Суд: Лановецький районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 08 листопада 2026 р.
Справа: №602/1086/26
Суддя: Наумчук В. А.
Справа № 602/1086/26
Провадження № 2-а/602/51/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" листопада 2026 р. м. Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Наумчука В.А., за участі секретаря судового засідання Майхрук Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
До Лановецького районного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (нижче у тексті - ГУНП або відповідач) про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7998823 від 05.10.2026 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Окрім того, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7998905 від 05.10.2026 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Позивач вважає зазначені постанови незаконними та необґрунтованими, оскільки у його діях відсутній склад відповідних адміністративних правопорушень. Позивач стверджує, що 05.10.2026 він, керуючи транспортним засобом, виконав вимоги дорожнього знаку 2.2, зупинився перед ним, переконався у відсутності транспортних засобів та здійснив поворот. Через деякий час, після того, як він заїхав на парковку, до нього під`їхали працівник поліції і заявили, що позивач допустив порушення, пред`явивши відео з відеореєстратора. Разом, з тим на вказаному відео чітко проглядається, що він здійснює зупинку перед знаком, внаслідок чого на його транспортному засобі засвічуються стоп-сигнали, однак поліцейські цей факт і пояснення позивача до уваги не взяли та поспішно винесли постанову. Також позивач вважає, що поліцейські безпідставно вимагали у нього посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. І хоча ці документи позивач мав при собі, однак через безпідставність такої вимоги відмовився їх пред`являти. Безпідставність вимоги пред`явити посвідчення водія полягає у тому, що у випадку відсутності будь-якої причини для зупинки водій не зобов`язаний пред`являти працівникам поліції документи.
Також зазначає, що при винесенні оскаржуваних постанов поліцейськими порушено ряд процесуальних вимог до провадження у справі про адміністративне правопорушення – порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право на захист (ст. 268 КУпАП). Просить спірні постанови скасувати та закрити справи про адміністративні правопорушення.
Відповідач через свого представника Шеременду А.О. у встановлений судом строк подав відзив на позов, згідно з яким позов не визнає. Зазначає, що позивач за наведених в оскаржуваних постановах обставин порушив відповідні вимоги ПДР та норми КУпАП, що підтверджується доданими до відзиву відеоматеріалами фіксації порушень: відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудного відео реєстратора поліцейського. Окрім того, на відеозаписі з нагрудного відео реєстратора поліцейського зафіксовано розгляд адміністративних справ, під час яких поліцейським з`ясовано усі обставини справ та ознайомлено позивача з правами відповідно до ст. 268 КУпАП ст. 63 Конституції України. Працівниками поліції не здійснювали жодні дії, які перешкоджали позивачу реалізувати своє право на правничу допомогу. Вважає, що оскаржувані постанови винесено працівниками поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об`єктивних а обставин справи. Просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.
Ухвалою судді від 20.10.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного провадження з повідомленням учасників справи, з урахуванням положень параграфу 2 глави 11 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29 жовтня 2026 року.
Ухвалою суду від 29.10.2026 розгляд справи відкладено на 09 листопада 2026 року.
Позивач у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Представник позивача, адвокат Радосюк О.І., у судове засідання не прибула, до судового засідання подала до суду письмове клопотання, у якому просила розгляд справи здійснювати у відсутності позивача та його представника. Додатково зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, у відзиві просить суд розглядати справу за відсутності представника ГУНП в Тернопільській області, у зв`язку із зайнятістю по службі.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази, а також аргументи, наведені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив фактичні обставини справи, відповідні спірні правовідносини і дійшов наступних висновків.
Так, суд установив, що 05.10.2026 поліцейським офіцером громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Токарем О.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7998823, якою на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст.122 КУпАП (нижче у тексті – постанова №7998823).
В постанові №7998823 зазначено, що 05.10.2026 о 12 год 45 хв водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом КІА OPTIMA, д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Тернопіль, виїжджаючи до вул. Текстильна, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», а саме не зупинився перед знаком, чим порушив п. 8.4.б ПДР – порушення вимог знаків пріоритету. У пункті 7 цієї постанови зазначено, що до неї додаються відео з реєстратора ТЗ Рено 137, НК 862559.
Окрім того, 05.10.2026 поліцейським офіцером громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Токарем О.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7998905, якою на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за ч. 1 ст.126 КУпАП (нижче у тексті – постанова №7998905).
В постанові №7998905 зазначено, що 05.10.2026 о 12 год 56 хв в м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28ч, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом КІА OPTIMA, д.н.з. НОМЕР_1 , на законну вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 2.4.а ПДР – керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов`язкового страхування ЦВВНТЗ. У пункті 7 постанови зазначено, що до неї додається відео НК 862559.
На дослідженому у судовому засіданні відеозаписі з реєстратора службового автомобіля поліцейського зафіксовано автомобіль КІА OPTIMA, р.н. НОМЕР_1 , який, під`їхавши до перехрестя, не здійснив зупинку перед знаком «STOP», а лише дещо зменшив швидкість перед поворотом праворуч. Повернувши праворуч, транспортний засіб заїхав на територію парковки, де зупинився. Одразу слідом за ним на парковку заїхав службовий автомобіль працівників поліції та зупинився біля нього.
На дослідженому у судовому засіданні відеозаписі з бодікамери поліцейського №862559 зафіксовано як поліцейський, підійшовши до автомобіля КІА OPTIMA, р.н. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував позивач, назвав свою посаду, звання та прізвище та поінформував водія про вчинене ним порушення, а саме те, що він не зупинився перед знаком 2.2. На прохання позивача поліцейський продемонстрував йому на службовому планшеті відео з реєстратора службового автомобіля, на якому зафіксовано проїзд автомобіля під керуванням позивача перехрестя з порушенням вимог дорожнього знаку 2.2. Під час спілкування з позивачем поліцейський неодноразово висував йому вимогу пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, яку позивач не виконав навіть після попередження його поліцейським про адміністративну відповідальність за ненадання таких документів. При цьому, позивач сперечався з поліцейським, заперечуючи порушення ним Правил дорожнього руху та оспорюючи законність вимоги поліцейського. Заявляв, що відповідні документи у нього є, але показувати він їх не буде. У подальшому поліцейський повідомив позивача про розгляд справи за ч. 1 ст. 122 КУпАП, роз`яснив позивачу його права та обов`язки, у т.ч. право на захист, та роздрукував постанову №7998823, копію якої вручив позивачу. Після цього поліцейський аналогічним чином розглянув справу за ч. 1 ст. 126 КУпАП та виніс постанову №7998905, копію якої теж вручив позивачу. Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення позивач не заявляв поліцейському клопотань про те, що він бажає скористатися правовою допомогою, чи про те, що йому незрозумілі його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Предметом позову у цій адміністративній справі є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень (поліцейського) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктами 3, 8, 11 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07 2015 №580-VIII (далі у тексті – Закон №580) передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції, серед іншого, розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху (зокрема, частина перша статті 122, частина перша статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» слідує, що учасники дорожнього руху, до яких відноситься водій, зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух»).
Відповідно до п 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306 (нижче у тексті - ПДР), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а за п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Положеннями п. 8.4.б ПДР встановлено, що знаки пріоритету є однією з груп дорожніх знаків, що встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Відповідно до п. 33.2 ПДР знак пріоритету 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено” означає, що забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.
За змістом п. 1.10 ПДР термін «зупинка», наведений у цих Правилах, має таке значення - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
З наведеного вище слідує, що під`жджаючи до перехрестя, на якому встановлено знак 2.2 “Проїзд без зупинки заборонено”, транспортний засіб має зупинитися перед відповідною розміткою, а у разі, коли вона відсутня, - перед цим знаком, тобто повністю припинити рух, а не лише зменшити швидкість.
За невиконання наведених приписів ПДР настає відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Окрім того, відповідно до п. 2.4.а ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, зокрема посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Частиною першою статті 32 Закону №580 передбачені випадки, у яких поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах. Таким випадком є, зокрема, випадок, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (п.2 ч. 1 ст. 32 Закону №580).
Зі змісту положень абзаців першого-третього статті 16 Закону України «Про дорожній рух» слідує, зокрема, що водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством; виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що поліцейському надані законом повноваження вимагати у водія пред`явлення ним відповідних документів, у т.ч. посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, зокрема у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що водій вчинив правопорушення. Навіть якщо транспортний засіб зупинився самостійно, а не був зупинений безпосередньо поліцейським, наведеному вище праву поліцейського кореспондує обов`язок водія такого транспортного засобу надати відповідні документи поліцейському для перевірки.
Незгода водія з причиною зупинки транспортного засобу не звільняє його від обов`язку виконання законних вимог поліцейського. За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 32 Закону №580, водій спочатку має виконати законну вимогу поліцейського, а у разі незгоди з правомірністю дій останнього, він може оскаржити їх у встановленому законом порядку.
Невиконання зазначеної вимоги поліцейського тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, суд зауважує, що наявність у водія при собі відповідних документів не спростовує кваліфікації його дій за вказаною нормою КУпАП, оскільки об`єктивна сторона складу правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП полягає як у відсутності таких документів при собі у особи, яка керує транспортним засобом, так і у непред`явленні особою у визначений спосіб цих документів поліцейському.
Нормою ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З`ясування, серед іншого, тих обставин чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні, є обов`язком органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, про що прямо вказано у ст. 280 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, зміст якої має відповідати вимогам, наведеним у цій статті.
Згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за №1395 (зі змінами і доповненнями), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 5 розділу ІV вищезгаданої Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Оцінюючи правомірність рішення відповідача в частині законності та обґрунтованості оскаржуваних постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, у цій справі суд виходить з наступних міркувань.
Факти вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваними постановами, підтверджуються наданими відповідачем доказами.
При цьому, версія фактичних обставин, викладена у позовній заяві, спростовується змістом відеозаписів з реєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери поліцейського, які очевидно свідчать про те, що за наведених в оскаржуваних постановах обставин: позивач не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», а саме не зупинився перед знаком; на законну вимогу поліцейського не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Також зазначеними вище доказами спростовується твердження позивача про те, що при винесенні оскаржуваних постанов поліцейськими порушено ряд процесуальних вимог до провадження у справі про адміністративне правопорушення – порушено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право на захист (ст. 268 КУпАП).
Таким чином, суд, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи, в їх сукупності, дійшов висновків про те, що рішення суб`єкта владних повноважень (поліцейського) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, а права та законні інтереси позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, внаслідок винесення спірних постанов порушені не були.
Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Керуючись статтями 2, 72, 90, 241-243, 246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
у х в а л и в :
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7998823 від 05.10.2026, винесену поліцейським офіцером громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Токарем О.В., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст.122 КУпАП та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7998905 від 05.10.2026, винесену поліцейським офіцером громади Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Токарем О.В., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за ч. 1 ст.126 КУпАП, - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, – без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ВІДПОВІДАЧ: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження - вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, код ЄДР 40108720.
Повне рішення суду складене 09 листопада 2026 року.
Суддя: В. НАУМЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua