Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №607/6917/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої внаслідок ДТП

Дата: 22 жовтня 2026 р.

Справа: №607/6917/26

Суддя: Кунець Н. Р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 Справа №607/6917/26 Провадження №2/607/4324/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

представника позивача адвоката Строценя Т.О.

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Сочавського А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех», треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (далі – ТОВ «Європа Транс Агро»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінгарант» (далі – ТОВ «Фінгарант»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех» (далі – ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» (далі – ПрАТ «СК «Еталон») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої, внаслідок пошкодження його транспортного засобу «Ford Fusion», р.н. НОМЕР_1 , під час ДТП, у розмірі 176 400 грн, 30 000 грн моральної шкоди, 10 700 витрат на проведення транспортно-товарознавчої експертизи, 50 000 грн витрат на правничу допомогу, а також 2 071 судового збору солідарно ТОВ «Європа Транс Агро», ТОВ «Фінгарант», ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 10.11.2025 о 19 год. 35 хв., на автомобільній дорозі М09 25 км. водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом MAN, д.н.з. НОМЕР_2 із напівпричепом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не зайняв відповідне положення на проїзній частині, не впевнився, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив розворот з крайньої правої смуги для руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10.12.2025 у справі № 541/4477/25, ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач вказує, що ОСОБА_3 на час ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем ТОВ «Європа Транс Агро» та керував 10.11.2025 т.з. МAN, д.н.з. НОМЕР_2 із напівпричепом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_4 , у зв`язку з виконанням своїх трудових обов`язків.

Окрім того, транспортний засіб MAN д.н.з. НОМЕР_2 , перебуває у власності ТОВ «ФК ФІНГАРАНТ» та забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР-230365322, виданим ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», при цьому страхувальником за вказаним полісом є ТОВ «Європа Транс Агро». Напівпричіп Zaslaw, державний номер НОМЕР_3 , належить на праві власності відповідачу ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех», застрахований полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР232154558, виданим ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», страхувальником також визначено ТОВ «Європа Транс Агро». Страхова сума згідно вказаних полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності становить 250 000 грн.

На переконання позивача, у даному випадку існують правові підстави для покладення солідарної відповідальності за завдану шкоду на ТОВ «ФК ФІНГАРАНТ», як власника транспортного засобу, ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех», як власника напівпричепа, ТОВ «Європа Транс Агро», як роботодавця водія, який безпосередньо спричинив дорожньо-транспортну пригоду під час виконання своїх трудових обов`язків.

Відповідно до висновку експерта № 133/25 від 29.12.2025, вартість КТЗ «Ford Fusion SE II 2/5 Duratec 16V 150HP AT р.н. НОМЕР_1 », без урахування отриманих пошкоджень у ДТП, яке мало місце 10.11.2025, станом на момент ДТП, становить 426 350 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Ford Fusion SE II 2/5 Duratec 16V 150HP АТ р.н. НОМЕР_1 », після ДТП, яке мало місце 10.11.2025 станом на момент ДТП, приймається рівною вартістю автомобіля, тобто 426 350 грн.

Враховуючи, що ПрАТ «СК «Еталон» здійснило страхове відшкодування у розмірі 249 950 грн, що не покриває повну вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу позивача, на думку останнього виникає необхідність у стягненні з відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» залишку матеріальних збитків у сумі 176 400 грн.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» із письмовою претензією (листом-претензією), у якій просив відповідача здійснити перерахунок належної до сплати суми з урахуванням виявленої різниці - 176 400 грн, відшкодувати завдану моральну шкоду в сумі 20 000 грн, а також компенсувати витрати, понесені позивачем у зв`язку проведенням транспортно-товарознавчої експертизи в сумі 10 700 грн. Відповідач ТОВ «Європа Транс Агро», жодної відповіді у встановлений строк не надав, вимоги позивача не задовольнив, заходів для врегулювання спору в досудовому порядку не вжив.

Також, позивач зауважує, що у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, йому була завдана моральна шкода. Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода спричинила у позивача інтенсивні моральні страждання, які проявлялися у постійному страху, тривожності, безсонні та сильному переживанні за власне життя. Особливо тяжкими ці переживання були на тлі того, що в той час його тяжко хвора мати перебувала у лікарні, що значно підсилювало емоційний стрес. Втрата близької людини та розуміння того, що він міг не встигнути побачитися з матір`ю, посилили психоемоційний тиск та страх повторної загрози життю. У подальшому, для забезпечення необхідного догляду та відвідування матері, потерпілому доводилося винаймати транспортні засоби для кожної поїздки, що створювало додатковий емоційний та фінансовий тягар. Для підтримки свого психоемоційного стану позивач відвідував психолога, де йому надавали консультації та допомогу у подоланні пережитого стресу, тривоги, порушень сну та сильних емоційних переживань, які виникли внаслідок ДТП.

На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2026 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.04.2026 представник відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» – адвокат Нечіпайло Р.С. через систему «Електронний суд» подав суду відзив на позов, в якому останній зазначає , що відповідно до Висновку № 133/25 від 29.12.2025, а також вимог ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX, транспортний засіб Ford, Fusion, р.н. НОМЕР_1 вважається фізично знищеним. А тому у правовідносинах між потерпілими та страховиками/страхувальниками щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, внаслідок якої транспортний засіб було знищено, необхідно керуватися саме ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX. Окрім цього, представник зауважує, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадку коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цими особами у трудових відносинах та шкода заподіяна нею, у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Представник відповідача зазначає, що відповідно до структури ЦК України позивач має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило і імперативному порядку у законі не визначено. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що вимога позивача про стягнення у солідарному порядку з ТОВ «Європа Транс Агро» 176 400 суперечить вимогам ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX. З приводу стягнення моральної шкоди представник відповідача зауважує, що позивачем не надано доказів звернення до медичних установ з метою коригування свого психічного або психологічного стану внаслідок спричинення моральної шкоди. Також, не надано будь-яких доказів, які б обґрунтовували зазначений розмір відшкодування моральної шкоди, відповідного висновку МСЕК або висновків інших медичних органів про спричинення моральної шкоди, її глибини та негативних наслідків, які мали б бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Тому представник відповідача просить в задоволені позовних вимог позивача ОСОБА_2 до відповідача ТОВ «Європа Транс Агро», відмовити в повному обсязі.

05.05.2026 представник відповідача ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» – адвокат Дишкант С.А. через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, в якому останній вказує, що ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» є неналежним відповідачем у даній справі так як на момент ДТП, транспортний засіб напівпричеп Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_5 вибув із володіння ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» на підставі договору оренди транспортних засобів № ОТЗ-01/25-ЄТА від 01.03.2025, а особа яка керувала транспортним засобом не є працівником ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех». Представник відповідача зазначає, що ТОВ «Дистрибуційна компанія «Агротех» повною мірою не погоджується з заявленою сумою витрат на правову допомогу, зауважує, що враховуючи обставини справи (позов малої складності), обсяг наданих послуг, заявлені судові витрати завищені. Окрім того представник відповідача вказує, що розмір моральної шкоди у сумі 30 000 грн, що підлягає відшкодуванню, позивачем не обґрунтовано. На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Дистрибуційна крмпанія «Агротех» в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 27.07.2026 постановленою у судовому засіданні та занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

28.07.2026 представник відповідача ТОВ «Фінгарант» – Бабій В.М. через систему «Електронний суд» подав суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що ТОВ «Фінгарант» не є власником чи орендарем транспортного засобу MAN, д.н.з. НОМЕР_2 із напівпричепом Zaslaw, д.н.з НОМЕР_6 . Окрім того позивач у позовній заяві вказує, що даний транспортний засіб належить ТОВ «ФК «Фінгарант». Таким чином просить суд вважати ТОВ «Фінгарант» неналежним відповідачем та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.09.2026 суд повернувся до стадії підготовчого провадження та задовольнив клопотання представника позивача ОСОБА_2 , – адвоката Строценя Т.О. про заміну неналежного відповідача, замінив первісного співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінгарант» на належного співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант».

07.10.2026 представник відповідача ТОВ «ФК «Фінгарант» – адвокат Кочура А.В. через систему «Електронний суд» подав суду заперечення на позовну заяву, в яких останній вказує, що ТОВ «ФК «Фінгарант», передав транспортний засіб MAN, д.н.з. НОМЕР_2 в оренду ТОВ «ЄВРОПА ТРАНС АГРО» згідно з Договором оренди від 01.10.2025 та Актом приймання-передачі до цього Договору. Станом на 10.11.2025, коли відбулася дорожньо-транспортна пригода, вказаний транспортний засіб MAN перебував у користуванні ТОВ «ЄВРОПА ТРАНС АГРО». Представник відповідача зазначає, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цими особами, по-перше, в трудових відносинах, а, по-друге, шкода, заподіяна нею у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Представник відповідача зауважує, що згідно з п.п.6.3-6.5 Договору оренди від 01.10.2025 року Орендар (ТОВ «ЄВРОПА ТРАНС АГРО»), з моменту фактичного прийняття Транспортного засобу за Актом приймання-передачі, самостійно та на власний ризик здійснює його експлуатацію і несе відповідальність за дотримання правил дорожнього руху, правил експлуатації Транспортного засобу та вимог чинного законодавства. У разі ДТП, аварії, пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу, а також у разі заподіяння під час використання транспортного засобу шкоди майну, життю чи здоров`ю третіх осіб, Орендар несе відповідальність за всі наслідки такого випадку в межах, передбачених законом та цим Договором. Орендар погоджується, що всі ризики, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу протягом строку його користування, покладаються на Орендаря. З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «ФК «Фінгарант», в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 13.10.2026 постановленою у судовому засіданні та занесеною до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_2 – адвокат Строцень Т.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Окрім цього зазначив, що докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Представник відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» – адвокат Нечіпайло Р.С. у судовому засіданні заперечив з приводу позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» – адвокат Сочавський А.З. у судовому засіданні заперечив з приводу позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» зареєстрованого у підсистемі «Електронний суд». Про причини неявки суду не повідомив та заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «Еталон» не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету ПрАТ «СК «Еталон» зареєстрованого у підсистемі «Електронний суд». Про причини неявки суду не повідомив та заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток. Про причини неявки суду не повідомив та заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10.12.2025 у справі № 541/4477/25, ОСОБА_3 , визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Як вбачається із змісту вказаної постанови, 10.11.2025 о 19 год. 35 хв., на а/д М09 25 км. Водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом MAN, д.н.з. НОМЕР_2 із напівпричепом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не зайняв відповідне положення на проїзній частині, не впевнився, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив розворот з крайньої правої смуги для руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Ford Fusion», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 (б), 10.1, 10.6 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

01.03.2025 між Орендодавцем ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» та Орендарем ТОВ «Європа Транс Агро» укладено Договір оренди транспортних засобів №ОТЗ-01/25-ЄТА, за умовами якого Орендодавець зобов`язується передати у тимчасове платне користування транспортні засоби (об`єкт оренди), а Орендар зобов`язується прийняти, оплатити користування і своєчасно повернути об`єкт оренди у справному стані з урахуванням нормального зносу.

Найменування, кількість, марка, модель, тип, державний номер (за його наявності), серійний номер, рік випуску об`єкта оренди та інші основні відомості про нього визначаються сторонами у додатках до цього Договору, що становлять його невід`ємну частину (п. 1.2 Договору).

Об`єкт оренди передається Орендарю на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4.1 Договору, Орендар користується об`єктом оренди протягом строку оренди, встановленого цим Договором. Згідно з п. 3.1 Договору, строк (термін) оренди за цим Договором становить 1 рік з моменту укладення цього Договору та діє до 28.02.2026.

Орендодавець ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» передав Орендарю ТОВ «Європа Транс Агро» напівпричіп Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_7 , що підтверджується Актом приймання-передачі №1 від 01.03.2025.

Цивільно-правова відповідальність користувача напівпричіпа Zaslaw, державний номер НОМЕР_7 на момент ДТП була застрахована на підставі Полісу № ЕР-232154558 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» та ТОВ «Європа Транс Агро», згідно з яким страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілих осіб – 500 000 грн, за шкоду заподіяну майну потерпілих осіб – 250 000 грн. Строк дії полісу з 06.09.2025 до 05.09.2026 включно.

01.10.2025 між Орендодавцем ТОВ «ФК «Фінгарант» та Орендарем ТОВ «Європа Транс Агро» укладено Договір оренди транспортних засобів №1/Ф-25, за умовами якого Орендодавець зобов`язується передати у тимчасове платне користування транспортні засоби (об`єкт оренди), а Орендар зобов`язується прийняти, оплатити користування і своєчасно повернути об`єкт оренди у справному стані з урахуванням нормального зносу. Відомості про об`єкт оренди, його кількість та інше визначаються сторонами у Додатку до цього Договору, що становлять його невід`ємну частину.

Об`єкт оренди передається Орендарю на підставі підписаного сторонами Акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Договору, Орендар користується об`єктом оренди протягом строку оренди, встановленого цим Договором. Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору, строк (термін) оренди за цим Договором становить 1 рік з моменту укладення цього Договору. Договір вважається укладеним (набирає чинності) з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і є чинним до 30.09.2026.

Орендодавець ТОВ «ФК «Фінгарант» передав, а Орендар ТОВ «Європа Транс Агро» прийняв у тимчасове платне користування сідельний тягач MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується Актом приймання-передачі транспортних засобів №1 від 01.10.2025 до Договору оренди транспортних засобів №1/Ф-25 від 01.10.2025.

Цивільно-правова відповідальність користувача транспортного засобу марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована на підставі Полісу № ЕР-230365322 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» та ТОВ «Європа Транс Агро», згідно з яким страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілих осіб – 500 000 грн, за шкоду заподіяну майну потерпілих осіб – 250 000 грн. Строк дії полісу з 26.06.2025 до 25.06.2026 включно.

Відповідно до страхового посвідчення № 194 до договору обов`язкового особистого страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті, укладеного між ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» та ТОВ «Європа Транс Агро», застрахованою особою є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страховими випадками є загибель або смерть застрахованого, встановлення застрахованому інвалідності, тимчасова трата застрахованим працездатності, при цьому страхування поширюється на період обслуговування поїздки. Страхова сума складає 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день виплати, 102 000 грн на дату укладення Договору страхування. Строк дії страхового посвідчення з 07.12.2024 до 06.12.2025.

Висновком судового експерта Мазура М.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи за зверненням ОСОБА_2 № 133/25 від 29.12.2025, встановлено, що вартість КТЗ «Ford Fusion SE II 2,5 Duratec 16V 150HP AT р.н. НОМЕР_1 », без урахування отриманих пошкоджень у ДТП, яке мало місце 10.11.2025, станом на момент ДТП, складає 426 350 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Ford Fusion SE II 2,5 Duratec 16V 150HP AT р.н. НОМЕР_1 », після ДТП, яке мало місце 10.11.2025, станом на момент ДТП, складає повну вартість автомобіля, тобто 426 350 грн. Вартість придатних для вторинного використання запчастин/складових КТЗ «Ford Fusion SE II 2,5 Duratec 16V 150HP AT р.н. НОМЕР_1 », після ДТП, яке мало місце 10.11.2025, станом на момент ДТП (при зовнішньому візуальному огляді, без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей/механізмів/вузлів/агрегатів і вимірів/замірів), ймовірно будуть становити 61 310 грн.

Як вбачається із квитанції до прибуткового касового ордера № 133/25 від 16.12.2025, ОСОБА_2 сплатив за проведену експертизу № 133/25 суму у розмірі 10 700 грн.

Згідно з інформацією про зарахування, 26.12.2025 ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн на картку НОМЕР_8 , коментар від відправника: 31200_8203; ОСОБА_2 . Страхове відшкод. По Дог. ЕР-230365322 зг. с/а 5086/01/50, д/н НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 звернувся до відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» із листом-претензією від 03.03.2026, у якій просив відповідача здійснити перерахунок грошових коштів на користь ОСОБА_2 у повному обсязі у розмірі 207 100 грн (176 400 грн різниці матеріальної шкоди, 20 000 грн моральної шкоди; 10 700 грн витрат, понесених позивачем у зв`язку проведенням транспортно-товарознавчої експертизи) шляхом безготівкового перерахування за вказаними реквізитами.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9 виданого 25.11.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Купчинці Козівського району Тернопільської області.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно пунктів 8 та 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З огляду на вимоги п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Відповідачем є та зі сторін у процесі, яка вказується позивачем як порушник його права. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 705/3876/18 зазначив, що неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду акцентувала, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Так, позивачем пред`явлено даний позов про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди до ТОВ «Європа Транс Агро», ТОВ «ФК «Фінгарант» та ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех», яких позивач вважає належними відповідачами.

Поряд з цим, згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За змістом частини 1 статті 1172 ЦК України, шкоду завдану працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків відшкодовує юридична або фізична особа, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Виходячи з наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, яким володіє роботодавець, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 10.11.2025 о 19 год. 35 хв. на автомобільній дорозі М09 25 км., ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Європа Транс Агро» та виконував службові обов`язки водія МAN, д.н.з. НОМЕР_2 із напівпричепом Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_6 .

Вказані обставини не заперечувались учасниками справи.

При цьому, транспортні засоби МAN, д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричіп Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_6 були передані ТОВ «ФК «Фінгарант» та ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех» у тимчасове платне користування ТОВ «Європа Транс Агро» на підставі Договору оренди транспортних засобів №ОТЗ-01/25-ЄТА від 01.03.2025 та Договору оренди транспортних засобів №1/Ф-25 від 01.10.2025 укладених з ТОВ «Європа Транс Агро».

Таким чином, законним володільцем транспортних засобів МAN, д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричіпу Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_6 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди , було ТОВ «Європа Транс Агро».

Враховуючи вищевикладене, оскільки, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби МAN, д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричіп Zaslaw, д.н.з. НОМЕР_6 не перебували у володінні ТОВ «Фінансова компанія «Фінгарант» та ТОВ «Дистрибуційна компанія Агротех», останні, відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, є неналежним відповідачами у справі, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до них.

Відповідальним за відшкодування шкоди, завданої позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди відповідно до вимог частини 2 статті 1187, частини першої статті 1172 ЦК України, а відтак і належним відповідачем у справі є ТОВ «Європа Транс Агро».

Відповідно до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

01.01.2025 введено в дію Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-ІХ.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі – в редакції Закону, який був чинний на момент настання страхового випадку) об`єктом страхування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.

Стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

При цьому відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суд на підставі ст. 1194 ЦК України постановляє стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновок експерта – це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України).

Положення статей 76, 102, 113 ЦПК України визначають висновки експертів як один із засобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

До позовної заяви позивачем долучено висновок № 133/25 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи згідно заяви-звернення від ОСОБА_2 , складений судовим експертом Мазуром М.С., 29.12.2025, згідно з вступною частиною якого, безпосередній огляд КТЗ «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 , забезпечений замовником та проведений експертом ОСОБА_6 в світлий час доби 18.11.2025 в присутності замовника. Додатковий огляд відбувся 02.12.2025 в присутності представника СК - Карась Я.М., учасник ДТП чи/або представник на огляд не з`явилися, хоча, зі слів замовника, належним чином були повідомлені. Під час огляду проводилось фотографування цифровою фотокамерою і відповідні зображення наведені в додатку №1 до висновку. За адресою вул. Об`їзна, м. Тернопіль Тернопільської області.

Відповідно до висновку, складеного судовим експертом Мазуром М.С. № 133/25 від 29.12.2025 вартість КТЗ «Ford Fusion SE II 2,5 Duratec 16V 150HP AT р.н. НОМЕР_1 », без урахування отриманих пошкоджень у ДТП, яке мало місце 10.11.2025, станом на момент ДТП, складає 426 350 грн. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ «Ford Fusion SE II 2,5 Duratec 16V 150HP AT р.н. НОМЕР_1 », після ДТП, яке мало місце 10.11.2025, станом на момент ДТП, складає повну вартість автомобіля, тобто 426 350 грн. Вартість придатних для вторинного використання запчастин/складових КТЗ «Ford Fusion SE II 2,5 Duratec 16V 150HP AT р.н. НОМЕР_1 », після ДТП, яке мало місце 10.11.2025, станом на момент ДТП (при зовнішньому візуальному огляді, без проведення необхідних технологічних-інструментальних; діагностичних дефектовок деталей/механізмів/вузлів/агрегатів і вимірів/замірів), ймовірно будуть становити 61 310 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 335/2566/18 висловив правову позицію, відповідно до якої у висновку експерта щодо визначення розміру завданого збитку повинно бути зазначено, що він виконується для суду і що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність. Інакше висновок експерта буде розцінений як неналежний доказ.

У висновку № 133/25, складеному судовим експертом Мазуром М.С., 29.12.2025, зазначено, що цей висновок підготовлено для подання до суду. Експерт ОСОБА_6 попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» до проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Встановлено, що судовий експерт Мазур М.С. має вищу освіту за спеціальністю «Автомобільний транспорт» з освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр, кваліфікацію судового експерта з правом проведення судових експертиз за спеціальностями: 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу» згідно з свідоцтвом № 304, виданого рішенням ЦЕКК при Міністерстві юстиції України, а тому вправі надати висновок за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи щодо визначення розміру збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу внаслідок ДТП.

За результатами вивчення висновку експерта ОСОБА_6 , № 133/25 від 29.12.2025, суд дійшов висновку, що висновок експерта ОСОБА_6 , № 133/25 від 29.12.2025 є належним та допустимим доказом вартості матеріального збитку, спричиненого власнику КТЗ «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до статті 26 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених п. 6 ч.1 ст. 30 Закону; проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно.

Стаття 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

У разі досягнення згоди між потерпілою особою та страховиком (МТСБУ) щодо відчуження потерпілою особою на користь страховика (МТСБУ) знищеного транспортного засобу страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: ринкової вартості транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Згідно з роз`ясненнями пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6, при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду i якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так i при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку з заподіянням шкоди майну.

У разі, коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості, перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Така ж позиція викладена в багатьох постановах ВС, у яких зазначено, що якщо пошкоджений ТЗ не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. У разі, якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Якщо ж ТЗ визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП, та витратам з евакуації транспортного засобу з місця ДТП (постанови від 14.03.2018 у справі № 337/5881/14-ц, від 15.03.2018 у справі № 564/2464/14-ц, від 04.04.2018 у справі № 758/8578/15-ц, від 18.04.2018 у справі № 361/3094/15-ц, від 13.06.2018 у справі № 444/577/16-ц, від 31.10.2018 справа № 343/2372/15-ц, від 12.12.2018, справа № 466/7010/16, від 18.12.2018, справа № 524/561/16-ц, від 30.01.2019 у справі № 753/21303/16-ц.

Таким чином, суд констатує, що передбачено два варіанти відшкодування шкоди у разі знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди, а у разі, якщо потерпіла сторона погоджується передати на користь страховика залишки транспортного засобу – у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витрати з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

З висновку судового експерта № 133/25 від 29.12.2025 судом встановлено, що КТЗ «Ford Fusion», р.н. НОМЕР_1 вважається фізично знищеним.

Позивач ОСОБА_2 скористався наданим йому правом та залишив залишки пошкодженого «Ford Fusion», р.н. НОМЕР_1 собі, а відтак має право на відшкодовування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становить 365 040 грн (вартість ТЗ до ДТП 426 350 грн – вартість ТЗ після ДТП (утилізаційна вартість) 61 310 грн = 365 040 грн).

Водночас, цивільно-правова відповідальність користувача транспортного засобу марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричіпа Zaslaw, державний номер НОМЕР_7 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» на підставі Полісів №ЕР-230365322 та №ЕР-232154558 .

26.12.2026 ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» виплатила позивачу ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 250 000 грн.

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Європа Транс Агро» на користь позивача ОСОБА_2 матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу у розмірі 115 040 грн (365 040 грн – 250 000 грн).

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.3, 9 Постанови №4 від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Постановою Пленуму ВС України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», пунктом 5 роз`яснено, що суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне – за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 5 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року № 4, розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, за яких обставин і якими діями вони завдані, яким є ступень вини заподіювана, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов`язані з ними втрати та з чого при цьому виходить.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 9 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України із змінами, внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в конкретній справі, відповідно до положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд повинен враховувати характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, стан здоров`я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їхніх життєвих стосунках тощо.

Суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка склалась в цій сфері, а саме, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом і у практиці ЄСПЛ приймаються до уваги різні обставини як такі, що заподіюють моральну шкоду: незручності, викликані негативним впливом на здоров`я; стурбованість і тривога через те, що ситуація триває довго; глибоке відчуття несправедливості, викликане тривалим невиконанням судового рішення; розчарування тощо (Мілазі проти Республіки Італії від 25.06.1987 р., Лопес Остра проти Іспанії від 09.12.1994 р., Цимерман і Штайнерн проти Швейцарської Конфедерації від 13.07.1983 р., Жовнер проти України від 29.06.2004 р., Полтораченко проти України від 18.01.2005 р.).

Суд вважає доведеним факт спричинення позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка виникла з вини працівника ТОВ «Європа Транс Агро» - ОСОБА_3 , що, полягає у моральних стражданнях, які проявлялися у постійному страху, тривожності, безсонні та сильному переживанні за власне життя, так як під час дорожньо – транспортної пригоди він опинився у критичній небезпеці для свого життя. Крім того, суд враховує, що фізичне знищення транспортного засобу позивача в результаті дорожньо-транспортної пригоди завдало йому додаткового стресу, оскільки він був позбавлений можливості користуватись належним йому транспортним засобом та був змушений винаймати транспортні засоби для необхідних йому поїздок, що створювало для нього додатковий емоційний та фінансовий тягар.

Разом з тим, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 30 000 грн оцінені суб`єктивно та є завищеними, а тому враховуючи вищевикладені обставини, засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості, приходить до переконання, що розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_2 становить 20 000 гривень.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на факт відвідування ним психолога, для підтримки свого психоемоційного стану після дорожньо – транспортної пригоди, оскільки не такі не підтвердженні жодними доказами.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ТОВ «Європа Транс Агро» на користь ОСОБА_2 115 040 грн матеріальної шкоди та 20 000 грн моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт понесення та розмір витрат за проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 10 700 грн.

Проте, оскільки позов задоволено частково відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Європа Транс Агро» на користь позивача підлягають стягненню витрати за проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 7 000,62 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (135 040 / 206 400 * 10 700 = 7 000,62).

Також, частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою – підприємцем, справляється судовий збір в розмірі 1-го відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн).

Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

У позовній заяві повивачем вказано ціну позову 217 100 грн та відповідно сплачено судовий збір у розмірі 1-го відсотку ціни позову – 2 171 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 1.592880523.1 від 27.03.2026.

Поряд з цим, у позовних вимогах позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме, про стягнення: матеріальної шкоди у розмірі 176 400 грн та моральної шкоди у розмірі 30 000 грн.

Таким чином, загальна сума заявлена позивачем до стягнення за даним позовом становить 206 400 грн, що і є ціною позову, тому позивач повинен був сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви у розмірі 2 064 грн.

Судом задоволено позовні вимоги позивача частково на 135 040 грн, а відтак розмір судового збору, який підлягає до стягнення з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог становить 1 350,40 грн.

При цьому, суд роз`яснює позивачу положення п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», за змістом якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Окрім цього, суд звертає увагу, що під час виготовлення вступної та резолютивної частини судового рішення судом допущено описку у вступній та резолютивній частині рішення, зокрема, не правильно зазначено найменування відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех», а саме вказано «Товариство з обмеженою відповідальністю дистрибуційна компанія «Агротех»» замість правильного «Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех».

З урахуванням викладеного, відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд дійшов висновку про необхідність внесення змін до вступної та резолютивної частини рішення, зазначивши правильно найменування відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех» - «Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех» у відповідних відмінках.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263 – 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех», треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» на користь ОСОБА_2 115 040 (сто п`ятнадцять тисяч сорок) гривень матеріальної шкоди та 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

У задоволення решти вимог, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 350 (одна тисяча триста п`ятдесят) гривень 40 (сорок) копійок та витрати за проведення експертизи у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 62 (шістдесят дві) копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_10 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», код ЄДРПОУ 41101091, адреса місця знаходження, вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76020.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант», код ЄДРПОУ 39255883, місцезнаходження: вул. Предславинська, буд. 37, кабінет № 213, приміщення 1, м. Київ, 03150.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна компанія Агротех», код ЄДРПОУ 39995206, адреса місця знаходження вул. Миру, 25А, с. Брежани, Хмільницький район, Вінницька область, 22426.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса місця проживання АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон», код ЄДРПОУ 20080515, адреса місця знаходження вул. Гарматна, 8 прим. 6, м. Київ, 03067.

Повний текст рішення суду складено 09.11.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua