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретну запропоновану відповідачу Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами , надана банком Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не може розцінюватися як стандартна (типова) форма , що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору , оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин . Вважає , що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за відсотками в сумі 45450 гривень 40 копійок , у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу , оскільки Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не може вважатися складовою частиною кредитного договору . Просила відмовити частково у задоволенні позовних вимог АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , а саме в частині нарахування відсотків у розмірі 45450 гривень 40 копійок .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 15 січня 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001224396501 , згідно якого відповідач отримав кредитну картку з встановленим кредитним лімітом у розмірі 21500 гривень 00 копійок , який у подальшому було збільшено до 65695 гривень 00 копійок . Відповідач отримав кошти , але своїх зобов`язань у повному обсязі не виконав .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір у вигляді Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , який укладено з відповідачем , було підписано відповідачем особисто .

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив , що він ознайомлений з усіма умовами надання кредитних грошових коштів .

Відповідач підписав кредитний договір , тобто підтвердив свою згоду прийняти умови , що містяться у договорі . Крім того , відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту , який має умови кредитування , що свідчить про те , що він погодився з цими умовами .

Згідно розрахунку заборгованості АТ «Перший Український Міжнародний Банк» , заборгованість за кредитним договором № 2001224396501 від 15 січня 2019 року станом на 29 квітня 2026 року становить 111145 гривень 24 копійки , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 65694 гривні 84 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 45450 гривень 40 копійок , що підтверджується випискою з особового рахунку .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України 2003 року зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно , виконати роботу , надати послугу , сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .

Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Згідно ст. 599 ЦК України 2003 року зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .

Згідно ст. 11 ЦК України 2003 року цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки . Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків , зокрема , є : договори та інші правочини .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

У своєму відзиві представник відповідача посилається на те , що на підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунки заборгованості за кредитним договором № 2001224396501 , згідно яких станом на 29 квітня 2026 року відповідачу нарахована заборгованість у розмірі 111145 гривень 24 копійки , з яких: 65694 гривні 84 копійки - заборгованості за тілом кредиту , 45450 гривень 40 копійок - заборгованість за простроченими відсотками . Позивач жодним чином не обґрунтовує розмір і порядок нарахування відсотків , крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором № 2001224396501 . Тільки у контексті збільшення кредитного ліміту посилається на Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб . При цьому , матеріали справи не містять підтверджень , що саме цю Публічну пропозицію розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними , підписуючи заяву про приєднання , а також те , що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови , зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та , зокрема саме у зазначеному у цих документах , що додані банком до позовної заяви , розмірах і порядках нарахування . За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретну запропоновану відповідачу Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами , надана банком Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не може розцінюватися як стандартна (типова) форма , що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору , оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин . Вважає , що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за відсотками в сумі 45450 гривень 40 копійок , у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу .

Проте позиція представника відповідача суперечить наявним в матеріалах справи доказам , а саме копіями : Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 15 січня 2019 року , підписаної відповідачем ; Паспорту споживчого кредиту , підписаними відповідачем , де зазначений розмір відсотків . Також , у матеріалах справи наявні документи про розмір заборгованості за кредитним договором , а саме : розрахунки заборгованості АТ «Перший Український Міжнародний Банк» , виписки з особового рахунку до кредитного договору .

Таким чином , представником відповідача не надано належних та достатніх доказів , які б свідчили про недобросовісність банківської установи при укладенні кредитного договору , невідповідності змісту правочину цивільному законодавству, також не надано суду доказів вчинення щодо відповідача обману та тиску . Доводи представника відповідача щодо нарахування відсотків за кредитним договором , суд вважає безпідставними .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом .

Відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір у вигляді Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , а також Паспорт споживчого кредиту , у яких було зазначено розмір процентів . Отже , відповідач був обізнаним з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку позивача до підписання договору на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні заборгованості за процентами , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за процентами згідно умов кредитного договору .

За встановлених обставин , суд вважає , що представником відповідача не доведено порушення прав відповідача з боку позивача , судом не встановлено правових підстав для відмови у задоволенні позову з підстав , заявлених представником відповідача .

Відповідач ОСОБА_1 отримував кредитні кошти та користувався ними , про що свідчить розрахунок заборгованості та виписка з особового рахунку . Останній раз відповідач погашав кредит 29 квітня 2022 року у розмірі 8 гривень 21 копійка в рахунок погашення простроченої заборгованості за сумою кредиту та 30 листопада 2023 року у розмірі 1851 гривня 50 копійок в рахунок погашення заборгованості за відсотками , що свідчить про визнання ним свого боргу .

Згідно ст. 204 ЦК України 2003 року правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Укладений між сторонами кредитний договір у вигляді Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб , не містить строк повернення кредиту (користування ним) , містить розмір відсотків за користування кредиту , який становить 47,88% річних . Однак , враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення процентів відповідачем не заявлявся , а тому договір в цій частині являється дійсним . Крім того , у відзиві представник відповідача не заперечувала факт отримання відповідачем кредиту та користування кредитними коштами .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунки заборгованості , з яких вбачається , що у період дії кредитного договору відповідач свої зобов`язання порушив , внаслідок чого у нього утворилася заборгованість .

Доводи представника відповідача про те , що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру заборгованості за відсотками , спростовуються наданими позивачем доказами , а саме розрахунками заборгованості , які є первинними бухгалтерськими документами .

Доказів , які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором , відповідачем не надано . Заперечення щодо правильності розрахунків відповідачем та його представником обґрунтовані не були , свого розрахунку стороною відповідача суду не надано . Дії відповідача на момент укладення кредитного договору були свідомими .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 111145 гривень 24 копійки , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 65694 гривні 84 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 45450 гривень 40 копійок , оскільки відповідач отримав кредит , користувався кредитними коштами , частково сплачував кредит .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено у повному обсязі , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 610 – 612 , 1046 – 1050 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» , місцезнаходження : м. Київ , вулиця Андріївська , 4 , ідентифікаційний код юридичної особи : 14282829 , заборгованість у розмірі 111145 гривень 24 копійки , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 65694 гривні 84 копійки , заборгованість за процентами у розмірі 45450 гривень 40 копійок , судові витрати 2662 гривні 40 копійок .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба

Оригінал: reyestr.court.gov.ua