Рішення від 08 листопада 2026 р. у справі №460/19385/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2026 рокум. Рівне№460/19385/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

15.10.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо обчислення доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), виходячи із понаднормового стажу 24 роки (від календарного стажу 44 роки 6 місяців 10 днів без урахування пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1), замість обчислення доплати виходячи із понаднормового стажу 50 років (від загального страхового стажу 70 років 6 місяців 10 днів); визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення індексації доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), з 01.03.2026 на коефіцієнт підвищення 1,121 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236); визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження з 13.09.2025 пенсії максимальним розміром та щодо обмеження сум її індексації з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 граничними сумами; зобов`язання відповідача здійснити за період з 13.09.2025 перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), в розмірі 1 проценту середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія (37063,17 грн, а з 01.03.2026 проіндексованого на 1,121 41547,80 грн), за кожен повний рік роботи понад 20 років, виходячи із загального страхового стажу 70 років 6 місяців 10 днів (з урахуванням пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1), а не календарного стажу, без застосування «двоскладової формули» розрахунку, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та без обмеження її максимальним (граничним) розміром і без обмеження сум індексації граничними сумами, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою від 16.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №460/19385/26, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з позовною заявою, вимоги ОСОБА_1 , ґрунтуються на тому, що на виконання рішення суду від 06.05.2026 у справі №460/4549/26 відповідач здійснив перерахунок пенсії за період з 13.09.2025 виходячи із середньомісячного заробітку 37063,17 грн. з врахуванням: фактичного стажу роботи 44 роки 06 місяців 10 днів (без урахування 26 додаткових років за роботу за Списком №1); понаднормового стажу 24 років; доплати за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до статті 40 Закону) за кожен рік роботи понад 20 років встановлено в розмірі 8895,16 грн. (37063,17 грн - заробітна плата х 24 %). Позивач вважає, що відповідачем протиправно зменшено кількість загального страхового стажу позивача з 70 років 6 місяців 10 днів до 44 роки 06 місяців 10 днів (тобто на 26 років пільгового стажу за Списком №1) що, як наслідок, призвело до зменшення кількості «понаднормових» років з 50 років до 24 років для цілей нарахування доплати за стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС. Окрім того позивач стверджує, що незважаючи на прийняття Урядом 25.02.2026 постанови №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» розмір пенсії позивача з 01.03.2026 не перерахований у спосіб збільшення встановленої надбавки до пенсії за понаднормовий стаж виходячи із проіндексованого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 37063,17 грн. Також позивач зазначає, що внаслідок проведеного на виконання рішення суду перерахунку пенсії позивача, відповідач протиправно обмежує розмір пенсії максимальним граничним розміром, та сум індексації граничними сумами, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення. З огляду на вказане, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

23.10.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні повністю. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду у справі №460/4549/26, яке набрало законної сили 25.08.2026, виконано: з 13.09.2025 позивачу встановлено доплату за понаднормовий стаж за 24 роки в сумі 8895,16 грн (37063,17 грн х 24%). Для нарахування цієї доплати застосовано календарно обчислений стаж, оскільки згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, а пільговий стаж враховується лише під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах або пенсії за вислугу років (ст. 114 Закону №1058-IV); обчислення доплати з пільгового стажу у подвійному розмірі законодавством не передбачено. Перерахунок доплати з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 не проводився, оскільки рішенням суду зобов`язано здійснити перерахунок з 13.09.2025, а індексація не була предметом розгляду у справі №460/4549/26. Обмеження пенсії максимальним розміром, на думку відповідача, застосовано правомірно на підставі ч. 3 ст. 27 Закону №1058-IV (у редакції Закону №3668-VI): розмір пенсії позивача з 13.09.2025 становить 32043,95 грн, з 01.03.2026 – 34638,95 грн, а до виплати визначено 23610,00 грн та 25950,00 грн відповідно (десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність). Індексацію пенсії обмежено граничними сумами 1500 грн з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та 2595 грн з 01.03.2026 відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 та пунктів 3 постанов від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209, від 25.02.2026 №236, які є чинними та в судовому порядку не скасовані; обмеження суми індексації, за доводами відповідача, не є тотожним обмеженню максимального розміру пенсії, а повноваження Уряду встановлювати верхню межу індексації, зокрема в умовах воєнного стану (абзаци другий, третій підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України), підтверджено рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, від 25.01.2012 №3-рп/2012 та постановами Верховного Суду, зокрема від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 20.06.2024 у справі №420/23990/23, від 27.01.2025 у справі №160/2039/24, від 12.05.2026 у справі №300/2056/25.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) та перебуває на обліку у відповідача та з 07.03.2013 отримує пенсію за віком, призначену йому по досягненню 50-річного віку відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі – Закон №796-XII) як особі, яка працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, яка обчислюється за встановленими у ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі №460/4549/26, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.08.2026, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає в обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 без встановлення доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту від заробітної плати взятої для обчислення пенсії за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 встановивши з 13.09.2025 доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01.10.2017.

31.08.2026 представник позивача звернувся з адвокатським запитом №1943/08/2026 до відповідача, у якому просив: надати інформацію про те, чи проводилась індексація основного розміру пенсії позивача шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236; повідомити, з якого розміру заробітної плати (визначеної на підставі ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») здійснювалось обчислення основного розміру пенсії ОСОБА_1 : - з 01.03.2025; - з 01.03.2026; надати інформацію про те, чи проводилась індексація доплати до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_1 шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236; повідомити, з якого розміру заробітної плати (визначеної на підставі ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») та з якого загального страхового стажу здійснюється обчислення доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: - з 01.03.2025; - з 01.03.2026; повідомити, чи обмежується пенсія ОСОБА_1 максимальним (граничним) розміром.

За результатами розгляду вказаного звернення відповідач листом від 04.09.2026 № 1700-0202-8/75283 повідомив, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі №460/4549/26 до пенсії за віком ОСОБА_1 , визначеної відповідно до статті 27 Закону, встановлено доплату за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до статті 40 Закону) за кожен рік роботи понад 20 років, тобто за 24 роки, – в сумі 8895,16 грн, оскільки фактичний стаж роботи ОСОБА_1 становить 44 роки 06 місяців 10 днів.

Розмір заробітної плати, визначеної на підставі частини 2 статті 40 Закону, з якого здійснюється обчислення доплати до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік понад 20 років, встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі № 460/4549/26 з 13.09.2025 та з 01.03.2026 становить 37063,17 грн (8913,83 грн (3764,40 грн – середня заробітна плата по країні за 2014–2016 роки відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону (зі змінами) х 1,17 – коефіцієнт підвищення з 01.03.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 х 1,11 – коефіцієнт підвищення з 01.05.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 х 1,11 – коефіцієнт підвищення з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 х 1,14 – коефіцієнт підвищення з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 х 1,197 – коефіцієнт підвищення з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 х 1,0796 – коефіцієнт підвищення з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 х 1,115 – коефіцієнт підвищення з 01.03.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209) х 4,15794 – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Індексація доплати до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_1 шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 не проводилася.

Не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії за спірний період та обмеження її граничним розміром, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на день призначення позивачу пенсії право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі №460/4549/26, яке набрало законної сили 25.08.2026, встановлено право позивача на отримання передбаченої ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII доплати до пенсії за стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи.

Як слідує з листа відповідача від 04.09.2026 №1700-0202-8/75283 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 у справі №460/4549/26 до пенсії за віком ОСОБА_1 , визначеної відповідно до статті 27 Закону, встановлено доплату за понаднормовий стаж в розмірі 1 проценту заробітку (заробітної плати для обчислення пенсії, визначеної відповідно до статті 40 Закону) за кожен рік роботи понад 20 років, тобто за 24 роки, оскільки фактичний стаж роботи ОСОБА_1 становить 44 роки 6 місяців 10 днів.

Водночас, з рішень відповідача про перерахунок пенсії №956180122398 від 01.09.2026 (дата-час розрахунку 09:39 та 09:41), прийнятих на виконання рішення суду від 06.05.2026 у справі №460/4549/26, суд встановив, що загальний страховий стаж позивача складає 70 років 6 місяців 10 днів (44 роки 6 місяців 10 днів календарного стажу, у тому числі 26 років 0 місяців 23 дні роботи за Списком №1, та 26 додаткових років за роботу за Списком №1), і саме цей стаж (846 місяців) застосовано відповідачем для визначення коефіцієнта страхового стажу (0,70500) при обчисленні основного розміру пенсії, тобто понаднормовий стаж позивача становить 50 років (70- 20). У свою чергу, з вказаного перерахунку суд також встановив, що доплата за понаднормовий стаж за рішенням суду встановлена позивачу у розмірі 8895,16 грн, яка обрахована з середньомісячного заробітку позивача у розмірі 37063,17 грн та з урахуванням понаднормового стажу 24 років (37063,17 х 24%).

Крім того, з рішення про перерахунок пенсії від 01.09.2026 №956180122398 (дата-час розрахунку 09:41, вид перерахунку «Індивідуально (масовий). Індексація заробітку.») слідує, що з 01.03.2026 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 відповідач проіндексував основний розмір пенсії позивача у спосіб збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 37063,17 грн, на 1,121 до суми 41547,80 грн (37063,17 * 1,121), однак доплату за понаднормовий стаж залишив у розмірі 8895,16 грн, обчисленому від 37063,17 грн.

Суд зауважує, що за змістом ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII у редакції, чинній на день призначення позивачу пенсії право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Із наведеної норми слідує, що для визначення процентного значення заробітку, з якого обчислюється вказана доплата (надбавка) за понаднормовий стаж особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховується стаж роботи у повному обсязі, у тому числі за Списком №1, оскільки жодних застережень про те, що доплата за понаднормовий стаж обчислюється виключно з фактичного (календарно обчисленого) стажу без урахування пільгового стажу за Списком №1, наведена норма не містить. Ст. 25 Закону №1058-IV визначає порядок обчислення коефіцієнта страхового стажу, а порядок зарахування періодів до страхового стажу визначено ст. 24 цього Закону.

З наведених вище перерахунків пенсії позивача суд встановив, що обчислений з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 загальний страховий стаж ОСОБА_1 з 13.09.2025 становить 70 років 6 місяців 10 днів, який безпідставно не був врахований відповідачем під час обрахунку понаднормового стажу позивача, внаслідок чого відповідачем при проведенні перерахунків пенсії позивача обчислено доплату за понаднормовий стаж зі зменшеного розміру страхового стажу позивача, а саме 24 років, у той час як такий понаднормовий стаж з 13.09.2025 становить 50 років.

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем протиправно зменшено загальний страховий стаж позивача до 44 років 6 місяців 10 днів та, як наслідок, зменшено кількість «понаднормових» років такого стажу для цілей нарахування позивачу доплати за понаднормовий стаж як особі, яка потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII, а тому позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також вважає, що відповідач протиправно нараховує позивачу вказану доплату за понаднормовий стаж виходячи із непроіндексованого та неактуального середньомісячного заробітку у розмірі 37063,17 грн, який був чинний до 01.03.2026, а саме до моменту прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», внаслідок чого доплата за понаднормовий стаж нараховується позивачу у зменшеному розмірі.

Вирішуючи спір у цій частині позовних вимог суд зазначає, що ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII передбачено, що доплата до пенсії обчислюється виходячи із заробітку (з якого така пенсія розраховується).

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону , з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Пенсія за віком позивачу обчислена відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-ІV, що відповідачем не заперечується.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Таким чином, законом чітко встановлено спосіб осучаснення щороку пенсійної виплати з метою поступового підвищення.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 (далі - Порядок №124).

Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Отже, для перерахунку пенсії з метою індексації не застосований множник Зс. Натомість у формулі перерахунку пенсії із зазначеною метою вказано показники зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні та споживчих цін за попередній рік (у відсотках).

Згідно із п. 5 Порядку №124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2008 р., №25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до п. 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Саме на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку №124 Кабінетом Міністрів України щороку приймаються постанови про індексацію пенсійної виплати.

З метою реалізації пункту 6 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінет Міністрів України 25 лютого 2025 року прийняв постанову №209, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

25.02.2026 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Так, пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №209, №236 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Суд встановив, що рішенням відповідача від 01.09.2026 №956180122398 про перерахунок пенсії підтверджується, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2026 перерахований у спосіб його збільшення (індексації) на 1,121 та склав 41547,80 грн.

Також з пункту 8 листа відповідача від 04.09.2026 №1700-0202-8/75283 слідує, що «індексація доплати до пенсії за понаднормовий стаж шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 не проводилася», а в пункті 9 – що розмір заробітної плати, з урахуванням якого обчислюється доплата, становить: «з 13.09.2025 (зобов`язання з більш ранньої дати відсутні) — 37063,17 грн; з 01.03.2026 — 37063,17 грн».

Отже, з вказаного слідує, що відповідачем не проведено індексацію доплати до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_1 шляхом збільшення середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховувався для обчислення пенсії за віком на коефіцієнт збільшення 1,121 з 01.03.2026 на виконання Постанови №236, внаслідок чого відповідачем обчислено доплату до пенсії за понаднормовий стаж ОСОБА_1 із зменшеного (непроіндексованого з 01.03.2026) середньомісячного заробітку, який підлягав врахуванню до 01.03.2026, а саме у розмірі 37063,17 грн, у той час як середньомісячний заробіток з 01.03.2026 повинен становити 41547,80 грн (37063,17 х 1,121).

При цьому, як зазначав суд вище, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII обчислення доплати до пенсії за понаднормовий стаж як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС здійснюється із заробітку, з якого така пенсія обчислюється.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону , з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Зважаючи на це, відповідач при розрахунку заробітної плати, з якої пенсія обчислюється з 01.03.2026 на 1,121 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236) зобов`язаний був застосовувати проіндексований розмір заробітної плати для розрахунку доплати до пенсії за понаднормовий стаж як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, як розмір основної пенсії, так і розмір доплати (надбавки) за стаж підлягав щорічному зростанню.

Відповідач у відзиві зазначає, що перерахунок доплати з 01.03.2026 не проводився, оскільки рішенням суду у справі №460/4549/26 зобов`язано здійснити перерахунок з 13.09.2025, а індексація не була предметом розгляду у вказаній справі.

Суд оцінює критично та відхиляє вказані доводи відповідача з наступних підстав.

Обов`язок щорічного перерахунку пенсії з 1 березня шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, випливає безпосередньо з ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV та ч. 2 ст. 67 Закону №796-XII, згідно з якою пенсії, передбачені цим Законом, підвищуються відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, і не потребує окремого судового рішення. Доплата за понаднормовий стаж за ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII є складовою пенсії позивача, а не самостійною виплатою, і обчислюється у відсотках від того самого заробітку, з якого обчислюється пенсія. Цей заробіток відповідач з 01.03.2026 проіндексував до 41547,80 грн, однак доплату продовжив обчислювати від 37063,17 грн. Крім того, згідно з пунктом 6 Порядку №124 під час перерахунку пенсій враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством. Та обставина, що рішенням суду у справі №460/4549/26 визначено початкову дату встановлення доплати (13.09.2025), не звільняє відповідача від виконання прямого обов`язку, встановленого законом, щодо подальших перерахунків пенсії разом з усіма її складовими.

Відтак, з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача в цій частині слід зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону №796-ХІІ (в редакції, чинній до 11.10.2017), за період з 13.09.2025 в розмірі 1 проценту середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія (37063,17 грн, а з 01.03.2026 – проіндексованого на 1,121 – 41547,80 грн), за кожен повний рік роботи понад 20 років, виходячи із загального страхового стажу 70 років 6 місяців 10 днів (з урахуванням пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1), а не календарного стажу, без застосування «двоскладової формули» розрахунку, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо виплати пенсії без обмеження сум індексації, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 42 Закону №1058-IV визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Закон надає Кабінету Міністрів України повноваження визначати розмір та порядок такого збільшення, однак не уповноважує його встановлювати граничні суми, понад які збільшення пенсії внаслідок індексації не проводиться, і тим самим позбавляти окремих пенсіонерів частини індексації.

Водночас постановами Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185, від 25.02.2025 №209 та від 25.02.2026 №236 встановлено, що підвищення пенсії внаслідок перерахунку (індексації) обмежується граничною сумою (1500 грн у 2023–2025 роках та 2595 грн у 2026 році). На підставі цих положень відповідач зменшив пенсію позивача на 1807,22 грн (з 01.03.2023), 152,71 грн (з 01.03.2024), 1077,75 грн (з 01.03.2025) та 566,67 грн (з 01.03.2026).

Частиною другою статті 67 Закону №796-XII визначено, що пенсії, передбачені цим Законом, підвищуються відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 наголосив, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту таких осіб, але не може порушувати сутності їхніх прав. Обмеження не самої пенсії, а суми її індексації є таким самим за своєю природою обмеженням пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки призводить до того самого результату – виплати пенсії в розмірі, меншому від обчисленого за законом.

Верховний Суд у постанові від 12.05.2026 у справі №600/1447/25-а (адміністративне провадження №К/990/13290/26) за позовом особи, яка отримує пенсію відповідно до Закону №796-XII, визнав протиправними дії пенсійного органу щодо обмеження розміру індексації пенсії з 01.03.2025 граничною сумою 1500 грн, визначеною пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, та зобов`язав здійснити перерахунок і виплату пенсії без такого обмеження. При цьому Верховний Суд зазначив, що у період дії воєнного стану не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України, а на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №796-XII не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону; застосування при перерахунку таких пенсій постанови №209, якою передбачено обмеження їх розміру, є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист (пункти 36, 42, 43 постанови).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч. 3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки постанови Кабінету Міністрів України в частині встановлення граничних сум індексації суперечать ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, ч. 2 ст. 67 Закону №796-XII та Конституції України, вони не підлягають застосуванню до пенсії позивача.

Відповідач у відзиві посилається на чинність постанов Кабінету Міністрів України №168, №185, №209, №236, на повноваження Уряду визначати верхню межу індексації, зокрема в умовах воєнного стану, та на постанови Верховного Суду від 07.06.2024 у справі №420/25804/23, від 20.06.2024 у справі №420/23990/23, від 27.01.2025 у справі №160/2039/24, від 12.05.2026 у справі №300/2056/25 та інші.

Суд оцінює критично та відхиляє вказані доводи відповідача з наступних підстав.

У справі №300/2056/25 предметом спору була індексація пенсії по інвалідності внаслідок війни, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто правовідносини не є подібними; відповідачем також не наведено, що в інших зазначених ним справах предметом спору була індексація пенсії, призначеної відповідно до Закону №796-XII. Натомість щодо пенсій, призначених відповідно до Закону №796-XII, Верховний Суд у постанові від 12.05.2026 у справі №600/1447/25-а, сформулював висновок про протиправність обмеження індексації граничною сумою, який суд враховує відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Посилання відповідача на воєнний стан, Бюджетний кодекс України та рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 і від 25.01.2012 №3-рп/2012 не спростовують висновків суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції України та статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 право на соціальний захист, передбачене ст. 46 Конституції України, не належить до прав, які можуть обмежуватися в умовах воєнного стану (пункти 34–36 постанови Верховного Суду у справі №600/1447/25-а).

Таким чином, дії відповідача щодо зменшення пенсії позивача на суми обмеження індексації з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 є протиправними, а пенсія позивача з 13.09.2025 підлягає перерахунку та виплаті без застосування таких обмежень.

Також пенсія позивачу має виплачуватися без обмеження її максимальним розміром, з огляду на таке.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом №3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.

За положеннями статті 2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до статті 67 Закону №796-XII, внаслідок чого частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VІ, зокрема Закону №796-XII та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, від 15.11.2023 у справі №120/6735/23.

Верховний Суд з урахуванням висновків, викладених у постанові від 25.01.2023 у справі №380/12268/20 та у постанові від 05.09.2023 у справі №120/1602/23, зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів у сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).

Норми статті 2 Закону №3668-VI також кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 67 Закону №796-XII.

Однак, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону №796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, так само припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.

Відтак ГУ ПФУ з 20.03.2024 втратив правові підстави на обмеження пенсії позивача максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII.

Суд також враховує, що внаслідок застосування обмеження максимальним розміром пенсія позивача з 13.09.2025 фактично зросла лише на 85,31 грн (з 23524,69 грн до 23610,00 грн), тобто встановлена судом доплата за понаднормовий стаж майже повністю поглинається обмеженням, що нівелює виконання рішення суду у справі №460/4549/26, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, статті 14, 370 КАС України).

Таким чином позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій та бездіяльності у спірних правовідносинах: доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними нормами матеріального права, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах закону.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обчислення ОСОБА_1 доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), виходячи із понаднормового стажу 24 роки (від календарного стажу 44 роки 6 місяців 10 днів – без урахування пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1), замість обчислення доплати виходячи із понаднормового стажу 50 років (від загального страхового стажу 70 років 6 місяців 10 днів).

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації доплати до пенсії за понаднормовий стаж, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), з 01.03.2026 на коефіцієнт підвищення 1,121 (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236).

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо обмеження з 13.09.2025 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та щодо обмеження сум її індексації з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025 та з 01.03.2026 граничними сумами.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити за період з 13.09.2025 ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії за понаднормовий стаж, як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС, передбаченої частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній до 11.10.2017), в розмірі 1 проценту середньомісячного заробітку, з якого обчислюється пенсія (37063,17 грн, а з 01.03.2026 – проіндексованого на 1,121 – 41547,80 грн), за кожен повний рік роботи понад 20 років, виходячи із загального страхового стажу 70 років 6 місяців 10 днів (з урахуванням пільгового порядку обчислення стажу роботи за Списком №1), а не календарного стажу, без застосування «двоскладової формули» розрахунку, передбаченої ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та без обмеження її максимальним (граничним) розміром і без обмеження сум індексації граничними сумами, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області витрати по сплаті судового збору у сумі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 листопада 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко